Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

билеты история

.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
103.63 Кб
Скачать

Білет №1

  1. Проаналізуйте діяльність політичних сил української революції 18 ст.

УЦР— спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом революційний парламент України, який керував українським національним рухом.

Період дії: 4 (17) березня 1917 — 28 квітня 1918.

Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада1920 року.

Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня1918 року.

Українська Соціалістична Радянська Республіка була проголошена 10 березня 1919 року на III Всеукраїнському з'їзді Рад у Харкові стосовно території, що знаходилася під контролем Червоної армії РСФСР. До початку 1923 року мала формальні ознаки незалежної держави, що від грудня 1920 року мала союзні відносини із РСФСР, БСРР, ЗСФРР. На час створення УСРР керівною силою в УСРР була проголошена КП(б)У, що входила на правах обласної організації до РКП(б) і спиралася на збройні сили РСЧА РСФСР.

УРСР припинила своє існування у 1991 році, з розпадом СРСР: фактично — із прийняттямАкту проголошення незалежності України, а формально — із підписанням Біловєзької угоди.

2. Малоросійська колегія — колегія Російської імперії, утворена 1722 року замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини. Друга Малоросійська колегія (1764—1786 рр.) — уряд, якому доручили управління Лівобережною Україною після ліквідації інститутугетьманства.

3. Боспорське царство

Боспорське царство виникло у 480 р. до н. е. внаслідок об'єднання міст, розташованих обабіч Боспору . Столицею царства було місто Пантікапей (нині - Керч). Формою державного правління була монархія. Царі виступали верховними володарями, розпоряджалися землями, керували збройними силами. У суспільстві панувало рабовласництво. Рабська праця широко використовувалася в ремісничому виробництві й сільському господарстві. Рабами ставали полонені, захоплені під час сутичок з місцевими племенами; рабів купували й у вождів племен.

В IV ст. н. е. територія Боспорського царства була спустошена племенами гунів.

4. Азов Сталь, КриворіжСталь, ЗапоріжСталь.

Білет № 2

1. Початок Другої Світової війни, її характер. Українське пит в політиці ін країн.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939р. нападом нацистської Німеччини на Польщу. 28 вересня І.Ріббентроп і В.Молотов підписали в Москві «Договір про дружбу і кордони». Кордон пройшов по річках Сян - Західний Буг.

3 вересня 1939р. Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині («дивна війна»). Однак керівництво демократичних країн не мало політичної волі, щоби наважитися на рішучі дії.

У цей час СРСР у листопаді 1939 р. починає війну проти Фінляндії. СРСР як агресора в грудні 1939 р. виключили з Ліги Націй.

22 червня 1941р. Німеччина нападає на СРСР. 13 квітня 1941р. Радянський Союз підписує з Японією договір про нейтралітет.

Етапи війни:

1. 1 вересня 1939 – 22 червня 1941 – війна в Європі, «дивна війна»

2. 22 червня 1941 -18 листопада 1942 – поч. ВВВ, битва під Москвою

3. 19 лист. 1942 – груд. 1943 – докорінний перелом

4. січень 1944 – трав. 1945 - звільнення всієї Укр. , відкрит. 2-го фронту

5. 8 травня – 2 вересня 1945 – війн. з Японією , її капітуляція .

Українське питання у вузькому розумінні – це питання про місце і роль українського чинника у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі.

У широкому – це питання про умови і механізм їх возз’єднання та про створення власної державності.

До другої світової війни привело загострення суперечностей між провідними державами світу в результаті нерівномірності їх розвитку, деформованого світовою економічною кризою. Напередодні ІІ СВ чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання.:

1. СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина (країни, до складу яких входили українські землі). Мета: втримати вже підвладні землі і приєднати нові.

2. Англія, Франція і частково США (країни-гаранти Версальсько-Вашингтонської системи). Мета: своїм втручанням вирішити українського питання або дипломатичним нейтралітетом задовольняти свої геополітичні інтереси.

