- •Глава 14. Інформаційна структура органів внутрішніх справ
- •14.2. Основні характеристики та класифікація інформації
- •14.3. Інформаційна структура в органах внутрішніх справ
- •Глава 15. Соціально-психологічна структура органів внутрішніх справ
- •15.1. Загальне поняття про соціально-психологічну структуру системи
- •15.2. Колектив
- •15.2.1. Неформальна група
- •15.2.2. Людина. Індивід. Особистість
- •15.3. Керівництво. Влада. Лідерство
- •15.4. Конфлікт
- •15.4.1. Природа конфлікту
- •15.4.2. Типи конфліктів
- •15.4.3. Причини конфліктів
- •15.4.4. Методи подолання конфліктів
- •Глава 16. Аналітична робота в органах внутрішніх справ
- •1) Середовище (криміногенні та антикриміногенні фактори);
- •2) Злочинність та інші правопорушення; 3) сили та засоби органу внутрішніх справ; 4) результати діяльності органу внутрішніх справ.
- •16.2. Організація аналітичної роботи в органах внутрішніх справ
- •16.3. Методика аналізу оперативної обстановки
- •16.3.1. Методика загального аналізу
- •16.3.1.1. Аналіз злочинності
- •16.3.1.2. Аналіз середовища
- •16.3.2. Методика часткового аналізу
- •16.3.3. Використання результатів аналізу і оцінки оперативної обстановки в діяльності міськрайлінорганів внутрішніх справ
- •16.3.4. Особливості аналізу оперативної обстановки на території області
- •16.3.4.1. Організація аналізу оперативної обстановки
- •16.3.4.2. Процес аналізу оперативної обстановки
- •16.3.4.3. Технологія комплексного аналізу оперативної обстановки
- •16.3.4.4. Методика аналізу оперативної обстановки і за її станом з використанням графічно-колірного с відображення статистачної інформації
- •Глава. 17. Система управлінських рішень в органах внутрішніх справ
- •17.1.1. Визначення управлінського рішення
- •17.1.2. Методологічні основи розробки управлінських рішень
- •17.1.3. Види управлінських рішень
- •17.1.4. Умови ефективності управлінських рішень
- •2 Див.: Зффективность правовьіх норм. – м., 1980. – с. 76.
- •17.2. Відомчі нормативні акти як основа системи управлінських рішень в органах внутрішніх справ
- •Глава 18. Прогнозування в управлінській діяльності органів внутрішніх справ
- •18.1. Сутність прогнозу та прогнозування. Види прогнозів
- •18.2. Механізм і технологія прогнозування
- •18.3. Характеристика основних методів прогнозування, що застосовуються в органах внутрішніх справ
- •18.3.1. Методи статистичного прогнозування. Екстраполяція
- •18.3.2. Прогнозування методами експертних оцінок
- •18.3.3. Методика кримінологічного дослідження
- •18.4. Правове, організаційне та інформаційне забезпечення прогнозування в апаратах мвс України, умвс, умвст
- •Глава 19. Планування в органах внутрішніх справ
- •19.1. Сутність і роль планування в органах внутрішніх справ. Принципи планування та вимоги до планів роботи
- •19.2. Система і структура планів органів внутрішніх справ
- •19.3. Методика розробки планів в органах внутрішніх справ
- •19.3.1. Характеристика основних методів планування
- •19.3.2. Процедура розробки поточного плану роботи (основних заходів) міськрайліноргану
- •19.4. Організація контролю за виконанням планів
- •Глава 20. Застосування методів сітьового
- •20.1. Поняття і сутність методів сітьового планування й управління (спу). Основні напрями їх застосування в органах внутрішніх справ
- •20.2. Основи побудови сітьових моделей (графіків)
- •20.3. Порядок розробки та використання сітьових моделей управління операціями по здійсненню оперативно-розшукових заходів
- •20.4. Графоаналітичний метод розробки оптимальних маршрутів збору особового складу і патрулювання важливіших об’єктів
- •Глава 21. Реалізація управлінських рішень в органах внутрішніх справ
- •21.1. Механізм реалізації управлінських рішень
- •21.1.1. Методи виконання управлінських рішень
- •21.2. Процес виконання управлінських рішень
- •21.1. Механізм реалізації управлінських рішень
- •21.1.1. Методи виконання управлінських рішень
- •21.2. Процес виконання управлінських рішень
- •Глава 22. Взаємодія в органах внутрішніх справ
- •22.2. Поняття взаємодії в органах внутрішніх справ
- •22.3. Принципи взаємодії
- •22.4. Основні форми взаємодії в органах внутрішніх справ
- •Глава 23. Контроль і облік в органах внутрішніх справ
- •23.1. Поняття та основні завдання контролю й обліку в органах внутрішніх справ
- •23.2. Принципи контролю та обліку
- •23.3. Форми і види контролю та обліку в органах внутрішніх справ
- •5 Див.: КилленК. Вопросм управлення. – м., 1981. – с. 108.
