- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Лекція № 1
- •Рівні організації живої матерії
- •Основні методи біологічних досліджень
- •Наукові поняття
- •Лекція № 2
- •Хімічний склад клітини
- •Лекція № 3
- •Вуглеводи
- •Ферменти
- •Лекція № 4
- •Гормони
- •Алкалоїди
- •Нуклеїнові кислоти
- •Структура днк
- •Самоподвоєння днк
- •Функції днк
- •Рибонуклеїнові кислоти (рнк)
- •Лекція № 5
- •Методи цитологічного дослідження
- •Будова клітини
- •Будова еукаріотів
- •Будова прокаріотів
- •Лекція № 6
- •Надмембранні та підмембранні комплекси клітини
- •Цитоплазма та її компоненти
- •Одномембранні органели
- •Мітохондріїї
- •Пластиди
- •Рибосоми
- •Клітинний центр
- •Лекція № 7
- •Каріотип
- •Хромосоми
- •Клітинний цикл
- •Лекція № 8
- •Аденозинтрифосфорна кислота
- •Енергетичний обмін
- •Пластичний обмін
- •Біосинтез білків
- •Лекція № 9
- •Тканини рослин
- •Тканини тварин
- •Лекція № 10
- •Особливості будови та процесів життєдіяльності вірусів.
- •Будова вірусних частинок.
- •Механізми проникнення вірусу до клітини-хазяїна.
- •Розмноження вірусів.
- •Прокаріоти
- •Єдність будови клітин
- •Будова клітин еукаріотів
- •Роль одноклітинних організмів у природі й житті людини
- •Лекція № 11
- •Будова і функції багатоклітинних організмів.
- •Органи багатоклітинних рослин і грибів, регуляція їхніх функцій.
- •Системи органів багатоклітинних тварин.
- •Регуляція життєвих функцій організмів тварин
- •Лекція № 12
- •Форми розмноження організмів
- •Нестатеве розмноження
- •Статеве розмноження
- •Будова статевих клітин
- •Роздільностатеві та гермафродитні організми
- •Лекція № 13
- •Основні генетичні поняття
- •Методи генетичних досліджень
- •Закономірності спадковості встановлені г. Менделем
- •Закон одноманітності гібридів першого покоління (закон домінування)
- •Закон розщеплення ознак
- •Закон незалежного комбінування станів ознак
- •Закон чистоти гамет
- •Цитологічні основи та статистичний характер законів спадковості
- •Лекція № 14
- •Явище зчепленого успадкування
- •Хромосомна теорія спадковості т.Х. Моргана
- •Хромосомне визначення статі
- •Успадкування, зчеплення зі статтю
- •Комбінована мінливість
- •Мутаційна мінливість
- •Лекція № 15
- •Поняття про ген
- •Цитоплазматична спадковість
- •Співвідношення ген - ознака
- •Множинна дія генів
- •Модифікаційна мінливість та її властивості
- •Статистичні закономірності модифікаційної мінливості
- •Лекція № 16
- •Генетика людини
- •Основи селекції
- •Основи біотехнології
- •Лекція № 17
- •3. Ембріональний період розвитку.
- •Запліднення
- •Онтогенез та його етапи
- •Ембріональний період розвитку
- •Гаструляція – процес формування двошарового зародка – гаструли. Один з механізмів гаструляції - інвагінація (процес вгинання частини бластодерми всередину бластули) та імміграція.
- •Постембріональний період розвитку
- •Лекція № 18
- •Ріст та регенерація.
- •Життєві цикли
- •Прості та складні життєві цикли.
- •Ембріотехнології
- •Химерні організми
- •Етологія. Інстинкти.
- •Поведінка тварин та рослин, методи її вивчення
- •Генетично детерміновані форми поведінки
- •Лекція № 19
- •Екологічні чинники та їх класифікація
- •Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми
- •Фотоперіодизм
- •Пристосування організмів до умов існування
- •Лекція № 20
- •Популяція, її характеристика
- •Структура популяції
- •Популяційні хвилі
- •Регуляція чисельності популяцій.
- •Екосистема
- •Лекція № 21
- •Загальна характристика біосфери
- •Вплив живих істот на склад біосфери
- •Саморегуляція в біосфері
- •Екологічна криза сучасності
- •Лекція № 22
- •Виникнення життя на Землі
- •Поняття про еволюцію
- •Основні положення еволюційного вчення ч.Дарвіна
- •Гіпотеза Опаріна
- •Гіпотеза світу рнк
- •Крихкість нуклеїнових кислот
- •Мікроеволюція
- •Макроеволюція
- •Природний добір
- •Лекція № 23
- •Різноманітність органічнного світу
- •Принципи класифікації організмів
- •Походження тварин і рослин.
- •Лекція № 24
- •Розвиток життя в неогеновий період
- •Антропогеновий період
- •Перелік літератури
Походження тварин і рослин.
