- •1. Оцінка радіаційних обставин в період формування сліду хмари після аварії на аес.
- •1.2. Визначаємо середню швидкість переміщення радіоактивної хмари.
- •1.3. Визначаємо межі зон радіоактивного забруднення.
- •1.4. Викреслюємо зони радіоактивного забруднення.
- •1.5. Визначаємо, в яку зону забруднення потрапив онг .
- •1.6. Визначаємо дозу опромінення яку отримають робітники.
- •1.7. Пропозиції по прогнозованій ситуації
- •2. Оцінка радіаційних обставин внаслідок аварії на аес після її стабілізації
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Числові дані для виконання розрахунково –графічної роботи по дисципліні бжд
1.7. Пропозиції по прогнозованій ситуації
Для вироблення пропозиції по забезпеченню безпеки робітників при виконані робіт в зоні радіаційного забруднення необхідно порівняти величину отриманої дози опромінення з допустимою дозою опромінення. Допустимою дозою опромінення є такий максимальний рівень дози опромінення, при якому не погіршується здоров’я людини в даний час та впродовж всього життя, не відбуваються генетичні зміни в організмі, які могли б викликати патології майбутніх поколінь.
Допустимі дози опромінення регламентуються нормативними документами по радіаційній безпеці та санітарними нормами. Так для населення річна допустима доза
Дрікдоп = 0,1бер,
аварійна допустима доза опромінення для населення
Давар доп= 10 бер.,
а для персоналу атомної станції
Давар доп АЕС= 25 бер.
Допустима доза внутрішнього опромінення щитовидної залози, за рахунок присутності радіоактивного йоду в хмарі викиду, не повинна перевищувати
Д внутр.доп. = 30 бер.
Для нашого прикладу робітники, що знаходяться на відкритій місцевості, за період проходження хмари можуть отримати дози зовнішнього опромінення
Двідкр(35,5бер)> Давар доп ( 10бер),
що в 3,55 разів більше допустимого.
А робітники, які знаходяться в приміщеннях (цехах), можуть отримати дози зовнішнього опромінення
Дцех (5,1 бер.) < Давар доп ( 10бер),
що в 51 разів менше допустимої дози.
У зв’язку з тим , що доза опромінення яку можуть отримати робітники, що знаходяться на відкритій місцевості, значно перевищує допустиму необхідно :
підсилити радіаційний контроль та видати всім робітникам індивідуальні дозиметри;
терміни роботи на відкритих майданчиках скоротити, для чого організувати позмінну роботу ;
проводити заходи по дезактивації території , техніки, приміщень, та санітарну обробку робітників;
провести йодовую профілактику робітників та членів їх сімей, для чого протягом 10 днів надати кожній дорослій людині йодистий калій - по 1 таблетці на добу, а дітям до трьох років та вагітним жінкам приймати йодистий калій по 0,5 таблетки 1 раз на добу протягом двох діб.
2. Оцінка радіаційних обставин внаслідок аварії на аес після її стабілізації
Після стабілізації радіаційних обставин на АЕС на грунт та у воду випадуть радіоактивні речовини з великим періодом напіврозпаду (див. табл.1)., внаслідок чого утворюються зони з різним ступенем радіоактивного забруднення. Територія, що зазнає радіоактивного забруднення внаслідок аварії, на основі експертних висновків (результатів радіаційної розвідки рівнів забруднення місцевості) поділяється на чотири зони:
I зона відчуження - це територія, що зазнає забруднення ґрунту ізотопами цезію Сз-137 від Пзон=40 Кu / км2 на зовнішній межі та вище, з якої проведено евакуацію населення;
II зона безумовно (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнає забруднення ґрунту ізотопами цезію Сз-137 від Пзон =15 Кu / км2 на зовнішній межі до 40 Кu /км2 на внутрішній межі, де річна еквівалентна доза опромінення людини може перевищувати 0,5 бер ; III зона гарантованого, добровільного відселення – це територія, де забруднення Сз-137 від Пзон =5 Кu / км2 на зовнішній межі до Пзон =15 Кu / км2 на внутрішній межі, і річна доза опромінення може перевищити 0,1 бер; IV зона посиленого радіоекологічного контролю – це територія, де забруднення Сз-137 від Пзон =1 Кu / км2 на зовнішній межі до Пзон = 5 Кu / км2 на внутрішній межі, і річна доза опромінення не повинна перевищувати
0,1 бер.
