Узгодження проекту аудиторського звіту

(інформації про участь в аудиті ефективності)

Свінціцький Р.Б – державний фінансовий аудитор

/посадова особа органу ДКРС, що здійснив аудиторське дослідження/та

Пінчук Н.М - державний фінансовий аудитор бюджетних програм та діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки Державної фінансової інспекції України

/посадова особа розпорядника бюджетних коштів (виконавця)/

розглянули та обговорили проект аудиторського звіту за темою: державний фінансовий аудит виконання державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року

/найменування теми аудиту ефективності/

Звіт прийнято без зауважень

________________________________________________________________без зауважень / зауваження та доповнення наведені у додатку, який є невід’ємною частиною цього протоколу)

Заступник начальника державного фінансового аудиту в м. Київ		спеціаліст Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
__________________ І.В. Горбанська		___________________ С.М. Сущенко
“______”________________2012 р.		“______”________________2012 р.

Додаток М

Державна фінансова інспекція України

ПРОГРАМА

ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ АУДИТ

виконання Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року

КИЇВ 2013

Продовження додатку М

У звіті представлено результати державного фінансового аудиту виконання Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року.

Державний фінансовий аудит проведено на виконання п. 6 Основних напрямів контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції та її територіальних органів на 2013 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2013 № 101-р, відповідно до ст. 113 Бюджетного кодексу України, Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 10.08.2004 № 1017, та Методичних рекомендацій щодо проведення органами державної фінансової інспекції аудиту ефективності виконання бюджетної програми, затверджених наказом ГоловКРУ України від 15.12.2005 № 444.

Аудиторський звіт призначений для керівників та спеціалістів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку), інших органів державної влади, підприємств, установ і організацій сфери управління Мінекономрозвитку.

Звіт підготовлений Департаментом державного фінансового аудиту бюджетних програм та діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки Державної фінансової інспекції України (Нікіфорова І.І., Свінціцький Р.Б., Пінчук Н.М., Лісна Н.С.).

ВСТУП

Стан внутрішнього ринку є узагальнюючим індикатором розвитку економіки країни, оскільки від його розмірів та ефективності функціонування, зокрема, активності ділового середовища, відкритості та

Продовження додатку М

інтенсивності конкуренції, орієнтованості на споживача залежить продуктивність усіх секторів економіки та забезпечення рівноваги між попитом і пропозицією. На внутрішньому ринку формується і використовується значна частина доходів домогосподарств та підприємств, задовольняється їх попит на вітчизняні та імпортовані товари і послуги, формуються ринкові чинники структурних зрушень в економіці. Обсяги, структура та ефективність внутрішнього ринку є визначальними факторами конкурентоспроможності національної економіки та забезпечення сталого економічного зростання.

За даними Глобального звіту про конкурентоспроможність 2012-2013 Всесвітнього економічного форуму⁵, який відбувсяв Давосі (Швейцарія), Україна посідає 38-ме місце за індексом розміру внутрішнього ринку серед 144 країн світу, проте за ефективністю – лише 117-те місце. Після тривалої економічної кризи Україна повертається  до 73-го місця за індексом глобальної конкурентоспроможності серед 144 країн світу, однак, це завдяки великому розміру внутрішнього ринку.

Основною проблемою України є необхідність перебудови своєї інституціональної структури (132 місце серед 144 країн), а саме, вдосконалення взаємодії формальних (закріплені в законодавчих та інших нормативно-правових актах і означають обов’язковість дотримання) та неформальних інституцій (сукупність норм і правил соціально-культурного і психологічного типу). Якість інституційного середовища суттєво впливає на конкурентоспроможність і економічне зростання, вона позначається на інвестиційних рішеннях та організації виробництва. Україна могла б стати ефективнішою в майбутньому у разі забезпечення добросовісної конкуренції на ринках товарів і послуг (у 2012 році 117-те

Продовження додатку М

місце серед 144 країн) і продовження реформи фінансового і банківського сектора (у 2012 році 114-те місце серед 144 країн).

Негативні показники функціонування внутрішнього ринку, зокрема, низька інтенсивність конкуренції на багатьох його сегментах, високі, порівняно з європейськими, ціни на товари, недостатня дієвість механізму врівноваження платоспроможного попиту та пропозиції, зменшення присутності вітчизняних товаровиробників, зменшення у структурі товарного виробництва частки товарів з високою доданою вартістю, спричиняють уповільнення темпів економічного зростання держави на середньо- та довгострокову перспективи.

Останніми роками у структурі виробництва збільшується питома вага товарів з низьким ступенем обробки (зернові, олійні культури, залізна руда, цемент), які активно реалізуються на зовнішньому ринку.

