23-ПВ Свистун Влад_1 / Практика_ПВ / Тимченко_Правознавство у схемах

Порядок прийняття спадщини

З моменту відкриття спадщини у спадкоємців виникає право на прийняття спадщини або на відмову від її прийняття.

Порядок прийняття спадщини

спадкоємець має право прийняти спадщину одним з

наступних способів

здійснити дані дії

протягом певного строку

особисто подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини

фактично вступити у володіння спадковим майном, якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем

6-ти місяців з часу відкриття спадщини – загальне правило

якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у 3 місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший за 3 місяці, він продовжується до 3 місяців

оформити спадкові права шляхом отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину (за законом

або заповітом)

якщо спадкоємець протягом зазначеного у законі строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що її не прийняв і він втрачає право на спадщину, за винятком таких випадків

звернеться	з		отримає письмову згоду
позовом до суду і			інших	спадкоємців		і
доведе, що	строк		звернеться			до
було пропущено з			нотаріальної		контори	із
поважної			заявою	про	прийняття
причини			спадщини

291

Поняття, предмет та метод сімейного права Сімейне право – підгалузь цивільного права, яка характеризується

певною відокремленістю, що обумовлюється особливостями сімейно-правових відносин та своєрідністю засобів їх правового регулювання.

Предмет сімейного права – сімейні відносини, тобто особисті немайнові та майнові відносини, які випливають із шлюбу, споріднення, усиновлення, опіки та піклування і базуються на рівності та майновій самостійності їх учасників.

Предмет сімейного права

відносини, які виникають у зв'язку зі шлюбом (виникненням та припиненням шлюбу, визнанням його недійсним)

особисті та майнові відносини між членами сім'ї – подружжям, батьками та дітьми (право на зміну прізвища при реєстрації шлюбу, право на спільне вирішення усіх питань життя сім'ї, виховання дітей, спільного та роздільного майна подружжя,

вчинення правочинів)

особисті та майнові відносини між іншими родичами – відносини баби, діда, прабаби та прадіда з їх онуками та правнуками (щодо спілкування та захисту прав онуків), а також відносини між братами, сестрами, мачухою, вітчимом та дітьми

(стосовно виховання та захисту дітей)

відносини, які виникають у зв'язку із влаштуванням дітей, які позбавлені батьківського піклування (опіка, піклування, усиновлення, патронат)

292

	Ознаки сімейних
	відносин
Загальні			Спеціальні
рівність	учасників	суб'єктами		сімейних
сімейних правовідносин		правовідносин можуть бути
		тільки фізичні особи
автономія	волі учасників	особливість		юридичних
сімейних правовідносин		фактів,	які	породжують
		сімейні	правовідносини
		(шлюб,	спорідненість,
майнова	самостійність	материнство,		батьківство
учасників	сімейних	тощо)
правовідносин
		тривалість		існування	у
		часі
		невідчужуваність прав та
		обов’язків суб’єктів
		фідуціарний		(особисто-
		довірчий)		характер
		відносин осіб
Метод сімейного права – сукупність прийомів, способів, за допомогою
яких здійснюється юридичний вплив на рівноправних суб'єктів, які в процесі
взаємодії задовольняють власні інтереси (диспозитивність).

293

Поняття шлюбу та умови його укладання Шлюб — це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у

державному органі реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) (ст.21 СК). Умови укладення шлюбу – обставини, наявність яких необхідна для

набуття шлюбом юридичної сили.

союз жінки та чоловіка, тобто осіб різної статі

	Ознаки шлюбу
сімейний	союз	–		союз,		добровільний
спрямований		на		зареєстрований		союз – укладений
створення сім’ї,		яка		у державному		на	підставі
передбачає	спільне					спільної	згоди
				органі РАЦС
проживання		та
						чоловіка та жінки
спільний	побут
подружжя

Умови укладення шлюбу

Позитивні

Негативні

досягнення

шлюбного

перебування хоча б однієї з сторін в іншому

віку (ст.22 СК): для жінки

зареєстрованому

шлюбі.

Право на повторний

– 17, а для чоловіка — 18

шлюб виникає в осіб лише після припинення

років на день

реєстрації

попереднього шлюбу (ст.25 СК)

шлюбу

знаходження жінки та чоловіка між собою

у родинних зв'язках прямої та бокової лінії

споріднення

та

відносинах,

що

добровільна

згода

прирівнюються до родинних (ст.26 СК)

подружжя (ст.24 СК)

визнання особи недієздатною, обмеження її

у дієздатності

тяжка хвороба, або хвороба, небезпечна для

другого з подружжя і (або) їхніх нащадків

Юридичне оформлення шлюбу відбувається шляхом державної реєстрації. Державна реєстрація — обов'язковий елемент шлюбу, встановлений для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства (ст.27 СК). З моменту реєстрації шлюбу виникають права й обов'язки чоловіка і жінки як подружжя.

