Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Socialne_strah.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
1.63 Mб
Скачать

7.5 Контрольні запитання

1 Які передумови виникнення та необхідність впровадження ме­дичного страхування в Україні?

2 Охарактеризуйте розвиток медичного страхування в Україні в 1991-2001рр.

3 У чому полягає сутність медичного страхування?

4 Які основні завдання медичного страхування?

5 Дайте характеристику суб'єктів медичного страхування.

6 На основі яких принципів проводиться добровільне та обов'яз­кове медичне страхування?

7 На основі яких програм проводиться ОМС?

8 Які завдання та особливості ДМС?

9 Які основні відмінності між обов'язковим та добровільним ме­дичним страхуванням?

10 Дайте характеристику вітчизняного ринку добровільного ме­дичного страхування в Україні.

11 Які програми пропонують страхові компанії з добровільного ме­дичного страхування?

12 На основі яких принципів здійснюється ЗОДСМС?

Тема 8 Удосконалення соціального страхування в Україні

8.1 Проблеми соціального страхування.

8.2 Напрямки реформування соціального страхування.

8.3 Контрольні запитання.

8.1 Проблеми соціального страхування

Вирішення проблем соціального страхування в Україні відбувається значно складніше й повільніше порівняно із розвиненими країнами.

Ринкові трансформації, які розпочалися у 1991 р., на сьогодні ще не завершені, тому соціальна сфера відчуває знач­ний вплив економічної ситуації.

Темпи економічного зростан­ня протягом багатьох років були від'ємними, і хоча на сьогодні відзначається певна стабільність виробничих показників, не можна вважати зростання ВВП надійною основою для збільшення роз­міру соціальних виплат.

Великі розміри внесків до державних соціальних фондів не збільшують надходження коштів від підприємств, організацій, що пов'язано з таким негативним явищем, як «тінізація» еконо­міки. Саме через це розміри обов'язкових внесків до Пенсійно­го фонду були зменшені для роботодавців з 55,88% на початку 1992 р. до 31,82%, а починаючи з 1997 р. вони становлять 32%.

В Україні погіршується демографічна ситуація, хоча вона і відповідає загальній тенденції старіння населення, характерній для розвинених країн.

Протягом 1996-2000 рр. частка осіб, що досягли пенсійного віку, зросла з 22,7% до 23,4%. Ця проблема ускладнюється найнижчим рівнем пенсійного віку (для жінок – 55 років і для чоловіків – 60 років).

Старіння населення і не­обхідність збільшення обсягу коштів для їх забезпечення при­зводить до зростання пенсійного навантаження на тих, хто пра­цює. Кількість працюючих громадян скорочується внаслідок масового виїзду на роботу за кордон, прихованого безробіття, заняття індивідуальною трудовою діяльністю без офіційної реє­страції.

Система соціального страхування в нашій державі деякою мірою зберігає ще адміністративно-розподільний характер.

Вона не завжди пов'язується із соціальною політикою, у зв'язку з чим не має очікуваного ефекту від певних змін.

Дії органів законо­давчої та виконавчої влади бувають нескоординованими та не­послідовними.

Рішення парламенту можуть бути спрямовані на забезпечення соціальних гарантій, однак без визначення до­статніх джерел фінансування прийнятих програм.

Кабінет Міністрів України у своїх постановах звужує дію закону шляхом зменшення розмірів страхових виплат.

На практиці мають місце диспропорції у формуванні відповідних джерел доходів, незбалансованість загальної величини страхових платежів та розпо­ділу фінансових ресурсів між окремими фондами соціального призначення.

Не на високому рівні поставлена правова та еко­номічна відповідальність фондів перед страхувальниками та за­страхованими особами за несвоєчасність страхових виплат, низьку якість медичних послуг тощо. Виявились недоліки при фінансуванні витрат, пов'язаних з виплатами компенсацій у разі страхового випадку.

Доходи страхових фондів на сьогодні формуються в основ­ному за рахунок обов'язкових внесків роботодавців. Поки що незначна участь працюючих громадян у їх формуванні. Підви­щення частки громадян у структурі платників повинно стиму­лювати їх зацікавленість у зниженні ризиків, турботі про здоро­в'я, дозволить внести до кола застрахованих непрацюючих членів сімей.

Наповнення бюджетів страхових фондів залежить як від низь­кого рівня заробітної плати більшості працюючих, так і від хронічної затримки з її виплатою, що відповідно відображається на страхових виплатах.

Уряд досить широко залучає досвід розвинених держав при вирішенні ряду проблем соціального страхування, що не завж­ди є виправданим.

В Україні поки що недостатні власний досвід управління і належні механізми суспільного контролю за діяль­ністю органів, які розпоряджаються коштами соціального стра­хування. Наслідками запровадження зарубіжного досвіду в даній сфері є неефективне адміністрування при невиправданому зро­станні адміністративних витрат. Тому використання апробова­них в інших державах систем соціального страхування необхід­но здійснювати з урахуванням національних особливостей шля­хом проведення серйозних експериментів з ґрунтовним аналізом їх результатів.

Існують проблеми організаційного характеру:

- відсутні єдині принципи визначення критеріїв надання соціальних пільг;

- дуб­люються окремі соціальні виплати;

- відсутня чітка спрямованість соціальних виплат на допомогу сім'ям з низьким рівнем доходів;

- недостатня узгодженість соціальних виплат з іншими державни­ми витратами тощо.

Не вирішено питання узгодженого форму­вання бюджетних видатків та видатків державних соціальних фондів на соціальні виплати на основі використання державних мінімальних соціальних стандартів.

Пенсійне страхування охоплює значну кількість громадян (близько 14,5 млн осіб), а пенсійна система переобтяжена різни­ми пільгами й виплатами.

Через Пенсійний фонд відбувається фінансування, крім пенсій за віком, ще й пенсій за інвалідністю, у разі втрати годувальника, соціальних пенсій. Частина коштів на фінансування зазначених виплат надходить несвоєчасно, що призводить до затримки у виплаті пенсій.

Збільшується кількість громадян, які виходять на пенсію ще до досягнення пенсійного віку через наявність пільгових умов і за вислугу років. Кількість дострокових пенсій за віком збільши­лася удвічі і становить 28% від загальної кількості осіб, що отри­мують таку пенсію.

Соціальне напруження посилює значна кількість привілейова­них державних пенсіонерів.

Виникає невідповідність між роз­мірами страхових внесків службовців середньої ланки, народ­них депутатів та величиною отримуваних ними пенсій, виплата яких відбувається за рахунок зменшення розміру пенсій у інших категорій пенсіонерів.

Якщо у світовій практиці допускається розрив між розмірами пенсій у 3-4 рази, то в Україні цей показ­ник досить великий (у 10 і більше разів).

Таким чином, система соціального страхування в Україні має недоліки і не повною мірою відповідає новим реаліям ринкової економіки. Вона потребує глибокої трансформації, кардиналь­ної зміни відносин у цій сфері.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]