- •23.4. Внутрівідомчий контроль в органах внутрішніх справ
- •2. Вивчення:
- •23.5. Удосконалення системи контролю в мвс України, умвс, умвст
- •Розділ 7. Забезпечення управління
- •24.2. Передумови використання математичних методів та еом в інформаційному забезпеченні органів внутрішніх справ України
- •24.3. Організаційні форми інформаційного забезпечення управління
- •24.4. Сучасний стан інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ
- •24.4.1. Тенденції розвитку систем інформаційного забезпечення діяльності поліції в розвинутих країнах світу
- •24.4.2. Стан та проблеми інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України
- •24.5. Стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення
- •24.5.1. Мета і задачі системи інформаційного забезпечення
- •24.5.2. Основні напрями розвитку системи інформаційного забезпечення
- •24.6. Складові частини системи інформаційного забезпечення
- •24.6.1. Інформаційні підсистеми
- •24.6.1.1. Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем
- •24.6.1.2. Склад інформаційних обліків
- •24.6.1.3. Проектування і створення інформаційних підсистем
- •24.6.2. Комп’ютерне та програмне забезпечення інформаційних підсистем
- •24.6.2.1. Комп’ютерні комплекси інформаційних підсистем
- •24.6.2.2. Системне та прикладне програмне забезпечення
- •24.6.3. Інформаційна мережа
- •24.6.4. Нормативно-правова база
- •24.6.5. Система безпеки та захисту інформації
- •Глава 25. Документаційне забезпечення управління органами внутрішніх справ
- •2 Див.: Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. – Ст. 27.
- •25.2. Організація діловодства в органах внутрішніх справ
- •25.3. Контроль за якістю і своєчасністю виконання документів
- •25.4. Проектування документаційного забезпечення управління
- •25.4.1. Деякі загальні вимоги до найбільш уживаних у практиці органів внутрішніх справ управлінських документів
- •Глава 26. Правове забезпечення управління органами внутрішніх справ
- •26.2. Нормотворчість як система відомчого правового регулювання організації та діяльності органів внутрішніх справ
- •26.3. Процедура підготовки нормативних актів
- •26.3.1. Юридична техніка підготовки проектів відомчих нормативних актів
- •Глава 27. Кадрове забезпечення управління органами внутрішніх справ
- •27.2. Поняття та класифікація кадрів в органах внутрішніх справ
- •27.3. Вимоги, що пред’являються до кадрів органів внутрішніх справ
- •27.4. Організація роботи з кадрами в органах внутрішніх справ
- •7 Див.: Наказ мвс України від зо червня 1996 р. № 455.
- •28.2. Організація матеріально-технічного та фінансового забезпечення управління органами внутрішніх справ
- •28.3. Шляхи вдосконалення матеріально-технічного і фінансового забезпечення управління органами внутрішніх справ
- •6 Див.: Наказ мвс України від зо червня 1996 р. № 455.
- •Глава 29. Поняття, завдання та основні напрями наукової організації управлінської праці (ноуп) в органах внутрішніх справ
- •2 Див.: Дубровский ю.Н. Й др. Указ. Праця. С. 19.
- •4 Див.: Дубровский ю.Н. Й др. Указ. Праця. – с. 22.
