pzkk36[1]

Побудувати часткові характеристики крупності.

Провести аналіз характеру кривою ситового аналізу й зробити висновок про те, які класи переважають у даній пробі.

(Y+),
(Y+),
"	),-%
плюсу
плюсу"	"(Y-),%
по
по"	минусумі "
вихід
выход
"
Суммарный	"по
Сумарний	по"

100

90

80

70

60

50

40

30

20

10

0

0

1

2

3

4

5

Розмір отворів сит, мм

Размер отверстий сит, мм

Рисунок 1.1 – Сумарні характеристики крупності

Сумарний вихід "по плюсу" (Y+), "по мінусу" (Y-), %

Рисунок 1.2–Напівлогарифмічнісумарніхарактеристикикрупності

" (Y+),	%	6 Техніка безпеки
плюсу	(Y-),
		1. Бригада повинна бути проінструктована про порядок роботи
по	"
на установці.
"
		2. Перед включенням струшувача перевірити надійність
закріпленнявихідпомінусу			сит.	Бригадир повинен попередити		бригаду про
Сумарний	"	3. Під час роботи струшувача забороняється торкатися рухомих
включення командою: "Бережися!".
частин.
		4.	У	разі		виявлення
нестійкості закріплення					Логарифми розмірів сит	сит або інших

несправностей – відключити установку й повідомити про виявлені недоліки викладача.

Контрольні питання

1.Дайте визначення поняття "клас крупності".

2.Приведіть форму запису класу крупності.

3.Що розуміється під терміном "гранулометричний склад"?

4.Назвіть методи встановлення гранулометричного складу сипких матеріалів.

5.Для яких матеріалів застосовується седиментаційний аналіз,

мікроскопічний аналіз, ситовий аналіз?

6.З якою метою використовується ситовий аналіз?

7.Що означають поняття "вихід зверху", "вихід знизу",

характеристика "по плюсу", "по мінусу"?

8. Від чого залежить маса проби для встановлення

12

гранулометричного складу?

9.У яких випадках застосовується напівлогарифмічна сітка координат для побудови характеристик крупності?

10.Як будуються характеристики крупності в звичайній і напівлогарифмічній сітках координат?

11.Як будуються часткові характеристики по крупності?

12.Запишіть рівняння Розіна-Рамлера.

Рекомендована література

1. Андреев С.Б. и др. Дробление, измельчение и грохочение по-

лезных ископаемых. М: Недра, 1980. – (С.24-29).

2. Бедрань Н.Г., Скоробогатова Л.M. Переработка и качество полезных ископаемых. М.: Недра, 1986. – 189 с. (С.29-31).

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ВИВЧЕННЯ РОБОТИ ДРОБАРОК І МЛИНІВ

(2 години)

1 Мета роботи

Практичне ознайомлення з пристроєм і роботою дробильних машин (щічної і валкової дробарок) і кульового млина.

Дроблення невеликої порції в щічній і валковій дробарках.

Розрахунок ступеня дроблення щічної і валкової дробарки.

2 Призначення процесів дроблення і подрібнення

Дроблення і подрібнення – процеси зменшення розміру шматків

(зерен) корисних копалин шляхом руйнування їх під дією зовнішніх сил, що долають внутрішні сили зчеплення, які зв'язують між собою

13

частинки твердої речовини.

Принципово процеси дроблення і подрібнення не розрізняються між собою. Умовно вважають, що при дробленні отримують продукти переважно більше 5 мм, а при подрібненні дрібніше 5 мм. Для дроблення застосовують дробарки, а для подрібнення – млини.

Дроблення і подрібнення при збагаченні корисних копалини є підготовчими процесами й призначені для розкриття (роз'єднання)

зерен корисних мінералів, які містяться в ньому у вигляді зростків з порожньою породою або вкраплені в порожній породі у вигляді зерен різної крупності. Чим повніше розкриваються (звільняються один від одного) мінерали при дробленні й подрібненні, тим ефективніше здійснюється збагачення сировини.