3. Німеччина (розпочала боротьбу за розширення “життєвого простору” й активно претендувала на українські землі), і Угорщина (невдоволена умовами Тріанонського мирного договору 1920 року і активно домагалася повернення Закарпатської України).

2. Зборівський мирний договір (1649р.) – мирний договір укладений між гетьманом Б. Хмельницьким і польським королем Яном ІІ Казимиром. За умовами якого Українська держава - Гетьманщина визнавалася польським урядом у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Волинь та Поділля залишилися під владою польського короля. У Гетьманщині влада належала гетьману, резиденція якого знаходилась у Чигирині. Коронне польське військо на цю територію доступу не мало. Водночас на території козацької держави зберігалася польська адмінісрація. За 3МД зберігалися вольності Війська Запорозького, число реєстрових козаків встановлювалося у 40 тис. чол.

3. Особливості неолітичної революції.

НЕОЛІТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ - процес переходу від традиційного привласнювального господарства до відтворюючого (землеробства і скотарства). Характерні ознаки:

1)винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці;

2)виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів;

3)перехід до осілого способу життя;

4)активне формування стада свійських тварин, використання їх як тяглової сили;

5)суттєві зрушення у демографічній сфері.

4. Написати положення 4 Універсалу УЦР.

1. УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;

2. З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

3. Влада в Україні належить народу України, від імені якого вони не зберуть українські установчі збори, буде правити ЦР;

4. Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;

5. УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;

6. УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;

7. УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;

8. Держава має встановити контроль над торгівлею та банками

Напередодні Другої світової війни українські землі входили до складу чотирьох держав:

1.СРСР, 2.Польщі, 3.Угорщини 4.Румунії.

А. Гітлер планував –

- окупувати Польщу, - унеможливити формування антинацистської коаліції, про яку в той час домовлялися Англія, Франція і СРСР, - перетворити СРСР на свого тимчасового союзника;

- створити стратегічний плацдарм для нападу на той самий СРСР.

Білет №3

1. Звільнення України. Вклад українців та ін народів в перемогу в Другій Світовій.

Визволення України з окупації, що тривало 680 днів, почалося вже під час битви за Сталінград.

1942 р. було визволено с. Півнівку - перший населений пункт України.

Курська битва відбулася з 5 по 17 липня 1943 р. і закінчилася великими втратами з обох сторін.

22 вересня 1943 р. частини Воронезького фронту з ходу форсували Дніпро в районі Великий Букрин, південніше Києва. 6 листопада 1943 р. столиця України була звільнена.

Після визволення Криму 18 травня 1944 р. почалася депортація кримськотатарського народу. У результаті Житомирсько-Бердичівської операції війська до середини січня 1944 р. майже повністю очистили від німецьких військ Житомирську, частково Київську, Вінницьку, Рівненську області. На Півдні України радянські війська 13 березня 1944 р. узяли Херсон, 28 березня - Миколаїв, 10 квітня - Одесу, а 12 травня повністю звільнили Крим. У результаті Карпатсько-Ужгородської наступальної операції, 28 жовтня 1944 р., був звільнений останній населений пункт Польщі.

У цей час союзники СРСР по антигітлерівській коаліції вели боротьбу на Далекому Сході і Азії проти Японії. У серпні Японія дала згоду про припинення війни. Так закінчилася Друга світова війна, що тривала 2194 дні. В неї було втягнуто 72 держави світу. Війна була коаліційною.

2. Продрозкладка - примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів в 1918-21 роках, введена рішеннями Раднаркому у Радянській Росії і поширена на територію Української Народної Республіки військовою силою. Ця система зобов'язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби) хліба та інших продуктів.

3. Після якої події була прийнята Конституція України?

А) Акт Незалежності.

