26. Органи дотику, нюху та смаку, будова органів чуття,сприймання ними відповідних подразнень, їх передача, аналіз.

Орган дотику.

Дотик виникає при подразненні рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натискуванні, дії тепла і холоду та ін. впливів. Користуючись дотиком, можемо визначати такі фізичні властивості предметів, як форма, твердість - м'якість, характер поверхні, тепло - холод.

Больові відчуття можна розглядати як одну з форм дотику.

Рецептори розташовані в епідермісі і власне шкірі. Їх будова неоднакова, та відрізняються за функціями. Одні сприймають дотик, інші тиск, холод, тепло, біль. Деякі здатні одночасно сприймати механічні та температурні подразнення.

Характер відчуття формується залежно від частоти дії подразника. Якщо вона постійна, утворюється відчуття тиску. Коли короткочасна - відчуття дотику, а за високої частоти зміни сили подразника - відчуття вібрації.

Найбільша чутливість властива нервовим закінченням кінчиків губ, язика, менша - кінчикам пальців рук, долоней. Низькою чутливістю до дотику характеризується шкіра спини, стоп, живота.

Збудження, яке виникає в рецепторах шкіри, надходить по доцентрових волокнах нервів у кору великих півкуль у ділянці задньої центральної звивини, де розташована зона шкірно-м'язового чуття. В ЦНС формується відчуття, яке називають дотиком. Отже, рецептори шкіри, нервові волокна і центри головного мозку складають шкірний аналізатор. Його порушення в будь-якій частині приводять до розладів дотику. У випадку втрати зору він дає можливість людині обходитись без нього, звичайно не в повній мірі.

Орган нюху У вищих хребетних тварин та людини існують високоспеціалізовані нюхові нейросенсорні клітини, що сприймають подразнення від різних пахучих речовин. Вони розміщені в нюховій ділянці слизової оболонки носа, що вистеляє поверхню верхньої носової раковини, верхнього носового ходу та верхньої частини носової перегородки. Аксони (нюхові нервові волокна) нейросенсорних клітин проходять крізь отвори решітчастої пластинки і закінчуються в нюхових цибулинах, що розміщені на нижніх поверхнях півкуль великого мозку. В нюхових цибулинах знаходяться тіла інших нейронів, відростки яких формують нюховий шлях і закінчуються в нюховому трикутнику, передній пронизаній речовині, прозорій перегородці та закрутці морського коника, де розміщується кірковий кінець нюхового аналізатора. Вважають, що орган нюху (organum olfactus) людини може сприймати близько шести первинних простих запахів та багато мішаних. З органом нюху онтогенетичне зв'язаний парний лемешево-носовий орган (organum vomeronasale), що розміщується під слизовою оболонкою біля носової перегородки. У людини він знаходиться у рудиментарному стані. Орган смаку Рецепторами органа смаку (organum gustus) людини є смакові бруньки, які знаходяться в язикових сосочках. Найбільша части на їх (вважають, що у людини близько 2000 смакових бруньок) розміщується в слизовій оболонці валикоподібних сосочків, є вони також у грибоподібних і листоподібних сосочках, м'якому піднебінні та слизовій оболонці надгортанника. Смакові нервові волокна що починаються від смакових бруньок, закінчуються в колінцевому вузлі проміжного нерва, а також у нижніх вузлах язикоглоткового і блукаючого нервів, де знаходяться тіла перших нейронів смакового шляху. Другі нейрони цього шляху розміщуються у ядрі одинокого шляху, що знаходиться у довгастому мозку, а треті -в закрутці морського коника поряд з кірковим кінцем нюхового аналізатора.