- •1.Зародження та основні етапи еволюції економічної теорії.
- •2.Економічні закони,їх пізнання та використання
- •3.Методологія,теоретико-економічних досліджень.
- •4. Функції економ теорії .
- •5.Сутність економічної системи,її структурні та функціональні елементи.
- •6.Національні моделі сучасної ринкової економіки.
- •7.Власність в економічній системі
- •8.Типи і види форми власності.
- •9.Типи економічних систем та їх еволюція.
- •10.Економічні потреби суспільства:суть,структура,класифікація.
- •11.Сутність та види економічних інтересів.
- •12.Зміст та структура суспільного виробництва.
- •13.Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв*язок.
- •14.Варіантність використання екон.Ресурсів і проблема вибору.
- •15.Ефективність суспільного виробництва та її показники.
- •16.Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція.
- •17.Товар і його властивості.
- •18.Вартість,корисність.Цінність:зміст та сучасні трактування.
- •19.Теоретичні концепції виникнення і природи грошей.
- •20.Функції грошей та їх еволюція.
- •21.Поняття ринку та його функції.
- •22.Конкуренція:суть.Види та роль у ринковій економіці.
- •25.Інфраструктура ринку,її роль та значення.
- •26.Капітал як економічна категорія товарного виробництва.
- •27.Промисловий капітал та його кругооборот.
- •28.Природа та генезис торговельного капіталу.
- •29.Витрати обігу:їх сутність,структура.
- •30.Сутність торгівлі та її основні форми.
- •31.Природа та джерела позичового капіталу.
- •32.Роль кредиту у функціонуванні сучасного ринкового господарства
- •35.Криві байдужості та їх властивості.Карта кривих байдужості.
- •36.Умови рівноваги споживача.
- •37.Сутність та умови підприємницької діяльності.
- •38.Підприємство та його функції в ринковій системі.
- •39.Організаційно-економічні форми та види підприємства.
- •40.Економічні періоди функціонування підприємства.
- •41.Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •42.Витрати виробництва:сутність.Види та фактори,що визначають їх динаміку.
- •43.Стратегія підприємства в умовах недосконалої конкуренції.
- •44.Зміст процесу суспільного відтворення,його види та динаміка.
- •45.Система національних рахунків:сутність та методологічні принципи побудови.
- •46.Способи виміру валового національного продукту.(внп)
- •47.Економічне зростання,його типи та рушійні сили.
- •48.Сукупний попит:цінові та нецінові фактори.
- •49.Сукупна пропозиція:цінові та нецінові фактори.
- •50.Сукупність і типи інфляції.Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •51.Причини виникнення і види безробіття.
- •52.Природа та специфіка циклічності економічної динаміки.Види циклів.
- •55.Інструменти грошово-кредитного регулювання економіки.
- •56.Державне регулювання.
- •57.Об*єктивні передумови становлення та сутність сучасної світового господарства.
- •58.Світовий ринок і міжнародна торгівля.
- •59.Міжнародна валютна система та етапи її еволюції.
- •60.Глобалізація світогосподарських зв*язків та загально цивілізаційні проблеми людей.
31.Природа та джерела позичового капіталу.
Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процента.
Позичковий капітал або капітал, що приносить проценти, як і торговельний, виник задовго до капіталізму, ще у рабовласницькому суспільстві у вигляді лихварського капіталу. Він, як і купецький капітал, відіграв. значну роль у руйнуванні феодалізму й становленні капіталізму. Проте в умовах сучасної ринкової системи позичковий капітал втратив свою самостійність й існує як відокремлена частина промислового капіталу.
Основними джерелами формування позичкових капіталів є:
1) грошові капітали, що тимчасово звільняються у процесі кругообігу промислового і торговельного капіталів, нагромаджені у формі амортизаційних відрахувань, частини оборотного капіталу (внаслідок незбігу часу продажу товарів і купівлі предметів праці — сировини, палива, матеріалів), тимчасово вільних коштів для виплати заробітної плати і призначеної для капіталізації додаткової вартості (внаслідок поступового нагромадження необхідної величини для купівлі нових машин, устаткування, будівництва складів тощо);
2) особисті грошові доходи і заощадження різних класів, соціальних верств і груп: класу капіталістів (рантьє, вищих менеджерів та чиновників державного апарату, землевласників, осіб вільних професій, генералітету, духовенства та ін. ), заощадження найманих працівників;
3) грошові нагромадження держави, зумовлені процесами одержавлення економіки і насамперед національного доходу.
Позичковий відсоток поверхово відображає ціну грошового капіталу як товару. Але він оплачує не вартість позичкового капіталу, а його споживчу вартість, вартість за право застосовувати як капітал гроші, що тимчасово відчужуються у позичкового капіталіста. Його розмір визначають нормою позичкового відсотка — відношенням суми грошей, виплачених у формі відсотка, до суми грошей, відданих у позичку, або відношенням суми річного доходу, одержуваного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку і помноженого на 100. Оскільки найважливішим джерелом позичкового відсотка є частина створеного у безпосередньому виробництві прибутку, то норма відсотка тісно пов'язана з нормою прибутку. Поділ прибутку між функціонуючими і грошовими капіталістами залежить від конкуренції на ринку позичкових капіталів, обсягів грошового капіталу, економічної кон'юнктури (зокрема фази промислового циклу), від співвідношення попиту і пропозиції на грошовий капітал. На норму відсотка також впливають товарно-грошова збалансованість виробництва, співвідношення між внутрішнім і зовнішнім боргом держави, темпи інфляції, сезонність умов виробництва та реалізації продукції, співвідношення між величиною вільних інвестиційних ресурсів і обсягом інвестицій.
Норма позичкового відсотка впливає на прийняття рішень щодо інвестування капіталу у довго- або короткострокові проекти, вкладень у цінні папери та інші цілі, тобто на вибір між різними варіантами застосування грошового капіталу, зіставлення цінності теперішніх і майбутніх благ. Підприємець, який вирішує вкласти позичені кошти у довгостроковий проект, ризикує (внаслідок можливого знецінення коштів у процесі інфляції та ін.). Тому фактор ризику впливає на величину позичкового відсотка, але не визначає її (як стверджують деякі західні економісти).