Б) Декларація про суверенітет

В) Вибори

4. Брестський мир - договір, підписаний 3 березня 1918 року в Брест-Литовську представниками Радянської Росії з одного боку та Центральними державами (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією) — з іншого. Угода зафіксувала поразку та вихід Росії з Першої світової війни. Угоду ратифікували Надзвичайний IV Всеросійський З'їзд Рад (15 березня) та німецький імператор Вільгельм II (26 березня 1918). В листопаді того ж року ВЦВК анулював угоду, посилаючись на припинення існування Німецької імперії як однієї зі сторін угоди.

Білет № 4

1. Тоталітаризм та його вплив на Україну.

Тоталітарний політичний режим характеризується всеохопним репресивним примушуванням громадян до виконання владної волі, здійснюється цілковитий державний контроль за діяльністю окремих громадян, їх об´єднань, соціальних груп . Суспільне життя ґрунтується на адмініструванні, примушуванні й заборонах, на бюрократичній системі управління.

Тоталітарному політичному режимові притаманні:

1.надцентралізована структура влади

2.монопольний політичний контроль над економікою та іншими сферами суспільства,

3.влада належить масовій політичній партії, що організована недемократично.

4.політизація, регламентація і санкціонування всієї життєдіяльності суспільства.

5.терористичний поліційний контроль за поведінкою громадян;

6.вимога до громадян активно виявляти відданість режимові і підтримку його;

7.ліквідація конституційних прав і свобод особи (особистості);

8.репресії як засіб державної політики.

Про зміцнення тоталітаризму в Україні:

1)утвердження комуністичної форми тоталітарної ідеології, яке йшло через безкомпромісну боротьбу з релігією. У 1930 р. унаслідок «організаційних заходів» автокефальна православна церква припинила своє існування.

2)монополізація влади більшовицькою партією, усунення з політичної арени інших політичних партій;

3)зрощення правлячої партії з державним апаратом;

4)установлення жорсткого контролю держави над суспільним життям.

Тоталітарна система підпорядкувала духовне життя суспільства. Перед інтелігенцією, суспільствознавцями, ставилося головне завдання - теоретично обґрунтувати більшовицький режим, прославляти Сталіна як «вождя всіх часів і народів».

2. Ознаки народності. Народність — це форма спільноти людей, яка історично виникає за родоплемінною спільністю і формується на певній території при натурально-господарчій діяльності у процесі злиття, консолідації різних племен завдяки створенню єдиної мови, культури, традицій, обрядів.

Ознаки народності:

1.Зародження первісних ознак: мова, культурно – господарські особливості, відмінності антропологічного порядку та інші.

2.формування спільних економічних територій

3.особливості національної психології, утворення самосвідомості.

3. 1 грудня 1991 р. ознаменував закінченняДекларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України і Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. ознаменували початок нового періоду нашої історії.

4. 1976 р. утворена Українська Гельсинська група, діюча напівлегально (пізніше вона перетворилася на Гельсинський

 Білет № 5

1. Примусова колективізація в Україні. Голодомор 32-33рр.

При здійсненні модернізації промисловості радянське керівництво зіткнулося з трьома складними проблемами: нестачею коштів, сировини і робочих рук для розвитку індустрії. Вирішити ці питання можна було за рахунок селянства, яке тоді складало переважну більшість населення країни. Поштовхом до форсування колективізації стала хлібозаготівельна криза в 1928p.

Основними завданнями колективізації були:

-прискорення процесу індустріалізації за рахунок пограбування села;

-забезпечення промисловості дешевою робочою силою;

-вирішення хлібної проблеми в країні;

-повне одержавлення сільського господарства.

Основними заходами колективізації стали:

-насильницьке створення колгоспів;

-«розкуркулення» (ліквідація заможного селянства - «ворога» радянської влади);

-обмеження з боку влади процесу переселення селян до міст (запровадження паспортів, які видавалися лише жителям міст та ін.).

