- •Донбаськийінститут технікитаменеджменту
- •1.2. Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •1.4. Функції теорії держави і права
- •1.5. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •1.6. Методологія теорії держави і права
- •Тема 2 виникнення держави План
- •2.1. Основні теорії виникнення держави
- •2.2. Загальна характеристика первісного суспільства
- •2.3. Передумови та умови виникнення держави
- •2.4. Основні шляхи виникнення держави
- •Тема 3 cпіввідношення суспільства, держави і права План
- •3.1. Поняття суспільства і форми його організації
- •3.2. Поняття і призначення соціального регулювання, місце права
- •3.3. Держава і право в політичній системі суспільства
- •3.4. Поняття громадянського суспільства
- •Тема 4. Поняття держави План
- •4.1. Сутність держави
- •4.2. Поняття функцій держави
- •4.3. Класифікація функцій держави
- •4.4. Форми і методи здійснення функцій держави
- •4.5. Поняття і основні критерії типології держав
- •4.6. Формаційний підхід до типології держав
- •4.7. Цивілізаційний підхід до типології держав
- •Тема 5. Форма держави План
- •5.1. Поняття форми держави
- •5.2. Форма державного правління
- •5.3. Форма державного устрою
- •5.4. Міждержавні об’єднання
- •5.5. Державний режим
- •Тема 6.Державна влада план
- •6.2. Принципи організації і функціонування механізму держави
- •Тема 7.Теорія правової держави план
- •7.1. Соціологічні та політологічні концепції держави
- •7.2. Теорія соціально-правової держави
- •7.3. Тенденції розвитку соціально-правової держави в Україні
- •Тема 8. Право в системі нормативного регулювання план
- •8.1. Поняття і ознаки права
- •8.2. Поняття і ознаки норм права
- •8.3. Структура норм права
- •8.4. Формальне вираження структури правових норм
- •8.5. Класифікація правових норм
- •Тема 9. Форми (джерела) права план
- •9.1. Поняття форм (джерел) права
- •9.2. Основні види форм (джерел) права в сучасних правових системах
- •Тема 10. Правові відносини
- •10.1. Поняття і основні ознаки правових відносин
- •10.2. Структура правових відносин та її елементи
- •10.3. Зміст правовідносин
- •10.4. Класифікація правових відносин
- •10.5. Суб’єкти правовідносин
- •10.6. Об’єкти правових відносин
- •10.7. Юридичні факти
- •Тема 11. Правосвідомість і правова культура план
- •11.1. Поняття правової свідомості
- •11.2. Структура правосвідомості
- •11.3. Функції правосвідомості
- •11.4. Види правосвідомості
- •11.5. Поняття, основні характеристики і функції правової культури
- •11.6. Структура правової культури
- •11.7. Правова культура суспільства і окремої особистості
- •11.8. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм, шляхи їх подолання
- •Тема 12 механізм правового регулювання план
- •12.1. Поняття правового регулювання
- •12.2. Предмет і методи правового регулювання
- •12.3. Способи і типи правового регулювання
- •12.4. Стадії правового регулювання
- •12.5. Механізм правового регулювання та його структура
- •Тема 13 законність і правопорядок план
- •13.1. Поняття законності
- •13.2. Основні вимоги (принципи) законності
- •13.3. Гарантії законності
- •13.4. Поняття правопорядку
- •13.5. Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •Тема 14. Правові системи минулого та сучасного план
- •14.1. Поняття і структура правової системи
- •14.2. Романо-германська правова система
- •14.3. Англосаксонська правова система
- •14.4. Система релігійного та звичаєвого права
- •14.5. Проблеми формування світового правопорядку
- •Тема 15. Особа, держава і право план
- •15.1. Поняття і принципи правового статусу особи
- •15.2. Види правових статусів особи
- •15.3. Права і свободи як головна складова правового статусу
- •15.4. Класифікація прав і свобод
- •15.5.Обов’язки як елемент правового статусу особи
- •15.6. Забезпечення прав і свобод особи
- •15.7. Гарантії прав і свобод особи
- •Тема 16. Демократія: поняття та основні засади
- •16.2.Ознаки демократичної держави:
- •Тема 17. Демократія як цінність для суспільства план
- •Тема 18. Шлях до громадянського суспільства соціальна основа сучасної держави, влади і демократії
- •Тема 19.Держава у політичній системі суспільства план
- •Тема 20.Демократична правова держава план
- •20.2 Головні ознаки правової держави.