Межі цих зон встановлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України на основі експертних висновків.
Так площа території постраждалої після Чорнобильської катастрофи
становить:
49509км.кв. - IV -зона ,з рівнем забруднення від (1 до 5) Кu / км2; 5326км.кв. - III - зона , з рівнем забруднення від (5до 15) Кu / км2; 1900 Км.кв. - II –зона, з рівнем забруднення від (15 до 40) Кu / км2.;
310 км.кв. - I – зона, з рівнем забруднення понад 40 Кu / км2. В даний час в 150 населених пунктах, де проживають люди рівень забруднення перевищує 5 Кu / км2, а в 22х з них більше 15 Кu / км2. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до появи нових проблем , пов'язаних з охороною здоров'я населення окремих регіонів України .
Рівень радіації на забрудненій місцевості з часом спадає відповідно до закону:
,
де Р0 - рівень радіації у момент часу t0 після аварії, [бер/год];
Рt - рівень радіації у будь який момент часу і після аварії, [бер/год];
п - показник, що характеризує швидкість спаду рівня радіації .
Якщо вважати, що після аварії на АЕС Рt ~ const, то людина, що знаходиться в забрудненій зоні, отримає дозу опромінення, яка залежить від рівня забруднення місцевості і часу знаходження людини на цій місцевості:
[бер],
де Р – потужність дози випромінювання (рівень радіації) на місцевості, [бер/год];
Кпосл - коефіцієнт послаблення радіації будинками, сховищами, тощо.
Оцінку радіаційних обставин внаслідок аварії на АЕС після її стабілізації розглянемо на прикладі.
Приклад 2
Дано:
Після аварії на АЕС цех по виробництву залізобетонних плит перебуває з зоні радіоактивного забруднення із щільністю зараження ізотопом цезію Пзон = 8 Кu / км2. На об'єкті працюють 50 чоловік, з яких 20% перебувають на відкритих площадках, а інші в одноповерхових цехових приміщеннях. Робочий день триває 8 годин. Робітники мешкають у кам'яних одноповерхових будинках в селищі, розташованому на далекій границі зони посиленого радіоекологічного контролю. Час відпочинку - 14 годин. До місця роботи й назад робітники перевозяться автобусами. Час руху 2 години на добу.
Визначити:
1. У якій зоні забруднення перебуває цех?
2. Яку дозу опромінення отримає кожний робітник протягом року (робочих днів - 252, календарних днів - 365)?
3. Виробити пропозиції начальнику цеху по організації робіт в даних умовах, якщо припустима річна доза опромінення не повинна перевищувати Дрікдоп = 0,1 бер/рік.
Відправні дані для розрахунку:
1. Щільність зараження при русі в автобусі Павт = Пцех.
2. Для розрахунків приймаємо: 1, Кu / км2= 0,009 мбер/год.
3. Коефіцієнт послаблення радіації визначається по табл. Б. 10.
Добова доза опромінення в берах розраховується по формулі:
,
де: Рі - потужність дози випромінювання в місці перебування людей визначається по формулі
Р і[мбер/год], = 0,009 x П і [Кu / км2] ,
де Пі = рівень забруднення відповідної території, Кu / км2 ;
tі - час знаходження в даних умовах (цех, автобус, зона відпочинку);
Ki посл - коефіцієнт послаблення захисних споруд.