Основні соціально-економічні наслідки колективізації:

-встановлення повного контролю комуністичного режиму над сільським господарством;

-державне закріпачення селян;

-підпорядкування сільського господарства командно-адміністративній системі управління;

-Голодомор 1932-1933pp. і страшні людські втрати;

-порушений баланс у розвитку промисловості й сільського господарства;

-постійне відставання сільськогосподарського виробництва;

-фізичне знищення найбільш кваліфікованих і працьовитих господарів;

-руйнування продуктивних сил на селі.

2. Кошовий отаман - виборна службова особа в Запорозькій Січі (XVI-XVIII ст.), яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.

3. Цитата з документу. (щось про РНК, котрі задавали питання про бажання зупинити війська.) Написати назву документу.

Хроніки Німецько-радянської війни

3.2 Встановити вірні відповіді(приклад і що це є) інфляція, депопуляція, трудова міграція

Білет №6

1. Опишіть перші державні утворення на території України.

В І тис. до н.е. на території України жили пращури слов'ян - місцеві землеробські племена. Згодом на українські землі приходять кочовики. Першими з них були кіммерійці, які належали до іраномовних груп населення. Основна діяльність кіммерійців пов'язана з військовими походами. Кіммерійці не мали постійних осель. Вони об'єднувалися у племена, а ті, в свою чергу, у союз племен на чолі з вождем. Наприкінці VII ст. до н.е. кіммерійців витиснули іраномовні племена скіфів, які мали чисельну перевагу, були краще організовані та військово вишколені. Очолювали племена скіфів царі з необмеженою владою (представники єдиної династії, що, безумовно, зміцнювало таку державу). Також скіфи мали свою міфологію, віру, торгували з грецькими колоніями у Причорномор'ї. Геродот вирізняв серед них царських скіфів , скіфів-кочовиків (степи Наддніпрянщини), скіфів-орачів (лісостепова зона) і скіфів-землеробів (між Дніпром і Дністром). В кінці VI в. до н.е. скіфи сформували свою державу, поділену на три частини, кожен з керівників якої був верховним царем. Але на кін IV - поч III ст до н.е. становище Скіфії різко погіршилося через природні фактори. Окрім цього, у III столітті до н.е. на території Пн Причорномор'я прийшли сармати, які витиснули скіфів. Частина скіфського населення відійшла на південь і створила дві Малих Скіфії: першу - у Нижній Наддніпрянщині й Північному Криму, друга - у степовому і передгірному Криму зі столицею у Неаполі, поблизу теперішнього Бахчисараю.

2. Реєстрові козаки - частина українського козацтва, прийнята на воєнну службу польсько-литовською владою і записана в окремий список — реєстр, звідки й назва реєстрові козаки. Військо реєстрових козаків було створене універсалом короля Сигізмунда ІІ Авґуста 2 червня 1572, коли було доручено коронному гетьманові Язловецькому найняти з низових козаків на службу 300 осіб.

3.1.Встановить послідовність:

А.Створення реєстрового козацтва. 1524

Б.створення пересопницького євангелія 1561

В. Початок правління Д.Многогрішного 1669

Г.Ліквідація київського удільного князівства.1471

ГАБВ

2.Індустріалізація-система заходів,спрямований на прискорений розвиток промисловості з метою технічного переоснащення економіки і зміцнення оборотоздатності країни; процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства і перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства; забезпечила перевагу промисловості над сільськім господарством, важкої індустрії над легкої. Індустріалізація як світовий економічний процес зумовила другий етап науково технічної революції.

Білет № 7

1. Галицько-Волинське князівство – спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.

Галицько-Волинське князівство (1199—1349) — південно-західне руське князівство династії Рюриковичів, утворене у результаті об'єднання Галицького і Волинського князівств Р. Мстиславичем.

Галицько-Волинське князівство було одним з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі.

