Міністерство аграрної політики україни
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
В.В.СЕНТЮРІН, Е.В.ЄСІНА
КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСТОСОВНІ ПРОЦЕСИ
ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ
Дніпропетровськ – 2009
Компенсаторно-пристосовні процеси: Текст лекції / Дніпропетр.держ. аграрн. ун-т. – Дніпропетровськ, 2009. – 23с.
Одним з найбільш розповсюджених патологічних процесів є дистрофія, яка разом з некрозом представляє пошкодження (альтерацію). Дистрофічні процеси виникають як наслідок порушень обміну речовин при захворюваннях тварин різної етіології, а тому знання їх патоморфологічних ознак має велике значення в комплексі діагностичних заходів.
В опублікованому матеріалі наведені дані про причини, механізми розвитку, макро- і мікроскопічні ознаки різних видів дистрофій, їх функціональне значення для організму та завершення. Текст лекції призначено для студентів факультету ветеринарної медицини.
Укладачі: В.В.Сентюрін, Е.В.Єсіна,кандидати ветеринарних наук, доценти
Рецензент: В.В.Самойлюк, кандидат ветеринарних наук, доцент.
Текст лекції розглянуто і схвалено на засіданні кафедри нормальної і патологічної анатомії
Протокол № 7 від 15 січня 2009 року.
Текст лекції розглянуто і схвалено до друку науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ
Протокол № 6 від 20 березня 2009 року.
©, Сентюрін В.В., Єсіна Е.В. 2009 р.
Актуальність теми
Постійність внутрішнього середовища організму, що зветься гомеостазом, є неодмінною умовою його існування. Така відносна стабільність біологічних систем повинна зберігатися як при зміні зовнішнього середовища, так і внутрішнього (при розвитку патології). Реакції, що забезпечують пристосування організму до навколишнього середовища і виживання виду, вироблене в процесі філо- і онтогенезу, називаються пристосовними. При дії надзвичайних факторів, які викликають ушкодження частини структур організму, запускаються реакції, направлені на компенсацію порушених функцій, які називаються компенсаторними.
Компенсація не є протиставленням поняттю пристосування – це одна з форм пристосування, її прояв у конкретного індивідуума. Ці філософські поняття відносяться один до одного так само, як загальне до місцевого. В ветеринарії (медицині) поняття компенсації виводиться чисто логічно з поняття декомпенсації (і навпаки): мається на увазі відновлення порушеної рівноваги. Отже, ті процеси, які забезпечують організму відновлення втрачених структур і заповнення порушених функцій в умовах патології, можуть бути об'єднані в одну групу під назвою “компенсаторно-пристосовні процеси”.
Таким чином, компенсаторно-пристосовні процеси – це морфологічні і функціональні зміни в організмі, направлені на відновлення втрачених функцій. На відміну від пошкоджень, що є гіпобіотичними процесами, ці процеси супроводжуються підвищенням або нормалізацією рівня життєдіяльності і забезпечують пристосування організму до умов існування, що змінилися при патологічних станах. До компенсаторно-пристосовних процесів відносяться:
Гіпертрофія – збільшення розмірів органу або тканини завдяки збільшенню розміру кожної клітини.
Гіперплазія – збільшення розмірів органу або тканини в результаті збільшення числа складаючих їх клітин.
Регенерація – відновлення структурних елементів тканини замість загиблих.
Організація – заміщення сполучною тканиною нежиттєздатних тканин і чужорідних тіл.
Метаплазія – перехід одного виду тканини в інший в межах одного зародкового листка.
Знання цього розділу патології необхідне фахівцю практично будь-якого біологічного профілю для розуміння патогенезу захворювань.
Мета навчання – уміти визначати по макро- і мікроскопічним ознакам різні види компенсаторно-пристосовних процесів, пояснити їх причини і механізм розвитку, оцінити їх вірогідне завершення і визначити значення цих процесів для організму.