Водночас зменшується питома вага вітчизняних товарів кінцевого споживання. Складова імпортної продукції у структурі товарної пропозиції перевищує вітчизняну за такими видами продукції, як полімерні матеріали, пластмаси та каучук, текстиль і вироби з текстилю, механічне обладнання, машини та механізми, і наближається до частки вітчизняного виробництва за продукцією хімічної галузі. Так, якщо питома вага вітчизняних готових харчових продуктів у структурі їх пропозиції на внутрішньому ринку становить 87 відсотків, то питома вага механічного обладнання, машин і механізмів - лише 32 відсотки.

Починаючи з 2004 року, на внутрішньому ринку простежується відставання темпів виробництва вітчизняної продукції кінцевого споживання порівняно з темпами зростання платоспроможності суб'єктів ринку, що спричиняє дисбаланс між попитом та пропозицією, зростання цін на певні товарні групи та в остаточному підсумку призводить до

Продовження додатку М

збільшення обсягів імпорту порівняно з обсягами експорту за основними товарними позиціями. У 2012 році сформувалося від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі (дані платіжного балансу⁶) щодо машин, устаткування та транспортних засобів на суму 12,2 млрд доларів США, продукції хімічної промисловості – 3,5 млрд, полімерних матеріалів, пластмаси та виробів з них - 3,4 млрд, текстильних матеріалів та текстильних виробів - 1,8 млрд доларів США.

Отже, на сьогоднішній день для забезпечення розвитку внутрішнього ринку потребують розв'язання наступні основні проблеми:

- зниження ефективності функціонування внутрішнього ринку та послаблення конкурентних позицій вітчизняних товаровиробників;

- зменшення питомої ваги продукції вітчизняних товаровиробників у сукупній пропозиції товарів, зокрема, продукції з високою часткою доданої вартості;

- скорочення частки продажу вітчизняних споживчих товарів у структурі роздрібного товарообігу та зростання інфляційних втрат населення внаслідок структурних диспропорцій.

ВИСНОВКИ

З метою створення сприятливих умов для розвитку внутрішнього ринку, наповнення його якісними та безпечними товарами у 2009 році прийнято Державну цільову економічну програму розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року (далі – Державна програма).

Продовження додатку М

Джерелом фінансового забезпечення Державної програми визначено кошти державного бюджету у сумі 146,99 млн грн, а з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1018 - 135,4 млн грн. Розмір бюджетних призначень, у 2010 – 2012 роках становив 33 313,9 тис. грн, або 24,6% від передбаченого Державною програмою прогнозного обсягу фінансування. Проте, фактично на виконання заходів Державної програми протягом 2010 – 2012 років спрямовано лише 7,3 млн грн, що становить 21,8% від затверджених бюджетних призначень або 5,35% від передбаченого Державною програмою фінансування.

В незначній мірі було профінансовано лише 2 із 12 заходів для яких Державною програмою були визначені прогнозні обсяги фінансування, а саме: проведення аналізу міждержавних стандартів, прийнятих до 1992 року, та розроблення національних стандартів на їх заміну у 2011 році за КПКВК 1202030 на суму 224,6 тис. грн (0,88 % від прогнозного), а також проведення незалежної експертизи на суму 7027,1 тис. грн (21,29 % від прогнозного), у тому числі: 2011 рік за КПКВК 1202140 – 1477 тис. грн, 2012 рік за КПКВК 1202060 – 5550,1 тис. гривень.

Так, із 12 заходів, які передбачалося фінансувати в рамках Державної програми, зовсім не виконувались 7 заходів, частково виконано захід 2 завдання 4 – на 11,7 %, захід 3 завдання 4 – на 7 %, захід 1 завдання 5 – на 36,1 % захід 3 завдання 5 – на 0,84 % та завдання 6 – на 17,65 %. Загалом за 2009 – 2012 роки із 14 завдань Державної програми виконано – 6 (42,9%), виконано частково – 7 (50%), не виконано – 1 (7,1%). У тому числі із 29 заходів виконано – 10, частково виконано – 9, не виконано – 10.

Зокрема, не проводились роботи по розробці національних стандартів, гармонізованих з міжнародними зокрема європейськими,

Продовження додатку М

практично не проводилась розробка національних стандартів, прийнятих на заміну міждержавних стандартів прийнятих до 1992 року, прийняття міждержавних стандартів як національних у сфері енергозбереження та енергоефективності, не створено систему системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик.

Крім того, Державна програма передбачала розробку 6 законопроектів, забезпечення супроводження у Верховній Раді України 9 законопроектів, розробку 12 проектів нормативно-правових актів, а також розроблення та прийняття 3724 нормативних документів у сфері технічного регулювання, гармонізованих із законодавством Європейського Союзу та приведеними у відповідність із вимогами Світової організації торгівлі.

