Тема 12. Пошуки нового підходу до вивчення мови наприкінці XIX - на початку XX ст.

Критика лінгвістичних концепцій молодограматиків. Передумови критики молодограматизму. Школа естетичного ідеалізму К.Фосслера. Мовна експресія. Зміна мови як наслідок творчої діяльності людини. Школа «Слів і речей» Г.Шухардта. Італійська неолінгвістика. «Ареальна лінгвістика».

Тема 13. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть хіх-початок хх ст.).

Наукові традиції у вітчизняній науці про мову. Московська школа. Погляди Пилипа Фортунатова на природу походження мови, зв’язок мови та мислення, на склад граматики (морфологічна класифікація) тощо. З історії Казанської (Петербурзької) школи мовознавства. Іван Бодуен де Куртене – засновник Казанської (Петербурзької) школи. Погляди Бодуена де Куртене на знаковий характер мови, принципи класифікації мов, звук як об’єкт мовознавчих досліджень. Вчення Казанської школи про фонему. Погляди Миколи Крушевського та Василя Богородицького як представників Казанської школи на походження людської мови, морфологічну будову слова, виникнення і розвиток письма. Сучасний стан вітчизняних фонологічних шкіл – Московської та Петербурзької. Представники цих шкіл. Розходження в поглядах на встановлення фонемної належності звуків.

Тема 14. Нові напрями в зарубіжному мовознавстві і-ї половини хх ст.

Соціологічний напрям у французькій школі мовознавців. Погляд А.Мейє на мову як суспільне явище. Напрями структуральної лінгвістики. Глосематика (Копенгагенська школа структуралістів), її представники. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики. Празька та Лондонська школи, їх представники. Погляди “Лондонців” на значення мовних форм, на мову як систему систем тощо. Теоретично-лінгвістичні основи етнолінгвістики. Американська етнолінгвістика – Е.Сепір та Б.Уорф щодо походження мови, зв’язок мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра-Уорфа”. Генеративізм. Н.Хомський – представник і основоположник постмодернізму й пост структуралізму в мовознавстві.

Тема 15. Неогумбольдтіанство – течія мовознавства.

Європейське неогумбольдтіанство. Американське неогумбольдтіанство.

Тема 16. Мовознавство в СРСР.

Мовознавство 20-40-х років XX ст.. Мовознавство 50-80-х років XX ст. Умови виникнення марризму. Нове вчення про мову. Чотирьохелементний аналіз. Мова і класи. Мова як надбудова. Дискусія 1950 року та її наслідки. Розвиток мовознавчої науки в СРСР. Українські мовознавці в Україні і за кордоном. Ю.Шевельов. Українське мовознавство 20-80 років XX ст.

Тема 17. Компаративістика у XX столітті.

Розшифровка хеттської мови. Ларингальна гіпотеза. Є.Курилович. Глоттальна теорія Т.Гамкрелідзе і В.В. Іванова.

Тема 18. Мовознавство у кінці XX ст.

Генеративна лінгвістика. Н.Хомський. Психолінгвістика. Ч.Остуд, методи психолінгвістики та її розвиток в СРСР. О.О.Леонтьев.

Тема 19. Мовознавство на сучасному етапі.