Рішення
1.Визначаємо кількість вихідних днів 365днів – 252 днів =113 днів
2. Виконуємо розрахунок рівня радіації Рі в залежності від ступеня забруднення П і :
- для місця відпочинку (IV зона посиленого радіоекологічного контролю, де П 4зон =1 Кu/ км2 )
Рвідп = П4зони х 0,009 = 1 Кu/ км2 х 0,009 = 0,009 мбер/год;
- для робочої зони ( Проб. зони= 8 Кu/ км2 )
Рроб.зони= Проб. зони х 0,009 = 8 Кu/ км2 х 0,009 = 0,072 мбер/год;
-для переміщення на автомобілі ( Павто= Проб. зони ) , тобто
Равто = Рроб.зони = 0,072 мбер/год.
3. Виконуємо розрахунок розподілу людей
Nвідкр=50 люд ∙ 0,2=10 люд. ; Nцех=50 люд - 10 люд =40 люд.
4. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками на відкритих майданчиках за період роботи
5. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками в цеху під час роботи
6. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками в автомобілі під час переїзду
7.Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками під час відпочинку в робочі дні
8.Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками під час відпочинку в вихідні дні
9.Визначаємо річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали на відкритих площадках
Дріквідкр = (Ддобвідкр+Ддобавт+Ддобавт) · 252 + Ддобвих · 113, бер/рік;
10.Визначаємо річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали у цехових приміщеннях
Дрікцех = (Ддобцех+Ддобавт+Ддобвідп) · 252 + Ддобвих · 113, бер/рік .
В залежності від величини річних доз опромінення варіанти організації робіт можуть бути наступні:
а). Підсилити радіаційний контроль і облік доз опромінення.
б). Працювати у звичайному режимі.
в). Чередувати роботу на відкритих площадках з роботою в цеху.
г). Роботи на відкритих площадках не проводити, у цеху працювати у звичайному режимі без виходу із цеху.
д). Евакуювати всіх робітників із будівельного майданчика.
є). Проводити дезактивацію території та санітарну обробку робітників.
Для визначення відповідного варіанту необхідно порівняти величину розрахованої річної дози опромінення з річною допустимою дозою.
11.Порівнюємо розраховану річну дозу опромінення , отриману робітниками, які працювали на відкритих площадках з річною допустимою дозою
Дрікцех(0,044бер)< Дрікдоп(0,1 бер/рік).
12. Порівнюємо розраховану річну дозу опромінення , отриману робітниками, які працювали в цеху з річною допустимою дозою
Дріквідкр(0,169бер) > Дрікдоп(0,1 бер/рік).
Висновок:
1.Річна доза опромінення , отримана робітниками, які працювали на відкритих площадках в 1,69 разів перевищує річну допустиму дозу.
2.Річна доза опромінення , отримана робітниками, які працювали в цеху в 2,27 разів менша ніж річна допустима доза.
В такому випадку вибираємо слідуючі варіанти організації робіт:
Підсилити радіаційний контроль і облік доз опромінення;
Змінювати роботу на відкритих площадках з роботою в цеху;
Проводити дезактивацію території та санітарну обробку робітників.
Додаток1
Таблиця Б.1.
Категорії стійкості атмосфери.
Швидкість вітру на висоті 10м ν 10, м/с
|
Час доби та наявність хмарності | ||||
День |
Ніч | ||||
відсутня |
середня |
суцільна |
відсутня |
суцільна | |
ν 10 <2 |
А |
А |
А |
А |
А |
2< ν 10 <3 |
А |
А |
Д |
Г |
Г |
3 < ν 10 < 5 |
А |
Д |
Д |
д |
Г |
5< ν 10 <6 |
д |
Д |
Д |
д |
Д |
ν 10 > 6 |
д |
Д |
Д |
д |
Д |
Примітка. А - дуже нестійка (конвекція); Д - нейтральна (ізотермія);
Г - дуже стійка (інверсія).
Таблиця Б.2. Розміри прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари після аварії на АЕС (категорія стійкості А, швидкість вітру 2 м/с).
