Сутність самостійної роботи студентів

Самостійна робота передбачає позааудиторне, вибіркове, оглядове, реферативне та практичне виконання завдань з опрацювання рекомендованих законодавчих та відомчих нормативних актів, літературних і електронних джерел, мультимедійних матеріалів та робота з певними програмними продуктами.

Навчальна дисципліна передбачає можливість застосування технічних засобів навчання.

Питання для самоперевірки, вправ та роздумів.

Тема 1. Предметне поле й функціональне призначення філософії

1. Предмет та особливості філософії.

2. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

3. “Чи є філософія наукою?” (за матеріалами дискусії в журналі “Філософські науки”, 1989, №6, 1990, №1 - 4).

Тема 2. Філософія Стародавнього світу

1. Основні етапи та особливості античної філософії (за твором Діогена Лаерція «Про життя, вчення та висловлювання відомих філософів»);

2. Сутність і різновиди любові (за твором Платона «Бенкет»);

3. Трансформація теорії держави Платона (за творами «Держава» та «Закони»);

4. Теорія держави та права Аристотеля (за трактатом «Політика»);

5. Епікуреїзм Тіта Лукреція Кара (за твором «Про природу речей»).

Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження.

1. Філософська концепція Августина Аврелія (за творами «Сповідь» і «Про град Божий»);

2. Політика як сфера «цинічного розуму» (за твором Н. Маккіавеллі «Державець»);

3. Порівняльний аналіз соціальних утопій за творами Томаса Мора «Утопія» та Томазо Кампанелли «Місто сонця»);

4.Натурфілософія Джордано Бруно (за твором «Про нескінченність, всесвіт та світи»);

5.Містичний пантеїзм Миколи Кузанського (за твором «Про вчене незнання»).

Тема 4. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія

1.Порівняльний аналіз наукових методів Ф. Бекона «Новий Органон» та Рене Декарта «Правила для керування розумом»;

2.Монадологія Ґ. Ляйбниця (за однойменною працею);

3.Пантеїстична філософія Б. Спінози (за творами «Етика» та «Богословсько-політичний трактат»);

4.Теорія держави Томаса Гоббса «Левіафан» та Джона Локка «Два трактати про правління»);

5.Філософія людини та релігії Л. Фейєрбаха (за його працями: «Сутність

християнства» та «Основи філософії майбутнього»).

Тема 5. Основні напрямки некласичної філософії і сучасної західної філософії

1. Волюнтаристська концепція А. Шопенгауера (за твором «Світ як воля та уявлення»);

2. Підвалини екзистенціалізму в книзі С. К’єркегора «Або – або»;

3. Концепція надлюдини Ф. Ніцше (за твором «Так казав Заратустра»);

4. Екзистенціалізм А. Камю (за творами «Міф про Сізіфа» та «Бунтівна людина»);

5. Гуманістичний психоаналіз Е. Фромма (за книгами «Втеча від свободи», «Мати чи бути?», «Мистецтво любити»);

6. Постмодерн як культурний та філософський феномен другої половини ХХ ст. (за роботою Ж. Ліотара «Стан постмодерну»).

Тема 6. Філософська думка в Україні

1. Історіософія Іларіона Київського (за працею «Слово про Закон і Благодать»);

2. Філософська система Григорія Сковороди (за першоджерелом на вибір студента);

3. Кордоцентризм Памфіла Юркевича (за працею «Серце та його значення в духовному житті людини, за вченням слова Божого»).

Тема 7. Філософський аналіз проблем буття.

1. Діалектика і наукове мислення.

2. Закони діалектики і їх використання в практичній діяльності юристів (психологів).

3. Категорії діалектики, їх развиток і функції.

Тема 8. Пізнання як предмет філософського аналізу.

1. Істина як проблема пізнання і світогляду.

2. Наукове пізнання як культурно – історичний процес.

3. Наукове пізнання: форми, методи, підходи.

4. Концепція пізнання в українській філософії.

Тема 9. Антропологічна парадигма: ціннісний вимір людського буття.

1. Культура, людина і картина світу.

2. Онтологія людини.

3. Людина. Цивілізація. Суспільство.

4. Феномен людини.

5. Людина: Мислителі минулого і сьогодення про її життя, смерть і безсмертя.

Тема 10. Філософський аналіз культури

1. Людиномірна сутність культури.

2. Буття особистості в культурі: проблеми інкультурації та аккультурації.

3. Діалектика традицій та новацій в культурі.

Тема 11. Філософія етнонаціонального буття

1. Радянська теорія етносу (Ю. Бромлєй, С. Токарєв, С. Широкогоров та ін.)

2. Нація як «уявлена спільнота» (Б. Андерсон, В. Тішков).

3. Нація і націоналізм (Е. Геллнер).

4. Етнонаціональна проблематика в сучасному українському соціумі.

Тема 12. Основні проблеми соціальної філософії

1. Особливості соціально-філософського осягнення сучасності.

2. Нові теми і напрями соціальної філософії ХХ-ХХІ ст.

3. Теорія глобалізації С. Гантінґтона.

Тема 13. Філософія техніки

1. Техніка як соціальний феномен.

2. Екологічна криза як епіфеномен НТР: становлення техноалармізму. Римський клуб.

3. Сутність, головні ознаки і напрямки розвитку сучасної НТР та її вплив на діяльність сучасного суспільства.

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

1. Складання мультимедійних структурних схем з тем курсу.

2. Складання кросвордів та тестів з тем курсу філософії.

3.Складання словника з дисципліни.

4. Анотування статей, книги або окремих розділів псібників, що тісно пов'язані з семінарськими темами.

Методичні рекомендації для викладачів і студентів

Основні форми організації навчання: проведення лекцій (традиційні і проблемні); практичних і семінарських занять (демонстрація і обговорення відеопрограм, ділові ігри, презентація проектів, конференції), різні види самостійної роботи слухачів, рубіжний контроль (тестування), консультації, індивідуальні заняття, залік.

Методи: активні та інтерактивні: робота з видеоматеріалами, евристичні методи („мозковий штурм”, Сократів діалог, аналогій, стоп-кадр, дебати, дискусія, діалог, термінологічний бій, інсценіювання, синтез думок, раунд), імітаційні та неімітаційні ігри, бесіда, інтерв’ю, семінар-мандрування, прийом “нумерації“, “робота четвірками“, метод мета-плану, метод ситуацій (ситуація-вправа, ситуація-оцінка, ситуація-проблема, ситуація-ілюстрація), імпульс-повідомлення, мікрофон, незакінчені речення тощо.

Самостійна робота передбачає різні форми індивідуальної навчальної діяльності студентів: конспектування (реферування) наукової літератури, накопичення та аналіз практичного матеріалу, знайомство з новими методиками, проектування, виконання тематичних і творчих завдань, складання термінологічного словника та інше.

Перед початком вивчення теми всі студенти мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. У процесі вивчення тем, об’єднаних у модулі, рекомендовано проводити модульний контроль.

У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, важливо вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення студента не тільки з нормою, а з його попередніми невдачами чи успіхами.