Роздільностатеві та гермафродитні організми

В статевому процесі у тварин беруть участь дві особини, у яких в особливих статевих органах утворюють статеві клітини – чоловічі та жіночі. Тварини, які мають тільки один тип статевих залоз й утворюють лише один вид статевих клітин, називають роздільностатевими.

Особини різних статей тварин можуть бути зовнішньо схожі, однак у багатьох видів вони відрізняються між собою. Це явище називається статевим диморфізмом та повністю виявляється на період статевої зрілості і пов’язане як з розбіжностями у будові статевих органів, так і з розвитком вторинних статевих ознак.

Вторинні статеві ознаки – сукупність особливостей, за якими, крім власне статевих органів, відрізняються особини різних статей. Їхній розвиток зумовлений впливом статевих гормонів. Вторинні статеві ознаки або зберігаються постійно, або проявляються лише під час періоду парування. Вони допомагають особинам різних стетей відшукати і впізнати одне одного, стимулюють їхню шлюбну поведінку.

Удеяких випадках жіночі і чоловічі статеві клітини й, відповідно, залози утворюються в одному організмі. Це явище у тварин дістало назву гермафродитизм, а двостатеві організми – гермафродитів. Гермафродитизм трапляється серед багатьох груп безхребетних і зрідка серед хребетних тварин.

У більшості гермафродитних організмів існують різноманітні механізми, які запобігають самозаплідненню (неодночасне дозрівання чоловічих і жіночих статевих клітин, особливості у будові статевої системи).

Лекція № 13

Тема: Основи генетики.

Мета: Сформувати у студентів поняття про основні методи генетичних досліджень, закони Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.

План

1. Основні генетичні поняття.

2. Методи генетичних досліджень.

3. Закономірності спадковості встановлені Г. Менделем.

4. Закон одноманітності гібридів першого покоління (закон домінування­).

5. Закон розщеплення ознак.

6. Закон незалежного комбінування станів ознак.

7. Закон чистоти гамет.

8. Цитологічні основи та статистичний характер законів спадковості.

Генетика – наука про закономірності спадковості та мінливості організмів. Назву “генетика” запропонував англійський вчений У.Бетсон у 1906 році. Новий етап у розвитку генетики пов’язаний з ім’ям видатного американського генетика Т.Х. Моргана та його учнів. Підсумком їхніх досліджень стало створення хромосомної терії спадковості, яка вплинула на подальший розвититок не лише генетики, але й біології в цілому.

Основні генетичні поняття

Як відомо, елементарною одиницею спадковості є ген. Ген – це ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка визначає спадкові ознаки організмів. Гени, які несуть спадкову інформацію про певні ознаки (розміри організмів, колір очей), можуть перебувати у різних станах (алелях).

Алельні гени – це гени, що перебувають у різних станах, але займають одне й те саме місмце (локус) в хромосомах однієї пари (гомологічних хромосомах) та визначають різні стани певної ознаки. Алельні гени можуть бути домінантними чи рецесивними. Алель, яка в присутності іншої завжди проявляється у формі кодованого нею стану ознак, називають домінантною, а та, що не проявляється – рецесивною. Явище пригнічення прояву однієї алелі іншою називається домінуванням.

Сукупність генетичної інформації, закодованої в генах клітини або організму, називається генотипом. У наслідок взаємодії генотипу з чинниками довкіля формується фенотип – сукупність усіх ознак і властивостей організму.

Отже, предметом генетичних досліджень є явища спадковості й мінливості організмів. Спадковість – це властивість живих організмів передавати свої ознаки й особливості онтогенезу потомкам, забезпечуючи спадкоємність поколінь організмів. Мінливість – здатність живих організмів набуват нових ознак та їхніх станів у процесі індивідуального розвитку. Спадковість і мінливість є протележними властивостями живих організмів. Завдяки спадковості нащадки подібні до батьків, тобто зберігається стабільність біологічних видів. Мінливість забезпечує появу нових ознак та їхніх станів, завдяки чому відбвається видоутворення та історичний розвиток біосфери в цілому.