3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 15. За договором, укладеним між торговельним підприємством та Південно-Західною залізницею, остання здійснювала перевезення вантажів з м. Києва до м. Ужгорода. Під час одного з перевезень сталося зіткнення вантажних потягів, що спричинило втрату вантажу торговельного підприємства. Через 3 місяці торговельне підприємство надіслало залізниці претензію, в якій вимагало відшкодування вартості втраченого вантажу, суми штрафу та плати, що її здійснило підприємство за перевезення ван­тажу. У встановлений термін залізниця надіслала заявникові відзив, у якому погоджувалася відшкодувати тільки суму втраченого ванта­жу. Підприємство звернулося до господарського суду.

Питання:

1. Який обсяг відповідальності, що його несе залізниця, перед­бачений за втрату вантажу?

2. Протягом якого терміну можуть заявлятися претензії і пода­ватися позови до залізниці?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 16. Фабрикою відповідно до договору перевезення був відправлений вантаж – трикотажні вироби. Перевезення здійснювалося в прямому змішаному залізнично-автомобільному сполученні. До станції Козятин вантаж перевозився залізницею під пломбами відправника вантажу. При перевантаженні на авто­мобільний транспорт на станції Козятин автоколона зажадала ук­ладення з нею самостійного договору, оскільки була встановлена нестача вантажу проти ваги, зазначеної в перевізних документах. Представники залізниці заявили, що не уповноважені укладати та­кий договір, оскільки залізниця виступає як перевізник. Що ж сто­сується нестачі, то з цього приводу, як вважали представники залізниці, варто скласти комерційний акт. Автоколона запропону­вала викликати представника відправника вантажу й укласти з ним договір перевезення вантажу автомобільним транспортом. Однак останній відмовився з'явитися, зазначивши, що договір перевезен­ня укладений із залізницею.

Питання:

1. Вкажіть, які особливості укладання договорів перевезення в прямому змішаному сполученні.

2. Які підстави дають можливість твердити про існування зо­бов'язань між залізницею та автоколоною?

3. Чи правомірні вимоги автоколони за зазначених обставин?

4. За яких умов і хто з перевізників буде нести відповідальність за втрату вантажу, до кого слід пред'явити позов?

Задача № 17. Обласне транспортно-експедиційне агентство ук­лало договір з архітектурним управлінням області на виконання допоміжних операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів: оформлення накладних на вантажі, що відправляються, оформ­лення одержання вантажу, що прибув, проведення розрахунків з залізницею за перевезення, доставка вантажів на станцію відправ­лення і зі станції призначення. У березні 2000 р. на товарну станцію прибули вагони з вантажами для управління. Залізниця повідомила про це вантажоодержувача і зажадала негайно виван­тажити вагони і вивезти вантаж зі станції, щоб звільнити під'їзні колії для вантажів, що прибувають на станцію для інших вантажо­одержувачів. Архітектурне управління відмовилося вивозити ван­тажі, зазначивши, що за договором на транспортно-експедиційне обслуговування це повинно зробити транспортне агентство. Ос­таннє виконало розвантаження і вивезло вантажі, але з порушен­ням встановлених термінів.

Питання:

1. Дайте загальну характеристику договору транспортної експе­диції.

2. Які права та обов'язки сторін за договором транспортної ек­спедиції?

3. Чи можливе притягнення до відповідальності транспортного агентства та на якій підставі?

Задача № 18. 20 червня завод «Маяк» звернувся до суду із по­зовом до управління Південної залізниці про стягнення штрафу за невиконання прийнятих заявок на перевезення вантажів у люто­му-березні і відшкодування збитків, завданих у вигляді сплаченої заводом неустойки за прострочення постачання продукції через не­подання залізницею вагонів.

Управління залізниці висунуло такі заперечення за позовом:

1) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень – позивачем порушений претензійний порядок. Розрахунок за на­лежними сумами штрафу був повідомлений позивачу: за лютий – 6 березня, а за березень – 12 квітня. Претензія позивачем була за­явлена тільки 20 травня, тобто з пропуском установленого терміну, у зв'язку з чим вона була повернута позивачу без розгляду;

2) стягнення інших сум не передбачене законодавством, тому що вони становлять собою вимоги про відшкодування збитків, за­вданих позивачу за іншими зобов'язаннями.

