- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Голова предметної циклової методичної комісії
- •1. Історія медицини як наука та предмет викладання.
- •Опис навчального плану з дисципліни “Історія медицини” для студентів медичних факультетів
- •2. Мета вивчення дисципліни “історія медицини”
- •Кінцеві цілі дисципліни
- •3. Зміст програми. Модуль 1. “Загальна історія медицини”.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 1.“Історія медицини як наука та предмет викладання у світі і в Україні”.
- •Тема 2. “Історія медицини як наука та предмет викладання в Україні і в одму”.
- •Тема 3. Підготовка до аудиторних занять:“Історія медицини як наука та предмет викладання у світі, в Україні і в одму”.
- •Змістовий модуль 2. “Медицина первісних часів”. Конкретні цілі:
- •Тема 4. Медицина первісних часів (3 млн. – V тис. До н.Е.).
- •Тема 7. Медицина стародавнього світу (V тис. До н.Е. – V ст. Н.Е.).
- •Тема 8. Медицина стародавнього світу (V тис. До н.Е. – V ст. Н.Е.). Медицина на українській землі у стародавні часи (V тис. До н.Е. – VIII ст. Н.Е.).
- •Тема 9. Підготовка до аудиторних занять:“Медицина стародавнього світу (V тис. До н.Е. – V ст. Н.Е.). Медицина на українській землі у стародавні часи (V тис. До н.Е. – VIII ст. Н.Е.)”.
- •Змістовий модуль 4. “Медицина середньовіччя”. Конкретні цілі:
- •Тема 10. Медицина середньовіччя (V – хvіі ст.).
- •Тема 11. Медицина середньовіччя (V – хvіі ст.). Медицина України-Русі за доби середньовіччя (іх – хvіі ст.).
- •Тема 12. Підготовка до аудиторних занять:“Медицина середньовіччя (V – хvіі ст.). Медицина України-Русі за доби середньовіччя (іх – хvіі ст.)”.
- •Змістовий модуль 5. “Медицина нового часу”. Конкретні цілі:
- •Тема 13. Медицина нового часу (хvіі – хіх ст.).
- •Тема 14. Медицина нового часу (хvіі – хіх ст.). Українська медицина нового часу (хvііі – хіх ст.).
- •Тема 15. Підготовка до аудиторних занять:“Медицина нового часу (хvіі – хіх ст.). Українська медицина нового часу (хvііі – хіх ст.)”.
- •Змістовий модуль 6. “Медицина новітнього часу”. Конкретні цілі:
- •Тема 16. Новітня медицина (хх – ххі ст.).
- •Тема 17. Українська новітня медицина (хх –- ххі ст.).
- •Тема 18. Підготовка до аудиторних занять: “Новітня медицина (хх – ххі ст.). Українська новітня медицина (хх – ххі ст.).”
- •Структура залікового кредиту - мОдулю:
- •4. Тематичний план лекцій.
- •5.Тематичний плансемінарських занять.
- •6.Тематичний план самостійної роботи студентів та ісрс.
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам
- •7.1. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю
- •7.2. Перелік практичних робіт та завдань для підсумкового контролю
- •Перелік тем для розробки індивідуальних проектів.
- •8.Форми контролю.
- •9. Перелік навчально-методичної літератури а) основна:
- •Б) додаткова:
Тема 14. Медицина нового часу (хvіі – хіх ст.). Українська медицина нового часу (хvііі – хіх ст.).
Зарубіжна медицина нового часу.
Характерні риси медицини періоду становлення капіталізму. Видатні представники медико-біологічного напрямку; теоретичної, клінічної та профілактичної медицини нового періоду в світі.
Українська медицина у ХVІІІ ст.
Історична характеристика періоду.
Медицини розвинутого феодалізму. Реорганізація у зв’язку з реформами Петра І. Розвиток державної медицини: удосконалення системи управління медико-санітарною справою, підготовки національних кадрів лікарів та лікувальних установ.
Випускники Києво-Могилянської Академії та українських колегіумів – засновники наукових напрямків медицини Російської імперії: О. Шумлянський, М. Тереховський, Н. Максимович-Амбодік, Д. Самойлович та ін.
Єлисаветградська медико-хірургічна школа. Є. Мухін. Львівський медичний колегіум і меддичний факультет Львівського університету. А. Крупинський.
Громадська, реміснича (цехова) медицина. Боротьба з епідеміями.
Фармація. Розвиток аптечної справи. Нові фармакопеї.
Українська медицина у першій половині ХІХ ст.
Історична характеристика періоду. Визначні природньо-наукові відкриття. Диференціація медичних наук. Медико-біологічні науки, теоретична медицина. Нормальна анатомія: П. Загорський, І. Буяльській та М. Пирогов (працювали за межами України). Медична мікробіологія: Д. Самойлович — емпіричний період (лоімологія, протиепідемічні заходи). Фізіологія: І. Щолков.
Клінічна медицина. Терапія. Перші методи фізичного обстеження; використовування перкусії та аускультації: П. Чаруківський (працював в Росії). Представники: І. Дядьковский (роль у розвитку світової терапевтичної науки). Хірургія: І. Буяльский, Є. Мухін. Історія відкриття наркозу; розробка проблеми, упровадження в Російській імперії.
М. Пирогов; біографія; основні відкриття; Одеський період діяльності.
Створення кафедри фармації Харківського університету (1806).
Українська медицина у другій половині ХІХ ст.
Розвиток- медико-біологічних наук та теоретичної медицини.
Анатомія: О. Вальтер, В. Бец.
Медична мікробіологія (експериментальний період): І. Мечников та його фагоцитарна теорія клітинного імунітету. Розвиток мікробіології: Л. Ценковський, Д. Лямбль, Г. Мінх, Й. Мочутковський, М. Волкович, В. Хавкін, Я. Бардах, О. Павловський.
Фізіологія: І. Сеченов, О. Данилевський, П. Перемежко, Б. Веріго.
Клінічна медицина. Терапія: В. Образцов. Хірургія: у Харкові – В. Грубе, І. Зарубін, М. Трінклер, І. Лазаревський; у Києві – В. Караваєв, Ю. Шимановський, М. Волкович.; М. Скліфософський (Одеса, Київ, Москва, Петербург).
Розвиток зуболікарської допомоги.
Профілактична медицина. Соціальна гігієна, експериментальна гігієна та громадська медицина. Елементи медичної поліції. Становлення земської медицини та її засади. Міська та фабрично-заводська медицина.
Фармація. Система фармацевтичної освіти. Т. Тарасевич, Г. Лукашевич.
Розвиток періодичної медичної преси, товариства, з’їзди. Становлення медичної освіти.