Фактично у періоді реалізації Державної програми було розроблено 4 із 6 законопроектів. Не розробленими залишились законопроекти про Національну комісію регулювання транспорту та про Загальнодержавну програму розвитку промисловості. Останнім передбачалася активізація інноваційно-інвестиційної діяльності в промисловості з подальшим позитивним впливом на її структуру, забезпечення підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Програмою передбачалося збільшити частку вітчизняних споживчих товарів у роздрібному товарообороті до 73-75 %, однак, протягом 2009-2012 років зазначений показник зменшився на 8,5 відсоткових пункти до рівня 58,9 %.

Разом з цим, у 2009 – 2012 роках зафіксовано зменшення частки реалізованої інноваційної продукції на 1,5% (із 4,8 до 3,3%), тоді як, кількість підприємств що впроваджували інновації у зазначеному періоді, збільшувалась із 10,7 до 13,6%.

Продовження додатку М

Протягом 2009 – 2012 років відбувалась негативна тенденція у зовнішній торгівлі товарами, яка характеризується збільшенням від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами з 5,7 млрд дол. США до 15,9 млрд дол., внаслідок збалансування попиту і пропонування на внутрішньому ринку за рахунок імпорту продукції.

Оскільки, робота з приведення законодавчих актів у сфері технічного регулювання у відповідність вимогам СОТ та законодавством Європейського Союзу практично не виконувалась, як наслідок, рівень гармонізації національних нормативних документів з міжнародними, становить лише 26,2 % від загальної кількості національних нормативних документів. Реформування системи технічного регулювання відбувається повільно та непослідовно.

Не забезпечено збільшення доступу вітчизняної продукції на європейський ринок та ринок країн Європейської асоціації вільної торгівлі. Згідно даних державних статистичних спостережень, поставки товарів на ринки країн Європейського Союзу скоротилися на 4,9 %.

За даними Глобального звіту про конкурентоспроможність 2012-2013 Всесвітнього економічного форуму, який відбувся в Давосі (Швейцарія), показники України щодо ефективності розвитку внутрішнього ринку погіршилися. Так, за показником «ефективність товарного ринку» Україна посідає лише 117 місце серед 144 країн світу, втративши із початку виконання Державної програми 16 пунктів, за показником «частка продажу вітчизняної продукції на внутрішньому ринку» - 82 місце, втративши за цей же період 18 пунктів.

Отже, позитивні зрушення у реформуванні та розвитку внутрішнього ринку є незначними, а в окремих напрямках взагалі відсутні. Останнім часом усталилась тенденція зменшення

Продовження додатку М

конкурентоспроможності вітчизняної продукції та втрата позицій на багатьох товарних ринках.

Загалом стан виконання Державної програми оцінено як неефективний, оскільки не досягнуто очікуваних результатів та поставленої мети.

За результатами державного фінансового аудиту досліджено стан реалізації завдань та заходів Державної програми, їх вплив на ефективність функціонування внутрішнього ринку. Встановлено причини, які перешкоджали повному та якісному виконанню завдань і заходів Державної програми.

ПРОПОЗИЦІЇ

Враховуючи результати проведеного аудиту та з метою підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів на здійснення заходів досліджуваних бюджетних програм та розв’язання існуючих проблем розвитку внутрішнього ринку пропонується:

На рівні Мінекономрозвитку України

1. З метою забезпечення системного підходу до здійснення технологічного оновлення промислового виробництва на базі впровадження результатів власних науково-технічних розробок, з врахуванням визначених національних пріоритетів промислово-інноваційного розвитку активізувати роботи з підготовки Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року.

Продовження додатку М

2. З метою покращення умов ефективного функціонування товарних ринків сприяти у межах компетенції в підготовці Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014 – 2024 роки, зокрема, передбачити включення та подальшу реалізацію заходів спрямованих на:

- розвиток інфраструктури товарних ринків (створення мережі інформаційно-маркетингових центрів при оптових ринках);

- удосконалення механізму формування цін на товари і послуги у сфері природних монополій, зокрема передбачити розробку проекту Закону України «Про державне регулювання в сфері транспорту» відповідно до пункту 176 проекту Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки;

- внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині здійснення контролю за наданням державної допомоги та витрачанням бюджетних коштів;

- передбачити внесення на розгляд у Верховній Раді України проекту Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» відповідно до пункту 3.1 Національного Плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 № 128.

