3.4. Екологічний стан лісів

Стан і динаміка лісового фонду дають можливість в цілому оцінити екологічний стан лісів на рік лісовпорядкування. Усі види господарської діяльності велися, в основному, з дотримуванням діючих нормативних актів. Вони були направлені на підвищення якісного стану і продуктивності лісів, збереження і підвищення їх захисних властивостей і негативного впливу на навколишнє середовище не зробили.

Але, слід відмітити, що територія лісгоспу, як і вся Харківська область, відносяться до ІІІ зони за ступенем загрози існуванню лісів внаслідок дії промислових викидів фітотоксикантів. Середній рівень промислових викидів у повітря по Харківської області дорівнює 356 тис. тон в рік, за даними довгострокових досліджень Українського ордена “Знак Пошани” науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького. 60% забруднення навколишнього середовища від стаціонарних джерел складають викиди Зміївської ДРЕС (238,2 тис. тон в рік), під шкідливий вплив яких підпадає уся територія Скрипаївського учбово-дослідного лісгоспу. Зміївська ДРЕС розташована у селищі Комсомольський Зміївського району.

Другим по можливості негативного впливу на ліси Скрипаївського учбово-дослідного лісгоспу є ГРЕС – 2, яка розташована у селищі Есхар, Чугуївського району, викиди якої складають 1,5 тис. тон в рік.

Основну частину викидів складають високотоксичні для рослин оксиди сірки (42-48%), азоту (37-45%) та тверді частинки (попіл) (12-18%).

У викидах Зміївської ДРЕС знайдені такі токсичні хімічні речовини, як бенз/а/пірен, миш’як, бром, стронцій, ніобій, молібден, олово, сурма, цирконій. Ще ширше коло токсичних важких металів в попелошлаках Зміївської ДРЕС. В них виявлено ванадій, хром, марганець, кобальт, нікель, мідь, цинк, миш’як, селен, стронцій, барій, вольфрам, ртуть, свинець, кадмій, сурма, бенз/а/пірен. Вони представляють собою джерело забруднення довкілля, і можна зробити прогноз про можливе забруднення ґрунтів важкими металами, в тому числі, І класу небезпеки – бенз/а/пірен, миш’як, ІІ класу небезпеки – сурма, ІІІ класу небезпеки – ванадій, марганець, стронцій.

Розповсюдження забруднювачів в значній мірі залежить від вітрового режиму місцевості. У вегетаційному періоді зростає знос викидів в південному та південно-східному напрямку від ДРЕС. Взимку шкідливі хімічні елементи, які вказані вище, накопичуються в сніговому покрові, а навесні, з водою, надходять у ґрунт.

Характерною особливістю змін дернових опідзолених ґрунтів в районі Зміївської ДРЕС, що працює на кам’яному вугіллі і забруднює довкілля викидами окислів сірки і азоту та золою, є зростання в ґрунті вмісту важких металів, водорозчинних форм сульфатів та кальцію.

Таким чином. шкідливий вплив аеротехногенного забруднення Зміївської ДРЕС на деревостани лісгоспу являє собою як зовнішні прояви – хлорози, некрози і опадання хвої та листя, зменшення розмірів річних пагонів, зменшення параметрів крон, все ще високий відсоток сухостою в насадженнях, не дивлячись на те, що в порівнянні з попереднім ревізійним періодом він знизився на 11%, зменшення повноти, так і зміни цілком усієї екосистеми, які, на перший погляд, не помітні. В результаті погіршення умов живлення, що є наслідком змін в ґрунті та підстилці після надходження в них забруднювачів, змінюються не тільки деревостани, а також і трав’яний покрив і мікробіологічна діяльність, яка відбувається у ґрунті.

Більш докладні дані досліджень приведені у звіті про науково-дослідну роботу за темою №11 “Розробити методику діагностики та провести комплексне зонування пошкодження лісів України техногенним забрудненням як основи для ведення лісового господарства”.