Вихід активності, %
|
Індекс зони |
Реактор | |||
|
РВБК-1000 |
ВВЕР-1000 | |||
|
Довжина, км |
Ширина, км |
Довжина, км |
Ширина, км | |
3 |
м |
62,5 |
12,1 |
82,5 |
16,2 |
3 |
А |
14,1 |
2,7 |
13 |
2,2 |
10 |
М |
140 |
29,9 |
185 |
40,2 |
10 |
А |
28 |
5,9 |
39,4 |
6,8 |
10 |
Б |
6,8 |
0,8 |
- |
- |
30 |
М |
249 |
61,8 |
338 |
82,9 |
30 |
А |
62,6 |
12,1 |
82,8 |
15,4 |
30 |
Б |
13,9 |
2,7 |
17,1 |
2,5 |
30 |
В |
6,9 |
0,8 |
- |
- |
50 |
М |
324 |
81,8 |
438 |
111 |
50 |
А |
88,3 |
18,1 |
123 |
24,6 |
50 |
Б |
18,3 |
3,6 |
20,4 |
3,7 |
50 |
В |
9,21 |
1,5 |
8,8 |
1,07 |
Примітка. Відсутність даних про розміри зон радіоактивного забруднення свідчить про те, що зони не утворюються.
Таблиця Б.3.
Середня швидкість вітру ν сер у шарі від поверхні землі до висоти переміщення центру хмари, м/с.
Категорія стійкості атмосфери
|
Швидкість вітру на висоті 10 м ν 10, м/с | |||||
менше 2 |
2 |
3 |
4 |
5 |
понад 6 | |
А |
2 |
2 |
5 |
— |
— |
— |
д |
— |
— |
5 |
5 |
5 |
10 |
г |
— |
5 |
10 |
10 |
— |
— |
Таблиця Б.4. Розміри прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари після аварії на АЕС (категорія стійкості Д, швидкість вітру 5 м/с).
Вихід активності, %
|
Індекс зони
|
Реактор | |||
РВБК-1000 |
ВВЕР-1000 | ||||
Довжина, км |
Ширина, км |
Довжина, км |
Ширина, км | ||
3 |
м |
145,0 |
8,4 |
74,5 |
3,7 |
3 |
А |
34,1 |
1,7 |
9,9 |
0,2 |
10 |
М |
270,0 |
18,2 |
155,0 |
8,7 |
10 |
А |
75,0 |
3,9 |
29,5 |
1,1 |
10 |
Б |
17,4 |
0,6 |
— |
— |
10 |
В |
5,8 |
0,1 |
— |
— |
30 |
М |
418,0 |
31,5 |
284,0 |
18,4 |
30 |
А |
145,0 |
8,4 |
74,5 |
3,5 |
30 |
Б |
33,7 |
1,7 |
9,9 |
0,2 |
30 |
В |
17,6 |
0,6 |
— |
— |
50 |
М |
583,0 |
42,8 |
379,0 |
25,3 |
50 |
А |
191,0 |
11,7 |
100,0 |
5,2 |
50 |
Б |
47,1 |
2,4 |
16,6 |
0,6 |
50 |
В |
23,7 |
1,1 |
— |
— |
50 |
Г |
9,4 |
0,2 |
— |
— |
Примітки. У тих випадках, коли потужність дози на забрудненій місцевості виміряти неможливо, частка викинутих радіоактивних речовин приймається h = 10%.
Таблиця Б.5.
Розміри прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари при аварії на АЕС (категорія стійкості Г).