Когнітивна лінгвістика. Дж.Міллер – основоположник когнітивної науки. Основні поняття когнітивної лінгвістики. Ономасіологічний опис мовних явищ. Когнітивна лінгвістика в Україні. Функціональна лінгвістика. Лінгвістика тексту. А.С.Зеленько – основоположник лінгвістичного детермінізму. Комунікативна лінгвістика. Математична лінгвістика. Представники математичної лінгвістики в Україні. Основні прийоми квантитативного аналізу мови. В.І.Перебийніс. Прагматика. Текстологія. Інтерпретація тексту. Школа українських фахівців в галузі прагматики.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Т е м а		Лекції	Практичні заняття		Самостійна робота		Індивідуальна робота
Змістовий модуль І. ТЕОРІЯ ТА РОЗВИТОК МОВИ. СИСТЕМНИЙ УСТРІЙ МОВИ. МЕТОДОЛОГІЯ МОВОЗНАВСТВА
Тема 1. Мовознавство як наука. Знакова природа мови. Методи дослідження мови.		2			2
Тема 2. Мова і мислення. Мова і мовлення. Мова і суспільство.			2		2
Тема 3. Структура і система мови.		2	2		4
Тема 4. Мова як конкретно-історична категорія. Розвиток мови .					4
Змістовий модуль ІІ. ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІНГВІСТИКИ
Тема 5. Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.		2	2		4
Тема 6. Європейське мовознав-ство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть.		2	2		2
Тема 7. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.		2	2		2
Тема 8. Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта.		2			2
Тема 9. Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини ХІХ ст. Лінгвістично-філософські погляди О.О.Потебні		2	2		4
Тема 10. Третя генерація представників порівняльно-істо-ричного мовознавства.		2	2		2
Тема 11. Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.		2			2
Змістовий модуль ІІІ. ЛІНГВІСТИКА ХХ-ХХІ СТ.
Тема 12. Пошуки нового підходу до вивчення мови наприкінці XIX - на початку XX ст.				4
Тема 13. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть ХІХ- початок ХХ ст.).	2		2	4
Тема 14. Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.	2		2	4
Тема 15. Неогумбольдтіанство – течія мовознавства.	2			4
Тема 16. Мовознавство в СРСР.	2			4
Тема 17. Компаративістика у XX столітті.				4
Тема 18. Мовознавство у кінці XX ст.				2
Тема 19. Мовознавство на сучасному етапі.	2		2	4
Усього годин: 108 годин (3 кредити)		28	20	60

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Лекція № 1

Тема . Мовознавство як наука. Знакова природа мови.

Методи дослідження мови.

МЕТА: з’ясувати суть, мету, предмет і об’єкт загального мовознавства, його роль і місце в лінгвістичній освіті.

ПЛАН

1. Мета та завдання курсу "Загальне мовознавство".

2. Місце серед інших лінгвістичних дисциплін.

3. Загальне і часткове мовознавство.

4. Теоретичне і практичне мовознавство.

5. Філософські основи мовознавства.

6. Питання загального мовознавства у шкільному курсі мови.

7. Знакова природа мови.

8. Методи дослідження мови.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство.– К.: В.шк., 1985.– С. 3-5.

2. Березин Г.М., Головин Б.Н. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1979.– С.7-49, 279-292.

3. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания.– М.: Просвещение, 1975.– С. 3-4.

4. Кодухов В.Н. Общее языкознание.– М.: В.школа.,1974.– С.3.

5. Филин Ф.П. Очерки по теории языкознания.– М.: Наука, 1982.– С.38-107.

6. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів.– К., 1985.

7. Семчинський С.В.(Станіслав Володимирович) Загальне мовознавство.– К.: В.шк., 1988.– С.3-20.

8. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник.– К.: "Академія", 1999.– С.5-19; 156-183.

9. Білецький А.О. Про мову і мовознавство.– К., 1996.– С. 11-18, 125-130, 171- 172.

10. Філософські питання загального мовознавства.– К.: Наукова думка, 1972.– С.5-11. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація.– Дрогобич: Відродження, 1994.– С.71-82; 110-124; 137-140.

Лекція № 2

Тема. Структура і система мови.

ПЛАН

1. Системний характер мови.

2. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями.

3. Основні й проміжні рівні мови.

4. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови.

5. Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Семчинський С В. Загальне мовознавство. - К., 1996. - С 185-198.

2. Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее языкознание. - М., 1979. - С. 137,159-198.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание. - М., 1974. - С. 145-148.

4. Общее языкознание / Под общ. ред. А. Е. Супруна. - Минск, 1983. - С. 221-236,283-287.

