Тема 3. Структура інформаційних систем

Для розв'язання за допомогою обчислювальної техніки будь-якої економічної задачі необхідно створити певні умови. Ця проб­лема вирішується розробкою і впровадженням різних видів забезпечення визначених державним стандартом з упровадження інформаційних технологій. За час виникнення і розвитку 1C в економіці мали різну структуру цих компонентів, яка значною мірою залежала від техніко-експлуатаційних характеристик об­числювальної техніки, що в той чи інший період використовува­лася для автоматизації економічних задач.

Комп'ютерні інформаційні системи належать до класу склад­них систем, які містять у собі багато різноманітних елементів, що взаємодіють. Тому при створенні комп'ютерних 1C потрібно ви­значати їх структуру.

Загалом під структурою комп'ютерної 1C розуміють характе­ристику внутрішнього стану системи, опис постійних зв'язків між її елементами.

При опитуванні 1C використовують кілька видів структур, які різняться типами елементів та зв'язків між ними, зокрема функ­ціональні, технічні, організаційні, документальні, алгоритмічні, програмні та інформаційні структури.

Функціональна структура — це структура, елементами якої є підсистеми (компоненти), функції 1C або її частини, а зв'язки між елементами — це потоки інформації, що циркулює між ними під час функціонування 1C.

Технічна структура — це структура, елементами якої є облад­нання комплексу технічних засобів 1C, а зв'язки між елементами відбивають інформаційний обмін.

Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи людей і окремі виконавці, а зв'язки між елементами — інформаційні, субпідрядності та взаємодії.

Документальна структура — це структура, елементами якої є неподільні складові і документи 1C, а зв'язки між елементами — взаємодії, вхідності і субпідрядності.

Елементами алгоритмічної структури є алгоритми, а зв'язки між алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних ма­сивів.

У програмній структурі зв'язки між елементами також реалі­зуються у вигляді інформаційних масивів, а елементами структу­ри є програмні модулі.

Інформаційна структура — це структура, елементами якої є форми існування і подання інформації у системі, а зв'язки між ними — операції перетворення інформації в системі. Елементами інформаційної структури можуть бути також інформаційні маси­ви, а зв'язками — операції роботи з масивами: ввід, коригування, перегляд, знищення і т. ін.

Глибина розподілу інформаційної системи, тобто склад і зміст її елементів можуть суттєво різнитися залежно від мети, постав­леної перед конкретною інформаційною системою. Крім того, склад елементів за інших однакових умов залежить від сфери дії 1C.

Повної і загальноприйнятої класифікації елементів 1C досі не існує. Але практика їх функціонування показує, що майже в усіх 1C вирізняють такі елементи, як «функція 1C» і «компонент (під­система) 1C».

Функція 1C — це сукупність дій інформаційної системи, яка спрямована на досягнення зазначеної мети. Перелік функцій кон­кретної 1C залежить від сфери її діяльності, об'єкта управління, призначення її та ін. Наприклад, в інформаційній системі управ­ління фінансами країни виокремлюють дві основні функції: пла­нування бюджету і виконання бюджету.

Компонент (підсистема) 1C — це її частина, що виділена за зазначеною ознакою або сукупністю ознак і розглядається як єдине ціле. Компоненти комп'ютерної системи за своїм призна­ченням передусім поділяються на забезпечувальні і функціональ­ні. Забезпечувальні містять у собі організаційне, методичне, тех­нічне, математичне, програмне, інформаційне, лінгвістичне, пра­вове та ергономічне забезпечення.

До організаційного забезпечення належить сукупність докумен­тів, що описують технологію функціонування 1C, методи вибору і застосування користувачами технологічних прийомів для одер­жання конкретних результатів під час функціонування 1C.

Для забезпечення функціонування 1C необхідно мати ряд ре­сурсів і обов'язково предмети праці, засоби праці і працю (труд). Роль перших в 1C належить інформації (інформаційне забезпе­чення), яка відіграє також роль продукту праці. Засобами праці є різні технічні засоби 1C, які виконують функції технічного забез­печення. Така сама функція покладена певною мірою й на засоби математичного та програмного забезпечення. Що ж до самої пра­ці, то, природно, кадри спеціалістів також потрібні будь-якій 1C.

Інформаційне забезпечення містить у собі не лише інформа­ційні ресурси як предмет праці та інформацію як продукт праці, а й засоби і методи ведення усієї інформаційної бази — об'єкта управління. До інформаційного забезпечення належать методи класифікації і кодування інформації, способи організації норма­тивно-довідкової інформації, побудови банків даних, зокрема по­будови та ведення інформаційної бази і т. ін.

Технічне забезпечення об'єднує сукупність усіх технічних за­собів, використовуваних під час функціонування системи.

За функціями управління розрізняють планові, облікові, конт­рольні задачі, задачі нормування показників, складання звіт­ності і т. ін.

За характером перетворення інформації задачі в 1C поділяються на обчислювальні, імітаційні, підтримки прийняття рішень.

За роллю у процесі управління розрізняють інженерно-техніч­ні, економічні та інформаційно-довідкові задачі.

За математичною суттю задачі комп'ютерної 1C поділяються на оптимізаційні, прямого розрахунку та інформаційно-пошукові.

Оптимізаційні задачі розв'язуються пошуком одного рішення серед багатьох можливих варіантів. Вони характеризуються склад­ною методикою розрахунків (що зумовлює необхідність викори­стання різноманітних моделей), а також відносно невеликими об­сягами вхідних даних.

В основній своїй масі задачі сучасної комп'ютерної 1C нале­жать до задач прямого розрахунку. Для них характерні великі розміри та складність вхідних даних, проста методика розрахун­ку й одноваріантність розв'язування.

Інформаційно-пошукові задачі, тобто задачі типу «запитан­ня — відповідь» характеризуються складною методикою розра­хунку та значними обсягами вхідної інформації.

За можливістю формалізованого опису задачі 1C поділяються на формалізовані та неформалізовані. Розв'язування перших мо­жна описати у вигляді математичних формул та залежностей, а щодо других цього зробити не можна.

За регулярністю розв'язування задачі 1C поділяються на сис­тематичні, епізодичні та випадкові.