294

Поняття та підстави припинення шлюбу Припинення шлюбу – юридичний факт, з яким закон пов'язує

припинення особистих та майнових правовідносин подружжя.

Підстави припинення шлюбу (ст.104 СК)

внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим

внаслідок розірвання шлюбу за життя подружжя

Розірвання шлюбу може здійснюватися

державним органом реєстрації актів
цивільного стану (ст.ст.106, 107 СК)
		Умови
відсутність неповнолітніх дітей
взаємна	згода		подружжя			на
розірвання шлюбу
заява одного із			подружжя, у
випадках,	прямо		передбачених
законом (ч.1 ст.107 СК)
якщо		другий		з	подружжя
визнаний безвісно відсутнім
якщо		другий		з	подружжя
визнаний недієздатним
якщо		другий		з	подружжя
засуджений				за	вчинення
злочину до позбавлення волі на
строк не менш як 3 роки
Державний		орган		реєстрації		актів
цивільного	стану виносить				постанову
про розірвання шлюбу після спливу
одного місяця від дня подання спільної
заяви подружжя, (ч.2 ст.106 СК).

судом (ст.ст.109-110 СК)
		Умови
спільна заява подружжя, яке
має дітей (ст.109 СК)
пред’явлення позову одним
із подружжя (тобто наявність
спору) (ст.110 СК)
При розгляді справи суд з'ясовує
фактичні		взаємини		подружжя,
дійсні причини розірвання шлюбу,
бере	до	уваги		наявність
малолітньої дитини, дитини-
інваліда та інші обставини життя
подружжя (ч.1 ст.112 СК), а також
уживає заходів щодо примирення
подружжя, якщо це не суперечить
моральним		засадам		суспільства
(ст.111 СК).
Суд	постановляє			рішення про
розірвання шлюбу, якщо буде
встановлено, що подальше спільне
життя	подружжя		і	збереження
шлюбу	суперечило			б інтересам
одного з них, інтересам їхніх дітей,
що мають істотне значення (ч.2
ст.112 СК).

295

Підстави та правові наслідки визнання шлюбу недійсним Недійсним є шлюб, зареєстрований в державному органі РАЦС за

відсутності хоча б однієї з позитивних умов його укладення, або за наявності хоча б однієї з негативних умов укладення.

				Види недійсних шлюбів
абсолютно недійсні –					шлюби, які визнаються
шлюби,	які		укладені		недійсними за рішенням
всупереч	встановленим				суду (ст.40 СК)
законом перешкодам до
їх укладення (ст.39 СК)						шлюб,		укладений
					без		вільної		згоди
шлюб,		зареєстрований з			жінки		або чоловіка
особою,		яка		одночасно	(ч.1 ст.40 СК)
перебуває			в	іншому
зареєстрованому шлюбі (ч.1						фіктивний шлюб (ч.2
ст.39 СК)
					ст.40 СК) – тобто
					шлюб, укладений					без
шлюб, зареєстрований між					наміру створити сім'ю,
особами, які є родичами					а	для		досягнення
прямої лінії споріднення, а					інших цілей (бажання
також між рідними братом і					одержати			право		на
сестрою (ч.2 ст.39 СК)					жиле		приміщення,
					отримання				певної
шлюб,		зареєстрований з			користі)
особою,			яка	визнана
недієздатною (ч.3 ст.39 СК)

шлюби, які можуть бути визнані недійсними судом (ст. 41 СК)

шлюб, зареєстрований

між усиновлювачем та усиновленим

шлюб між двоюрідними

братомісестрою

шлюб між тіткою,

дядьком та племінником, племінницею

шлюб з особою, яка

приховала тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхнащадків

Правові наслідки визнання шлюбу недійсним

шлюб з особою, яка не

досягла шлюбного віку і якій не надано права на шлюб

шлюб вважається таким, що ніколи не існував, а особи, що його уклали,

вважаються такими, що раніше не перебували в шлюбі (ст.45 СК)

якщо особа не знала та не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу

(добросовісна особа), то вона має право на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя; на проживання в жилому приміщенні, в яке вона поселилася в зв'язку з недійсним шлюбом; на аліменти, на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу

визнання шлюбу недійсним не впливає на права дітей, народжених у такому

шлюбі (ст.47 СК)

