41.Порівняльна характеристика прямих та портфельних інвестицій

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над обєктом розміщення капіталу і відповідний доход.

Портфельні інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний доход, але не дають право контролю над підприємством. Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери (прості векселі; боргові зобовязання; інструменти грошового ринку та інші).

Інв-ї відіграють значну роль у міжн.русі капіталу. Тільки обсяг накопичених у світі прямих інвестицій складає близько 3 трлн.$. Картина сучасного міжнар. екон. життя створюється насамперед тими компаніями, що не тільки активно торгують із закорд. країнами, але й активно інвестують там. Це надійний спосіб проникнення і розширення присутності їх на зовн. ринку.

ПІІ под-ться на :

1. вкл-ня компаніями за кордон власного капіталу (капітал філій і частка акцій у дочірніх та асоційованих компаніях);

2. реінвестування прибутку;

3. внутрішньокорпоративні переміщення капіталу у формі кредитів і позик між прямим інвестором та дочірніми, асоційованими компаніями і філіями.

Портфельні інвестиції – це вкладення в акції закордонних підприємств (без придбання контрольного пакета), облігації й інші цінні папери іноземних держав, міжнародних валютно-кредитних організацій з метою одержання підвищеного доходу за рахунок податкових пільг, змін валютного курсу і т.д. Питання ефективності залучення іноземних інвестицій обговорюється багатьма політиками, науковцями та громадськими діячами. Вони наводять такі переваги та недоліки іноземного інвестування.

Перевагами залучення ПФІ є: залучення фінансових ресурсів зовні; доступ до сучасних технологій; доступ до світового управлінського досвіду і “ноу-хау”. Також зниження рівня імпортозалежності, стимулювання розвитку експортного потенціалу, прискорення темпів структурної перебудови економіки та впровадження ринкових реформ, упровадження сучасних технологій, поліпшення платіжного балансу, збільшення обсягів капітальних вкладень та скорочення строків їх нагромадження, підвищення рівня зайнятості та кваліфікації робочої сили, забезпечення зарубіжного організаційного та управлінського досвіду.

Ще одною перевагою ПІІ є те, що вони не віднолсяться до зовнішнього боргу, а навпаки, сприяють отриманню коштів для його погашення. Аналіз показує, що в багатьох випадках існує залежність між обсягами ПФІ і основними макропоказниками, тобто ПФІ призводять до зростання національних економік.

Недоліками іноземного інвестування є збільшення залежності країни від іноземного капіталу, трансферт частини прибутків за кордон, витіснення з ринку внутрішніх виробників і постачальників, підвищення рівня конкуренції на ринку жорстка експлуатація місцевих сировинних ресурсів.

Чіткої межі прямими і портфельними інвестиціями немає. Вивезення підприємницького капіталу має велике значення для обох країн. Водночас, характерною рисою останніх років є переважання портфельних інвестицій. Якщо у 80-х роках прямі іноземні інвестиції складали приблизно 50% всього міжн. руху капіталу, то в кінці 90-х – вже 25%. Частка є портфельних інвестицій зросла з 20% до 60%