10.3.2 Прокладання оптичного кабелю через водні перешкоди за допомогою ножового кабелепрокладача

ОК через водні перешкоди шириною до 300 м і глибиною до 6 м зі швидкістю течії до 1,5 м/с при плавному рельєфі дна (включаючи підводну берегову частину), утворе­ного незв'язними грунтами не вище IV групи і не захаращеного валунами, прокладаються безтраншейним способом за допомогою причіпних ножових кабелепрокладачів із заглибленням до 1,2 м. При цьому на ріках глибиною до 0,8 м з пологими берегами та щільним нев'язким дном ОК прокладаються механізованою колоною таким же чином, як і на всій трасі.

За неможливості проходу тягових тракторів безпосередньо по дну на ріках глибиною від 0,8 до 6 м (з урахуванням товщини шару мулистих відкладень) кабелепрокладач протягують через водну перешкоду тракторною лебідкою або колоною тракторів, пере­базованих на протилежний берег, за допомогою довгих канатів.

На ріках з мулистим дном за товщини шару мулу понад 0,4 м прокладання кабелю кабелепрокладачем не допускається.

Прокладання ОК кабелепрокладачами на переходах поблизу існуючих підводних споруд (кабелів зв'язку, дюкерів тощо) допускається на відстані не менш як 30 м від них і не ближче 100 м від переходів через водні перешкоди силових електричних кабелів.

Перед початком робіт щодо прокладання ОК через водні перешкоди шириною більш як 25 м і глибиною понад 1 м має проводитися водолазне обстеження підводної частини траси з видаленням підводних перепон уздовж траси переходу.

Для плавного спуску кабелепрокладача з берега та його виходу з води берег має плануватися бульдозером таким чином, щоб кут його відкосу не перевищував 20° на ширині від 3 до 4 м.

Перед прокладанням ОК підводна частина траси має двічі або тричі пропорюва­тися за допомогою кабелепрокладача (зі знятим з нього кабельними барабанами) чи спе­ціального пропорювача.

10.3.3 Прокладання оптичного кабелю в підводні траншеї

У разі неможливості прокладання кабелю безтраншейним способом за допо­могою кабелепрокладача він прокладається в заздалегідь розроблену підводну траншею.

Алгоритм проведення робіт при прокладанні оптичного кабелю в заздалегідь розроблену підводну траншею такий:

- розбивка траси кабельного переходу з установленням створних знаків по осі створу;

- установлення створних знаків судноплавної ситуації так, як це описано в 10.3.1;

- промірювання глибин та водолазне обстеження дна траси переходу;

- розробка підводних траншей;

- розробка прибережних та берегових траншей;

- обстеження та підчищення дна траншей, розроблених за допомогою механізмів. На дні траншей, розроблених у скелястих грунтах, необхідно улаштовувати постіль з шару піску товщиною 100 мм;

- перевірка відповідності фактичних позначок дна розробленої траншеї проектним;

- підготовка ОК до прокладання;

- прокладання ОК у розроблену траншею з виведенням його кінців на береги не менш ніж на відстань від 40 до 60 м (з урахуванням довжини кінців оптичного кабелю, необхідних для монтажу муфта);

- вимірювання та випробування прокладеного ОК, монтаж муфт;

- засипання підводних та берегових траншей;

- при потребі проведення берегоукріплювальних робіт (проводяться, як про це сказано в розділі 7 Руководства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи);

- відновлення пошкоджених відкосів та рослинності.

Розробка траншеї може бути виконана водолазами із застосуванням засобів гідромеханізації, екскаваторами і бульдозерами.

У разі скелястого дна мають застосовуватися комплексні методи розробки підводних траншей: верхній шар мулу знімається механізмами, скельовий масив розпу­шується вибухами, траншеї звільняються від розпушеного грунту скреперами.

У випадках прокладання оптичного кабелю через глибокі судноплавні ріки і водосховища в підводних траншеях останні розробляються технічними засобами спеціалі­зованих субпідрядних організацій.

Допускається на несудноплавних ріках глибиною до 0,8 м розробляти підводні траншеї екскаваторами, які переміщуються своїм ходом. За більших глибин екскаватор має встановлюватися на понтонах, які переміщуються за допомогою встановлених на березі лебідок.

Розроблена підводна траншея має прийматися спеціальною комісією шляхом промірювання дна траншеї по осі кабельного переходу від горизонту води. За результата­ми приймання має складатися акт, який є єдиним документом, що дозволяє прокладання ОК на переході.

Прокладання ОК за глибини водної перешкоди до 0,5 м проводиться вручну, а за більших глибин – з буксирних чи самохідних суден, барж, понтонів, на яких встановлю­ються барабани з ОК чи укладається «вісімкою» оптичний кабель, змотаний з барабана. При цьому ОК прокладається в траншею вручну з опущеного у воду лотка.

На ріках із швидкістю течії до 1 м/с і глибиною до 6 м ОК належить прокладати з плавучих засобів, які переміщуються вздовж траси:

- по натягненому тросу – за ширини річки до 200 м (дивись рисунок 10.8);

- папільйонуванням – за ширини річки від 200 до 400 м (дивись рисунок 10.9);

- за допомогою буксирів – за ширини річки понад 400 м.

1 – паля; 2 – натяжний трос; 3 – барабан з кабелем; 4 – кабель; 5 – дно траншеї; 6 – дно ріки; 7 – плавучий засіб; 8 – тягові лебідки; 9 – становий якір

Рисунок 10.8 – Схема прокладання кабелю з плавучого засобу,