§ 15. Declinatio tertia третя відміна іменників

До ІІІ відміни належать іменники всіх трьох родів, які мають у Genetivus singularis закінчення -is. У Nominativus singularis вони мають різні закінчення: чоловічій рід: -or, -os, -er, -ex, -es, -o; жіночій рід: -as, -us, -is,- es, -s, -x, -do, -go, -io; середній рід: -en, -ur, -us, -e, -al, -ar, -ma, -te, -c, -l . При знайомстві зі словнико­вою формою іменників говорилося про важливість закінчень Genetivus singularis, за якими визначається належність до відміни. За формою іменника в Genetivus singularis визначається також і основа для відмінювання. Про це слід пам’ятати, маючи справу з іменниками ІІІ відміни, тому що тут існує група нерівноскла-дових іменників, тобто тих, що мають різну кількість складів у Nominativus singularis і Genetivus singularis. У словниковій формі в таких іменників поряд із закінченнями Genetivus singularis вка­зується і додатковий склад, що з’являється: heres, edis, m — спад­коємець; civîtas, civitatis f — держава; tempus, ôris n — час. Ос­нова для відмінювання відповідає: hered- , civitat- , tempor- .

§ 16. Три типи відмінювання

I. Приголосний тип

До цього типу належать нерівноскладові іменники всіх трьох родів, основа яких закінчується на один приголосний. Наприклад: heres, edis m; civîtas, civitatis f; tempus, ôris n.

Зразок відмінювання іменників приголосного типу:

lex, legis f — закон

	Singularis	Pluralis
Nom.	lex	leges
Gen.	legis	legum
Dat.	legi	legibus
Acc.	legem	leges
Abl.	lege	legibus

crimen, crimînis n — злочин, обвинувачення

	Singularis	Pluralis
Nom.	crimen	crimlna
Gen.	crimlnis	crimlnum
Dat.	crimlni	criminlbus
Acc.	crimen	crimlna
Abl.	crimlne	criminlbus

33

II. Мішаний тип

До цього типу належать :

а) неравноскладові іменники, основа яких закінчується на дваабо більше приголосних, наприклад: pars, partis f — частина;mens, mentis m — розум;

б) рівноскладові іменники, тобто ті, які у Nominativus sin-gularis і Genetivus singularis мають однакову кількість складів,наприклад: testis, testis m, (f) — свідок; civis, civis, m (f) — гро­мадянин, громадянка.

Зразок відмінювання іменників мішаного типу: civis, civis m,(f) — громадянин, громадянка:

	Singularis	Pluralis
Nom	civis	cives
Gen.	civis	civium
Dat.	civi	civibus
Acc.	civem	cives
Abl.	cive	civibus

pars, partis f — частина:

	Singularis	Pluralis
Nom.	pars	partes
Gen.	partis	partium
Dat.	parti	partibus
Acc.	partem	partes
Abl.	parte	partibus

III. Голосний тип

До цього типу належать іменники середнього роду, що мають у Nominativus singularis закінчення -e, -al, -ar. Зразок відмінювання іменників голосного типу: anîmal, alis n — тварина:

animali

Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Pluralis

Singularis

animal animalia

animalis animalium animali

animallbus

animal

animalia

animallbus

При відмінюванні різниця полягає в такому: іменники голос­ного і мішаного типу мають закінчення в Genetivus pluralis -ium, приголосного типу -um. У Nominativus pluralis в іменниках серед-34

нього роду голосного типу перед закінченням -à з’являється літе­ра -³ (- ³à). Щоб легше запам’ятати, що іменники латинської мови середнього роду мають закінчення -à в Nominativus pluralis, мож­на провести аналогію з іменниками середнього роду української мови, які так само у множині закінчуються на -à: право - пра­ва, вікно - вікна. Зверніть також увагу на те, що закінчення Nominativus pluralis і Accusativus plural іменників середнього роду латинської мови збігаються. Можна говорити про правило середнього роду: усі іменники середнього роду мають закінчен­ня -а в Nominativus і Accusativus pluralis.

Вправи

I. Провідміняйте:

exemplar bonum - гарний приклад; civis Romanus -римський громадянин; homo, înis m - людина; ars, artis f - мистецтво; vectîgal, alis n податок; mare, is n море.