5. Общее языкознание: Внутренняя структура языка/ Отв. ред. Б. А. Серебренников. - М., 1972. - С. 386-393, 456-515.

6. Трубецкой Н. С. Некоторые соображения относительно морфоноло-гии // Пражский лингвистический кружок. - М., 1967.

7. Ахманова О. С. Фонология, морфонология, морфология. - М., 1966.

8. Реформатский А. А. Еще раз о статусе морфонологии, ее границах и задачах // Фонологические этюды. - М., 1975.

9. Булыгина Т. В. Проблемы теории и практики морфонологического описания // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. - 1975. - Т. 34. - Вып. 4.

10. Касевич В. Б. Морфонология. - Л., 1986.

11. Кубрякова Е. С, Панкрац Ю. Г. Морфонология в описании языков. - М., 1983.

12. Славянская морфонология. - М., 1987.

13. Виноградов В. В. Словообразование в его отношении к грамматике и лексикологии // Избр. труды. Исследования по русской грамматике. - М., 1975.

14. Солнцев В. М. Язык как системно-структурное образование. - М., 1977.

15. Мельничук А. С. Понятие системы и структуры языка...// Вопр. языкознания. - 1970. - № 1.

Лекція № 3

Тема . Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.

МЕТА: ознайомити студентів з історією розвитку мовознавчої науки, основними її етапами. З’ясувати питання мовознавства у філології класичної старожитності.

ПЛАН

1. Періодизація історії мовознавства. Наука про мову в стародавньому світі.

2. Характеристика мовознавства в стародавньому Єгипті.

3. Мовознавство в стародавній Індії.

4. Давньокитайське мовознавство, основні праці.

5. Давньогрецьке мовознавство та дискусія про природу назв.

6. Мовознавчі питання у спадщині Аристотеля. Олександрійська граматична школа.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень.– К.: В.школа, 1980.– С.3-23.

2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство, Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С.6-70.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1974.– С.4-25, 30-34.

4. Березин Ф.М. История русского языкознания.– М.: Высшая школа, 1974.– С.5-44.

Лекція № 4.

Тема. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть.

МЕТА: З’ясувати питання мовознавства у працях учених середньовіччя і ХVІІ – ХVІІІ ст.

ПЛАН

1. Стан мовознавства в Європі епохи середньовіччя. Характеристика головних філософських течій (реалізма і номіналізма).

2. Європейське мовознавство епохи Відродження. Данте Алігієрі „Про народну мову” (1305 р.).

3. Європейське мовознавство ХVІІ – ХVІІІ століть. Лінгвістичні погляди Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Гердера та інших.

4. Розвиток лексикографії та граматики у ХV – ХVІІ ст. Граматика Пор-Рояля (1660 р.) та її значення.

5. Вітчизняне мовознавство ХVІ – ХVІІІ ст. „Російська граматика” М.Ломоносова.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень.– К.: В.школа, 1980.– С.15-19.

2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство, Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С.34-52.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1974.– С. 30-37

4. Березин Ф.М. История русского языкознания.– М.: Высшая школа, 1974.– С.20-31.

Лекція № 5

Тема. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

МЕТА: поглибити знання студентів про порівняльно-історичне мовознавство, ознайомити з представниками цього напрямку в розвитку науки про мову.

ПЛАН

1. Передвісники порівняльно-історичного мовознавства. Погляди братів Фрідріха і Августа-Вільгельма Шлегелей, А.Ф.Бернарді та ін.

2.Погляди основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Вчення і основні праці Франца Боппа.

3.Расмус Раск і його поняття компаративістики.

4.Праці Якоба Грімма та сутність “закону Раска-Грімма”.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень.– К.: В.школа, 1980.– С.19-24.

2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство, Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С. 53-90.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1974.– С.40-44.

4. Березин Ф.М. История русского языкознания.– М.: Высшая школа, 1974.– С.50-59.

