16. Отруєння загального характеру.

Причина - вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило починаєть­ся через 2-3 год. після вживання заражених продуктів, інколи через 20-26 год.

Ознаки: загальна слабість. Нудота, блювота (неодноразова), переймоподібний біль в животі, блідість, підвищення температури тіла до 38-40⁰С , частий слаб­кий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.

Допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушу­ють випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Потім дають багато чаю, соків, але не їжу. В перший час необхідний постійний нагляд за хворим, щоб запобігти зу­пинці дихання і кровообігу.

17. Гіпоксія (кисневе голодування).

Головною причиною виникнення розла­дів діяльності організму є зниження напруги кисню у крові - гіпоксія. Виникає у всіх випадках, коли зменшується парціальний тиск кисню у дихальному се­редовищі, також при запаленні легень, інших порушеннях легеневої тканини, редукції гемоглобіну, при отруєнні чадним газом. Гостра гіпоксія може виник­нути при тривалій затримці дихання, під час пірнання, при інтенсивному фізи­чному навантаженні.

Ознаки: вираженість прояву залежить від швидкості па­діння парціального тиску кисню у дихальній суміші.

Розрізняють 4 стадії:

1. Збільшення легеневої вентиляції, прискорення пульсу, легке

запаморочен­ня. Підвищення артеріального тиску.

2. Послаблюється мислення, дихання і пульс часті, стук у скронях,

запа­морочення, інколи настає періодичне дихання ( Чейн-

Стокса)

3. Посиніння шкірних покривів, плутаність мислення, нудота,

блювота, клінічні судоми, втрата свідомості.

4. Втрата свідомості, можлива зупинка дихання, після чого серце

ще деякий час продовжує скорочуватись.

Відсутність чітких ознак кисневого голодування робить його особливо небез­печним.

Допомога. Максимально швидко забезпечують умови для нормального диха­ння - атмосферним повітрям, при можливості дають вдихати чистий кисень. Якщо гіпоксія супроводиться втратою свідомості, зупинкою дихання, роблять штучне дихання, непрямий масаж серця. Після успішного здійснення реаніма­ційних заходів - створюють спокій, зігрівають потерпілого.

Отже, описані причини, ознаки і необхідні дії щодо надання першої допомо­ги потерпілим в умовах боротьби за виживання, ми сподіваємося, відіграють свою позитивну роль у складних і екстремальних ситуаціях виробничої сфери, а також у побуті. Але треба завжди пам'ятати, що важливо точно визначити симптоми, прийняти правильні рішення і, не втрачаючи часу, починати надава­ти допомогу, чітко додержуючись основних принципів: правильність і доціль­ність, швидкість, продуманість, рішучість і спокій.

18. Перелом.

Перелом - це порушення цілісності кістки. Переломи можуть бути повними і неповними, відкритими і закритими. Перелом, який виникає від тиску або сплющення, називається компресійним.

Більшість переломів супроводжується зміщенням уламків. Це пояснюється тим, що м'язи, скорочуючись після травми, тягнуть відламки кістки і зміщують їх убік. Крім того, напрямок сили удару теж сприяє зсуву уламків.

При переломі хворий скаржиться на сильний біль, що підсилюється при будь-якому русі та навантаження на кінцівку, зміна положення і форми кінцівки, неможливість нею користуватися. Також можна відзначити появу набряклості та синця в області перелому, укорочення кінцівки й ненормальну її рухливість.

При обмацуванні місця перелому хворий скаржиться на сильний біль, часто вдається визначити нерівні краї уламків кістки і хрускіт (крепітація) при легкому натисканні. Який надає допомогу потрібно діяти дуже обережно, щоб не заподіяти потерпілому зайвого болю і ще більше не змістити відламки кістки.

При відкритому переломі в рані іноді можна помітити уламок кістки, що говорить про явне переломі.

Перша допомога при переломах має вирішальне значення для подальшого лікування хворого. Якщо допомога надана швидко і грамотно, то це допоможе хворому позбутися від багатьох неприємностей і ускладнень при подальшому лікуванні (шок, кровотеча, зсув уламків).

Основними моментами першої допомоги при переломах кісток є: 1. забезпечення нерухомості кістки в області перелому (іммобілізація); 2. заходи боротьби із запамороченням, шоком і колапсом; 3. якнайшвидша госпіталізація до лікувальної установи. ІММОБІЛІЗАЦІЯ. Фіксація відламків кісток потрібна для того, щоб попередити їх зміщення, зменшити небезпеку поранення кісткою м'язів, судин і нервів, зменшити небезпеку больового шоку. Досягається іммобілізація накладенням шин з будь-якого підсобного матеріалу (палиця, прути, дошки, лижі, картон, пучки соломи і т. д.).