Вихід активності, %
|
Індекс зони
|
Реактор | |||
РВБК-1000 |
ВВЕР-1000 | ||||
Довжина, км |
Ширина, км |
Довжина, км |
Ширина, км | ||
Швидкість вітру 5 м/с | |||||
3 |
м |
126 |
3,6 |
17 |
0,6 |
10 |
М |
241 |
7,8 |
76 |
2,6 |
10 |
А |
52 |
1,7 |
- |
- |
30 |
М |
430 |
14 |
172 |
5,1 |
30 |
А |
126 |
3,6 |
17 |
0,6 |
50 |
М |
561 |
18 |
204 |
6,9 |
50 |
А |
168 |
4,9 |
47 |
1,5 |
50 |
Б |
15 |
0,4 |
- |
- |
Швидкість вітру 10 м/с | |||||
3 |
М |
135 |
6 |
53 |
1,9 |
3 |
А |
26 |
1 |
5,2 |
0,07 |
10 |
М |
272 |
14 |
ПО |
5,3 |
10 |
А |
60 |
2,4 |
19 |
0,6 |
10 |
Б |
11 |
0,3 |
- |
- |
30 |
М |
482 |
28 |
274 |
13 |
30 |
А |
135 |
6 |
53 |
1,9 |
30 |
Б |
25 |
1 |
5 |
0,07 |
30 |
В |
12 |
0,3 |
- |
- |
50 |
М |
619 |
37 |
369 |
19 |
50 |
А |
36 |
1,5 |
10 |
0,3 |
50 |
Б |
17 |
0,6 |
- |
- |
Таблиця Б.6.
Потужність дози випромінення на осі сліду (вихід радіоактивних речовин 10 %, час - 1 год після зупинки реактора).
Відстань від АЕС, км
|
Категорія стійкості атмосфери | ||||
А |
Д |
Г | |||
Середня швидкість вітру, м/с | |||||
2 |
5 |
10 |
5 |
10 | |
Реактор РВБК-1000 | |||||
5 |
1,89 |
4,5 |
2,67 |
0,00002 |
0,00001 |
10 |
0,64 |
2,62 |
1,60 |
0,02 |
0,013 |
30 |
0,12 |
0,54 |
0,35 |
0,30 |
0,21 |
50 |
0,06 |
0,25 |
0,17 |
0,24 |
0,18 |
70 |
0,03 |
0,15 |
0,11 |
0,13 |
0,11 |
100 |
0,02 |
0,08 |
0,06 |
0,07 |
0,06 |
200 |
0,007 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
300 |
0,002 |
0,01 |
0,01 |
0,009 |
0,009 |
400 |
0,001 |
0,005 |
0,006 |
0,005 |
0,005 |
Реактор ВВЕР-1000 | |||||
5 |
1,24 |
0,80 |
0,47 |
0,004 |
0,0024 |
10 |
0,72 |
0,46 |
0,28 |
0,003 |
0,024 |
30 |
0,17 |
0,12 |
0,08 |
0,05 |
0,038 |
50 |
0,09 |
0,07 |
0,05 |
0,04 |
0,025 |
70 |
0,05 |
0,04 |
0,03 |
0,02 |
0,016 |
100 |
0,03 |
0,02 |
0,02 |
0,01 |
0,001 |
200 |
0,01 |
0,008 |
0,007 |
0,003 |
0,003 |
300 |
0,005 |
0,004 |
0,004 |
0,0017 |
0,0017 |
400 |
0,003 |
0,002 |
0,002 |
0,001 |
0,001 |
Таблиця Б.7.
Дози опромінення, одержувані людьми при відкритому розміщенні в середині зони забруднення, рад.