Лекція № 6

Тема. Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта.

ПЛАН

1. Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта:

а) методологічна основа філософії мови, походження і сутність мови;

б) мова і мовлення; мова і народ; форма і зміст мови;

в) звук – основа мовлення; суспільна роль мови та ін.

ЛІТЕРАТУРА

1. Григорій Михайлович Удовиченко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичих учень.– К.: Вища школа, 1980.– С. 19-36;

2. Іван Іванович Ковалик, Степан Пилипович Самійленко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С. 53-90, 91-106.

3. Кодухов Виталий Иванович Общее языкознание.– М.: В.школа, 1984.– С. 20-37.

Лекція № 7.

Тема. Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини ХІХ ст. Лінгвістично-філософські погляди О.О.Потебні

ПЛАН

1. Біологічний напрям у мовознавстві. Мовознавчі дослідження і природничі науки.

2. Формування методологічних поглядів Августа Шлейхера.

3. Типологічна і генеалогічна класифікації мов Августа Шлейхера.

4. Загальна оцінка натуралізму. Етимологія і лінгвопалеонтологія.

5.Психологічний напрям у мовознавстві.

6.Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Григорій Михайлович Удовиченко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичих учень.– К.: Вища школа, 1980.– С. 43-57;

2. Іван Іванович Ковалик, Степан Пилипович Самійленко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С. 91-111.

3. Кодухов Виталий Иванович Общее языкознание.– М.: В.школа, 1984.– С. 37-49.

Лекція № 8

Тема . Третя генерація представників порівняльно-історичногомовознавства.

ПЛАН

1. Формування молодограматичного (неограматичного) напряму.

2. Погляди Германа Пауля.

3. Погляди Карла Бругмана та Бертольда Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

4. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Г.Шухардт та школа “Слів і речей”.

ЛІТЕРАТУРА

1.Григорій Михайлович Удовиченко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичих учень.– К.: Вища школа, 1980.– С. 61-68, 93-100;

2.Іван Іванович Ковалик, Степан Пилипович Самійленко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С. 123-141.

3.Кодухов Виталий Иванович Общее языкознание.– М.: В.школа, 1984.– С. 60-71.

Лекція № 9.

Тема. Лінгвістичні концепції Фердинанда де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.

ПЛАН

1. Формування мовознавчих поглядів Ф. де Соссюра (на мову і мовлення, на мову як систему знаків, на синхронію і діахронію в лінгвістиці).

2. Оцінка Ф. де Соссюром молодограматизму.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство.– К., 1980.– С. 101-124.

2. Березин Г.М., Головин Б.Н. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1979.– С. 279-292.

3. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания.– М.: Просвещение, 1975.– С. 33-40.

4. Кодухов В.Н. Общее языкознание.– М.: В.школа.,1974.– С.50-54.

5. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник.– К.: "Академія", 2003.– С. 83-91.

Лекція № 10.

Тема. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть ХІХ- початок ХХ ст.).

ПЛАН

1. Наукові традиції у вітчизняній науці про мову.

2. Московська школа.

3. Погляди Пилипа Фортунатова на природу походження мови, зв’язок мови та мислення, на склад граматики (морфологічна класифікація) тощо.

4. З історії Казанської (Петербурзької) школи мовознавства.

5. Іван Бодуен де Куртене – засновник Казанської (Петербурзької) школи. Погляди Бодуена де Куртене на знаковий характер мови, принципи класифікації мов, звук як об’єкт мовознавчих досліджень.

6. Вчення Казанської школи про фонему. Погляди Миколи Крушевського та Василя Богородицького як представників Казанської школи на походження людської мови, морфологічну будову слова, виникнення і розвиток письма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство.– К.: В.шк., 1985.– С. 142-207.

2. Березин Г.М., Головин Б.Н. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1979.

3. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания.– М.: Просвещение, 1975.