- •Демократія та її суть.
- •Тема 21. Права людини: історія і сучасність план
- •1. Процес формування концепції основних прав людини.
- •Тема 22. Основні права людини: поняття, класифікація план
- •1. Основні права людини.
- •2. Класифікація прав людини
- •Тема 23. Міжнародні механізми захисту основних прав людини план
- •23.3 Регіональні (континентальні) засоби:
- •Тема 24. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина за конституцією україни план
- •1. Громадянство України
- •2. Обов'язки людини та громадянина за Конституцією України
- •24.2 Обов'язки людини та громадянина за Конституцією України:
- •Тема 25.Захист прав інвалідів. Конвенція оон про права інвалідів план
- •1.Конвенція оон про права інвалідів
14.2. Романо-германська правова система
Романо-германське право сформувалось в XII–XIII ст. у результаті рецепції (запозичення) римського права країнами континентальної Європи. Підставою для рецепції в економічній сфері стали розвиток торгівлі, ремесел, зростання міст. Спочатку соціальною основою і сферою його застосування в середньовічній Європі було переважно міське населення, однак поступово ця правова система стала загальнонаціональною, континентально-європейською.
Крім економічних причин, існували і соціально-культурні передумови запозичення Європою римського права. Розвиток освіти, мистецтва, культури підготував ґрунт для сприйняття римських юридичних концепцій, поглядів, понять, конструкцій. Неабияку роль у цьому процесі відіграли університети, де відбувалося вивчення оригінальних римських текстів.
Важливою передумовою рецепції римського права було також благословення християнської церкви. Протягом багатьох століть церква негативно ставилася до римського права, і знадобився авторитет середньовічного філософа Фоми Аквінського, щоб перебороти таке упередження.
З XIIIст. романо-германське право активно розвивається, стає надбанням усієї Європи, крім острівної Англії. У XVI–XVIII ст. процес правового розвитку Європи здобуває нові форми. Загальні принципи римського права поступово інтегровані в національні нормативні системи. Цей процес завершився розробкою національного законодавства, національних кодексів.
Особливості норм романо-германського права наступні. Романо-германська норма права - загальне правило поведінки. Головною особливістю цієї норми, порівняно з англосаксонською прецедентною, виступає узагальнений, абстрактний характер, що викликає необхідність її тлумачення і конкретизації. Романо-германські норми мають системно-ієрархічний характер.
Найважливішим джерелом романо-германського права виступає закон. Закони приймаються парламентами країн цієї системи і володіють вищою юридичною силою, поширюються на всю територію держави, на всіх громадян. В усіх країнах романо-германської системи є писані конституції, за нормами яких визнається вища юридична чинність. Закон має пріоритет стосовно всіх інших джерел права. Він може заборонити чи легалізувати звичай, окремі положення судової практики, нормативні договори.
Важливе місце серед джерел романо-германского права займають кодифіковані акти (кодекси). Романо-германське право, на відміну від англосаксонського, прагне не до зовнішнього об’єднання нормативного матеріалу (інкорпорації), а до об’єднання змістового, внутрішнього.
Крім законів, у країнах романо-германської системи приймається безліч підзаконних актів: декрети, регламенти, інструкції, циркуляри, укази, постанови та інші документи виконавчої влади.
Джерелом романо-германського права є також звичай. Як самостійне джерело права звичай сьогодні відіграє другорядну роль у правовій системі, виступаючи як доповнення до закону.
Структура романо-германського права відрізняється своєрідністю. У країнах романо-германської правової системи існує розподіл права на публічне і приватне. Підставою, критерієм виділення публічного права виступає загальний, державний інтерес (здійснення суспільних цілей і завдань), приватного права - особливий, приватний інтерес (реалізація цілей окремих осіб, громадян, організацій). Іншою структурною особливістю романо-германського права є послідовний галузевий розподіл норм, їх прив’язка до конкретних галузей права і правових інститутів.