Час початку опромінення
|
Тривалість перебування у зоні забруднення | |||||||||||
Години |
Доби |
Місяці | ||||||||||
1 |
3 |
7 |
12 |
18 |
1 |
3 |
5 |
10 |
1 |
6 |
12 | |
Години |
Зона М | |||||||||||
1 |
0,04 |
0,10 |
0,21 |
0,33 |
0,45 |
0,55 |
1,18 |
1,64 |
2,51 |
4,70 |
11,5 |
Г15,8 |
2 |
0,03 |
0,09 |
0,20 |
0,31 |
0,42 |
0,53 |
1,15 |
1,61 |
2,48 |
4,67 |
11,5 |
15,8 |
6 |
0,02 |
0,07 |
0,16 |
0,26 |
0,37 |
0,47 |
1,07 |
1,52 |
2,38 |
4,55 |
11,4 |
15,6 |
12 |
0,02 |
0,06 |
0,13 |
0,22 |
0,32 |
0,41 |
0,98 |
1,42 |
2,27 |
4,43 |
11,2 |
15,5 |
Доби |
| |||||||||||
1 |
0,01 |
0,04 |
0,11 |
0,18 |
0,27 |
0,35 |
0,87 |
1,29 |
2,11 |
4,24 |
6,29 |
Г51,3 |
2 |
0,01 |
0,03 |
0,08 |
0,14 |
0,21 |
0,28 |
0,74 |
1,13 |
1,90 |
3,98 |
10,30 |
14,9 |
Години |
Зона А | |||||||||||
1 |
0,46 |
1,08 |
2,18 |
3,32 |
4,51 |
5,56 |
11,8 |
16,4 |
25,1 |
47,6 |
115 |
158 |
2 |
0,35 |
0,97 |
1,02 |
3,13 |
4,28 |
6,32 |
11,5 |
16,1 |
24,8 |
46,7 |
115 |
158 |
6 |
0,26 |
0,76 |
1,66 |
2,66 |
3,73 |
4,70 |
10,7 |
15,2 |
23,8 |
45,5 |
114 |
156 |
12 |
0,21 |
0,62 |
1,39 |
2,28 |
3,25 |
4,15 |
9,88 |
14,2 |
22,7 |
44,3 |
112 |
155 |
Доби |
| |||||||||||
1 |
0,16 |
0,49 |
1,12 |
1,87 |
2,71 |
3,51 |
8,79 |
12,9 |
21,1 |
42,4 |
110 |
153 |
2 |
0,12 |
0,38 |
0,67 |
1,47 |
2,16 |
2,83 |
7,47 |
11,3 |
19,0 |
39,8 |
107 |
143 |
Примітки.
Дози опромінення на внутрішній зоні приблизно у 3,2 рази більші наведених у таблиці.
Для визначення за допомогою таблиці часу початку (tпоч.) чи тривалості перебування (Т) у зоні необхідно задану дозу опромінення поділити на 3,2 - при перебуванні людей на внутрішній межі зони, або помножити на 3,2 - при перебуванні їх на зовнішній межі зони.
Таблиця Б.8.
Дози опромінення, одержувані людьми при відкритому розміщенні в середині зони забруднення, рад.
Час початку опромінення після аварії
|
Тривалість перебування у зоні забруднення | |||||||||||
Години |
Доби |
Місяці | ||||||||||
1 |
3 |
7 |
12 |
18 |
1 |
3 |
5 |
10 |
1 |
6 |
12 | |
Години |
Зона Б | |||||||||||
1 |
2,23 |
5,93 |
11,9 |
18,2 |
24,7 |
30,4 |
64,9 |
90,1 |
137 |
257 |
633 |
868 |
2 |
1,94 |
5,34 |
11,0 |
17,1 |
23,4 |
29,1 |
63,2 |
84,4 |
136 |
255 |
631 |
866 |
6 |
1,46 |
4,19 |
9,11 |
14,5 |
20,4 |
25,7 |
58,7 |
83,4 |
130 |
249 |
624 |
859 |
Доби |
| |||||||||||
1 |
0,91 |
2,72 |
6,17 |
10,2 |
14,8 |
19,2 |
48,1 |
71,0 |
116 |
232 |
605 |
839 |
2 |
0,70 |
2,09 |
4,80 |
8,08 |
11,8 |
15,5 |
40,9 |
61,9 |
104 |
218 |
508 |
821 |
Години |
Зона В | |||||||||||
1 |
7,05 |
18,5 |
37,8 |
57,6 |
78,1 |
96,3 |
205 |
285 |
436 |
815 |
2504 |
2745 |
2 |
6,14 |
16,9 |
35,0 |
54,2 |
74,2 |
92,1 |
200 |
279 |
430 |
808 |
1997 |
2739 |
6 |
4,61 |
13,2 |
28,8 |
46,1 |