Завод наполягав на задоволенні своїх вимог, заявляючи, що чинне законодавство не встановлює терміну для пред'явлення пре­тензії, а завдані збитки є наслідком невиконання залізницею прий­нятих заявок на перевезення вантажів.

Питання:

1. Визначте правову природу цього виду договору.

2. Який порядок пред'явлення претензій у ситуації, що розгля­дається? Які строки позовної давності застосовують у цьому разі, з якого часу починається перебіг зазначеного строку?

3. Які особливості притягнення перевізника до цивільно-право­вої відповідальності? За яких умов це можливо?

Задача № 19. 9 листопада 2002 р. вантажовідправником «Х» зі станції Кагамликська Південної залізниці на адресу вантажоодержувача було відвантажено бензин А-76 вагою 97800 кг. На шляху перевезення цистерна, в якій було відвантажено бензин, з технічних причин була замінена на іншу (з іншим номером) з пломбами, що підтверджено актами загальної форми від 15 листопада 2002 р. При перевірці та видачі вантажу на станції Жуляни Південно-Західної залізниці за накладною встановлено нестачу бензину А-76 у кількості 14500 кг. При цьому номер пломби на цистерні не відповідав номеру, зазначеному у залізничній накладній, оскільки замість зазначеного фактично цистерна була опломбована за іншим номером. Недостачу бензину та невідповідність номеру пломби було затверджено комерційним актом від 20 листопада 2002 р. Вантажоодержувач надіслав перевізнику претензію, в якій запропонував перерахувати суму недостачі за пальне. Перевізник претензію відхилив, посилаючись на статтю 111 Статуту залізниць і мотивуючи відмову тим, що вантаж прибув у справній цистерні і під неушкодженими пломбами. Вантажоодержувач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення суми недостачі вантажу, посилаючись на наявність вини перевізника та обґрунтувавши свої вимоги статтями 113, 114 Статуту залізниць.

Питання:

1. Хто несе відповідальність за збереження вантажу при транспортуванні?

2.  Як вирішити цю справу?

Задача № 20. Вугледобувною шахтою на адресу АТ «Житомироблпаливо» по залізничних накладних було відвантажено 60 т вугілля. При прийманні вагону на попутній станції Козятин-1 було виявлено технічну і комерційну несправність вагону, внаслідок чого він був затриманий на перевірку ваги вантажу. При перевірці вантажу встановлено недостачу вугілля в 3 т на суму 167 грн., про що 17.08.1999 р. складено комерційний акт. Актом про технічний стан вагону від 16.08.2002 р. та комерційним актом від 17.08.2002 р., складених на попутній станції, засвідчено, що висипання вантажу не було, отже, несправність вагону виникла не під час проходження вагону. Крім того, в акті про технічний стан вагону зазначено, що несправність вагону могла виникнути при завантаженні, яке здійснювалось засобами відправника вантажу. Оскільки вантажоодержувач повністю оплатив поставлене вугілля відправнику, включаючи й вартість неодержаного вугілля, він 17 лютого 2003 р. звернувся з претензією до ДТГО «Південно-Західна залізниця» та шахти із вимогою про виплату йому суми в розмірі 167 грн. Шахтою претензійні вимоги було відхилено через те, що: 1) згідно із накладною при прийманні вантажу до перевезення його недостачі та несправності вагону виявлено не було; 2) закінчився термін звернення із претензією щодо недостачі вантажу. Перевізником же претензія була задоволена частково в сумі 83 грн. 50 коп. АТ звернулося до господарського суду із позовом до шахти та перевізника.

Питання:

1. Як у цьому випадку обчислювати строк для звернення вантажоодержувача із претензією?

2.  На кого покладається обов’язок визначення придатності рухомого складу для перевезення вантажу?

3.  На кого з відповідачів має бути покладена відповідальність? Відповідь аргументуйте.

