- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі.
- •9.Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •10. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •12. Українські землі під владою іноземних держав (хіv - XV ст.)
- •13. Політичний лад україни в литовсько-польській добі Еволюція українських земель в XV-XVI століттях
- •15. Кревська унія.
- •16. Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •17. Соц.-економ. Розвиток в Україні в 2-ій половині 16- поч. 17 ст. Посилення феодальної експансії Польщі.
- •18. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •20-21. Виникнення українського козацтва. Політико-соціальний та військовий устрій Січі
- •22. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.
- •23. Укр. Козацтво в 2ій половині 16 ст. У першій половині 17.Ст.
- •24. Козацько-селянські рухи кінця хvі - першої половини хvіі ст.
- •25. Культура України хvі - першої половини хvіі ст.
- •27. Зборівський договір 1649
- •29. Переяславська Рада 8 січня 1654 року
- •31. Початок війни. Б.Хмельницький
- •32. Україна за часів руїни.
- •35. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •36. Гетьманщина на початку 18 ст. Гетьман Іван Мазепа.
- •37. Наступ царизму на автономію України. Кінець гетьманщині та козацького устрою.
- •38. П.Орлик та його конституція 1710р.
- •України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •40. Розвиток економіки на правобережжі та західноукраїнських землях у 18 ст. Захоплення західноукраїнських земель Австрією.
- •41. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •42. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •44. Відродження української національної свідомості у першій половині 19 ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство.
- •45. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.
- •46. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця ,,
- •47. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. Та впровадження на Україні.
- •48. Український соціально-політичний рух у другій половині 19 ст.
- •49. Українська культура другої половини хіх ст.
- •50. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •51. . Економічний розвиток і суспільно-політичний рух на початку хх ст.
- •52. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •53. Україна в роки і с.В.
- •54. . Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •55. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика.
- •56. Кінець гетьманату, утворення уряду Директорії та його діяльність.
- •57. Зовнішня політика унр. Берестейській договір та його наслідки.
- •58. Зх. Укр. Землі в 1918 р. Утворення зунр. Петрушевич.
- •59. Похід військ унр та зунр на Київ і війна з Денікіном
- •62. Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух.
- •63. Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні.
- •64. Утворення срср. Статус України в складі Радянського союзу.
- •65. Політика українізації та коренізації: суть, причини, наслідки.
- •67. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки.
- •68. Причини та наслідки голоду в Україні 1932-1933 рр.
- •71. Заснування організації українських націоналістів оун. Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.
- •72. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Похід червоної армії в західну Україну.
- •74. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •75. Україна під час другої світової війни.
- •76. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •77. Україна після 2 с.В.. Перехід до мирного будівництва.
- •78. Повоєнний сталінський режим в Україні, репресії 40-50 рр.
- •81. Україна в умовах десталінізації (1956-1964 рр.).
8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі.
XII-XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Поза сумнівом, основною причиною розколу великої централізованої держави була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя. Розвиток відокремленого землеволодіння, можливість передання землі у спадок робило їх повновладними господарями, не залежними від Києва.
Серйозними причинами роздробленості можна назвати й великі розміри держави та пов'язані з цим труднощі управління, відсутність чіткої системи престолоспадкування і княжі усобиці.
У процесі децентралізації виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства.
Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили - дружини. Князівства тепер діляться на волості, куди князем призначалися посадники. Поступово знижувалася роль народного віча. Хоча в Новгороді та Пскові формою правління була боярська республіка.
Київське князівство залишалося загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів. Фактично сталася лише зміна форми державного ладу. Деякі вчені називають її федеративною монархією, бо основні питання внутрішньої та особливо зовнішньої політики вирішувалися колективно найбільш впливовими князями. Важливим аргументом на користь подібної політики була постійна загроза з боку половців. У 60- 70 роки XII ст. виділяються два центри, які намагаються об'єднати навколо себе руські землі, - Київ і Володимир-на-Клязьмі. Але посилення впливу боярства знову викликає загострення міжкнязівських стосунків і прискорення процесів роздроблення. Тим і скористалися зовнішні вороги - лицарі-хрестоносці, половці. Але найжахливішої руйнації завдали Русі татаро-монголи.
У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає на Київ, де правив воєвода Данила Галицького - Дмитро. Восени 1240 р. починається штурм. За допомогою стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо боронитись. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було пограбоване й зруйноване. За легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено життя. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич.
Завдяки багаточисельності та міцній організації татаро-монгольських військ, з одного боку, та розпорошенню, військовій непідготовленості руських дружин, з іншого, Батий зумів приєднати до своєї імперії - Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь.
Окрім татаро-монголів, Русь воліли завоювати ще лицарі-хрестоносці, польські та угорські феодали. Проте Данилові Романовичу, галицько-волинському князю, вдалося вгамувати їхні зазіхання.
Татаро-монгольська навала значною мірою загальмувала соціально-економічний, політичний і культурний розвиток стародавньої Русі. Феодальна роздробленість була фактично законсервована, про відродження власної державності не могло бути й мови.
Виконавши роль буфера для країн Західної Європи (у татаро-монголів вже не було сил її здобувати), Русь на довгі роки опинилася під ігом. Лише Галицько-Волинському князівству формально вдалося зберегти обмежену незалежність, визнавши, втім, владу Орди. Інші ж землі втратили будь-яку самостійність. Князі змушені були визнати себе васалами Золотої Орди, з рук хана діставали право на княжіння (ярлик) і платили тяжку данину.