3.6 Попереднє напруження конструкцій

3.6.1  Попереднє напруження конструкцій здійснюється методом, що вказаний у проекті.

3.6.2  У конструкціях, попереднє напруження яких здійснюється натягом гнучких елементів, це напруження повинно виконуватися із забезпеченням таких вимог:

• гнучкі елементи із сталевих канатів повинні бути витягнуті на стенді зусиллям, що перевищує проектне на 20%, і витримані під натягом протягом 1-ї години;

• попереднє напруження конструкцій повинно бути виконано наступними етапами:

• напруження зусиллям, значення якого сягає до 50% проектного, з витримкою під цим напруженням протягом 10-ти хвилин для огляду і вимірів;

• напруження зусиллям, що сягає 100% проектного;

• допустимі відхилення на обох етапах складають ±5%; у передбачених проектом випадках попереднє напруження проводиться у декілька етапів, із поступовим доведенням його до проектної величини.

3.6.3  Величина зусиль і деформацій, а також граничні відхилення конструкцій, що напружуються гнучкими елементами, повинні бути наведені в проекті.

3.6.4  Контроль попереднього напруження конструкцій, виконаного методом штучного вигину (піддомкрачуванням, зміною положення опор тощо), здійснюється нівелюванням положення опор в заданих точках, а також геометричної форми конструкції. Допустимі відхилення приймаються відповідно до проекту.

3.6.5  У попередньо напружених конструкціях забороняється приварювання елементів в місцях, що не вказані у проекті, особливо поблизу місць примикання канатів і пучків дроту.

3.6.6  Не дозволяється застосовувати натяжні пристрої для гнучких елементів без паспорта заводу-виробника, де наводяться дані про тарування пристроїв.

3.6.7  Величину попереднього напруження конструкцій і результати його контролю необхідно фіксувати в журналі виробництва робіт.

3.7 Монтажні з’єднання

До монтажних з'єднань слід відносити:

• з'єднання на болтах класів точності А,В і С;

• з'єднання на високоміцних болтах з контрольованим натягом;

• фланцеві з'єднання;

• спеціальні монтажні з'єднання (за допомогою втулок, пальців, коушів тощо);

• з'єднання за допомогою зварювання.

3.7.1 Загальні вимоги до болтових з’єднань

3.7.1.1  При збиранні з'єднань отвори в деталях конструкцій повинні бути суміщені і деталі зафіксовані від зсуву збірними пробками (не менше двох), а пакети щільно стягнуті болтами. В з'єднаннях з двома отворами збірну пробку встановлюють в одне з них.

3.7.1.2  У зібраному пакеті болти заданого в проекті діаметру повинні пройти у всі отвори. Допускається прочищення отворів кількістю до 20% від загальної кількості отворів у з’єднані свердлом, діаметр якого дорівнює діаметру отвору, вказаному в технічній документації. При цьому в з'єднаннях, що працюють на зріз болта і зминання металу з’єднуваних елементів в отворі, допускається неспівпадіння отворів у суміжних деталях зібраного пакету величиною до 1 мм – для отворів в кількості до 50% від загальної кількості отворів у з’єднанні, і до 1,5 мм – для отворів в кількості до 10%. У випадку недотримання цієї вимоги з дозволу розробника технічної документації отвори слід розсвердлити на найближчий більший діаметр з установкою болта відповідного діаметру.

3.7.1.3  У з'єднаннях з роботою болтів на розтяг, а також у з'єднаннях, де болти встановлені конструктивно, чорнота не повинна перевищувати різниці номінальних діаметрів отвору і болта.

3.7.1.4  Забороняється використання болтів і гайок, що не мають клейма підприємства-виробника і маркування, що позначає клас міцності.