Задача № 21. За залізничною накладною на адресу АТ «Дніпропаливо» шахтою було відвантажено 69 т вугілля. На проміжній станції «Павлоград» при прийманні вагону помічено нерівномірне завантаження вагону вугіллям, заглиблення в середині вагону. При перевірці вантажу було виявлено недостачу вугілля 2,5 т на суму 340 грн., про що складено комерційний акт від 13.10.2002 р. Крім того, в акті про технічний стан вагону було зазначено, що несправність вагону могла виникнути при завантаженні, яке здійснювалось засобами відправника. Оскільки вантажоодержувач здійснив попередню оплату вугілля, в т. ч. й недопоставленого, він звернувся із претензією до відправника та Придніпровської залізниці із вимогою про сплату його 340 грн., тобто вартості недопоставленого вугілля. Відправник відхилив претензійні вимоги вантажоодержувача, мотивуючи тим, що мали місце порушення терміну складання комерційного акта, оскільки: 1) вагон прибув на станцію при значення 11.10.2002 р., а комерційний акт складено лише 13.10.2002 р., що є порушенням статті 129 Статуту залізниць; 2) термін доставки вантажу було перевищено на 6 діб. Перевізник задовольнив претензійні вимоги наполовину. Не погоджуючись з цим, вантажоодержувач звернувся до господарського суду із позовом до відправника та залізниці про відшкодування збитків, що виникли у зв’язку із недостачею вугілля.

Питання:

1.  Хто несе відповідальність за збереження прийнятого для перевезення вантажу?

2.  Як вирішити цю справу?

Задача № 22. Дніпропетровським транспортним прокурором було заявлено позов в інтересах держави в особі Дніпропетровського державного підприємства по перевезенню вантажів та пасажирів, що є структурним підрозділом Придніпровської залізниці, до підприємства «Аргон» про стягнення 200 грн. збору за подачу та забирання вагону. Господарським судом в позові було відмовлено через те, що позивач не є стороною договору перевезення.

Питання:

1.  Визначте суб’єктний склад договору перевезення вантажів залізницею.

2.  Дайте аргументовану оцінку рішенню суду.

Задача № 23. Підприємство – вантажоодержувач звернулося до господарського суду із позовом про стягнення із залізниці збитків від недостачі 20 ящиків консервів на загальну суму 1300 грн., що виникла при транспортуванні вантажу. Матеріалами справи було встановлено, що представник станції призначення відмовився складати комерційний акт про недостачу вантажу, про що комісія у складі посадових осіб вантажоодержувача 13.11.2002 р. склала акт, який був зареєстрований 20.11.2002 р. 20.11.2002 р. вантажоодержувач надіслав начальнику Управління Південно-Західної залізниці скаргу на відмову станції скласти комерційний акт з приводу недостачі вантажу. Господарський суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначивши у рішенні, що позивач припустився порушення вимог параграфу 16 розділу 37 Правил перевезення вантажів, оскільки вантаж перевірявся 13.11.2002 р., а скаргу було подано лише 20.11.2002 р., через що приймальний акт від 13.11.2002 р. не може бути належним доказом вини перевізника в недостачі вантажу.

Питання:

1. Дайте аргументовану оцінку рішенню суду.

Задача № 24. Підприємство «Турбозавод» звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з Південно-Західної залізниці штрафу за прострочення доставки вантажу. Як свідчать накладні, надані суду, вантажоодержувачем є морський порт. Через цю обставину господарський суд зважив, що позов заявлений неналежним позивачем (вантажовідправником), що є порушенням статті 130 Статуту залізниць, а тому у задоволенні позовних вимог відмовив.

Питання:

1. Визначте осіб, які мають право, відповідно до Статуту залізниць, бути позивачами та відповідачами у спорах, що виникають при перевезенні вантажів залізницею.

2. Як може бути вирішено наведену справу, якщо в накладній на перевезення вантажу одержувачем буде визначено і морський порт, і підприємство як власник вантажу?

