- •О.Н. Ярмиш
- •В.О. Серьогін
- •Державне будівництво та місцеве самоврядування
- •В україні
- •Передмова
- •Частина загальна Розділ і
- •Глава 1
- •§1. Поняття, предмет і джерела науки державного будівництва та місцевого самоврядування
- •§2. Методологія науки державного будівництва та місцевого самоврядування
- •§3. Система науки державного будівництва і місцевого самоврядування
- •§4. Державне будівництво і місцеве самоврядування у системі суспільних та юридичних наук
- •§5. Поняття, система і завдання державного будівництва та місцевого самоврядування як навчальної дисципліни
- •Глава 2
- •§1. Еволюція науки державного будівництва і місцевого самоврядування
- •§2. Актуальні проблеми науки державного будівництва та місцевого самоврядування в Україні на сучасному етапі
- •Розділ II
- •Глава 1
- •§1. Поняття, види та ознаки органів публічної влади
- •§2. Система органів публічної влади в Україні
- •§3. Принципи організації й діяльності органів публічної влади в Україні
- •§4. Функції та компетенція органів публічної влади
- •§5. Форми діяльності органів публічної влади
- •§6. Методи діяльності органів публічної влади
- •Глава 2
- •§1. Загальна характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації та діяльності органів публічної влади в Україні
- •§2. Адміністративно-територіальний устрій і територіальна основа діяльності органів публічної влади в Україні
- •§3. Матеріально-фінансова основа організації і діяльності органів публічної влади в Україні
- •Частина особлива Розділ ііі
- •Глава 1
- •§1. Верховна Рада України в системі органів державної влади, основи її правового статусу
- •§2. Завдання, принципи та основи діяльності Верховної Ради України
- •§3. Порядок формування Верховної Ради України
- •§4. Структура Верховної Ради України
- •§5. Функції та компетенція Верховної Ради України
- •§6. Форми діяльності Верховної Ради України
- •§7. Методи діяльності Верховної Ради України
- •§8. Акти Верховної Ради України
- •§9. Апарат Верховної Ради України
- •Глава 2
- •§1. Організація роботи Голови Верховної Ради України та його заступників
- •§2. Організація роботи комітетів Верховної Ради України
- •§3. Організація роботи тимчасових комісій Верховної Ради України
- •§4. Організація роботи депутатських груп і фракцій
- •§5. Організація роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •Глава 3
- •§1. Основи правового статусу народних депутатів України
- •§2. Організація роботи народного депутата у Верховній Раді України
- •§3. Організація роботи народного депутата у виборчому окрузі
- •§4. Депутатські запити і звернення
- •§5. Основні гарантії депутатської діяльності
- •1. Юридичні гарантії:
- •2. Організаційні гарантії:
- •3. Інформаційні гарантії:
- •4. Соціально-економічні гарантії:
- •5. Трудові гарантії:
- •Розділ іv
- •§1. Президент України в системі органів державної влади, основи його правового статусу та функціонування
- •§2. Організація виборів Президента України
- •§3. Функції та компетенція Президента України
- •§4. Форми діяльності Президента України
- •§5. Методи діяльності Президента України
- •§ 6. Гарантії діяльності Президента України
- •§ 7. Апарат Президента України, організація його роботи
- •§ 8. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, його статус і організація роботи
- •§ 9. Рада національної безпеки і оборони України
- •Розділ V
- •Глава 1
- •§1. Кабінет Міністрів України у системі органів державної влади України
- •§2. Структура Кабінету Міністрів України. Розподіл повноважень між посадовими особами уряду України
- •§3.Функції та компетенція Кабінету Міністрів України
- •§4.Форми діяльності Кабінету Міністрів України
- •§5.Порядок підготовки і проведення засідань Кабінету Міністрів України
- •§6. Організація роботи органів, що утворюються Кабінетом Міністрів України
- •§7. Методи діяльності Кабінету Міністрів України
- •§8. Акти Кабінету Міністрів України
- •§9. Апарат Кабінету Міністрів України
- •Глава 2
- •§1. Система, порядок формування і основи діяльності центральних органів виконавчої влади
- •§2. Структура центральних органів виконавчої влади
- •§3. Функції та компетенція центральних органів виконавчої влади
- •§4. Організація роботи Міністерства внутрішніх справ України
- •Глава 3
- •§1. Система і основи правового статусу місцевих державних адміністрацій
- •§2. Завдання, принципи та основи діяльності місцевих державних адміністрацій
- •§3. Структура місцевих державних адміністрацій
- •§4. Порядок формування місцевих державних адміністрацій
- •§5. Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій
- •§6. Організація роботи голови місцевої державної адміністрації та його заступників
- •§7. Апарат місцевих державних адміністрацій