3. Розробити та затвердити чіткий план реформування системи технічного регулювання для забезпечення послідовного провадження заходів передбачених Програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». З цією метою створити міжвідомчу робочу групу за участю

Продовження додатку М

провідних науковців, експертів, вітчизняних товаровиробників, громадських організацій.

Основними завданнями які потрібно вирішити повинні бути:

– створення Національного органу стандартизації, Національного органу з метрології, Державної метрологічної інспекції, Національного органу з оцінки відповідності, Національного інформаційного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET;

– забезпечення функціонування системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик;

– активізація робіт щодо розроблення та прийняття національних стандартів, гармонізованих з міжнародними, зокрема європейськими;

– забезпечення своєчасного видання, оприлюднення та розповсюдження стандартів і класифікаторів, а також змін, доповнень і поправок до них;

– перехід на систему державного ринкового нагляду за безпекою продукції, розміщеної на ринку, замість державного контролю виробництва продукції;

– перехід на добровільний принцип застосування національних і регіональних стандартів за винятком тих, на які є посилання в технічних регламентах;

– прийняти технічні регламенти на основі європейських директив Нового й Глобального підходів, а також інших Директив ЄС;

– провести модернізацію випробних і метрологічних лабораторій відповідно до вимог ЄС.

4. Внести зміни та доповнення до Порядку опублікування державних стандартів та класифікаторів техніко-економічної інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.1995

Продовження додатку М

№ 84, в частині визначення організацій які здійснюють офіційне видання стандартів та обов’язковості видання стандартів в установлені терміни.

5. Забезпечити належний контроль за ефективним використанням коштів виділених ЄС для реформування системи технічного регулювання в Україні.

6. Забезпечити належне планування та ефективне використання коштів державного бюджету за діючими бюджетними програмами КПКВК 1201220, КПКВК 1202060, зокрема:

– дотримання Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 № 1098, в частині дотримання строків затвердження паспортів;

– контроль за використанням коштів державного бюджету, в частині ефективного та своєчасного освоєння бюджетних асигнувань.

7. Забезпечити постійний моніторинг за припиненням виробництва та реалізації на внутрішньому ринку продовольчих товарів, виготовлених за технологіями, що передбачають застосування генетично модифікованих організмів, антибіотиків та гормонів росту, не зареєстрованих в установленому порядку в Україні, а також забезпечення виготовлення необхідної кількості тест-систем для проведення відповідних досліджень.

8. Ініціювати внесення змін в систему державної статистики щодо промислового виробництва, зокрема, забезпечити формування Переліку високотехнологічних товарів УКТЗЕД та НПП відповідно до четвертої редакції SІТС, провести гармонізацію статистичних показників у різних класифікаторах (як мінімум стосовно одиниць виміру) та ввести у вихідні форми відповідні показники.

Продовження додатку М

На рівні Міністерства фінансів України

1.  При складанні щомісячного розпису асигнувань державного бюджету за КПКВК 1202060 «Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів» передбачити рівномірне виділення видатків починаючи з початку відповідного бюджетного року, що дасть змогу здійснювати постійний державний ринковий нагляд за безпекою та якістю продукції.

2.  З метою забезпечення дієвого ринкового нагляду та ураховуючи, що ринковий нагляд залежно від виду продукції здійснюють 10 органів державного ринкового нагляду (Держспоживінспекція, Укрморрічінспекція, НКРЗІ, Держветфітослужба, Держгірпромнагляд, Держлікслужба, Держархбудінспекція, Пробірна служба, Держатомрегулювання, Держсільгоспінспекція) розглянути питання щодо забезпечити кожному із зазначених органів доведення граничних обсягів видатків на проведення незалежної експертизи продукції відповідно до потреби.

3. Захистити на законодавчому рівні статтю видатків органів державного ринкового нагляду на здійснення відбору зразків продукції для проведення їх незалежної експертизи (випробування) на відповідність вимогам законодавства.

4. При затвердженні паспортів бюджетних програм забезпечити дотримання Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 № 1098, в частині дотримання строків.

На рівні Держспоживінспекції України

1. Забезпечити ефективне використання коштів державного бюджету передбачених на здійснення державного контролю за додержанням

Продовження додатку М

законодавства про захист прав споживачів, зокрема, забезпечення відшкодування у передбачених законодавством випадках, органу державного ринкового нагляду вартості відібраних зразків та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету.

2. Підвищити контроль за своєчасним освоєнням бюджетних асигнувань, не допускати виникнення кредиторської заборгованості, зокрема, щодо проведення незалежної експертизи.

На рівні Державної казначейської служби України

Забезпечити своєчасне здійснення платежів на підставі платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів відповідно до зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань та в межах відкритих асигнувань загального фонду державного бюджету.

1

2

3

4

5

6