4.2. Порядок внесення змін до Конституції України як елемент системи охорони конституції

Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України міс­тить окремий спеціальний розділ ХІІІ - «Внесення змін до Кон­ституції України». Зразу ж варто окремо зазначити, що цей роз­діл є достатньо опрацьований, тут широко використано багатий досвід сучасного зарубіжного конституціоналізму.

Законодавець, виписуючи цю частину Основного Закону держави, поділив всі норми Конституції України на три групи:

• перша група - це норми (конституційні положення, принципи), які не підлягають зміні взагалі;

• друга група - це норми, які змінюються в спеціальному ускладненому порядку;

• третя група - це норми, які змінюються у спеціальному порядку.

До першої групи належать такі положення чи зміни:

• якщо зміни передбачають обмеження прав i свобод лю­дини та громадянина;

• якщо зміни передбачають скасування прав i свобод лю­дини та громадянина;

• якщо зміни спрямовані на ліквідацію незалежності України;

• якщо зміни спрямовані на порушення територіальної ці­лісності України.

До другої групи належать положення розміщені в трьох розділах Основного Закону:

• розділ I «Загальні засади»;

• розділ III «Вибори. Референдум»;

- розділу XIII «Внесення змін до Конституції України». До третьої групи - всі інші положення Конституції України. Суб'єктами права внесення пропозицій щодо змін Кон­ституції України є:

1) Президент України;

2) група народних депутатів України не менше третинивід конституційного складу Верховної Ради України.

Декілька загальних правил, передбачених для внесення змін до Конституції України:

1. повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III i XIII Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання;

2. законопроект про внесення змін до Конституції Украї­ни, який розглядався Верховною Радою України, i закон, який не був прийнятий може бути поданий до Верховної Ради Украї­ни не раніше, ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту;

3. Верховна Рада України протягом строку своїх повно­важень не може двічі змінювати одні й ті ж положення Консти­туції України;

4. законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопрое­кту вимогам статей 157 i 158 Конституції;

5. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Порядок внесення змін до І, ІІІ, ХІІІ Конституції України:

1. внесення до парламенту пропозиції про зміну Консти­туції України (Президент України або не менше 150 народних депутатів);

2. прийняття такої пропозиції парламентом України за умови, що за це рішення проголошує не менше двох третин на­родних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;

3. затвердження цього рішення всеукраїнським референ­думом, який призначається Президентом України.

Порядок внесення змін до Конституції України (окрім розділів І, ІІІ, ХІІІ):

1. внесення до парламенту пропозиції про зміну Консти­туції України (Президент України або не менше 150 народних депутатів);

2. схвалення запропонованих змін більшістю конститу­ційного складу Верховної Ради України;

3. на наступній сесії - схвалення не менше двома трети­нами від конституційного складу Верховної Ради України.