Тема 6. Поняття про групову динаміку

Проблема розвитку та динаміки малої групи. Поняття та процеси групової динаміки. Механізми групової динаміки: 1) механізми розвитку (ідіосинкразійний кредит лідера, нормативний вплив меншості, груповий конфлікт, ефекти поляризації і зсуву до ризику), 2) механізми стабілізації (конформність, сумісність і спрацьованість, згуртованість.та стабілізації).

Поняття про групові норми. Експерименти М.Шеріфа, С.Аша, М.Мілграма. Феномени „групової свідомості”, „групового тиску”. Функції групових норм. Нормативний та інформаційний впливи групи на індивіда. Вивчення механізмів засвоєння групових норм. Конформізм та конформність. Вплив меншості на групу. Концепція референтних груп особистості.

Поняття згуртованості в соціальній психології. Теорія діяльністного опосередкування міжособистісних стосунків у групі. Мала група як колектив. Соціометричний статус особистості в групі. Індекс згуртованості групи. Групові конфлікти.

Індивідуальні та групові рішення. Групове завдання. Аналіз якості групових рішень. Групові деформації. Етапи прийняття рішення.

Поняття про лідерство і керівництво. Відмінності між функціями лідера та керівника. Теорії походження лідерства і керівництва. Типологія лідерства за Б.Паригіним, Л.Уманським. Характеристика авторитарного, демократичного та ліберального стилів лідерства і керівництва.

Змістовий модуль іv.

Тема 7. Загальна характеристика прикладної соціальної психології

Прикладна соціальна психологія як соціальна діяльність. Відмінність понять „прикладна соціальна психологія”, „соціальна робота”, „соціальна допомога”, „соціально-психологічна допомога”. Предмет, структура та завдання прикладної соціальної психології.

Напрями розвитку прикладної соціальної психології. Особливості прикладних досліджень у соціальній психології.

Тема 8. Основні сфери застосування прикладної соціальної психології

Сім’я як мала соціальна група. Типи сімей. Функції сім’ї. Сім’я як об’єкт соціально-психологічних досліджень. Вивчення дошлюбних факторів, які впливають на стабільність шлюбу. Психологічні моделі шлюбного вибору. Соціально-психологічні проблеми сімейного життя.

Причини сучасної організованої злочинності. Напрями діяльності злочинних груп. Класифікація злочинних груп. Форми злочинної діяльності. Конфлікти в злочинних групах.

Поняття та соціально-психологічна сутність моди. Психологічні механізми функціонування моди. Поняття та соціально-психологічна сутність реклами. Реклама як універсальний механізм психопрограмування свідомості та поведінки людей.

Загальною методичною вимогою до вивчення соціальної психології є вироблення особистісного ставлення студентів до її проблем на основі критичного вивчення та аналізу навчальної і наукової літератури. Курс семінарських занять розрахований як на вивчення та закріплення інформаційно-теоретичної бази, отриманої під час прослуховування лекцій, так і на самостійну роботу студентів. Цілеспрямовано сприяти підвищенню рівня логічного мислення, мобілізувати продуктивність засвоєння теоретичного матеріалу повинен розгляд на семінарських заняттях тих питань, які безпосередньо стосуються реальних фактів і подій сучасності, насамперед в Україні.

Оцінка якості засвоєння навчальної програми передбачає поточний контроль успішності, модульний та підсумковий контроль у формі заліку та екзамену. Для модульного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і самостійної роботи, передбачено проведення модульної контрольної роботи з урахуванням наявних засобів діагностики.

Для атестації студентів на відповідність їхніх знань вимогам, викладеним у робочій навчальній програмі нормативної навчальної дисципліни «Соціальна психологія» та у відповідних освітньо-професійних програмах за напрямами підготовки у ВНЗ створюються фонди засобів педагогічної діагностики, які включають завдання, модульні контрольні роботи, тести тощо. Вони повинні забезпечувати об’єктивність оцінки знань, умінь та рівнів набутих компетенцій.

Успішність засвоєння дисципліни повинна визначатися за допомогою рейтингової системи оцінювання. Підсумкова оцінка якості засвоєння навчальної програми визначається результатами екзамену.