Тема 2. Сучасні макроекономічні теорії

Макроекономіка– галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов сталого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу.

Макроекономічний підхід до дослідження економічних процесів і явищ має ряд особливостей.

По-перше, він спрямований на вивчення принципів формування агрегативних показників, що характеризують рівень або тенденції розвитку економіки в цілому: національний доход, загальні обсяги інвестицій і зайнятості, загальний рівень цін, темпи економічного росту і т.д.

По-друге, на відміну від мікроекономічного аналізу, при якому рішення виробників і споживачів і їхня дія на окремих ринках розглядаються як незалежні, вивчення економіки в цілому припускає необхідність розгляду взаємодії між економічними суб'єктами через систему взаємозалежних ринків.

По-третє, при макроекономічному підході розширюється число економічних суб'єктів, що визначають стан і розвиток економіки.

Теорія нерівномірних поштовхів.,норвезького економіста Р.-А.-К. Фріша.

Теорія нерівномірних поштовхів пояснює структурні особливості динамічної економічної системи, в якій під впливом зовнішніх імпульсів через мультиплікаційно-акселераційний механізм відбуваються коливання національного доходу, що перешкоджають досягненню рівноваги

Значну увагу вчений приділяє характеристиці кейнсіанської моделі регулювання економіки, узагальнює висновки кейнсіанської теорії та доповнює їх.

Теорія раціональних очікувань Гіпотеза раціональних очікувань (РО) вперше була запропонована у 1961 р. Дж. Ф. Мутом в статті, присвяченій ринку товарів і цінних паперів. Мут зацікавився питанням, чому жодне правило, жодна формула або модель ніколи не могли успішно прогнозувати рух цін на фінансових ринках., який дійсно нагадує те, що прийнято називати процесом “випадкових блукань”, на який накладається “шум”. Фактично, його відповідь зводилась до того, що уся наявна інформація, яка здатна максимізувати точність цінових прогнозів, майже миттєво інкорпорується в поточні рішення спекулянтів. Таким чином їх передбачення, а відповідно, й очікування є “раціональними” у точному розумінні цього слова. Економічні суб’єкти діють так, начебто вони знають модель, тобто очікування індивідів відповідають прогнозам, одержаним на основі моделі.
  Через десятиліття Р. Лукас та його однодумці плідно використали гіпотезу раціональних очікувань для обґрунтування неефективності державного регулювання економіки.
  Теорія "нових класиків"не спричинила повної відмови економічної науки. Неоконсервативні й неоліберальні економічні концеп другої половиниXXст. в цілому відображають тенденцію сучасних економічних систем до стихійно-ринкових начал, їх метою було створення адекватніших і ефективніших методів державного регулювання, відмова від політики інтервенціонізму.

Ідеї ліберально-ринкової системи австрійського вченого Ф.-А. Хайєка були підтримані економістами багатьох країн. Чільне місце у його теорії лібералізму належить концепції про спонтанний характер ринкового порядку. Як пояснює Ф.-А. Хайєк, спонтанний характер ринкового порядку означає, що будь-яке втручання у нього може лише підірвати механізм ринку і паралізувати господарську систему загалом.

Модель Алле передбачає трактування суспільного господарства як сукупності локальних ринків, для яких характерні власні замкнуті системи ціноутворення. Це система ринків для різних товарів, причому однаковий товар може продаватися і купуватися на різних ринках. У ній немає єдиного набору цін, акти ринкового обміну відбуваються не всі відразу, а безперервно. Вчений допускає множинність ринків та велику кількість систем цін як відображення реальної зміни до економічного оптимуму.

Двосекторна модель Льюїса та революційна теорія залежності. Згідно з двосекотрнною моделлю будь – яка ек систиема складається з 2 секторів:1.традиційний(сільоськогосподарський) з натуральним сільськогосподарським госодарством; 2 Сучасний (промисловий) сектор – конкуренртооспроможний і капіталізований сектор з міською промисловістю та міграцією робогчої сил из традиційного сектору. Основна увага в цій моделі приділяється міграції ргбочої сил из селе до міста та зростанню виробництва у промисловому секторі.проведені у подальшому емпіричні дослідження в цілому підтвердили реалістичність оснеовних положень та процесів, описаних у моделі.

Кількісний підхід у формуванні теорії економічного зростання.Ключову роль у формуванні теорії економічного зростання відіграли праці С.-С. Кузнеця, засновника кількісного підходу (сукупність методів обробки статистичних даних для теоретичного аналізу законів розвитку економічної системи і регулювання макро- та мікроекономічних процесів).

Модель зростання Р.-М. Солоу. Модель економічного зростання Солоу було розроблено для закритої економіки, в якій внутрішні інвестиції дорівнюють внутрішнім заощадженням і в якій немає міжнародної торгівлі. Модель Солоу легко модифікується для відкритої економіки.