64,6 |
81,5 |
185 |
263 |
412 |
789 |
1986 |
2717 |
Доби |
| |||||||||||
1 |
2,91 |
8,60 |
19,5 |
32,4 |
47,0 |
60,8 |
152 |
224 |
367 |
735 |
1915 |
2655 |
2 |
2,22 |
6,62 |
15,2 |
25,5 |
37,5 |
49,0 |
129 |
195 |
330 |
689 |
1859 |
2598 |
Години |
ЗонаГ | |||||||||||
1 |
23,1 |
61,7 |
124 |
189 |
256 |
316 |
674 |
937 |
1433 |
2679 |
6586 |
9024 |
2 |
20,1 |
55,5 |
115 |
178 |
244 |
302 |
657 |
918 |
1413 |
2668 |
6563 |
9001 |
6 |
15,1 |
43,6 |
94,7 |
151 |
212 |
267 |
610 |
866 |
1556 |
2594 |
6495 |
8931 |
Доби |
| |||||||||||
1 |
9,57 |
28,2 |
64,1 |
106 |
154 |
199 |
500 |
738 |
1206 |
2418 |
6295 |
9727 |
2 |
7,31 |
21,7 |
49,9 |
84,0 |
123 |
161 |
425 |
644 |
1036 |
2265 |
6112 |
8537 |
Примітки. 1. Дози опромінення на внутрішній межі зони приблизно в 1,8 раза більші наведених у таблиці.
2. Для визначення за допомогою таблиці часу початку (tпоч) або тривалості перебування (Т) у зоні необхідно задану дозу опромінення поділити на 1,8 - при знаходженні людей на внутрішній межі зони, або перемножити на 1,8 - при перебуванні їх на зовнішній межі зони.
Таблиця Б.9. Час початку формування сліду (tпоч) після аварії на АЕС, год.
Відстань від АЕС, км
|
Категорія стійкості атмосфери | ||||
А |
Д |
Г | |||
Середня швидкість вітру, м/с | |||||
2 |
5 |
10 |
5 |
10 | |
5 |
0,5 |
0,3 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
10 |
1,0 |
0,5 |
0,3 |
0,5 |
0,3 |
30 |
3,0 |
1,5 |
0,8 |
1,5 |
0,8 |
50 |
5,0 |
2,5 |
1,2 |
2,5 |
1,3 |
70 |
7,5 |
4,0 |
2,0 |
4,0 |
2,0 |
100 |
9,5 |
5,0 |
2,5 |
5,0 |
3,0 |
200 |
19,0 |
10,0 |
5,0 |
10,0 |
5,0 |
300 |
28,0 |
15,0 |
7,5 |
16,0 |
8,0 |
400 |
37,0 |
19,0 |
10,0 |
21,0 |
11,0 |
Таблиця Б. 10. Середні значення коефіцієнта ослаблення дози радіації Кпосл.
Найменування укриттів і транспортних засобів |
Кпосл |
Відкрите розташування на місцевості |
1 |
Захисні спорудження | |
Заражені відкриті окопи, щілини |
3 |
Дезактивовані або відкриті на зараженій місцевості окопи |
20 |
Протирадіаційні укриття (ПРУ) |
100 і більше |
Транспортні засоби | |
Автомобілі і автобуси |
2 |
Криті вагони |
2 |
Пасажирські вагони (локомотиви) |
3 |
Промислові і адміністративні будинки | |
Виробничі одноповерхові будинки (цех) |
7 |
Виробничі і адміністративні триповерхові будинки |
6 |
Житлові кам'яні будинки | |
Одноповерхові |
10 |
Підвал |
40 |
Двоповерхові |
15 |
Підвал |
100 |
П'ятиповерхові |
27 |
Підвал |
400 |
Житлові дерев'яні будинки | |
Одноповерхові |
2 |
Підвал |
7 |
Двоповерхові |
8 |
Підвал |
12 |
Додаток 2
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ ЗА ТЕМОЮ «Прогнозування радіаційної ситуації після аварії на АЕС»
Студент____________________Навчальна група ________ Варіант № _____