Князівство проводило активну зовнішню політику у Східній і Центральній Європі Його головними ворогами були Польща, Угорщина та половці, а з середини 13ст— також Золота Орда і Литва. Для протидії агресивним сусідам Галицько-Волинське князівство укладало союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.

Гал-Вол князівство занепало через відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці. У зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, н 1349 році Галичина була поступово захоплена Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле.

Об'єднання Волині і Галичини незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька земля здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні взаємини. Ці взаємини стали передумовою об'єднання Волині й Галичини в одному князівстві. Романові Мстславичу вдалось домогтися сполучення під своєю владою Волині й Галичини в одне князівство.

2.Індустріалізація – це система заходів,спрямований на прискорений розвиток промисловості з метою технічного переоснащення економіки і зміцнення оборотоздатності країни; процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства і перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства; забезпечила перевагу промисловості над сільськім господарством, важкої індустрії над легкої. Індустріалізація як світовий економічний процес зумовила другий етап науково технічної революції.

3.1.Документ, в якому Україну проголосили УНР, це...3 універсал

3.2. З яких подій розпочалось намагання Литви на чолі з Вітовтом зберегти свою незалежність

Кревської унії

Білет № 8

1. Українські землі у складі Речі Посполитої

Після Люблінської унії 1569 року Велике князівство Литовське втратило не лише свої землі, а й державне значення. Але найбільших втрат зазнали національне життя та традиції українського народу. Останню надію на своє відродження поховала українська державність: польський адміністративно-територіальний поділ, мова, католицька віра були поширені на всю Україну. До кінця XVI ст. більшість українських земель опинилася під владою

Після Люблінської унії литовські політики все ще плекали надію на повернення українських земель, але війна з Московською державою змушувала Литву дотримуватись унії з Польщею. У1576 році королем Польщі було обрано Стефана Баторія. Його рішучість у боротьбі з Москвою, тактовне поводження з Литвою згуртували Річ Посполиту. У1598 році зі смертю царя Федора припиняє існування династія Рюриковичів. Почалися затяжні московсько-польські війни, активну участь у яких брали українські сили. У війську Сигізмунда було 30 000 козаків. У битві під Смоленськом у 1632 році польське військо складалося з 9090 поляків і 20 000 українських козаків.На початку XVIІ ст. козаки стають силою, яка починає відігравати суттєву роль в історії Речі Посполитої.

2. Неолітична революція- історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням скотарства, тваринництва, землеробства, використання глиняного посуду. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності, розквіту родового ладу та виникнення сусідської общини.

3.1.причини роздробленості Київської Русі:

1.Великі простори держави ті етнічна неоднорідність населення.

2.Зростання великого феодального замлеволодіння.

3.Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.

4.Зміна торговельної кон’юнктури і занепад торгівлі.

3.2.встановити послідовність

А.комісія по ліквідації неписемності 1917

Б.створення СРСР 1923

В.НЕП 1921

Г.Воєнний комунізм 1918

АГВБ

Білет №10.

Руїна — народна назва періоду в історії України між 1672 і 1678 pp., коли Українська держа¬ва поділилася на дві частини по двох берегах Дніпра — правобе¬режну і лівобережну; обидві час¬тини мали своїх гетьманів; безнастанно велися війни між самими українцями, через що цілий край був занапащений і зруйнований;

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б.Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Туреччини).

Причини Руїни:

-Виникнення гострих соціальних конфліктів та охоплення значної частини народу бунтівними настроями

-Загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики

-Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами

-Слабкі державницькі традиції, низький рівень політичної свідомості українців.

-Соціальне розшарування (небажання селян та простих козаків коритися шляхті та козацькій еліті).

Під час «Руїни» відбувалася боротьба за владу між:

- козацькою старшиною Війська Запорозького;

- шляхтою;

- «черню» – нижчими прошарками суспільства (міщанами, селянами, простими козаками).