Є кілька гіпотез походження еукаріот від прокаріот. Найвірогіднішою на сьогодні є симбіотична гіпотеза, за якою еукаріотична клітина виникла в результаті кількох актів симбіогенезу. Спочатку велика амебоїдна клітина (архебактерії) поєднувалась з дрібними аеробними бактеріями, які перетворилися на мітохондрії. Після відокремлювання ядра в цитоплазмі ця клітина стала вихідною для утворення царств грибів і тварин. Внаслідок її поєднання з ціанелями утворилася пластидна клітина, що дало початок рослинам.
Формування ядра в еукаріот підвищило надійність зберігання і передачі генетичної інформації.
Наступним важливим етапом еволюції органічного світу стала поява багатоклітинних організмів (близько 1 млрд років тому). Це дало початок диференціації органів і тканин, спеціалізації клітин, їх пристосованості до виконання певних функцій. Більшість науковців вважають, що багатоклітинні організми походять від колоніальних унаслідок диференціації їх клітин.
До кінця протерозойської ери з’являються всі типи безхребетних: одноклітиннні, губки, кишкопорожнинні, плоскі, круглі і кільчасті черви, членистоногі.
Походження наземних рослин. Формування перших наземних рослин почалось в Селурі. Першими на сушу вийшли рослини, тому що водойми частко пересихали, формувався грунт, в атмосфері накопичилось достатньо кисню, в результаті ароморфозів сформувалися тканини у рослин, всасування мінеральних речовин відбувалося за допомогою ризоїдів, самими найдавніними рослинами суші є ринія та куксонія, риниофіти вимерли, але вчені гадають, що саме вони дали початок всім іншим групам наземних рослин.
Лекція № 24
Тема: Походження людини.
Мета: Сформувати у студентів поняття про походження людини.
План
1. Розвиток життя в неогеновий період.
2. Розвиток життя в антропогеновий період.
Розвиток життя в неогеновий період
Неогеновий період почався 25 млн та закінчився близько 2 млн. років тому. Він складається з двох епох – ранньої (міоцену), що продовжувалась понад 20 млн. років, та пізньої (пліоцену), тривалістю близько 3 млн. років. Цей період загалом характеризкється низьким рівнем Світового океану, завершенням утворення сучасних гірських масивів, досить суворим кліматом з чіткою зональністю та кількома зледеніннями в північній та південній півкулях.
Наприклад, близько 12 млн. років тому під кригою перебувала частина Південної Америки (Патагонія), Антарктида (досьогодні), Нова Зеландія та майже вся Австралія. Все це спаричинювало часті як місцеві, так і глобальні біоценотичні кризи, що супроводжувались руйнуванням екосистем, формуванням нових біот, вимиранням одних та виникнення інших систематичних груп.
У кінці періоду фауна і флора загалом нагадували сучасні, відрізняючись здебільшого на видовому та частково родовому рівнях. Вимерла вкелика кількіст груп, характерних для палеогенного періоду; в міоцені зявилась більшість сучасних родин покритонасінних, комах, молюсків, птахів і ссавців. Відомі залишки африканських страусів; подібних до фороракосів форми розселилися з Південної Америки в Північну, а звідси – в Європу через перешийок між Америкою та Європою через Гренландію та Ісландію. Існування цього перешийка забезпечило взаємообмін фаун між цими материками: в Північній Америці з’явилися хоботні, в Європі та Азії – предки верблюдів та особливий рід трипалих конячних – гіпаріон. Його представники були дуже поширені в кінці міоцену та пліоцені в Євразії, в тому числі на території сучасної України, і дали назву специфічній викопній фауні степів тих часів (гіпаріонова фауна).
Початок міоцену в Східній Африці належали знайдені залишки перших людиноподібних мавп, які протягом епохи дали широку адаптивну радіацію та розповсюдились в Європу (дріопітеки) та Азію (рамапітеки); останні є предками сучасних орангутанів, а перші згодом повністю вимерли.
З пліоцену відомі найранніші викопні рештки таких безкільових птахів, як америнканські нанду та австральйські ему. Наприкінці періоду Південна Америка з’єдналася з Північною через Панамський перешийок, і між ними відбувся обмін частиною фаун. Північна Америка на той час мала усталені біоти, тому більшість південноамериканських видів у ній не прижилась (лишилось тільки 5 з них). У Південній Америці, навпаки, відбувалась біоценотична криза внаслідок завершення утворення Анд. Тому близько 50% сучасних родів плацентарних ссавців цього континенту – нащадки північноамериканських мігрантів. Ця подія дістала назву «великого обміну», який детально дослідив відомий американський зоолог Г.Сімпсон у 40-70-х роках ХХ сторіччя.
Викопні рештки примітивних істот з родини людей (гомінід) знайдено в Східній Африці. Їхній вік – 4-5 млн.років. Це були австралопітеки, яких існувало водночас кілька видів на африканському континенті. Кінець неогенового періоду характеризувався горотворчою активністю, частковим зледеніннням північної півкулі, змінами клімату, що призвело до вимирання багатьох груп організмів. Так, повністю зникла гіпаріонова фауна; значно зменшилось видове різноманіття хоботних.