Правила ПБ 2006 / Водопостачання
.docМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Правила пожежної безпеки в ОДЕКУ.
Зовнішнє протипожежне водопостачання. Внутрішній
протипожежний водогін (пожежні крани). Насоси.
1.Об’єкти універсиитету повинні бути забезпечені необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (виходячи з вимог будівельних норм та інших нормативних документів).
Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору на об'єктах універсиитету необхідно встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі.
2.Відповідальним за технічний стан пожежного резервуару (водойому) є ректор університету.
2.1.З метою утримання у належному стані пожежного резервуару (водойому) слід організувати його постійне технічне обслуговування особами зі складу інженерно-технічного персоналу або укладати договір із спеціалізованою організацією.
2.2.Під’їзди та проходи до пожежного резервуару (водойому) потрібно завжди утримувати вільними.
2.3.Витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з пожежного резервуару (водойому) має бути відновлений у якомога короткий термін, але не більше за той, що зазначений згідно з СНиП 2.04.02-84 “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”.
В ОДЕКУ мають бути водогінні мережі, заповнення пожежного резервуару (водойму) слід здійснювати від існуючої мережі трубопроводами діаметром не менше 77 мм із установленням на них запірної арматури.
2.4. Пожежний резервуар (водойм) та його обладнання повинні бути захищені від замерзання води.
Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані.
2.5.Підтримання у постійній готовності пожежного резервуару ( водойму), водозабірних пристроїв, під'їздів до вододжерел покладається: на ректор університету.
2.6.Не допускається використовувати для побутових та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в пожежному резервуарі (водоймі).
3.Необхідність внутрішнього протипожежного водогону в ОДЕКУ, кількість вводів у об’єкти університету, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначаються, виходячи з вимог чинних будівельних норм.
3.1.Мережа внутрішнього протипожежного водогону повинна бути кільцевою.
3.2. Внутрішні пожежні крани слід установлювати в доступних місцях - біля входів, у вестибюлях, коридорах, проходах тощо. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.
3.3. Кожен пожежний кран має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в "гармошку" або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново.
Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не допускається.
У вибухопожежонебезпечних приміщеннях (лабораторія хіміі, грунтознавства, гараж) з наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим.
3.4.Пожежні крани повинні розміщуються у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.
В них передбачене місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ГОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности”.
Спосіб установлення пожежного крана повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання.
3.5. На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.
Зовнішнє оформлення дверцят повинно відповідати вимогам чинних стандартів.
3.6.Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.
Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступними для використання.
3.7.Установлювані на об’єктах університету з підвищеною кількістю поверхів відповідно до вимог будівельних норм пристрої (зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани) для приєднання рукавів пожежних машин та подавання від них води у мережі внутрішнього протипожежного водогону повинні утримуватись у постійній готовності для використання в разі необхідності.
3.8.У неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водогону повинна зливатись. При цьому біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників у приміщенні.
За наявності в неопалюваному приміщенні (об’єкті) трьох і більше пожежних кранів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водогону в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кранів.
4.Якщо міській водопровід не забезпечує подачу розрахункової кількості води та потрібного тиску її біля пожежних кранів внутрішнього протипожежного водопроводу, на мережі водопостачання об’єкта університету повинні встановлюватись насоси-підвищувачі.
4.1.У приміщенні, де знаходиться насос-підвищувач, повинна бути вивішена загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв'язки насосу. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі слід надавати інформацію про їхнє призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів повинен визначатися інструкцією.
Приміщення повинно бути опалюваними, у ньому не дозволяється зберігання сторонніх предметів і устаткування.
Трубопроводи й насоси необхідно фарбувати у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности”, ГОСТ 14202-69 “Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска. Предупреждающие знаки и маркировочные щитки”.
4.2.Приміщення, де знаходиться насос-підвищувач протипожежного водогону повинно мати прямий телефонний зв'язок із пожежною охороною.
4.3.Категорія надійності електропостачання насоса-підвищувача повинна відповідати вимогам будівельних норм та ПУЕ.
4.4.Електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця й утримуватись у постійній експлуатаційній готовності.
Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі.
4.5.Розміщення запірної арматури на всмоктувальних і напірних трубопроводах пожежних насосів повинне забезпечувати можливість заміни або ремонту будь-якого насоса, зворотного клапана, запірної арматури без припинення подавання води в зовнішню мережу протипожежного водопроводу.
4.6.Біля входу в приміщення слід розміщувати напис (табло) "Пожежний насос-підвищувач" з освітленням уночі.
4.7. Якщо у приміщенні не має постійного чергового персоналу, то воно повинно замикатися на замок, а місце зберігання ключів зазначатися написом на дверях.
