23-ПВ Свистун Влад_1 / Практика_ПВ / Тимченко_Правознавство у схемах

Підстави виникнення зобов'язань

Підстави виникнення зобов'язань – юридичні факти або їх сукупність,

з настанням яких закон пов'язує виникнення зобов'язального правовідношення.

Підстави виникнення зобов'язань

договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну та припинення їх цивільних прав та обов’язків

(купівля-продаж, поставка, перевезення, кредит, позичка)

односторонній правочин – дія особи, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (публічна обіцянка

винагороди, оголошення конкурсу)

акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування є підставою виникнення зобов'язання лише у випадках, встановлених актами

цивільного законодавства

правопорушення (делікти) – порушення вимог закону або договору (заподіяння шкоди іншій особі, набуття або збереження майна однією

особою за рахунок іншої без достатньої правової підстави)

інші юридичні факти – дії та події, з якими закон пов’язує виникнення зобов’язальних відносин (створення літературних, художніх

творів, стихійне лихо)

рішення суду (наприклад, про зміну умов договору в зв'язку з істотною зміною обставин (ч.4 ст.652 ЦК)

261

Способи забезпечення виконання зобов’язань Способи забезпечення виконання зобов’язань – правові механізми,

покликані стимулювати боржника до своєчасного та належного виконання зобов’язання шляхом встановлення невигідних наслідків у разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язання.

Види способів забезпечення виконання зобов’язань

Неустойка — спосіб забезпечення виконання зобов'язання, в силу якого

боржник повинен передати кредиторові грошову суму або інше майно у випадку порушення зобов'язання (ст.549 ЦК)

штраф		пеня

Порука — це спосіб забезпечення виконання зобов'язання, в силу якого

поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку

Гарантія – спосіб забезпечення виконання зобов'язання, за яким банк,

інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку (ст.560 ЦК)

Застава — це спосіб забезпечення виконання зобов'язання, в силу якого

кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст.572 ЦК)

іпотека		заклад		застава		застава цінних
				майнових прав		паперів

Завдаток — спосіб забезпечення виконання зобов'язання, в силу якого

боржник передає кредиторові грошову суму або рухоме майно у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання (ч.1 ст.570 ЦК)

Притримання – спосіб забезпечення виконання зобов’язання, за яким

кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові (або особі, вказаній боржником), у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних із нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до

виконання боржником зобов'язання (ст.594 ЦК)

262

Види неустойки Неустойка — грошова сума або інше майно, які боржник повинен

передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст.549 ЦК). Може існувати у формі штрафу та пені.

				Неустойка
	Штраф				Пеня
неустойка,		що		неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
обчислюється у відсотках				несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за
від	суми	невиконаного		кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).
або	неналежним чином			Тому, на відміну від штрафу пенею забезпечується
виконаного		зобов'язання		своєчасне виконання грошового зобов'язання. Розмір
(ст.549 ЦК)				пені збільшується з кожним днем прострочення

Види неустойки

Відповідно до підстав встановлення

Відповідно до співвідношення зі збитками

договірна – неустойка, що встановлюється за домовленістю сторін договору, розмір та порядок обчислення якої визначається в договорі

законна – визначається законом і застосовується незалежно від того, передбачений чи ні обов'язок її сплати в договорі. Але при цьому, сторони договору на свій розсуд можуть збільшити розмір законної неустойки порівняно з тим, що встановлений в законі

штрафна (кумулятивна) – неустойка, що стягується понад збитки. Вона застосовується у всіх випадках, якщо договором не передбачені інші види неустойки

залікова – неустойка, за якої збитки відшкодовуються у частині, не покритій неустойкою

виключна – неустойка, що обмежує відповідальність тільки сплатою неустойки і виключає можливість стягнення збитків

альтернативна – стягується або неустойка, або збитки за домовленістю сторін

263

Припинення зобов'язання – припинення усіх прав та обов'язків, що складають зміст зобов’язання (ст.598 ЦК).