- •29.2. Основні напрями наукової організації праці в органах внутрішніх справ
- •29.2.1. Організація раціонального використання робочого часу
- •29.2.2. Раціоналізація трудових операцій (методів роботи)
- •29.2.3. Створення сприятливих умов праці
- •Глава 30. Особливості наукової організації
- •30.2. Автоматизоване робоче місце (арм) працівника органів внутрішніх справ. Загальне уявлення
- •30.2.1. Автоматизоване робоче місце керівника органу внутрішніх справ (арм-к)
- •30.2.2. Автоматизоване робоче місце - "Чергова частина овс"
- •30.2.3. Арм працівника оперативного підрозділу кримінальної міліції
- •30.2.4. Арм дільничного інспектора міліції
- •30.2.5. Арм слідчого
- •30.2.6. Арм експерта-криміналіста
- •30.2.7. Арм працівника паспортного підрозділу міськрайоргану внутрішніх справ (арм-пп)
- •30.3. Проблеми захисту комп’ютерної інформації в органах внутрішніх справ
- •Слово наостанку
- •Методолопчні засади управління органами внутрішніх справ
- •Глава 1. Сутність та зміст соціального управління......................................... 11
- •Глава 2. Право і управління................................................ .............. 24
- •Глава 3. Наука управління. Предмет, завдання та система курсу "Теорія
- •3.4. Предмет, завдання та система курсу "теорія управління органами
- •Глава 8. Основні поняття теорії сястеи.
- •8.3. Орган внутрішніх справ як система управління ...................................163
- •8.3.1. Формально-логічні умови ефективної організації і функціонування
- •Глава 9. Поняття, типи та умови формування організаційних структур
- •Глава 10. Зміст процесу управління.................................................................. 198
- •Глава 11. Підготовка, прийняття та організація виконання управлінських
- •Частина друга організаційні засади управління органами внутрішніх справ
- •Глава 12. Функціональна структура органів внутрішніх справ.......................259
- •Глава 13. Організаційна структура органів внутрішніх справ.........................282
- •Глава 16. Аналітична робота в органах внутріншіх сирая...............................354
- •Глава 17. Система управлінських рішень в органах внутрішніх справ...........397
- •17.2. Відомчі нормативні акти як основа системи управлінських рішень
- •Глава 18. Прогнозування в управлінській діяльності органів внутрішніх
- •Глава 19. Планування в органах внутрішніх справ ..........................................448
- •Глава 20. Застосування методів сітьового планування та управління
- •Глава 21. Реалізація управлінських рішень в органах внутрішніх справ .....485
- •Глава 22. Взаємодія в органах внутрішніх справ............................................. 496
- •Глава 23. Контроль і облік в органах внутрішніх справ..................................511
- •Глава 24. Інформаційне забезпечення управління органами внутрішніх справ.. 530
- •Глава 25 Документаційие забезпеченім управління органами внутрішніх
- •95 3 1 Деякі загальні вимоги до найбільш уживаних у практиці органів
22.3. Принципи взаємодії
Питання про принципи взаємодії та координації має істотне значення для розкриття змісту цих понять. У літературі робляться спроби сформулювати ці принципи. Однак слід зазначити, що в цілому ця проблема розроблена ще недостатньо.
Аналіз позицій деяких авторів на цей рахунок, тобто аналіз принципів взаємодії та координації свідчить про те, що в них багато спільного з принципами управління. Цс й не дивно, тому що вони об’єднані спільною метою: й управління, й координація, й взаємодія мають за мету погоджене функціонування системи.
Взаємодія буде найбільш ефективною, якщо вона ґрунтуватиметься па системі принципів, серед яких можна назвати принципи: науковості; законності; плановості; безперервності; "головної ланки"; "резерву"; маневреності; оптимального використання можливостей взаємодіючих елементів; пропорційної відповідальності за наслідки взаємодії.
Принципи науковості, законності, плановості є, як вже відомо, принципами управління і їх розкриття в цій главі майже не буде відрізнятися від того, що вже висловлено автором у главі 6, хоча, безумовно, розкривати ці принципи слід з урахуванням специфіки розглядуваного інституту, тобто взаємодії. Решту принципів розглянемо коротко.
Безперервність взаємодії органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю означає, що ці функції потребують постійного здійснення і погоджених дій органів внутрішніх справ та їх структурних підрозділів. Взаємодія цих суб’єктів має бути обов’язковим елементом організації названого процесу. Організацію такої взаємодії ні в якому разі не можна розглядати, як короткочасну кампанію, розраховану лише на розв’язання якогось конкретного найближчого завдання.