4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник.– К.: "Академія", 2003.– С.79-82.

5. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. – К., 1980. – С. 70-90.

Лекція № 11

Тема . Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.

ПЛАН

1. Історичні й методологічні основи структуралізму

2. Празька лінгвістична школа

3. Копенгагенський структуралізм (глосематика)

4. Американський структуралізм (дескриптивізм)

5. Генеративізм

ЛІТЕРАТУРА

1. Кодухов В. И. Общее языкознание. - М., 1974. - С. 78--96.

2. Звегинцев В. А. История языкознания XIX-XX веков в очерках и извлечениях. - М., 1960. - Ч. 2.

3. Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. - М., 1966.

4. Засорина Л. Н. Введение в структурную лингвистику. - М., 1974. - С. 5-45, 82-157.

5. Мельничук А. С. Глоссематика // Философские основы зарубежных направлений в языкознании. - М., 1977.

6. Хауген Э. Направления в современном языкознании // Новое в лингвистике. - М., 1960. - Вып. 1.

7. Трансформационно-генеративная грамматика в свете современной научной критики. - М., 1980.

8. Звегинцев В. А. Предисловие //Хомский Н. Аспекты теории синтаксиса. - М., 1972.

Лекція № 12

Тема. Неогумбольдтіанство - течія мовознавста

ПЛАН

1. Європейське неогумбольдтіанство

2. Американське неогумбольдтіанство

3. Лінгвістичні погляди Б. Уорфа.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кибрик А. Е. Сепир и современное языкознание // Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. - М., 1993.

2. Звегинцев В. А. Теоретико-лингвистические предпосылки гипотезы Сепира-Уорфа // Новое в лингвистике. - М., 1960. - Вып. 1.

3. Блэк М. Лингвистическая относительность (Теоретические воззрения Беджамена Л. Уорфа) // Новое в лингвистике. - М., 1960. - Вып. 1.

4. Гухман М. М. Лингвистическая теория Л. Вайсгербера // Вопросы теории языка в современной зарубежной лингвистике. - М., 1961.

5. Чесноков П. В. Неогумбольдтианство // Философские основы зарубежных направлений в языкознании. - М., 1977.

6. Подолян І. Е. Ідея лінгвальної відносності в сучасному науковому контексті // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 2001. - Т. 4. - № 2.

Лекція № 13

Тема . Мовознавство в СРСР (20-40 роки ХХ ст.)

ПЛАН

1. Умови розвитку лінгвістичної науки.

2. Концепції Миколи Яковича Марра.

3. Олександр Матвійович Пєшковський .

4. Лев Володимирович Щерба.

5. Євген Дмитрович Поливанов.

6. Іван Іванович Мещанинов.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алпатов В. М. История лингвистических учений. -- М., 1998. -- С 227--265.

2. Л. А. Булаховский и современное языкознание. -- К., 1987.

3. Зиндер Л. Р., Маслов Ю. С. Л. В. Щерба -- лингвист-теоретик и педа-гог. -- Л., 1982.

Лекція № 14

Тема. Мовознавство на сучасному етапі.

ПЛАН

1. Функціональна лінгвістика.

2. Лінгвістика тексту.

3. Комунікативна лінгвістика.

4. Когнітивна лінгвістика.

5. Дифиренціація когнітивної лінгвістики.

6. Категорія «концепт» в когнітивізмі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Паршин П. Б. Теоретические перевороты и методологический мятеж в лингвистике XX века // Вопр. языкознания. - 1996. - № 2.

2. Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики. - Львів, 2003.

3. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. - К., 1999.

4. Радзієвська Т. В. Текст як засіб комунікації. - К., 1998.

5. Новое в зарубежной лингвистике. Лингвистическая прагматика. - М., 1985. - Вып. 16.

6. Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. - М., 1988. - Вып. 23.

7. Кубрякова Е. С, Демьянков В. В., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. Краткий словарь когнитивных терминов. - М., 1996.

