Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПН у психіатричних закладах.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
291.84 Кб
Скачать

2

Управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів Генеральної прокуратури України

Кафедра нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів Інституту підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України

ЛЕКЦІЯ

на тему: „Прокурорський нагляд за додержанням законів у психіатричних закладах із суворим, посиленим та звичайним наглядом, а також міжобласних центрах (відділеннях) стаціонарної судово-психіатричної експертизи для осіб, які тримаються під вартою”

(підготовлено на основі лекції начальника відділу галузевого управління Генеральної прокуратури України Лілякова О.А. (2008)

Київ – 2010

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. Загальні положення.

1.1.Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів у психіатричних лікарнях.

1.2. Поняття примусових заходів медичного характеру, примусового лікування та стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

1.3.Організаційне і правове забезпечення прокурорського нагляду за додержанням законів у психіатричних лікарнях (відділеннях, центрах), в яких здійснюються примусові заходи медичного характеру та проводиться стаціонарна судово-психіатрична експертиза.

2. Організація та проведення перевірок.

2.1.Підготовка до перевірок.

2.2. Проведення перевірок додержання законів у психіатричних закладах, в яких застосовуються примусові заходи медичного характеру. Законність та підстави госпіталізації неосудних до цих лікарень та направлення осіб, яким обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, до відділень (центрів) лікарень для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Порядок виписки осіб із психіатричних закладів.

2.3.Особливості перевірок додержання законності у психіатричній лікарні з суворим наглядом.

2.4.Особливості перевірок додержання законності у відділеннях психіатричних лікарень з посиленим наглядом.

2.5.Особливості перевірок додержання законності у відділеннях психіатричних лікарень із звичайним наглядом.

2.6. Нагляд за додержанням законів при виписці осіб, до яких застосовувались примусові заходи медичного характеру, із психіатричного закладу.

2.7.Проведення перевірок додержання законів у міжобласних центрах (відділеннях) стаціонарної судово - психіатричної експертизи осіб, які тримаються під вартою.

3. Оформлення результатів перевірок та заходи реагування прокурора на виявлені порушення закону.

3.1.Внесення прокурором документів реагування на усунення виявлених порушень закону та контроль за їх реалізацією.

3.2.Складання довідок за результатами прокурорських перевірок.

Розділ 1. Загальні положення.

1.1. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при застосуванні до громадян примусових заходів медичного характеру та проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються Основним Законом України найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення її прав є головним обов’язком держави, кожній людині гарантується право на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ст. 19 Кримінального кодексу України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру регламентуються також главою 34 (ст.ст. 416-424) Кримінально-процесуального кодексу України та Законом України “Про психіатричну допомогу” від 22.02.2000.

Відповідно до пункту 4 статті 121 Конституції України та пункту 4 статті 5 Закону України “Про прокуратуру” на органи прокуратури покладено функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, до яких віднесено виконання судових рішень про застосування до громадян примусових заходів медичного характеру, а також проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи осіб, узятих під варту.

Статтею 4 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що діяльність органів прокуратури має своїм завданням захист від неправомірних посягань, гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами особистих прав і свобод людини та громадянина. У статті 3 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.,Рим) закріплено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Завдання прокурорів щодо здійснення нагляду за додержанням законів у психіатричних лікарнях при застосуванні примусових заходів медичного характеру та проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи визначені галузевим наказом Генерального прокурора України і полягають у забезпеченні:

- законних підстав функціонування психіатричних закладів та перебування у них

громадян,;

- додержання вимог законодавства щодо забезпечення режиму;

- додержання прав осіб, які тримаються у психіатричних лікарнях з суворим, посиленим і звичайним наглядом, та виконання ними своїх обов’язків;

- вимог законодавства щодо матеріально-побутового забезпечення, медичного обслуговування та харчування хворих;

- залучення до праці осіб, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

- додержання законів при розгляді та вирішенні заяв і скарг громадян;

- додержання законів при припиненні або зміні застосування примусового заходу.

Для реалізації зазначених завдань прокурори наділені повноваженнями, передбаченими статтями 6, 20,44, 45 Закону України “Про прокуратуру”:

- у будь-який час відвідувати місця застосування примусових заходів медичного характеру, ознайомлюватись з документами, на підставі яких цих осіб поміщено до психіатричних закладів;

- перевіряти законність наказів і розпоряджень адміністрації цих лікарень, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень.

Результати вивчення стану прокурорського нагляду за додержанням законів при застосуванні до громадян примусових заходів медичного характеру та проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи осіб, взятих під варту, засвідчили, що окремі прокурори не повністю володіють методикою перевірок, недостатньо знають вимоги основних нормативних документів, які регулюють порядок здійснення зазначених заходів, не розрізняють поняття „примусове лікування” (ст. 96 КК України) та „застосування медичних заходів примусового характеру” ( ст.ст. 92 – 95 КК України).

Поза увагою прокурорів нерідко залишаються питання щодо відновлення кримінальних справ в порядку ч. 4 ст. 93 КК та ст. 423 КПК України стосовно осіб, які вчинили злочини у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку і щодо них припинено застосування примусових заходів медичного характеру через видужання. Контроль за направленням справ цієї категорії до слідчих або судових органів практично відсутній, що може привести до уникнення окремих осіб від кримінальної відповідальності.

Зазначені прорахунки і недоліки в роботі знижують вплив прокурорів на стан законності у місцях застосування примусових заходів медичного характеру та проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, а тому вимагають вжиття конкретних заходів до їх усунення, посилення нагляду на цьому напрямі роботи.