6.Висновок

В галузі народного господарства ґрунт є як предметом, так і засобом сільськогосподарського виробництва. Тому підвищення його родючості є головною умовою високих врожаїв вирощуваних сільськогосподарських культур.

Територія обстеження грунтів знаходиться переважно на північно-східній частині Кіровоградської області, зі сприятливим для районованих сільськогосподарських культур помірноконтинентальним кліматом. На цій території переважають чорноземи звичайні глибокі мало- й середньогумусні, утворені на лесових породах(приблизно 80% площі обраної території). Рельєф місцевості хвилясто-рівнинний, тому на території переважає схиловий мезорельєф , є багато річок та ярів . Це зумовлює нерівномірний характер зволоження грунтів, неоднорідність кліматичних умов. Необхідно враховувати ці показники під час використання грунтів на сільськогосподарські цілі, і особливу увагу слід приділяти протиерозійним заходам на схилових місцевостях.

Більша частина чорноземів важкосуглинкового типу. В орному шарі грунту в гранулометричному складі переважають частинки < 0,001мм – мул грубий. Такий гранулометричний склад є сприятливим для таких культур, як пшениця, ячмінь, соя, соняшник, квасоля, цукровий буряк. Важкий суглинок є більш пріоритетним, ніж середньосуглинковий, в посушливих місцевостях, оскільки він більш вологоємний. Але його недоліком є більша вразливість вітровою ерозією. Грунти середньо- та важкосуглинкового гранулометричного складу мають сприятливий водно-повітряний режим, помірно швидке поглинання вологи, добру вологоємність, знижене фізичне непродуктивне випаровування вологи.

Грунти території мають переважно достатнє та помірне зволоження. За вмістом гумусу грунти відносять до середньо- та малоумусованих, з гуматним типом гумусових речовин. Тому треба вносити органічні і мінеральні, особливо фосфорні та азотні добрива. Потреба в калії незначна. В деяких районах є засолення грунту, тому там рекоменовано проводити гіпсування.

За оцінкою якості грунтів, на території чорнозем типовий має ІІ клас бонітету і його грунт добрий за якістю, а чорнозем звичайний та чорнозем реградований мають дещо гірші показники: ІV клас бонітету – це грунти вище середньої якісті.

Я вважаю, що для агронома - наука про грунти, їх освіту, будову, склад і властивості, є головним і необхідним предметом для вивчення. Адже саме на науці про грунти в значній мірі будується розробка систем ведення сільського господарства, раціональних сівозмін, систем удобрення, проектів організації території та меліорації земель.

Список використаної літератури

1. Тихоненко Д. Г., Горін М. О., Лактіонов М.І. та інші, Ґрунтознавство: Підручник; за ред. Д. Г. Тихоненка. - К.: Вища освіта, 2005. - 703 с.

2. Чорний І.Б. Географія грунтів з основами ґрунтознавства: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1995. – 241 с.

3. Добровольский В. В. География почв с основами почвоведения. М.: Просвещение, 1976. – 286-288 с.

4. Карповський Ю. [та ін. ]. Житомирщина. Довідник-путівник. Київ, 1974.

5. Ковриго В.П., Кауричев И.С. Почвоведение с основами геологии. - М.: Колос, 2000. - 416 с.

6. Лозе Ж., Матье К. Толковый словарь по почвоведению: Пер. с франц. - М.: Мир, 1998. – 397-399 с.

7. Природа Житомирщини. Київ, 1984.

8. Якушова А.Ф., Хаин В.Е., Славин В.И. Общая геология. - М.: Изд. МГУ, 1988. – 448 с

9. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування. Львів: «Новий світ», 2003. - 248 с.

14