- •2 Визначення реакційної здатності
- •Загальні відомості
- •Вапно для агломераційного виробництва
- •Визначення реакційної здатності вапна
- •Завдання і забезпечення роботи
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •Вимоги до техніки безпеки
- •Вимоги до оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Контрольні питання
Завдання і забезпечення роботи
1. Відповідно до методичних указівок підготувати вапно відповідного гранулометричного складу.
2. Підготувати установку до роботи з визначення реакційної здатності вапна.
3. Зробити визначення вмісту незгашених зерен вапна та його реакційної здатності.
4. Результати спостережень занести в таблицю, побудувати графік гідратації вапна в координатах (температура – час).
5. Робота розрахована на 4 години і виконується в лабораторії кафедри МЧМ. Студентам надаються: кускове вапно, ступка, сито, ваги, установка для визначення реакційної здатності вапна (рис. 2.1).
Методичні вказівки до виконання роботи
1 – термос; 2 – склянка; 3 – гумова пробка; 4 – термометр
Рисунок 2.1 Установка для визначення реакційної
здатності вапна
Судину Д'юара об’ємом 0,5 л поміщують у судину, лінійними розмірами на 40-60 мм перевищуючу розмір першої. Простір між стінками і дном судини Д'юара і зовнішньої судини заповнюють теплоізоляційним матеріалом (асбестовим дріб'язком, мінеральною ватою і т.п.).
100 – 150 г кускового вапна подрібнюють у ступці до порошкоподібного стану, після чого просівають через сито № 009. Від цієї проби відбирають 50 г вапна, яке ще раз подрібнюється в порошок і просівається через сито № 0063.
Вапно в кількості 10 г поміщають до судини Д'юара, вливають у нього 20 мл води, температура якої 20 – 24°С, і закривають судину пробкою із щільно встановленим термометром зі шкалою до 150°С і довжиною нижньої частини 100 – 150 мм. При цьому спостерігають, щоб ртутна кулька термометра була занурена в реакційну суміш, яку потім збовтують і дають відстоятись. Через 30 секунд з моменту заповнення судини водою і далі через кожні 10 секунд записують температуру реакційної суміші. У результаті взаємодії вапна з водою за реакцією виділяється визначена кількість тепла, що і сприяє підвищенню температури реакційної суміші. Спостереження продовжують доти, доки температура не досягне максимуму. Після досягнення максимуму температура починає знижуватися (рис. 2.2).
ОС
100
1 2
3 5
60
6
40
4
20
0
0,1 0,2 1,0 2 4 10 20 40 100 Час, хв.
1 – добірного (у печі киплячого шару);
2 – рядового (у печі киплячого шару);
3 – в обертових печах Криворізького металургійного заводу;
4 – у шахтних печах Криворізького металургійного заводу;
5 – у шахтних печах заводу "Азовсталь";
6 – перепаленої в печах заводу "Азовсталь".
Рисунок 2.2 Результати визначення реакційної здатності
вапна
Реакційна здатність визначається часом з моменту заповнення судини водою до моменту початку спаду температури. Експеримент для того самого типу вапна повторюють 2 – 3 рази, виводять середні виміри температури. Середні результати спостережень записують у таблицю, після чого будують графік гідратації (температура – час).
Реакційну здатність вапна визначають безпосередньо за графіком.