Одиниці рахунку, категорії та одиниці аналізу (у числовому вираженні)

Одиниці рахунку (абзацні відступи)	Кількість одиниць рахунку, що містять одиниці аналізу (репліки)	Категорії аналізу	Одиниці аналізу	Успішні	Неуспішні
154	30	6	30	26	4

Визначення коефіцієнта Яніса

За допомогою коефіцієнта Яніса було визначено співвідношення успішних і неуспішних маніпулятивних впливів.

Кількість успішних маніпулятивних впливів значно перевищує кількість неуспішних, виходячи з цього обираємо наступну формулу:

С =

Де f – число успішних маніпулятивних впливів;

n – число неуспішних маніпулятивних впливів;

r – об’єм одиниць інформації, яка відображає категорії;

t – загальний об’єм одиниць тексту, який підлягає аналізу.

С = = 0,12

Виходячи з цього ми можемо зробити висновок про те, що з загального масиву тексту обох глав «Великий комбінатор» та «Діамантовий дим», об’єм застосованих маніпулятивних впливів складає 0,12. Показник є невисоким через наявність невдалих маніпуляцій та іншого загалу поданої автором інформації.

Коефіцієнт Яніса для кожної окремої категорії:

1. Використання власного авторитету С1 = = 0,02

2. Апелювання до сумління та моральності, залякування С2 = = 0,03

3. Театральність та експресивність зовнішніх проявів С3 = = 0

4. Навішування ярликів та підміна понять С4 = = 0,02

5. Брехня С5 = = 0,006

6. Позитивне підкріплення С6 = = 0,03

Можна зробити висновок, що найбільш часто використовувані категорії – це категорії №2 і №6, а саме: апелювання до сумління та моральності і позитивне підкріплення.

Ці категорії лідирують також за співвідношенням показників успішності/неуспішності маніпулятивних впливів, так як мають найбільшу кількість вдалих маніпуляцій: у категорії №2 – 5, у категорії №6 – 6.

Виходячи з цього, можемо зазначити про надання пріоритету та вподобання головним героєм саме таких технік маніпулювання, як апелювання до сумління та моральності, осуд та засудження і позитивне підкріплення у виді удаваної зацікавленості, схвалення, лестощів, і т.п.

Висновок

У результаті контент-аналізу фрагменту тексту з роману І. Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців», а саме, наступних глав: «Великий комбінатор» та «Діамантовий дим», було визначено наявність маніпулятивного змісту в творі, виявлено успішність та неуспішність застосування маніпулятивних впливів головного героя, а також визначення кількісного співвідношення маніпулятивного змісту до загального масиву тексту.

У ході аналізу тексту було виділено наступні найчастіше використовувані категорії маніпулятивних прийомів, здійснювані головним героєм роману О. Бендером:

1. Використання власного авторитету;

2. Апелювання до сумління та моральності, залякування;

3. Театральність та експресивність зовнішніх проявів;

4. Навішування ярликів та підміна понять;

5. Брехня;

6. Позитивне підкріплення.

На основі отриманих даних, їх кількісної та якісної обробки, було визначено найбільш успішні та найчастіше використовувані головним героєм категорії. Так цими категоріями є апелювання до сумління та моральності, залякування об’єкта маніпулювання, що приймало форму осуду, присоромлення та звернення до актуального страху «жертви», а також позитивне підкріплення, що виражалося у демонстрації удаваної зацікавленості та співчуття, зацікавлення, підлабузництві і лестощах.

За співвідношення числових показників успішності та неуспішності маніпулятивних впливів, найбільш успішними категоріями є категорії апелювання до сумління та використання позитивного підкріплення, найменш успішною категорією є театральність та експресивність зовнішніх проявів.

На основі вищезазначеного можемо зробити висновок про високу успішність маніпулятивного впливу головного героя роману І. Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців» О. Бендера та насиченість маніпулятивним впливом глав «Великий комбінатор» та «Діамантовий дим».