Крупність, до якої необхідно роздрібнити сировину, визначається розміром зеренкорисногокомпоненту(мінералу) в корисній копалині.

Ступінь розкриття (і) якого-небудь мінералу – це відношення маси розкритих зерен до маси зерен цього мінералу у дробленій

(подрібнюваній) корисній копалині.

Ступінь дроблення (подрібнення) i – відношення діаметрів максимальних шматків до і після дроблення:

i = Dmax/dmax,

(2.1)

де Dmax – максимальний розмір шматка до дроблення, мм; dmax – максимальний розмір шматка після дроблення, мм.

На збагачувальних фабриках дроблення (подрібнення)

здійснюється в декілька прийомів (стадій), тому що в одній дробарці не представляється можливим отримати необхідний ступінь дроблення.

14

Ступінь дроблення, що отримується в щічній дробарці, може бути визначена приблизно за формулою (2.2)

i	0,85B	,	(2.2)
	S

де В – ширина завантажувального отвору дробарки, мм (див.

рис. 2.1);

S – ширина розвантажувальної щілини дробарки, мм.

У дробарках, в яких величина S змінюється при роботі (щічна й конусна дробарки), значення S застосовується максимальне.

Ступінь дроблення для валкової дробарки з гладкими валками може бути приблизно визначена за формулою (2.3)

i	D	1.04	(2.3)
	23 S

де D – діаметр валків, мм (див. рис. 2.2);

S – відстань між валками, мм.

3 Короткі відомості про дробарки, що вивчаються

а) щічна дробарка:

Щічні дробарки (рис. 2.1) застосовуються в основному для

крупного дроблення. У щічних дробарках матеріал роздавлюється у поєднанні з розколюванням і зламом між двома щоками, з яких одна нерухома, а інша – рухома (що качається). Щока, що качається,

шарнірно підвішена на нерухомій або рухомій осі та поперемінно то наближається до нерухомої щоки, то віддаляється від неї. При зближенні щік шматки матеріалу дробляться, і знаходячись між ними,

роздавлюються.
Качаючи	рухи	щоки	створюються	колінчастим
		15

(ексцентриковим) валом, що обертається, через передавальний механізм.

Початковий матеріал подається зверху у робочу камеру й поступово опускається до розвантажувального отвору, одночасно піддається по дорозі роздавлюванню; при відході рухомої щоки відбувається випуск частини дробленого продукту з розвантажувального отворудробарки.

Розміри щічних дробарок визначаються шириною й довжиною завантажувального отвору.

Обидві щоки облицьовувалися футерувальними знімними плитами, зазвичай ребристими, з марганцевистої сталі. Виступи на плиті нерухомої щоки розташовують проти западин на плиті рухомої щоки. Це полегшує дроблення шматків, оскільки дробильні зусилля концентруються на меншій площі відповідній виступам футерувальних плит. Роздавлювання частково замінюється іншими видами деформацій, наприклад, такими як, вигином, зрушенням, для яких дроблені матеріали мають менші межі міцності. Бічні стінки станини футеруються гладкими плитами.

Щічні дробарки видають продукт із значним змістом надмірного зерна, величина якого більше ширини розвантажувальної щілини. Складова надмірного зерна зростає зі збільшенням розмаху й зносу робочих щік, зменшенням числа качань і підвищенням складової пластинчастих шматків в початковому матеріалі.

Кут захоплення щічних дробарок (α) – це кут між нерухомою й рухомою щоками. Цей кут при роботі дробарки міняється (найбільший при зближенні й найменший при видаленні щік).

Величина кута захоплення міняється при регулюванні ширини

16

розвантажувального отвору. Зменшення ширини супроводжується збільшенням кута захоплення, а збільшення ширини – зменшенням його. Отже, при збільшенні кута захоплення повинен збільшуватися ступінь дроблення і зменшуватися продуктивність дробарки.

