5.2. Порушення гаметогенезу і статевого циклу риб у зв'язку із зміною умов розмноження.

Рибам властиво, під час погіршення екологічних обставин, переривати процес нересту, причому без шкідливих наслідків для свого організму, оскільки відбувається жирове переродження і резорбція не відкладеної ікри. Резорбційні процеси розглядаються як природний фізіологічний процес і як процес, що викликаний несприятливими умовами існування риби, який може призвести до різних патологічних процесів в розвитку ікри.

В теперішній час у зв'язку з активним гідробудівництвом на ріках та змінами гідрологічного режиму, у багатьох видів річкових риб спостерігається часткове або повне переродження статевих клітин. Це призводить до зниження ритму розмноження окремих видів, зменшення швидкості відтворення популяцій і зміні чисельності окремих видів риб у складі іхтіофауни та в промислових уловах.

Процес резорбції може бути викликаний відсутністю необхідних умов як для нормального розвитку статевих клітин в гонадах самок і самців, так і для процесу ікрометання (відсутність нерестових обставин). Масова резорбція ікри відбувається у деяких видів риб з різним типом ікрометання і викликається швидким пониженням температури води на нерестовищі, порушенням рівневого режиму у водоймі, відсутністю нерестового субстрата та самця і т. п.

Процес фізіологічної резорбції овоцитів, близьких до стану зрілості. Спочатку відбуваються зміни у фолікулярному епітелії, клітини з плоских стають циліндричними, відбувається часткове його руйнування, жовток всередині овоциту перемішується, частково розчиняється і фагоцитується клітинами фолікулярного епітелію. Радіальна оболонка руйнується в результаті секреторної діяльності фолікулярного епітелію. Істотні зміни відбуваються в ядрі овоциту. Зруйнована радіальна оболонка і її окремі фрагменти зберігаються, що вказує на недавню наявність овоцитів, близьких до стану зрілості.

Загальна схема резорбції овоциту наступна: ядро овоциту, його оболонка зникають, вміст ядра змішується з цитоплазмою. Клітини фолікулярного епітелію з плоских стають циліндричними, розростаються, руйнують променисту зону і беруть участь у виділенні секрету та фагоцитозі жовтка (рис. 5.1). У деяких видів риб – сиги, ряпушки та осетрові – в резорбції овоцитів важливу роль відіграє кровоносна система. У щуки та окуневих активну участь в резорбції овоцитів (близьких до стану зрілості) приймають клітини фолікулярного епітелію, стимулюючи процес фагоцитозу жовтка.

На прикладі рисунка 5.1 можна простежити за послідовністю резорбційнного процесу овоцитів і спорожнілого фолікула: резорбція овоцитів на початку великого зростання – одношаровий фолікул або початок вакуолізації – схожий з фазами резорбції спорожнілого фолікула. Резорбція овоцитів трофоплазматичного зростання відбувається в процесі розсмоктування фолікулярного епітелію та радіальної оболонки.

Для нормального проходження різних ланок репродуктивного процесу в гонадах на риб діють провідні і другорядні екологічні чинники. Їх роль в процесі відтворення може змінюватися, тобто з другорядного для даного виду, чинники можуть ставати основними. Проте у всіх випадках, зміни в тривалості проходження статевого циклу пов'язані з скороченням або збільшенням періоду протоплазматичного зростання овоцитів.

Знання об'єктивного комплексу екологічних чинників для проходження різних ланок репродуктивного процесу необхідні для оптимізації технології при штучному відтворенні цінних видів риб в умовах інтенсивного рибництва, в аквакультурі та управлінні високопродуктивними водними екосистемами.