- •1.Місце юридичної деонтології в системі наук
- •3. Професійна гідність юриста.
- •4.Метод юр деонт.
- •5.Форми атестації юристів
- •6.Структура правової культури юриста
- •7. Історія розвитку деонтологічної науки можна розділити на 4 етапи.
- •8. Класифікація юр діяльності:
- •9. Заг характеристика професіограм юр професій.
- •11.Специфіка професійної деформації юриста
- •12. Деонтологічні вимоги до суддів
- •13. Основні стилі управління:
- •15.Деонтологічна характеристика суддівської діяльності
- •17.Атестаційні органи у сфері юр діяльності.
- •18.Деонтологічна характеристика нотаріальної діяльності.
- •19.Співвідношення юр професії і юр спеціальностей.
- •21. Деонтологічна характеристика правозахисної діяльності в Україні.
- •22.Кадрова політика держави в юр сфері -
- •23.Склад і структура адвокатської практики.
- •24.Деонтолог х-ристика правоохоронної діяльності.
- •25.Феномен професійної правосвідомості юриста.
- •26.Співвідношення юр діяльності та держ влади.
- •28.Характеристика джерел юр деонтології
- •29.Юр освіта в Україні
1.Місце юридичної деонтології в системі наук
Маючи свій власний предмет, юр деонтологія займає конкретне місце в системі соц. наук як юр. так і не юр. Вона тісно пов’язана з сусп. науками: психологією, соціологією, етикою, естетикою із юр дисциплінами. Юр деонтологія входить в систему юр наук, які об’єднані загальною назвою – правознавство.
Можна виділити три напрямки зв’язку юр деонт з іншими науками і навчальними дисциплінами:
1.юр деонт є вступною наукою і має відомості, які необхідні для поглибленого розуміння закономірностей юр діяльності слідчого, прокурора, судді і т. д.
2.створює теоретичні основи для прикладних учбових дисциплін: суд психологія, суд етика і т. д.
3.поповнює багаж юр науки і практики, дякуючи самостійному предмету дослідження, розвиває нові підходи, і тим самим збагачує юриспруденцію
2. Кваліфікація юриста – ступінь підготовленості, наявність спец правових знань, вмінь і практичних навичок, які необхідні для виконання професійних обов’язків. Юристи мають різну підготовленість, неоднакові здібності. Кожен з них переслідує свої особисті інтереси на ряду з сусп. Всі вони разом здійснюють проф. діяльність, яка впливає на якість життя сусп і його правову культуру. В Україні термін «кваліфікація» більш наповнений і диференційований. Професійна кваліфікація більш об’ємна, ніж освітня за рахунок набору обов’язків. В 1999 р ВРУ ратифікувала Конвенцію про визнання кваліфікацій вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон 1997), у відповідності з якою був створений Комітет Конвенції про визнання кваліфікацій по вищій освіті в європейському регіоні. Від рівня кваліфікації залежить посада юриста. Питання про відповідність юриста займаній посаді вирішують кваліфікаційні комісії.
3. Професійна гідність юриста.
Гідність – вн самооцінка особистістю сусп якостей, світогляду, свого власного «Я».
Професійна гідність юриста заключається в об’єктивності, справедливості і неупередженості. Вона зобов’язує робити нравственні вчинки, співвідносити свою поведінку з вимогами нравственності. Поняття гідності юриста спирається на принцип рівності всіх людей в моральному відношенні, ґрунтується на рівному праві кожної людини, на повагу, заборону принижувати її гідність, незалежно від того, яке соц. положення вона займає. Але для кожного виду професій є свої відмінності і особливості, наприклад, суддя зобов’язаний поважати гідність інших осіб і не допускати приниження цих осіб у будь-яких ситуаціях.
4.Метод юр деонт.
Методологія науки юр деонт – це сист принципів, логічних прийомів і конкретних способів її дослідження. Метод юр деонтології – це сукупність логічних прийомів і конкретних засобів аргументування сист знань про теоретичне розуміння і практичне застосування деонтологічних нормативів культури юриста. В юр деонтології виділяють загальні, частинні і спеціальні методи.
Загальні (діалектичний метод) – характеризують осн напрямки сучасних досліджень в обл сусп наук.
Частинні (псих, соц, статистичний, історико-політ) – використовується юр деонтологією в якості предметно-основних.
Спеціальні (матем, кібернетичні) – засновані на досягненні технічних наук, використовуються як допоміжні.