3.6 Прогноз адвективних туманів

Адвективний туман слід очікувати в тому випадку, коли по прогнозу синоптичного положення існують умови для адвекції теплого і вологого повітря на холодну підстильну поверхню. Адвективні тумани виникають в будь-який час доби, як правило, зимою або в перехідні сезони року при помітному потеплінні.

При прогнозі адвективних туманів необхідно враховувати переміщення вже наявних зон туману, адвективні зміни температури і точки роси в приземному шарі, можливість зниження хмар до поверхні землі, а також охолодження повітря в процесі нічного радіаційного охолодження.

Загальними умовами виникнення адвективних туманів є:

- дефіцит точки роси біля поверхні землі повинен бути незначним (при D₀ > 3 °С тумани не утворюються);

- швидкість вітру біля поверхні землі не повинна перевищувати 8 м·с^-1 (за винятком Донецької області); при більшій швидкості вітру відбувається руйнування приземної інверсії і туману.

Для прогнозу адвективних туманів можна скористатися декількома методами, наприклад І.В. Кошеленко, М.В. Петренко, Л.А. Ключникової, А.А. Шадріної, М.Я. Рацимора та інших.

Можливість утворення адвективного туману можна отримати за графіком (рис. 3.11), по осі абсцис якого відкладена фактична різниця температур (Т′ - Т) на початку і в кінці траєкторії, а по осі ординат – очікувана швидкість вітру в пункті прогнозу. Метод дає добрі результати при завчасності прогнозу до 9 год.

Рис. 3.11 – Графік для прогнозу адвективного туману.

Метод Напетваридзе використовується в південних районах східного узбережжя Чорного моря (рис. 3.13). На графіку по вертикальній осі відкладається різниця температури повітря о 19 год (Т₁₉) і температури води (Т_в), а по горизонтальній – різниця точки роси і температури води за цей же строк (Тd₁₉ - T_в).

Рис. 3.13 – Графік для прогнозу адвективних туманів за методом Напетваридзе.

При прогнозі туману в приморських районах важливо враховувати наявність теплих і холодних морських течій, їх температуру і температуру повітря, що переміщується над ними.

Для визначення часу розсіювання адвективних туманів рекомендується знати ряд правил. Адвективні тумани розсіюються:

- після припинення адвекції тепла (поворот вітру);

- при радіаційному нагріванні туману після сходу Сонця (звичайне зростання температури);

- при радіаційному охолодженні туману;

- при посиленні приземного вітру до 8 м·с^-1 і більше;

- при зменшенні точки роси за рахунок конденсації і сублімації водяної пари на поверхні ґрунту або снігу;

- при випадінні опадів.

Розсіювання адвективного туману може відбуватися в будь-який час доби, частіш за все це відбувається через 3…5 год після сходу Сонця, іноді осінню – в другій половині дня, а зимою навіть вночі.

Час утворення і розсіювання фронтального туману можна визначити за швидкістю переміщення атмосферного фронту. Якщо ж фронтальний туман утворюється знову, то це звичайно відбувається через 0,5…1,0 год після проходження фронту.

Прогноз фронтальних туманів можна здійснювати за дискримінантними функціями виду:

L = Т_інв – Т₀ – (7,78 ·10^-2D_хол + 0,67 D_{0 хол}), (3.10)

де D_{0 хол} – дефіцит точки роси в холодному повітрі.

Якщо при розрахунках виходить, що L ≥ 0, то в прогнозі вказується туман.

Додатково для оцінки часу розсіювання фронтального туману необхідно враховувати зміну синоптичної ситуації, характер адвекції, турбулентного обміну та місцеві особливості.