- •Тема 1 Види і методи електричних вимірювань
- •Тема 1 : Види і методи електричних вимірювань. Класифікація похибок
- •Тема 2 : Засоби вимірювання електричних величин
- •Тема 3: Загальні відомості про електромеханічні вимірювальні прилади
- •Тема 4: Магнітоелектричні механізми та пристрої
- •Тема 5 : Електромагнітні механізми та пристрої
- •Тема 6 : Електродинамічні механізми та пристрої.
- •Тема 7: Індукційні механізми та прилади
- •Тема 8 : Електроcтатичні механізми та пристрої
- •Тема 9 : Електронно–променеві осцилографи
- •Тема 10: Цифрові вимірювальні пристрої
- •Тема 11: Вимірювання струму та напруги. Вимірювання постійного та змінного струму
- •Тема 12 : Вимірювання електричної потужності та енергії
- •Тема 13 : Вимірювання фаз частоти та зсуву фаз.
- •Тема 14: Вимірювання зсуву фаз
- •Тема 15: Вимірювання параметрів електричних кіл
- •Тема 16: Методи і засоби вимірювання магнітних величин
- •Тема 17: Поняття про вимірювання неелектричних величин електровимірювальними пристроями
Тема 6 : Електродинамічні механізми та пристрої.
Електродинамічний механізм (рис.5) складається з нерухомої 4 та рухомої 3 котушок, поршня 2 та камери 1. Рухома котушка може обертатися навколо осі в середині двох секцій нерухомої котушки. При наявності в котушках струмів І1 та І2 утворюються електромагнітні сили взаємодії, які намагаються повернути котушку З відносно котушки 4. В результаті утворюється обертовий момент
М об = к І1 І2
Рисунок 5
При синусоїдних струмах i1 = I1м sinωt та i2 =I2 * sin (ωt – ψ) обертовий момент електродинамічного вимірювального механізму пропорційний діючому значенню струмів в котушках та косинусу кута зсуву фаз між ними. Кут відхилення рухомої частини вимірювального механізму виражається формулою
α = к1 I1 I2 cosφ
Електродинамічні прилади, в яких використовується вище вказані механізми, використовують в колах постійного та змінного струму для вимірювання струму, напруги та потужності. Вони відрізняються високою точністю (клас точності: 0,1; 0,2; та 0,5), незалежності показань від форми кривої струму та напруги.
До недоліків цих пристроїв відносять порівняно низьку чутливість, велике власне споживання потужності (0,5÷15Вт), вплив внутрішніх магнітних полів та обмежений частотний діапазон.
Тема 7: Індукційні механізми та прилади
Індукційний механізм (рис. 6) складається з двох нерухомих магнітопроводів 1 та 2 з обмотками і рухомого алюмінієвого диску 4, укріпленого на осі. Магнітні потоки Ф1 та Ф2, утворені синусоїдальними струмами І1 та І2, зміщені в просторі. За цих умов утворюється біжуче магнітне поле, під впливом якого диск приводиться до обертання. Магніт 3 призначений для здійснення моменту зупинки. Середнє значення обертового моменту
Моб = кωI1 I2 sinφ
Рисунок 6
Вимірювальні пристрої на базі індукційних механізмів використовують головним чином в якості однофазних та трифазних лічильників енергії змінного струму. Лічильники мають класи точності: 1,0; 2,0; та 2,5. Промисловість випускає однофазні лічильники електроенергії на струми 5 та 10 А та напругою 127 та 220 В; трифазні лічильники на струми до 50 КА та напругою 127, 220 та 380 В для безпосереднього ввімкнення та до 2000 А та 35 кВ для ввімкнення через вимірювальні трансформатори.
Тема 8 : Електроcтатичні механізми та пристрої
Електростатичний механізм (рис.7) складається з двох (чи більше) металевих ізольованих пластин, що виконують роль електродів. На нерухому пластину 1 подається потенціал одного знаку, а на рухому пластину 2 потенціал іншого. Рухома пластина разом з указником закріплені на осі, під дією сил електричного поля між пластинами, вони обертаються. При постійній напрузі U між пластинами обертовий момент пропорційний зарядам (q = CU) на цих пластинах, де С– ємність між рухомими та нерухомими пластинами:
Моб = кq2 =кC2 U2
Рисунок 7
При синусоїдній напрузі u = Um * sinωt рухома частина механізму реагує на середнє значення моменту, рівного М0б. ср.= к1 U2, Де U – діюче значення напруги.
Прилади з електростатичним механізмом використовують тільки в якості вольтметрів постійного та змінного струму. Із останнього виразу випливає, що кут відхилення показника електростатичного приладу пропорційний квадрату напруги, тобто його шкала є квадратичною. Часто підбором форми електродів (пластин) отримують практично рівномірну шкалу (в проміжках 10÷100 % від UN).
Електростатичні вольтметри відрізняються малим власним споживанням енергії, широким частотним діапазоном (до 10 МГц), нечутливістю до зовнішнім магнітним полям та коливанням температури; їх показання не залежать від форми кривої вимірювального напруги.