Накладання шини треба робити обережно, щоб не заподіяти зайву біль (шок!) і не допустити зміщення відламків. Не рекомендується самому намагатися виправити становище ушкодженої кістки або (не дай Бог!) Зіставляти відламки. Тим більше не слід вправляти в глибину рани стирчать уламки.

При відкритому переломі перед іммобілізацією на рану обов'язково накладають стерильну пов'язку. Шкіру навколо рани обробляють йодом або будь-яким підсобним антисептичним засобом (спирт, горілка, одеколон). Якщо рана кровоточить, то повинні бути застосовані способи тимчасової зупинки кровотечі (накладення джгута, закрутки, притиснення артерії протягом пальцем, що давить і т.д.). Якщо поблизу немає ніяких відповідних предметів для проведення іммобілізації, то травмовану кінцівку щільно прибинтовують до здорової частини тіла.

При накладенні шини треба намагатися дотримуватися наступних правил: · Шина завжди накладається не менш ніж на два суглоби (вище і нижче місця перелому); · Шина не накладається на оголену частину тіла (під неї обов'язково підкладають вату, марлю, одяг і т.д.); · Накладається шина не повинна бовтатися. Прикріплювати її треба міцно і надійно; · Якщо є перелом у ділянці стегна, то шиною повинні бути фіксовані всі суглоби нижньої кінцівки.

Транспортування хворого при переломах повинна проводитися обережно, треба враховувати, що найменший поштовх або перекладання хворого можуть призвести до зміщення уламків кістки (а це значить до посилення болю, ніж збільшується небезпека виникнення больового шоку). Для транспортування потерпілого можна використовувати будь-підсобне засіб: носилки, машину, віз і т. д. Хворих з переломом верхніх кінцівок можна транспортувати в положенні сидячи, з переломом нижніх - тільки в лежачому положенні.

Для попередження шоку хворому з переломом обов'язково треба дати що-небудь болезаспокійливу: анальгін, темпалгин, амідопірин, проме-дол, спирт, горілку і т. п.

Необхідно пам'ятати, що при наданні допомоги потерпілому не повинно бути суєти, зайвих розмов і тяганини. Дії допомагають повинні бути конкретними і чіткими. Не варто при хворому обговорювати його травму і говорити про можливі її наслідки.

Якщо нещастя сталося в холодну пору року, то перед транспортуванням хворого його необхідно прикрити ковдрою або чим-небудь теплим.

Перелом ребер. При цьому вигляді перелому хворий відчуває дуже сильні болі в області перелому. Йому важко (і боляче) дихати, кашляти, повертатися і рухатися. При наданні першої допомоги такому хворому в першу чергу треба накласти на грудну клітку давить циркулярну пов'язку. За відсутності достатньої кількості бинтів грудну клітку щільно обгортають простирадлом, рушником або іншим великим шматком тканини. Кінці її слід зашити в момент видиху. Для зменшення болю треба дати хворому що-небудь болезаспокійливе.

Перелом ключиці. Основним моментом у наданні першої допомоги при переломах ключиці є іммобілізація верхньої кінцівки на стороні перелому. У цьому випадку накладається або пов'язка дезо- або іммобілізація проводиться за допомогою ватно-марлевих кілець.

Перелом хребта. Один з найбільш важких видів переломів. У даному випадку неправильно надана перша допомога може призвести до смерті потерпілого (при переломах хребта відбувається здавлення або розрив спинного мозку). Надання допомоги при переломах хребта вимагає найбільшої обережності. Хворому треба створити максимальний спокій, уклавши його на тверду, рівну поверхню. Ні в якому разі хворого не можна ставити на ноги або садити. Найзручнішим видом транспортування є транспортування в положенні на животі або на спині. При цьому під плечі й голову підкладається подушечка або одяг. Укладати і перекладати хворого повинні одночасно 3-4 людини, утримуючи тулуб весь час на одному рівні.

Переломи кісток тазу. Переломи кісток тазу відносяться до числа дуже важких, так як часто супроводжуються пошкодженням внутрішніх органів, кровотечами і шоком. При транспортуванні потерпілого йому надають таке положення, при якому виникає мінімум больових відчуттів. Транспортування здійснюється в положенні хворого на спині з напівзігнутими в колінних і тазостегнових суглобах ногами. При цьому стегна кілька розводяться в сторони, а під коліна підкладається валик, зроблений з подушки, одягу або будь-якого матеріалу. Транспортування хворого проводиться на твердому після проведення протишокових заходів (зняття болю, зупинка кровотечі).