Глава 18

Форма права

1. Сутність форми права.

2. Правовий звичай.

3. Юридичний прецедент.

4. Нормативний договір.

5. Нормативи о-правовий акт.

§ 1. Сутність форми права

Співвідношення понять «форма права» і «джерело права». Од­нією з об'єктивних властивостей права як суспільного регулято­ра е його формальна визначеність, тобто визначеність за формою.

Форма - це спосіб зовнішнього існування, вираження явища або об'єкта, його побудови, структурної організації; це те, як яви­ще сприймається ззовні.

Норми права обов'язково повинні бути об'єктивовані, вира­жені зовні, міститися в тих чи інших формах, буги способом їх існування, формами життя. Без цього норму права не можна визнати існуючою, не говорячи про те, що вона без зовнішнього об'єктивування не може виконувати свої завдання щодо регу­лювання поведінки.

Форма права - це спосіб зовнішнього вираження держав­ної волі, юридичних правил поведінки, спосіб об'єктування правових норм.

Іноді форми зовнішнього вираження норм права називають джерелами права, тим самим ототожнюючи поняття «форма» і «джерело» права. При цьому акцент ставиться на різних аспек­тах єдиного поняття: одні, маючи на увазі процес правотеорчої діяльності держави, вибирають термін «джерело права», а інші, вбачаючи насамперед результат цієї діяльності: різні закони, постанови, укази, ордонанси, декрети, едикти тощо, - схиляються до використання терміна «форма права».

І прихильники «форми права», і прихильники «джерела пра­ва» вбачають у поглядах опонентів певні недоліки. Так, відомий російський правознавець Г. Шершиневнч вважав використання

356

РОЗДІЛ 4, ТЕОРІЯ ПРАВА

5. Які існують види гіпотез?

6. Які існують види диспозицій?

7. Які існують види санкцій?

8. Що таке повний спосіб викладення норм права?

9. Що таке посилковий спосіб викладення норм права?

10. Що таке повний спосіб викладення норм права?

11. Які існують види повного способу викладення норм права?

Завдання для дискусії

Проаналізуйте Кримінальний та Цивільний кодекси України і за вказівкою викладача виділіть у статтях зазначених кодексів гі­потези, диспозиції і санкції. Визначіть, до яких різновидів належать зазначені гіпотези, диспозиції І санкції.

Глава 18. Форма права

359

Таблиця 18.1. Класифікація джерел права

Виміри

Джерела права в матеріальному значенні

Джерела права в гносеологічному значенні

Джерела праве в ідеологічному значенні

Джерела права у формальному значенні (форми права)

[Види

Матеріальні умови життя суспільства

Форми власності

Інтереси людей

Літописи

Істориниі хроніки

Тексти законів минулого

Політична орієнтація законодавця і груп тиску

Правосвідомість

Правові вчення

Принципи права

Юридичні доктрини

Погляди та ідеї відомих людей

Релігійно-правові акти

Нормативно-правовий акт

Нормативний договір

Правовий звичай

Юридичний прецедент

До таких джерел права належать матеріальні умови життя суспільства, форми власності та інтереси людей. Сукупність цих джерел права визначається як матеріальне джерело права. Так, наприклад, у XX столітті виникли матеріальні передумови для реалізації багатьох соціальних прав: права на соціальне страху­вання, права пенсійного забезпечення, права на труд тощо. Буду­чи об'єктивно обумовленими, вони були закріплені в конститу­ціях більшості розвинених країн. Крім того, з розвитком рин­кової економіки матеріальні умови життя суспільства зумовили появу в Україні тих норм, що регулюють ринкові відносини -відносини конкуренції, приватної власності тощо. Визнання при­ватної власності священним і недоторканним природним пра­вом людини зумовило появу правових норм, що захищають цю форму власності. Щодо інтересів людей, то дуже часто в парла­менті приймаються акти, які захищають інтереси певних кате­горій людей - військовослужбовців, пенсіонерів, олігархів тощо.

Джерела права в гносеологічному значенні - де джерела пі­знання, тобто ті історичні документи, релігійні погляди, що дій* шли до цього часу і з яких люди отримують звання про право.

До таких джерел належать літописи, історичні хроніки, тек­сти законів минулого. Прикладами останніх є Закони Ману в

358 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРЛВА

терміна «джерело права» непридатним, оскільки той є багатови­мірним. Ця багатомірність зумовлює необхідність замінити тер­мін «джерело права» терміном «форма права», під якого слід розуміти різні види права, що відрізняються за способом вира­ження змісту норм права.

На противагу Г. Шершиаевичу інший правознавець Б. Шейнд-лін вважав, що менш влучним для вираження явища чи властиво­сті права є термін «форма права*, оскільки саме він (зовнішня, вну­трішня форма) е дуже багатозначним та багатовимірним.

Правова теорія радянського періоду також зазнала значної дискусії щодо правильності термінів «форма права» чи «джере­ло права». Так, А. Шебанов визнавав більш правильним засто­сування терміна «форма права*, а Є. Кечек'ян та С. Зивс схиля­лися до терміна «юридичне формальне джерело права*¹.

Така дискусія врешгі-решг зумовила появу терміна «форма (джерело) права* та «джерело (форма) права». Прихильники такого підходу вважали, що оскільки процес (джерело) і резуль­тат (форма) діяльності з приводу створення норми права розі­рвати не можна, доцільним було б використовувати терміни «форма права» і «джерело права» як синоніми.

Проте, на наш погляд, відмінність між ними все ж таки є.

Джерело права передбачає умови і чинники, які обумовлю­ють зміст правил поведінки і якість норми права, що відповіда­ють останнім. Як джерело права можуть виступати правотворча діяльність державних органів, воля суспільства тощо. Результа­том же такої діяльності і виступає форма права. Крім того, ви­ходячи з загальноприйнятого значення слова «джерело» як «уся­кого початку або підстави, кореня і причини, вихідної точки», ототожнення форми права і джерела права е не зовсім корект­ним, адже друге поняття ширше за перше.

Класифікація джерел права. Щоб пояснити вищезазначене, слід звернутися до питання класифікації джерел права. Так, виділяються джерела права в матеріальному, гносеологічному, ідеологічному і у формальному значенні (див. табл. 18.1).

Джерела права в матеріальному значенні - це матеріальні умови життя суспільства, що об'єктивно зумовлюють виникнення права, необхідність правового регулювання і певної державної влади.

¹ Про погляди таких правознавців, як Г. Шершиневич, Б. Шейндлін, А. Шеба­нов, Є. Кечек'ян та С. Зивс детальніше див.: Онищєнко Н.М. Джерела арава та правові системи сучасності // Правова держави. Щорічник, наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К., 2001. -Вип. 12. - С, 90,