2.1.8. Підхід до управлінського ризику (поради)

Кожна людина грає в житті свою

партію, а потім сходить зі сцени.

Народна мудрість

Якщо хочете досягти бажаної мети, не бійтеся окремих помилок і підступів долі. На дорозі до позитиву є безліч перешкод.

• Ризикуйте, ризик допоможе вам знайти потрібне.

• Перший крок до того, щоб стати сильним, - усвідомте свою слабість, вона мірило цінностей.

• Не піддавайтеся на хитрощі та провокації. Будьте терплячі на шляху до правди.

Якщо твоя голова вища від людського натовпу, то негайно зазнаєш критики. Такий висновок зробив Д.Карнегі після численних спроб усім сподобатися і всім догодити. З власного досвіду він радить, що діяти треба так, як вам підказує ваше серце, критикувати ж вас все одно будуть: коли щось виконаєте і коли не виконаєте. А справа зроблена - захистіть себе, ризикуйте. За чесною працею, пошуком, ризиком майбутнє вашого злету. Прагніть малого, працюйте багато, в такому разі ваш ризик буде виправданий. Однаково вмійте “втягнути в аферу”, ризик і своїх підлеглих. Букер Т. Вашингтон писав: “Ніщо не зможе допомогти особистості сильніше, ніж покласти на неї відповідальність і дати зрозуміти, що ви їй довіряєте”. Тому ризикуйте, ризик надасть вам позитивного іміджу. Педагоги світу усвідомили, що інновації в учителя - імідж його відповідальності посаді та потребам професійності, такий імідж свідчить, що вчитель на своєму місці. Ця тенденція повинна мати місце в керівника, управлінця, особистості-професіонала.

2.1.9. Культура діяльності державного службовця

Треба працювати так, щоб відвідувач

отримав при спілкуванні позитивний

заряд і хотів спілкуватися з вами надалі.

Психологічна римарка

Культура діяльності державних службовців є однією з форм виявлення культури цього суспільства як історичної цілісності та елементом її загального поняття.

Державна служба має національну природу, базується на історичних та культурних традиціях народу (етносів). На нинішньому етапі громадяни України недостатньо відчувають позитивний вплив державної служби на суспільство.

Державний службовець повинен володіти у своїй управлінській діяльності навичкою програмно-цільового підходу, управлінським професіоналізмом, правовою компетентністю; має бути самоорганізованим й дисциплінованим, законослухняним.

В особі державного службовця громадяни бачать передусім представника держави, тому вони не повинні діяти протиправними, аморальними методами.

Головними функціями державної служби є:

- забезпечення реалізації державної політики в управлінні суспільними процесами;

- залучення на державну службу й утримання на ній найбільш компетентних та відданих справі кадрів;

- побудова кар’єри та просування по службі на основі особистих якостей, заслуг і результатів роботи державних службовців;

- професійна підготовка, перепідготовка кваліфікації персоналу державної служби;

- утвердження професійної єдності державних службовців, їх співробітництво і злагода;

- здійснення ефективного управління державною службою;

- забезпечення зв’язків із громадськістю тощо.

У системі професійної культури державного службовця пев­не місце треба віддати оцінці його роботи.

Керівник повинен щодня контролювати роботу державного службовця. На нашу думку, оцінювання виконавчої діяльності конкретного службовця є якісним підходом до виконання службових обов’язків на кожному робочому місці, а з боку службовця - одним­ з факторів активізації потенціалу для самовдосконалення й розвитку самоорганізації. З боку начальника та самої праці це дає об’єктив­ну інформацію для прийняття кадрових рішень; висунення на вищу посаду кращих; стимулює підвищення дисципліни в колективі та самодисципліни; дає підстави для об’єктивного визначення осіб; дає заохочення; сприяє порозумінню між керівником і підлеглим; допомагає виявити слабкі сторони керівника, працівника тощо.

У системі управлінської діяльності гідне місце повинна зай­мати етична культура. Людина вільна у своєму виборі, але ця свобода повинна мати високу духовність та етичні виміри.

Контроль - одна з важливих функцій управлінської діяльності. На нинішньому етапі державотворення він є неефективним, оскільки контрольні функції не досить чітко визначені і спрацьовують не на всіх. Діяльність контрольних органів не впорядкована, відсутня системність та координація.

Ефективність контролюзалежить від повноти виконання контролером або посадовою особою таких вимог:

- контроль має здійснюватися безперервно, регулярно та систематично;

- бути своєчасним за терміном, старанним і повним в охопленні об’єкта контролю;

- бути оперативним, дієвим та гласним;

- мати загальний характер, кожен керівник повинен вважати контроль невід’ємною частиною своїх посадових обов’язків та здійснювати його;

- форми та методи контролю повинні мати різний характер: перевірки вищими органами нижчих, письмові звіти, контрольні журнали, картотеки, наради, засідання тощо.

При формуванні правової держави право має домінувати над владою, не допускати можливого свавілля з боку останньої, забезпечувати можливість контролю з боку суспільства за державною діяльністю.