Кут захоплення (α) щічних дробарок завжди повинен бути менше подвійного кута тертя (2φ), інакше шматок дробленого матеріалу виштовхуватиметься вгору при зближенні щік.

а. Дробимий продукт

Дроблений продукт

Рисунок 2.1 – Схема щічної дробарки (а) і розрахункова схема рівноваги шматка корисної копалини затиснутого між щоками дробарки (б)

б) валкова дробарка

У валкових дробарках (рис. 2.2) матеріал дробиться двома барабанами, званими валками, що обертаються назустріч один одному.

Дія дробарки з гладкими валками – роздавлювання при дуже обмеженому стиранні. Одноразовість стиснення шматків дробленого

17

матеріалу при проходженні між валками обумовлює малий вихід дрібниці в дробленому продукті.

Ці дробарки застосовуються для дрібного дроблення твердих

порід.

Рисунок 2.2 – Схеми дробарок: (а) двохвалкової і (б)

одновалкової зубчатої

Рисунок 2.2 а – Розрахункова схема кута захоплення (в)

в) млини

До основних процесів подрібнення відносяться: подрібнення в

18

барабанних млинах, що обертаються і вібраційних, відцентрових,

струминних і вибуховоструминних млинах. Вибір типу подрібнювального апарату залежить від фізичних властивостей

(міцності, в'язкості, крихкості, тріщинуватості та ін.) і крупності початкового матеріалу, необхідного ступеня його подрібнення й розкриття зростків, гранулометричного складу подрібненого продукту,

необхідної продуктивності. Барабанний млин (рис. 2.3 а) є зазвичай циліндровим (іноді конічний або циліндроконічний) барабаном 1 з

торцевими кришками 2, 3 і порожнистими цапфами 4, 5, що спираються на підшипники 6, 7. Початковий матеріал завантажується через одну цапфу, а подрібнений продукт розвантажується через іншу.

Рух матеріалу уздовж осі барабана відбувається за рахунок перепаду рівнів завантаження і розвантаження і натиску. В результаті безперервного завантаження початкового матеріалу: при мокрому подрібненні матеріал транспортується водою, а при сухому – повітряним потоком.

Рисунок 2.3 – Схема барабанного млина (а), що обертається, і

руху в ній тіл, що мелють; при каскадному(б);

водоспадному(в) і змішаному (г) режимах

При обертанні барабана середовище що подрібнюється (сталеві кулі, стержні, шматки руди або рудна галька) і подрібнювана руда

19

завдяки тертю піднімаються на деяку висоту і потім сповзають,

скачуються або падають вниз. Подрібнення відбувається за рахунок удару падаючого подрібненого середовища, роздавлювання і тертя між частинками і шарами вмісту млина, що перекочуються. Дія удару,

тертя і роздавлювання в процесі подрібнення залежить від режиму роботи млина, визначуваного частотою обертання її барабана, по відношенню до критичної n∙Кр, коли для частинки або тіла, що дробиться, наприклад кулі, в найвищій точці А (рис. 2.3 б) досягається рівновага двох основних сил, що діють – відцентрової сили F і сили тяжіння Р – і вони вже не можуть відірватися від поверхні барабана, що обертається.

Залежно від виду середовища, що дробиться, розрізняють млини: кульові, стержневі, галькові й самоподрібнювання.

У млині з поворотною віссю в якості елемента, що дробиться,

використовують сталеві кулі діаметром 25-18 мм. Цей млин працює періодично, тобто подрібнюваний продукт завантажується в млин повністю (до 1,5 кг) і після подрібнення також повністю вивантажується з млина.

При завантаженні вага руди, води, середовища зазвичай береться в співвідношенні 1:1:6.

Порядок завантаження млина наступний: тіла, що дробляться

(кулі або стержні), вода і в останню чергу – навішування проби.

4 Обладнання й матеріали

1.Лабораторна валковая дробарка.

2.Лабораторна щічна дробарка.

3.Лабораторний кульовий млин.

20