296

	Особисті немайнові права та обов’язки батьків і дітей
	право на сім’ю – право особи створити сім'ю, жити та виховуватись у ній
	(ч.2 ст.4 СК)
	право на ім'я, по батькові та прізвище
			за згодою батьків
	Порядок		матір’ю дитини, якщо дитина, народжена
	визначення	імені
			жінкою, яка не перебуває у шлюбі, відсутнє
	дитини	(ст.146	добровільне визнання батьківства
	СК)
			органом опіки та піклування або судом, якщо
			між батьками існує спір
			за прізвищем батьків, які перебувають у шлюбі
	Порядок		якщо батьки мають різні прізвища, дитині
			присвоюється прізвище батька або матері за
	визначення		згодою батьків
	прізвища дитини		за відсутності згоди — за рішенням органів
			опіки та піклування
			батьки, які мають різні прізвища, можуть
			присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене
			шляхом з'єднання їхніх прізвищ, або коли воно
			включає прізвище одного із батьків
			за іменем батька
	Порядок		за іменем особи, яку мати дитини назвала її
	визначення	по	батьком, якщо дитина народжена жінкою, яка не
			перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство
	батькові дитини
			щодо дитини не визнане
	(ст.147 СК)

громадяни, які слідують національним

традиціям і не мають звичаю фіксувати по батькові, у свідоцтві про народження дитини мають право вказати лише її прізвище та ім'я

297

право на належне батьківське виховання (ст.ст.150, 151, 152 СК) –

батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність

дитини, готувати її до самостійного життя та праці

право на місце проживання

місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків (ч.1 ст.160 СК), а за її відсутності, спір між батьками

вирішується судом (ст.161 СК)

якщо дитина досягла 14 років, вона сама обирає місце свого проживання у разі окремого проживання батьків (ч.3 ст.160 СК). Спір між батьками про місце проживання дітей, які досягли 14-річного

віку, не підлягає судовому розгляду

право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб (ст.163

СК) – можливість батьків вимагати повернення малолітньої дитини від будь-якої іншої особи, яка утримує її не на підставі закону або рішення суду

право на спілкування з батьками та іншими родичами (дідусем,

бабусею, братами, сестрами), яке зберігається і у випадку розірвання шлюбу між батьками чи визнання їхнього шлюбу недійсним, а також в екстремальній ситуації (у випадку арешту дитини, її затримання,

ув'язнення, нещасного випадку, хвороби (ст.153 СК)

право на захист – батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей (ч.1 ст. 242 ЦК), тому зобов’язані дбати про захист їх

законних прав та інтересів

298

Аліментні зобов'язання батьків та дітей Аліментні зобов'язання батьків та дітей щодо утримання — це

правовідносини, в яких одна сторона зобов'язана надати другій стороні утримання на підставах і в порядку, встановлених законом, а друга сторона вправі вимагати виконання такого обов'язку.

аліментні зобов'язання батьків щодо утримання дитини

аліментні зобов'язання повнолітніх дітей щодо утримання

батьків

Види аліментних зобов'язань

зобов'язання батьків щодо утримання дитини до досягнення нею повноліття (ст.180 СК)

зобов'язання батьків щодо утримання повнолітніх дітей, що продовжують навчання й у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги до 23 років (ст.199 СК)

зобов'язання батьків щодо утримання непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (ст.198 СК)

зобов'язання батьків брати участь у додаткових витратах на неповнолітню дитину, що викликані особливими обставинами (ст.185 СК)

зобов'язання повнолітніх дітей щодо утримання непрацездатних батьків, що потребують матеріальної допомоги (ст.202 СК)

зобов'язання повнолітніх дітей брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою чи інвалідністю, немічністю (ст.ст.203, 206 СК)

299

Порядок та способи сплати аліментів на дитину

Порядок сплати аліментів

добровільний

за ініціативою одного з батьків на підставі

його заяви за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії (ст.187 СК)

шляхом укладання між батьками договорів

про розмір коштів, що витрачаються на харчування, одяг, навчання, проведення дозвілля, інші побутові потреби дитини (ч. ст.93,

ст.189 СК)

примусовий

стягнення аліментів в судовому порядку

Способи визначення розміру аліментів

у частці від заробітку (доходу)

матері, батька дитини. При цьому, розмір аліментів визначається судом у кожному конкретному випадку (ст.183 СК) з урахуванням

у твердій грошовій сумі, у випадках,

якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ст.184 СК)

стану здоров'я та матеріального становища дитини

стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів

наявності у платника інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей

інших обставин, що мають істотне значення

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Максимального розміру аліментів закон не встановлює.

300