- •§8. Форми роботи місцевих державних адміністрацій
- •§9. Методи діяльності місцевих державних адміністрацій
- •§10. Акти місцевих державних адміністрацій
- •Розділ VI
- •Глава 1
- •§1. Загальна характеристика правового статусу Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •§2. Порядок формування Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •§3. Структура Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •§4. Правовий статус депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •§5. Правові форми діяльності Верховної Ради арк
- •§6. Особливості підготовки і проведення першої сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим нового скликання
- •§7. Організація роботи сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •§8. Організація роботи постійних комісій Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •§9. Організація роботи депутатських груп і фракцій Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •§10. Організація роботи апарату Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •Глава 2
- •Розділ 8
- •Глава 1
- •§1. Поняття і ознаки місцевого самоврядування в Україні
- •§2. Система місцевого самоврядування в Україні
- •§3. Функції й повноваження місцевого самоврядування
- •§4. Гарантії місцевого самоврядування
- •Глава 2
- •§1. Представницькі органи місцевого самоврядування: їх система і порядок формування
- •§2. Структура місцевих рад
- •§3. Форми і методи роботи місцевих рад
- •§4. Сесія – основна організаційна форма діяльності місцевих рад
- •§5. Організація роботи постійних комісій місцевих рад
- •§6.Організація роботи сільських, селищних, міських голів, а також голів районних та обласних рад
- •§7. Виконавчі комітети місцевих рад: структура, порядок утворення, форми і методи роботи
- •§8. Організація роботи відділів, управлінь, інших виконавчих органів, апарату місцевих рад і апарату виконкомів
- •§9. Органи самоорганізації населення
- •§10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування
- •Глава 3
- •Розділ VIII
- •§1. Взаємодія органів публічної влади з об’єднаннями громадян
- •§2. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
- •§3. Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування з органами Служби безпеки України
- •§4. Взаємовідносини органів публічної влади із судовими органами
- •§5. Взаємодія органів публічної влади з органами прокуратури
- •§6.Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Питання для самоперевірки До Розділу I:
- •До Розділу II:
- •До Розділу III:
- •До Розділу IV:
- •До Розділу V:
- •До Розділу VI:
- •До Розділу VII:
- •До Розділу VIII:
§5. Форми діяльності органів публічної влади
Під формами діяльності органів публічної влади розуміють зовнішню сторону їх функціонування, тобто сукупність його однорідних дій, які здійснюються у певних організаційних рамках, визначених законодавством. Іншими словами, форми діяльності – це однорідна діяльність органів публічної влади, через які реалізуються їх функції.
Проблема форм діяльності органів публічної влади є однією з найбільш дискусійних у сучасному державознавстві, про що свідчить розмаїтість думок щодо питання про їх класифікацію. На нашу думку, найбільш обґрунтованою і конструктивною є позиція тих учених, що, розглядаючи форми діяльності як особливий структурний елемент правового статусу органів публічної влади, розмежовують правові (юридичні) та організаційні (неправові) форми їх діяльності в залежності від характеру породжуваних наслідків.
Правові форми являють собою діяльність, пов’язану із здійсненням юридично значущих дій у жорстко визначеному законом порядку. Правові форми являють собою однорідну діяльність, яка пов’язана з прийняттям правових актів і тягне за собою юридично значимі наслідки.
У новітній юридичній літературі відзначається, що характер форм діяльності конкретного органу визначається «природою суб’єкта державної влади і його компетенцією в галузі здійснення державно-владних повноважень»1.
На наш погляд, доцільно виділити п’ять основних форм юридичної (правової) діяльності органів державної влади: установчу, правотворчу, правозастосовчу, інтерпретаційну і контрольно-наглядову.
– Правотворча – діяльність суб’єктів щодо створення правових норм, їх зміни і скасування.
– Правозастосовча – це діяльність, за допомогою якої «забезпечується безперервність процесу реалізації нормативно-правових приписів шляхом наділення одних учасників правовідносин суб’єктивними правами і покладення на інших відповідних юридичних обов’язків або шляхом розгляду (вирішення) питань про наслідки правових суперечок і правопорушень, а також і притягнення винних до юридичної відповідальності»1. Різновидами правозастосовчої діяльності є правонаділяюча та правоохоронна.