Підстави припинення зобов’язань

належне виконання – виконання зобов’язання визначеними сторонами, в повному обсязі, відповідно до його умов, в передбачений термін, у

визначеному місці, обумовленим способом тощо

зарахування зустрічних однорідних вимог – тобто вимог, предметом яких є однакове майно, яке повинно бути надане обома сторонами зобов’язання

одна одній, у разі настання строку виконання такого зобов’язання

передання відступного – передача боржником кредитору грошей, іншого майна, виконання робіт, надання послуг, якщо боржник не може виконати

зобов’язання у первісному вигляді

новація – заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами

прощення боргу — звільнення боржника від виконання зобов'язання, яке здійснюється кредитором на безоплатній основі

поєднання боржника та кредитора в одній особі (при злитті чи приєднанні юридичних осіб, при переході зобов’язань в порядку

спадкування)

неможливість виконання зобов’язання, яка зумовлена обставинами, за які жодна зі сторін не відповідає (знищення майна, що становить предмет

зобов'язання внаслідок дії непереборної сили)

смерть фізичної особи-боржника чи кредитора, яка є підставою припинення особистісних зобов’язань, тобто зобов'язань, що нерозривно пов'язані з особою боржника чи кредитора (зобов'язання із авторського договору, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, смертю), оскільки майнові зобов'язання переходять до інших осіб в порядку

правонаступництва

ліквідація юридичної особи-боржника чи кредитора без правонаступництва

264

Порушення зобов'язання – невиконання зобов’язання або його виконання, але з порушенням умов, передбачених змістом (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).

Порушення зобов'язання

невиконання – протиправна		неналежне виконання – недотримання
бездіяльність особи		суб’єктом умов зобов’язання

Правові наслідки порушення зобов’язань

одностороння відмова від зобов'язання – можлива, якщо інше не встановлено договором або законом

розірвання договору, яке за загальним правилом відбувається лише за згодою сторін (ст.651 ЦК). Як виняток, це можливо у разі істотного

порушення договору однією із сторін за рішенням суду

зміна умов зобов'язання має місце при припиненні зобов'язання переданням відступного, новацією зобов’язання тощо

сплата неустойки - у разі несвоєчасного виконання зобов’язання

відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання

відшкодування моральної шкоди

інші правові наслідки, встановлені договором або законом (звернення стягнення на предмет застави, виконання поручителем обов'язку замість

основного боржника, притримання майна)

265

Поняття, ознаки та принципи укладання цивільно-правового договору

Цивільно-правовий договір — домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків

(ст.626 ЦК).

Ознаки цивільно- правового договору

домовленість сторін – при укладанні договору необхідно досягти згоди всіх його учасників

домовленість	двох	чи		договір		завжди
більше сторін	–	для		спрямований		на
укладання	договору			встановлення,		зміну
волевиявлення лише		однієї		чи	припинення
сторони недостатньо, бо в				цивільних	прав та
ньому завжди беруть участь				обов'язків сторін
неменш, ніж двісторони

Принцип свободи договору

сторони вільні в укладанні договору – відсутність будь-яких законодавчих примусів, щодо того, вступати суб'єктам в договірні відносини, чи ні. Винятки з цього правила встановлюються законом (зокрема, щодо обов’язковості укладання публічних договорів, або договорів, необхідність укладання яких

передбачена у попередньому договорі сторін)

сторони вільні у виборі контрагента – сторони обирають того контрагента

(партнера за договором), який максимально їм підходить, крім випадків, прямо передбачених законом (зокрема, укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти здійснюється лише з суб'єктами, які стали

переможцями за результатами розгляду тендерних пропозицій)

сторони вільні у виборі характеру договору – вони на свій розсуд приймають рішення, який договір їм укладати. При цьому, вони можуть укладати як договір, що передбачений чинним законодавством (пойменований), так і такий, що ним не передбачений, проте відповідає

загальним засадам цивільного законодавства (непойменований)

сторони вільні у виборі умов договору – сторони на власний розсуд визначають зміст договору, його умови

266

Зміст цивільно-правового договору

Зміст цивільно-правового договору – це сукупність умов, на яких він укладений.