8. Язык и наука конца 20 века. - М., 1995.

9. Лингвистические исследования в конце XX в. - М., 2000.

10. Кубрякова Е. С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика - психология - когнитивная наука // Вопр. языкознания. - 1994. - № 4.

11. Касевич В. Б. О когнитивной лингвистике // Общее языкознание и теория грамматики. - СПб., 1998.

ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття № 1

Тема. Мова і мислення. Мова і мовлення. Мова і суспільство.

Основні питання:

1. Що таке мислення? Що таке свідомість? Охарактеризуйте діалектичну єдність мови і мислення в процесі їх виникнення і розвитку.

2. Типи мислення. В чому помилковість "гіпотези Сепіра – Уорфа"?

3. Поясніть характер взаємозв'язків між мовою і мовленням.

4. Коли і чому факти мовлення стають фактами мови? Укажіть на спільне і відмінне, що характерні для існуючого мовлення і писемної мови; мовлення усного літературного і діалектного.

5. Поняття "внутрішнє мовлення", його типи.

6. Мова і суспільство.

7. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мовна ситуація і мовна політика в Україні.

8. Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми. Соціальні спільності людей і соціальні типи мов.

Література

1. Івашин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич: Відродження, 1994.- С.112-166.

2. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – Вища школа, 1988. – С.5-78.

3. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – , С. 5-19, 47-60, 156-183.

4. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. - К.: АртЕК, 1996. –С. 11-

18, 137-139, 166-170.

4. Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. –К.: 1980.- С. 8-18, 24-27, 50-54.

5. Філософські питання мовознавства. – К.: Наукова думка, 1972.- С. 5.

6. Русанівський В.М. Прогностичні функції соціолінгвістики // Мовознавство.- 1989.-№1.

Практичне заняття № 2

Тема . Структура і система мови.

Основні питання:

1. Структурно-системна будова мови.

2. Внутрішні рівні мовної системи. Фонетична система мови. Поняття фонологічної системи.

3. Семантична система мови. Семне членування мови.

4. Граматична система мови. Характеристика морфологічного рівня.

5. Синтаксичний рівень. Сучасні теорії речення.

6. Проміжні рівні мови. Ієрархія мовної будови та між системні зв’язки.

Література

1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. - К.: Артек, 1996. –С. 176-179.

2. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1988. –

С. 138-250.

Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи . –К.: 1994.- С. 25-67.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – , С. 61-155.

Практичне заняття № 3

Тема . Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період.

Основні питання:

1. Розвиток мовознавства в стародавній Індії.

2. Давньокитайське мовознавство, основні праці.

3. Давньогрецьке мовознавство та дискусія про природу назв.

4. Мовознавчі питання у спадщині Аристотеля.

5. Олександрійська граматична школа.

6. Мовознавство у давньому Римі. Значення античної філології.

7. Давнє арабське мовознавство.

8. Давньоруське мовознавство. Перші лексикографічні роботи.

Література

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. –К.: Вища школа, 1980.- С.3-18.

2. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. –К.: Вища школа, 1985.- С.3-53.

3. БерезинФ.М. История русского языкознания. – М.: Высшая школа.1974.- С.5-44.

Практичне заняття № 4

Тема. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть .

Основні питання:

1. Стан мовознавства в Європі епохи середньовіччя.

2. Європейське мовознавство епохи Відродження.

3. Європейське мовознавство ХVП-ХVШ століть. Лінгвістичні погляди Ж.Ж.Руссо, И.Г.Гердера, Дж. Віко та ін.

4. Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVШ століть. “Російська граматика” М.В.Ломоносова.

Література

Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. –К.: Вища школа, 1980.- С.19-23; 37-47.

Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. –К.: Вища школа, 1985.- С.53-70; 78-106.

Березин Ф.М. История русского языкознания. – М.: Высшая школа.1974.- С.62-76.

Практичне заняття № 5