II. Перекладіть:

1. Dura lex, sed lex. 2. Salus popйli suprema lex. 3. Pugna pro pace! 4. Fur furum, lupus lupum cognoscit. 5. O temptra, o mores! 6. Nomîna sunt odiosa. 7. Alma mater. 8. Labor omnia vincit. 9. Mens sana in corpcre sano. 10. Ius est ars boni et aequi. 11. Silent leges inter arma. 12. Non rex est lex, sed lex est rex. 13. Amor omnia vincit. 14. Nullum crimen, nulla poena sine lege. 15. Lege artis. 16. De iure. 17. Aurea mediocrltas. 18. Civis ius sacrum est. 19. Simplicîtas est legîbus amica. 20. Nulla potentia supra leges debet esse.21. Repetitio est mater studiorum. 22. Scio me nihil scire. 23. Praesumptio iuris. 24. Manifestum non eget probatione. 25. Ius gentium. 26. Instans est finis unius tempms et principium alterius.

Словник

1. durus, a, um - суворий, жорстокий; lex, legis f - закон

2. salus, salutis f — благополуччя, порятунок, безпека; popûlus, i m - народ; supremus, a, um - найвищий.

3. pugno, avi, atum, are - боротися; pax, pacis f - мир.

4. fur, furis m - злодій; lupus, i m - вовк; cognosco, novi, nîtum, êre - пізнавати.

5. mos, moris n - вдача, звичай.

35

6. nomen, nomînis n - ім’я; odiosus, a, um - ненависний, не­приємний; йдеться про те, що називати імена неприємно, тоб­то не будемо торкатися осіб.

7. alma - від alo, alui, alltum, êre - харчувати; mater, matris f - досл: мати-годувальниця; almà mater - навчальний заклад

8. labor, oris m - праця; omnis, e - весь; vinco, vici, victum, êre - перемагати

9. mens, mentis/- розум, дух; sanus, a, um - здоровий; corpus, ôris n — тіло.

10. ius, iuris n - право; ars, artis f - мистецтво, уміння кори­стуватися; bonum, i n - добро, благо; aequum, i n -справедливість.

11. sileo, ui, –, ere - мовчати; arma, orum n, pl - зброя.

12. rex, regis m - цар.

13. amor, oris m - любов.

14. nullus, a, um - ніякий; crimen, înis n - провина, злочин, обвинувачення.

15. lege artis - за всіма правилами мистецтва.

17. aureus, a, um - золотий (від aurum, i n - золото); mediocrîtas, tatis/- посередність, тут: середина.

17. sacer, cra, crum — священний.

18. simplicîtas, atis f - простота, чесність.

17. supra (з acc.) - вище, над, понад; debeo, bui, bîtum, ere -бути забов’язаним, мусити.

18. repetitio, onis f - повторення; studium, i m - навчання, заняття, наука

17. scio, ivi, itum, ire - знати, уміти; nihil - ніщо, нічого.

23. praesumptio, onis f - припущення, презумпція; pra-esumptio iuris - припущення, що діють аж до доказу про­тивного; припущення, що спростовує.

24. manifestus a, um - очевидний; egeo, ui, -, ere - бідува­ти (у чому-небудь); probatio, onis f — схвалення, тут: доказ.

24. gens, ntis f - рід, плем’я, народ.

24. instans, ntis - теперішній, поточний; finis, is m - кінець, межа, кордон, завершення; unius - gen. sing. до unus, a, um - один; principium, i n - початок; alterius - gen. sing. до alter, altêra, altêrum - другий, інший.

DE VITA ROMAE ANTIQUAE

PERSONALIA Gaius

Гай (117/138- 180/192 рр. до н. е.)

Видатний римський юрист. Точних біографічних даних про нього не збереглося, невідомо навіть його повне ім’я, дійшли відо­мості, що Гай був вчителем і письменником.

36

Institutiones (Інституції) прославили його ім’я. Вони містили шкільні лекції, були не лише ідеальним підручником з права, але одержали також силу закону, на них посилалися в судах. Хоча класичні юристи його не цитують, з V ст. Гай стає одним з найбільш шанованих авторів. Пізніші Institutiones Iustiniani скла­даються на основі Інституцій Гая.

Для навчальних цілей Гай написав елементарний посібник Res cottidianae (Справи повсякденні), чи Aurora (Аврора), коментарі Ad Q.Mucium (До праць К. Муція), Ad legem XII tabularum (До Закону XII таблиць), Ad edictum praetoris urbani (До едикта міського претора), Ad edictum provinciale (До провінційного едикта) та інші. Усього приблизно крім Інституцій ним було на­писано 32 книги.