Глава 13. Політико-державний режим 243

мала певне майно у приватній власності, була спроможна висло­влювати свою точку зору при голосуванні, адже її не так було легко підкупити.

Щодо рівності всіх форм власності і їх однакової охорони та захисту з боку держави, то демократія настає, коли держава реально (а не на папері) охороняє і захищає всі форми власності. І саме тому в США поліція і прокуратура не мають права обшу­кувати будинок без ордера. В американських кінофільмах дуже часто спостерігається ситуація, коли фермер заявляє федераль­ним агентам ФБР: «Якщо у вас немає ордера, то забирайтесь геть з моєї землі». Фермер знаходиться у своєму праві: він має повне право вбити будь-кого, хто зазіхає на його приватну влас­ність, і не буде відповідати за свої вчинки, адже приватна влас­ність - священна і недоторканна. Те ж саме стосується, коли порушується право федеральної (тобто державної) власності, коли охоронці безкарно відкривають вогонь по порушниках.

Політичними передумовами демократії є той факт, що народ реально визнається суб'єктом державної влади і має реальну можливість брати участь у формуванні її органів і здійснювати контроль над ними. Факт реальності визнання народу суб'єк­том державної влади означає, що народ не формально, а фактич­но починає впливати на діяльність органів державної влади.

До ідеологічних передумов демократії належать плюралізм думок і свобода засобів масової інформації. При цьому плюра­лізм думок означає різноманітність думок з того чи іншого при­воду, а свобода засобів масової інформації означає відсутність будь-якої цензури.

Державно-правові передумови демократії передбачають кон­ституційне закріплення прав і свобод людини і громадянина, принципу поділу влади, рівності всіх перед законом і судом та інших положень.

Види демократичних режимів. Будь-який демократичний режим визнається справедливим з погляду права. При цьому під справедливістю кожне суспільство розуміє своє. Якщо спра­ведливість розуміти як свободу, то це — ліберально-демокра­тичне трактування; якщо ж справедливість розуміти як рів­ність, то це - соціал-демократичне трактування. Суть першо­го підходу полягає в тому, що право є вираженням рівності людей або рівності свобод. Це - ліберально-демократична кон­цепція. Соціал-демократична концепція виступає проти рів­ності як формальної рівності людей і прагне доповнити її рів­ністю економічною.

244 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Залежно від того, який тип справедливості домінує в праві певної країни, вона може мати:

1. Ліберальне-демократичний режим, який на перше місце ви­ суває свободу, у тому числі свободу підприємницької діяльності.

2. Соціал-демократичний режим, який на перше місце вису­ ває рівність, навіть якщо для цього потрібно обмежити свободу.

Алексис де Токвіль а цього приводу писав, що всі країни, які повалили феодальний лад, є демократичними, адже в них зникли станові перепони. Але при цьому одні з них пішли шляхом демо­кратії свободи - ринкової та іншої змагальності людей, а інші -шляхом демократії рівності - обмеження вільної змагальності та поміщення нерівних за природою людей в абсолютно рівні умови¹. Риси соціал-демократичної держави переважають у Фе­деративній Республіці Німеччині та Швеції. Україна також ого­лосила себе соціальною державою. Найближче до ліберально-де­мократичних політичних режимів наблизилися такі країни, як Сполучені Штати Америки та Великобританія.

Для соціал-демократичного режиму характерними є:

1. не тільки політична рівноправність громадян, а Й рівність їх соціально-економічних прав;

2. соціальна рівність людей, що забезпечує їм приблизно одна­ кові фактичні можливості участі в політиці, реальне викори­ стання своїх прав;

3. забезпечення кожному матеріального достатку, який є необ­ хідним для участі в управлінні, освіті та дозвіллі, доступу до інформації тощо.

Ліберально-демократичному режиму притаманні:

1. індивідуалізм - визнання особи первинним та головним дже­ релом влади, пріоритет прав індивіда над законами держави. З метою захисту прав особи вони закріплюються в конститу­ ції, неухильне виконання якої контролює незалежний суд;

2. суто політичний, формальний характер демократії, що виті­ кає з обмеженого та негативного розуміння свободи як неза­ лежності і захищеності від втручання з боку держави та ін­ ших людей;

3. парламентаризм - домінування представницьких форм по­ літичного впливу;

4. обмеження компетенції та сфери діяльності держави, як пра­ вило, охороною громадського порядку, безпеки та прав грома-

Іа 13. Подітико-державний режим 245

дян, соціального миру тощо, її невтручання у справи грома­дянського суспільства, економічні, соціальні і духовно-мора­льні процеси;

5. поділ влади, створення механізму стримувань і противаг як умови ефективного контролю громадян над державою, запо-

6. обмеження влади більшості над меншістю, забезпечення ін­ дивідуальної та групової автономії і свободи. Меншість зо­ бов'язана підкорятися більшості лише в чітко окреслених питаннях, за межами яких вона є повністю вільною. Мен­ шість має ораво мати власну думку і відстоювати її в рамках закону, незважаючи на прийняті більшістю рішення.

Питання для самоконтролю

1. Що таке демократія?

2. Що входить до прямої демократії?

3. Які існують економічні передумови демократії?

4. Які існують політичні передумови демократії?

5. Які існують Ідеологічні передумови демократії?

6. Які існують державно-правові передумови демократії?

7. Що означає плюралізм думок?

8. Що таке свобода для засобів масової інформації?

9. Що висуває на перше місце ліберально-демократичний режим? 10. Що висуває на перше місце соціал-демократичний режим?