Задача № 25. До автотранспортного підприємства за допомогою факсимільного зв’язку надійшла від фірми «Будмак» заявка на перевезення вантажу, в якій було зазначено найменування вантажу (цегла та керамічна плитка), його кількість, адреса навантаження і розвантаження та рід упаковки. Оскільки у зазначений час автотранспорт не було подано під навантаження, фірма «Будмак» звернулася до автотранспортного підприємства із претензією. У претензії повідомлялося, що внаслідок неподання автотранспорту для перевезення будматеріалів у фірми виникли збитки, оскільки було зірвано графік поставки цих будматеріалів контрагенту і через це фірма була змушена сплатити штраф. Претензія була залишена без відповіді, і фірма звернулася до господарського суду із позовом про відшкодування збитків, завданих невиконанням перевізником своїх обов’язків. Відповідач проти позову заперечував. На його думку, він не зобов’язаний був здійснювати перевезення будматеріалів, оскільки між фірмою та автотранспортним підприємством не було укладено організаційний договір на перевезення вантажів, через що перевізник через обмеженість парку автомашин та наявність планових заявок від інших замовників не мав можливості виконати зазначене перевезення.

Питання:

1.  Яким нормативно-правовим актом регламентується укладення організаційного договору на автомобільному транспорті?

2.  Дайте правову оцінку доводам позивача та відповідача.

3.  Чи підлягає позов задоволенню?

Задача № 26. За договором, укладеним між українським і російським контрагентами, останній протягом певного терміну зо­бов'язувався поставити хімікати. Зобов'язання вчасно виконано не було, і українська сторона звернулася до суду із вимогами про стяг­нення передбаченої договором неустойки і відшкодування збитків, які виникли внаслідок зупинки виробництва. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач надав докази, що у зазначений період він неодноразово намагався відправити товар контрагенту, але рішен­ням уряду Російської Федерації було введено тимчасову заборону на експорт цього виду продукції. Також він підкреслив, що продукція у визначеній договором кількості перебуває на складі виробника та її буде поставлено одразу після зняття заборони на експорт.

Питання:

1. Дайте загальну характеристику зовнішньоекономічного дого­вору та його істотних умов.

2. Чи можна притягти до відповідальності російського контра­гента, який не виконав договірного зобов'язання?

3. Вирішіть ситуацію.

Задача № 27. Спільне підприємство "Лісова пісня" звернулося з проханням до свого банку про придбання іноземної валюти для розрахунку з нерезидентом за поставлену сировину. Незважаючи на те, що у відповідному договорі були всі істотні умови, працівник банку відмовився оформити продаж валюти під нього, посилаю­чись на те, що в договорі міститься не два, а один підпис уповноваженої особи СП.

Питання:

1. Які істотні умови зовнішньоекономічного договору (контрак­ту)? Які нормативні акти регулюють це питання?

2. Скільки підписів необхідно для оформлення зовнішньоеко­номічного договору (контракту) з боку юридичних осіб?

3. Яке рішення має прийняти суд у разі звернення до нього СП?

Задача № 28. 20 лютого 1999 р. між акціонерним товариством "Релторг" та компанією "Роспродукт" (нерезидент) було укладено договір поставки обладнання для виробництва пельменів на умовах оплати продукції в 180-денний термін або повернення її в той же термін при неможливості реалізації. 2 березня 1999 р. обладнання було відвантажено на адресу замовника, а 17 травня останній повідомив постачальника (АТ) про неможливість реалізації облад­нання. З червня постачальник направив замовникові письмову претензію із нагадуванням про можливість судового розгляду спо­ру, якщо замовник не перерахує кошти постачальникові або не по­верне обладнання у зв'язку із неможливістю його реалізації. 18 червня замовник направив постачальникові відповідь на претензію, у якій зазначав, що поверне товар 22 червня. Реально товар надійшов постачальнику 23 червня того ж року.

Податкова інспекція стягнула 15 тис. грн. фінансових санкцій з АТ за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", АТ "Релторг" звернулося до суду із позовом про скасування рішення податкового органу.

Питання:

1. З якого моменту починається перебіг процесуального 180-денного строку, передбаченого Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?

2. За яких умов можливе зупинення термінів, передбачених ви­щезазначеним Законом?