49. Життя і творчість Пантелеймона Куліша.

1819р. - народився в містечку Воронежі колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії. (Сумська обл..)

1838-1839 рр. - слухач лекцій у Київському університеті.

1841р. - невдала спроба вступити до університету.

1845р. - журнал "Современник" починає друкувати перші розділи його роману "Чорна рада", ректор Петербурзького університету П. Плетньов (він і редактор «Современника») запрошує його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови.

1847р. - одружився з Оксаною Білозерською

1846-1847 рр. - є учасником Кирило-Мефодіївського братсва.

1847 р. - Куліша заарештовано у справі Кирило-Мефодіївського братства й відправлено на слідство.

1850 р. - Куліш одержав дозвіл на повернення до Петербурга.

1856—1857 рр. - "Записки о ЮжнойРуси"

1859 р. - історичний роман "Чорна Рада", буквар "Граматка"

1862 р. - поетична збірка "Досвітки. Думи і поеми"

1870-ті - П. Куліш оселяється на хуторі Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії.

1877-1885 рр. - перекладає Шекспіра, Гете, Байрона, готує збірку поезій «Дзвін», завершує історіографічну працю «ОтпадениеМалороссии от Польши».

1883 р. - поема "Магомет і Хадиза"

1884 р. - драма у віршах "Байда, князь Вишневецький"

1897 р. - помирає на хуторі.

Інші твори

гумористичні оповідання:

Циган, Пан Мурло, Малоросійські анекдоти

оповідання на тему нещасливого кохання:

Гордовита пара, Дівоче серце

історичні оповідання:

Мартин Гак, Брати, Січові гості

роман «Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад»

романтично-ідилічне оповідання «Орися»

Інші твори:

До кобзи, Заворожена криниця, Заспів, Маруся Богуславка, Праведне пануваннє, Рідне слово, Святиня, Степ опівідні.

50.Валуївський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки на розвиток української культури.

Валуєвський циркуляр (1863) — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, учбових і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.Мотивом до видання циркуляру став страх царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюютьзростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв.

Дію Валуєвського циркуляру було закріплено і розширено шляхом виданняЕмського указу.

Емський указ — розпорядження російського імператора Олександра II (1876), спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком.Указ забороняв ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою, видавати нею оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот, театральні вистави і публічні читання.Заборонено навчання українською.

Гальмівний ефект Валуєвського циркуляру для українців був відчутним.У 1864—1869 pp. число укр. книжок зменшилося до 24. Перестали діяти недільні школи, послабилась праця в громадах, частина членів яких була заарештована й заслана.

Валуєвський циркуляр був ударом по усьому загалу українофілів, однак за його рядками дослідники «розпізнають» й декілька конкретних імен. Це Володимир Антонович (поляк, що став українцем), Микола Костомаров (організовував видання дешевих книг українською мовою для народу) та Пилип Морачевський (подав на розгляд переклад Нового Заповіту).

Емський указ не був скасований офіційно, однак втратив чинність 17 жовтня 1905 року з виданням так званого "Манiфеста громадянських свобод" імператором Миколою II.