1.1 Розвиток телемедицини

За уявленнями фахівців телемедицина залишається, в першу чергу, дистанційною діагностикою, але її потенційні можливості значно ширше. Мережеві технології надають можливість документальної передачі історій хвороби при переведенні хворих з клініки в клініку, оперативне вирішення питань страхування та оплати, нові можливості підвищення кваліфікації лікарів, широке впровадження нових медичних технологій та методів, дистанційні медичні консультації, консиліуми, телеконференції, і телеманіпуляціі (дистанційне керування апаратурою і навіть хірургічні втручання на відстані).

Першою країною, поставила телемедицину на практичні рейки стала Норвегія, де є велика кількість важкодоступних для традиційної медичної допомоги місць. Другий проект був здійснений у Франції для моряків цивільного і військового флотів. А сьогодні вже важко назвати західноєвропейську, де б не розвивалися телемедичні проекти. Особливого розмаху сеанси "телемедицини" отримали в США.

В даний час у багатьох країнах і в міжнародних організаціях розробляються численні телемедичні проекти. ВООЗ розробляється ідея створення глобальної мережі телекомунікації в медицині. Мається на увазі електронний обмін науковими документами та інформацією, ї прискорений пошук з доступом через телекомунікаційні мережі, проведення відео-конференцій, заочних дискусій і нарад, електронного голосування.

Отримують розвиток і міжнародні мережі медичних телекомунікацій, спрямованих на різні цілі: система "Satellife" - для поширення медичних знань в країнах, що розвиваються країнах і підготовки кадрів, "Planet Heres" - запропонована ВООЗ система глобальних наукових телекомунікацій, міжнародної наукової експертизи та координації наукових програм, інші системи та мережі.

Європейське співтовариство вже кілька років тому фінансувало понад 70 міжнародних проектів, націлених на розвиток різних аспектів телемедицини: від швидкої допомоги (проект HECTOR) до проведення лікування вдома (проект HOMER-D). Головним завданням проектів є розвиток методів медичної інформатики, націлених на реєстрацію та формалізацію медичних даних, їх підготовку до передачі й прийому. Розробляються і випробуються алгоритми стиснення інформації, стандартні форми обміну інформацією як на рівні вихідних даних (Зображень, електричних сигналів, наприклад електрокардіограм, і т.д.), так і на рівні історії хвороби.

Серед перспектив розвитку телемедицини в Україні варто особливо виділити такі:

• створення державної програми розвитку телемедичних мереж;

• розробка законодавчої бази телемедицини (підставою її можуть служити

Закон про інформацію й укази Президента України про розвиток національної складової Інтернет, про цифровий електронний підпис, про електронний документообіг і т.д.);

• впровадження синхронних телемедичних технологій у систему екстреної

і невідкладної медичної допомоги;

• створення і популяризація професійних тематичних поштових

конференцій для неформального телеконсультування;

• установлення постійних партнерств між медичними центрами України й

інших країн ближнього і далекого зарубіжжя для формального телеконсультування;

• упровадження систем дистанційного навчання у систему медичної освіти

на всіх рівнях.