Під час «Руїни» Запорозьку Січ очолював славетний отаман І.Сірко. І.Сірко провів близько 60 битв проти військ Туреччини та Кримського ханства і жодного разу не зазнав поразки. Визволив із турецького рабства близько 100 тис. полонених. Був заарештований у 1672 р. російськими урядовцями та відправлений до Сибіру, але на вимогу польського короля І. Сірка відпустили. Зовнішньо-політична орієнтація кошового отамана постійно змінювалася.

2. Перебудова— загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985—1991 роках. Складові частини Перебудови:

у внутрішньополітичній сфері — демократизація суспільного життя;

в економіці — введення елементів ринкових відносин;

у зовнішній політиці — відмова від надмірної критики так званого капіталістичного ладу, значне поліпшення відносин зі США та демократичними країнами Західної Європи, визнання загальнолюдських цінностей і глобальних проблем.

3.Треба було назвати подію(в документі йшлося щось про 4 універсал)

Білет № 11

1. Трипільська культура та її наслідки для України.

Трипільська культура—археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині. Біля Трипілля Вікентій Хвойка в 1897 р. виявив і дослідив пам'ятки цієї культури. Протягом 4—2 тисячоліть до н. е. трипільці розселилися на великій території.

Трипільські поселення розташовувалися переважно на берегах річок або на важкодоступних горбах і на ранньому етапі складалися з 10—15, а в період розквіту трипільської культури — з кількох сотень глинобитних жител, які обігрівалися печами й мали круглі вікна.

Головним заняттям трипільців було землеробство й скотарство; мисливство, рибальство і збиральництво відігравали допоміжну роль. Трипільці розводили велику рогату худобу, свиней, овець, кіз. Приручали також диких коней. Трипільці винайшли перший механічний пристрій — лучковий дриль з крем'яним свердлом.

Посуд виліплювався з глини і випалювався в горнах: горщики, миски тощо. Ці вироби прикрашалися орнаментом або багатобарвним розписом. \Трипільські племена відіграли визначну роль у формуванні первісного суспільства на території України й були найдавнішими предками слов'ян-праукраїнців.

2. Руїна — народна назва періоду в історії України між 1672 і 1678 pp., коли Українська держа¬ва поділилася на дві частини по двох берегах Дніпра — правобе¬режну і лівобережну; обидві час¬тини мали своїх гетьманів; безнастанно велися війни між самими українцями, через що цілий край був занапащений і зруйнований;

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б.Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Туреччини).

Причини Руїни:

-Виникнення гострих соціальних конфліктів та охоплення значної частини народу бунтівними настроями

-Загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики

-Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами

-Слабкі державницькі традиції, низький рівень політичної свідомості українців.

-Соціальне розшарування (небажання селян та простих козаків коритися шляхті та козацькій еліті).

Під час «Руїни» відбувалася боротьба за владу між:

- козацькою старшиною Війська Запорозького;

- шляхтою;

- «черню» – нижчими прошарками суспільства (міщанами, селянами, простими козаками).

Під час «Руїни» Запорозьку Січ очолював славетний отаман І.Сірко. І.Сірко провів близько 60 битв проти військ Туреччини та Кримського ханства і жодного разу не зазнав поразки. Визволив із турецького рабства близько 100 тис. полонених. Був заарештований у 1672 р. російськими урядовцями та відправлений до Сибіру, але на вимогу польського короля І. Сірка відпустили. Зовнішньо-політична орієнтація кошового отамана постійно змінювалася.

3.1 988 рік.Хрещення Русі

3.2 Встановити хронологічну послідовність.(повстання і договори 16 ст.)

У 1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август вперше набрав на службу 300 козаків.

У 1578 р. польський король Стефан Баторій збільшив реєстр до 500-600 козаків і надав їм клейноди (символи влади) та привілеї.

1591-1593 К.Косинський

1594-1596 С.Наливайко, М.Шаула

У 1577 – 1578 рр. Козацький отаман Іван Підкова здійснив військовий похід уМолдавію.