Види умов договору

Істотні

Типові

Звичайні

Випадкові

умови про предмет договору та умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів певного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК). З моменту досягнення домовленості між сторонами за всіма істотними умовами, договір вважається укладеним

умови, визначені законом як типові для договорів певного виду (ст.630 ЦК)

умови договору, які можуть і не погоджуватися сторонами, але входять до змісту договірного зобов'язання

умови, включені до змісту договору за бажанням сторін

До змісту договору належать також і умови, які містяться в складових частинах договору (додатках, планах, схемах, накладних, специфікаціях, кошторисах, малюнках).

267

Види цивільно-правових договорів

Залежно від розподілу прав та обов'язків сторін

односторонні – договори в яких одна сторона (кредитор) має лише право вимоги, а на іншу сторону (боржника) покладений лише обов'язок задовольнити цю вимогу (дарування, позика)

взаємні (двосторонні) – договори, в яких кожну із сторін наділено взаємними (кореспондуючими) правами та обов'язками (купівля-продаж, міна, перевезення)

багатосторонні – договори, в яких беруть участь більше ніж дві сторони, які наділені взаємними правами та обов'язками (договір про спільну діяльність)

Залежно від		відплатні – договори, в яких сторона за виконання
наявності		покладеного на неї обов'язку повинна отримати
зустрічного		відповідне відшкодування (у формі грошей, майна або
майнового		іншого зустрічного надання) (купівля-продаж, міна,
надання		перевезення, оренда)

Залежно від юридичної спрямованост

і договорів

безвідплатні – договори, за якими майнового відшкодування або іншого зустрічного надання за виконане зобов'язання не передбачено (дарування, позика)

основні – договори, які безпосередньо спрямовані на виникнення прав та обов'язків сторін (зберігання, страхування, перевезення, підряд)

попередні – договори, в яких сторони зобов'язуються протягом певного строку у майбутньому укласти основний договір на умовах, встановлених попереднім договором

268

Залежно від осіб, які мають право вимагати виконання договору

Залежно від наявності волі осіб на укладення договору

Залежно від способу укладення договору

Залежно від законодавчого регулювання договору

договори на користь контрагентів – договори, які укладається їх учасниками (контрагентами) та виконуються на їх користь (купівля-продаж, дарування, міна, поставка)

договори на користь третіх осіб – договори, за якими боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яку встановлено або не встановлено у договорі (договір контрактації сільськогосподарської продукції, управління майном)

договори, що укладаються з волі контрагентів

публічні – договори, за якими одна сторона — підприємець зобов’язується здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (з перевезення громадським транспортом, поставки товарів загального вжитку)

взаємопогоджені – договори, умови яких опрацьовуються шляхом досягнення домовленостей між сторонами

договори приєднання – договори, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або відмовитися від укладання договору (договори з надання послуг стільникового зв’язку, комунальних послуг)

пойменовані – договори, існування яких прямо передбачено в Цивільному кодексі України та інших актах цивільного законодавства (купівля-продаж, міна, позика, кредитний договір)

непойменовані – договори, можливість укладення яких прямо не передбачена в актах цивільного законодавства, але їх укладання не суперечить основним засадам цивільного законодавства (договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних та інших послуг)

269

Особливості договору купівлі-продажу За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або

зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).

Договір купівлі-продажу

Ознаки	оплатний, двосторонній, взаємний, консенсуальнийабореальний
договору

товар, який є у продавця на момент укладення договору

або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (речі, рухоме та нерухоме майно тощо)

Предмет

договору

Форма

договору

Істотні

умови

договору

Сторони

договору

майнові права

право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру

усна

проста письмова

письмова нотаріально посвідчена

письмова нотаріально посвідчена та з державною реєстрацією

предмет

ціна

кількість товару

якість товару

асортимент товару

продавець і покупець (фізичні та юридичні особи,

територіальні громади, АРК, держава та інші учасники цивільно-правових відносин)

270