– Контрольна – «система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об’єкта з метою виправити його відхилення від заданих параметрів» 2.
– Установча – спрямована на структурні перетворення у державному апараті і суспільному організмі.
– Інтерпретаційна – «складна, багатогранна, пронизуюча всі основні форми створення і реалізації права робота щодо з’ясування і роз’яснення змісту і цілей норм права»3.
Усі ці форми характеризуються низкою спільних ознак: 1) врегульовані матеріальними і процесуальними нормами права; 2) призводять до юридично значущих наслідків, тобто до виникнення, зміни або припинення правовідносин; 3) завжди пов’язані з розглядом юридичних справ, тобто таких життєвих обставин, які прямо передбачені законом (чи іншим нормативно-правовим актом) і потребують відповідного підтвердження та юридичного забезпечення; 4) здійснюються виключно вповноваженими на те органами держави та посадовими особами; конкретний склад, обсяг повноважень учасників правової форми діяльності чітко фіксуються відповідним нормативним актом; 5) виражаються у здійсненні безпосередніх операцій з нормами права (матеріальними і процесуальними); 6) їх результати завжди закріплюються у відповідних процесуальних документах, що мають офіційний характер і встановлену законом форму; 7) пов’язані з необхідністю використання різноманітних методів і засобів юридичної техніки. Конкретний перелік правових форм діяльності тих чи інших державних органів залежить від змісту їх компетенції та характеру покладених на них функцій.
Неправові форми діяльності – це однорідна діяльність, що не вимагає повного і суворого юридичного оформлення, не пов’язана з учиненням юридично значущих дій і прийняттям правових актів.
У сучасній державознавчій літературі висловлено багато підходів до класифікації неправових форм діяльності органів державної влади. Зокрема, російський теоретик М.І.Байтін пропонує виділяти три такі форми: організаційно-регламентуючу, організаційно-господарську й організаційно-ідеологічну1, російські фахівці з адміністративного права Д.Н.Бахрах, А.П.Альохін, А.А.Кармолицький, Ю.М.Козлов – власне організаційну діяльність і здійснення матеріально-технічних операцій2. Відомий український державознавець О.Ф.Фрицький поряд із правовою, матеріально-технічною і організаційною формами виділяє проміжні організаційно-правові форми 3.
На наш погляд, неправові форми діяльності органів публічної влади найбільш доцільно поділяти на організаційні й матеріально-технічні.
Організаційна діяльність у цілому є підзаконною. Вона здійснюється в рамках чинного законодавства й у межах компетенції органу. Однак правом тут регламентується лише загальна процедура вчинення дій. Організаційні дії найчастіше проводяться в порядку поточної управлінської діяльності. Організаційні форми діяльності поділяються на основні та допоміжні.
Основні організаційні форми діяльності – сесія Верховної Ради України, Верховної Ради АРК, і місцевих рад, засідання Кабінету Міністрів України і Ради міністрів АРК, засідання тимчасових спеціальних і слідчих комісій, підкомісій і робочих груп, комітетів Верховної Ради України, депутатських груп і фракцій, Погоджувальної ради депутатських груп і фракцій, самостійна робота депутатів у виборчих округах і т.д.
Допоміжні організаційні форми діяльності – проведення координаційних нарад, науково-практичних конференцій, офіційні візити за кордон і робочі поїздки по країні, прес-конференції, інтерв’ю, індивідуальний прийом громадян і посадових осіб, телефонні переговори і т.д.
Організаційні форми, за виразом Г.В.Атаманчука, можна охарактеризувати як «способи вільного колективного пошуку оптимального варіанта вирішення якоїсь управлінської проблеми»1. Такого роду дії або передують реалізації влади, або є наслідком, що випливає з процесу такої реалізації, а сама їх роль – винятково допоміжна. Кожна така дія не викликає безпосередніх юридичних наслідків, однак вносить свою певну частку в кінцевий правовий результат. Доцільно відзначити, що конкретний перелік таких форм обумовлюється специфікою правової форми, конкретним змістом реалізованої компетенції, а також особливостями структури і персонального складу компетентного органу.
До видів матеріально-технічних операцій належать робота з депутатськими запитами і зверненнями, різними інформаційними запитами, діловодство, експедиція, охорона, збір і опрацювання інформації, проведення вимірів, розробка прогнозів, програм, методичних рекомендацій, здійснення бухгалтерського і статистичного обліку і т.д. Вони здійснюються переважно управлінським апаратом.