Будь-яке виявлення соціального управління являє систему, комплекс різних, пов’язаних між собою завдань. Ці завдання неоднакові за своїм значенням, місцем в загальному ланцюгу подій, способами та часом їх розв’язання. Треба визначити в цьому ланцюгу подій "головну ланку", основне завдання, виконання якого дозволить розв’язати всю сукупність проблем. Ця вимога повною мірою відноситься і до діяльності, що виконується в порядку взаємодії.
Принцип "резерву", або "надлишку", полягає в тому, що взаємодія організовується з певним запасом міцності, відомим резервом, який забезпечує нормальне, безперебійне функціонування у разі збурюючих виливів. Взаємодія буде ефективною .інше тоді, якщо її суб’єкти забезпечили такі умови функціонування, за яких вихід з ладу якогось елемента не викличе припинення взаємодії.
506
Взаємодії органів внутрішніх справ притаманний і принцип маневреності, або оперативності та гнучкості. Діяльність органів внутрішніх справ та їх підрозділів планується, однак навіть самий досконалий план не може врахувати всіх деталей взаємодії, передбачити вичерпний алгоритм погоджених дій представників двох різних підсистем в умовах постійно змінюваної оперативної обстановки. Все це спричиняє, як правило, коригування плану або будь-якого іншого управлінського рішення, і, відповідно, регулювання системи, в процесі якого й реалізується принцип маневреності, який створює можливість більш ефективно використовувати сили, засоби, форми та методи, які є в розпорядженні учасників взаємодії.
Взаємодія означає погоджене функціонування суб’єктів і тому передбачає оптимальне використання можливостей взаємодіючих елементів. Деякі автори називають цей принцип принципом "максимального використання можливостей взаємодіючих органів". Проте таке його трактування не зовсім правильне, оскільки тут, як і в багатьох інших випадках, зберігає свою цінність арістотелевський девіз помірності: оптимум – це не є максимум. Реалізація названого принципу передбачає попереднє вивчення та облік можливостей взаємодіючих суб’єктів, тобто специфіки функціонування, середовища, сил та засобів, які вони мають, а також прогнозування результаті в їх діяльності.
Принцип пропорційної відповідальності за наслідки взаємодії не можна реалізувати без розв’язання такого практичного питання, як облік та оцінка діяльності взаємодіючих елементів. На жаль, доводиться констатувати, що тепер ми не маємо надійних критеріїв оцінки діяльності органів, служб та виконавців, оскільки не маємо й чіткої системи обліку результатів їхньої роботи. До питання про відповідальність за наслідки взаємодії є різні підходи. Згідно з одними з них передбачається встановити для усіх взаємодіючих суб’єктів рівну (солідарну) відповідальність за виконання спільного завдання. Ця позиція, безсумнівно, є правильною в тому плані, що визнання зворотного можуть викликати створення умов, які сприятимуть формальному ставленню до виконання спільних завдань окремими виконавцями, що буде негативно впливати на стан боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку. Разом з тим таке трактування може призвести до знеособлення. Мабуть, більш ефективним було б правило, згідно з яким взаємодіючі органи несли б відповідальність лише за той обсяг роботи, котрий був покладений на них відповідно до їх компетенції.
Деякі автори серед принципів взаємодії називають такі специфічні принципи, як принцип посилення управляючих параметрів системи та принцип непересічення компетенції.
Принцип посилення управляючих параметрів системи означає, що взаємодія частин та елементів системи, кооперування сил та засобів підпорядковане підвищенню ефективності діяльно-
507
сті, поліпшенню якості роботи, скороченню строків для її виконання, матеріальних витрат.
Принцип непересічення компетенції означає, що співробітництво частин та елементів системи не повинно спричиняти взаємопе-редачу прав та обов’язків, котрими кожний з них наділений: взаємодіючі сторони зобов’язані діяти в рамках власної компетенції.
До принципів координації відносяться практично всі принципи управління, в тому числі й вищеперераховані, крім трьох останніх. Серед специфічних принципів координації деякі автори називають принцип необхідної різноманітності, але, на думку автора, цей принцип настільки важливий та загальний, що його треба віднести до законів управління (Див. главу 6).