- •1.Місце юридичної деонтології в системі наук
- •3. Професійна гідність юриста.
- •4.Метод юр деонт.
- •5.Форми атестації юристів
- •6.Структура правової культури юриста
- •7. Історія розвитку деонтологічної науки можна розділити на 4 етапи.
- •8. Класифікація юр діяльності:
- •9. Заг характеристика професіограм юр професій.
- •11.Специфіка професійної деформації юриста
- •12. Деонтологічні вимоги до суддів
- •13. Основні стилі управління:
- •15.Деонтологічна характеристика суддівської діяльності
- •17.Атестаційні органи у сфері юр діяльності.
- •18.Деонтологічна характеристика нотаріальної діяльності.
- •19.Співвідношення юр професії і юр спеціальностей.
- •21. Деонтологічна характеристика правозахисної діяльності в Україні.
- •22.Кадрова політика держави в юр сфері -
- •23.Склад і структура адвокатської практики.
- •24.Деонтолог х-ристика правоохоронної діяльності.
- •25.Феномен професійної правосвідомості юриста.
- •26.Співвідношення юр діяльності та держ влади.
- •28.Характеристика джерел юр деонтології
- •29.Юр освіта в Україні
23.Склад і структура адвокатської практики.
Адвокатська практика – це проф. правоохоронна і правозахисна діяльність, що здійснюється адвокатським корпусом.
Структура: суб’єкт – адвокати і адвокатські обєднання; обєкт – відношення по наданню проф. правової допомоги громадянам.
Практична адвокатська діяльність – цілі, задачі, функції, юр дії і операції.
Методи – використовуються для досягнення цілі, отримання результатів.
Результат діяльності – соц.-правовий досвід, накопичений всіма видами адвокатської практики.
24.Деонтолог х-ристика правоохоронної діяльності.
Осн формою здійснення правоохоронної діяльності в Україні є прокурорський нагляд. Особливості прокурорської діяльності часто вимагають від працівника цієї системи виявляти швидкість і гнучкість мислення, здібність конструктивно думати і приймати рішення у незвичайних умовах без сторонньої допомоги, осмислено діяти і вирішувати задачі у мінімал час. У то й же час , враховуючи великий обсяг владних повноважень прокурора, його обов’язок - ефективно і виключно обачно користуватися ними, бути об’єктивним, мати мужність визнати свої помилки і виправити їх.
25.Феномен професійної правосвідомості юриста.
Професійна правосвідомість— це правова свідомість юристів, яка залежить від юр діяльності, характеризується індивідуальністю та неповторністю. Стержнем загальної проф правосвідомості юриста є так звана деонтологічна правосвідомість. Вона незмінна. Ця незмінність забезпечується знанням службових обов’язків, почуттям службового обов’язку та моральної і юридичної відповідальності юриста, почуттям поваги до права й закону, готовністю діяти правомірно у найскладніших життєвих ситуаціях. Саме вона дає змогу юристові у будь-яких правових ситуаціях приймати рішення справедливі і правомірні. Професійна правосвідомість зумовлює внутрішній імператив службового обов’язку, оскільки останній є свободою розумної волі, що дає змогу передбачати юр наслідки проф. діяльності і є стабільно виробленою позицією юриста. Деонтологічна правосвідомість пов’язана з рівнем загальної правосвідомості юриста, оскільки перебуває на її “вершині” і слугує ніби “піком” правосвідомості.
26.Співвідношення юр діяльності та держ влади.
Професійна юр діяльність – ціленаправлені дії юриста професіонала з вирішення юр справ, які здійснюються на основі норм процесуального права і направлені на дотримання законності і дотримання правопорядку в державі.
Проф. діяльність юриста в основному здійснюється в рамках правової форми діяльності держави – правозастосовної, правоохоронної та ін., вихідною одиницею якої є юр справа, тому юр. суть проф. діяльності юриста така ж як і правової форми діяльності держави: завжди пов’язана з нормами права, основана на законі і має юр наслідки.
27.Зміст і структура політичної культури юриста: політ свідомість(політ ідеї, цінності), політ відношення(політ взаємовідносини, політ конфлікт), політ поведінка(політ вчинок, політ наслідок). Структура політ культури:
1.оволодіння політ знаннями,широка інформаційність про політ життя;
2.вміння переробити політ інформованість у власний варіант політ культури;
3.реалізація установок на політ участь в формах і різновидах політ поведінки в сист конкретних політ відносин