Заняття № 10.

Тема 15. Особливості підтримання державного обвинувачення в окремих категоріях кримінальних справ

План семінарського заняття:

1. Підтримання державного обвинувачення у справах про злочини проти життя та здоров’я особи.

2. Підтримання державного обвинувачення у справах про шахрайство.

3. Підтримання державного обвинувачення у справах про злочини проти довкілля.

4. Підтримання державного обвинувачення у справах про злочини у сфері службової діяльності.

5. Підтримання державного обвинувачення у кримінальних справах про військові злочини.

Питання для дискусії (теми рефератів):

1. Тактика участі прокурора у судовому слідстві у справах про злочини проти життя та здоров’я особи.

2. Застосування методичних і тактичних прийомів пiдготовки прокурора до пiдтримання державного обвинувачення у справах про шахрайство.

3. Тактика участі прокурора у судовому слідстві у справах про злочини проти довкілля.

4. Тактичні прийоми подання та дослідження доказів у справах про злочини у сфері службової діяльності.

5. Методичні і тактичні прийоми участі прокурора у судових дебатах у справах про військові злочини.

Контрольні завдання і запитання:

1. Визначте особливості систематизації джерел доказів у справах про злочини проти життя та здоров’я особи.

2. Схематично зобразіть методичні і тактичні прийоми пiдготовки прокурора до пiдтримання державного обвинувачення у справах про шахрайство.

3. Охарактеризуйте особливості структури і змісту обвинувальної промови у справах про злочини проти довкілля.

4. Визначте підготовчі дії прокурора до участі у судових дебатах у справах про злочини у сфері службової діяльності.

5. Охарактеризуйте методичні і тактичні прийоми участі прокурора у судових дебатах у справах про військові злочини.

Термінологічні завдання:

Дайте визначення понять: «злочини проти життя та здоров’я особи», «шахрайство», «злочини проти довкілля», «злочини у сфері службової діяльності», «військові злочини», «методика підготовки прокурора до судового розгляду», «методичні прийоми пiдготовки прокурора до пiдтримання державного обвинувачення», «систематизація джерел доказів», «тактика пiдготовки прокурора до пiдтримання державного обвинувачення», «тактичні прийоми пiдготовки прокурора до пiдтримання державного обвинувачення у справах про шахрайство», «тактика участі прокурора у судовому слідстві», «тактичні прийоми подання та дослідження доказів», «підготовка прокурора до судових дебатів», «обвинувальна промова прокурора», «методичні прийоми участі прокурора у судових дебатах», «тактичні прийоми участі прокурора у судових дебатах».

Задачі.

Задача 1.

Під час судового розгляду кримінальної справи за обвинуваченням О. у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю), захисник звернув увагу суду на необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбиство). Позиція захисника обґрунтовувалася тим, що обвинувачений, позбавляючи потерпілого життя, не завдавав йому особливих фізичних, психічних чи моральних страждань. Прокурор оспорив позицію захисника та вказав, що злочин правомірно кваліфіковано за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки обвинувачений вчинив умисне вбивство в присутності близьких потерпілому осіб та усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.

Чи обґрунтованою є позиція прокурора? За якою нормою потрібно кваліфікувати вчинене обвинуваченим діяння?

Задача 2.

Вироком суду першої інстанції О. був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження) до п’яти років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на три роки іспитового строку. О. був засуджений за те, що він увечері 15.11.2011 р. на території зони відпочинку «Коблево» у м. Березань Миколаївської області побив А., умисно заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження за таких обставин. О. з недобудованого балкону бази відпочинку «Вінниця» побачив, як двоє незнайомих перелазять через паркан на територію бази, і зробив їм зауваження, на яке вони не відреагували. Після цього О. зістрибнув на землю та вистрілив із газового револьвера РГ-88 калібру 9 мм. у повітря, а двома наступними пострілами з двох метрів поранив А. гумовими кулями у черевну порожнину і спину, а потім накинувся на потерпілого та умисно наніс йому два удари цим пістолетом по голові. 17.11.2011 р. А. було госпіталізовано до лікарні, але він не пройшов повний курс лікування та самовільно покинув лікувальний заклад і 20.11.2011 р. помер. Прокурор звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, якою просив вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вимоги прокурора обґрунтовувалися тим, що в діях О. вбачається склад злочину, передбаченого ст. 124 КК України (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця).

Чи обґрунтованими є вимоги прокурора? За якою нормою потрібно кваліфікувати вчинене обвинуваченим діяння?

Задача 3.

Вироком суду першої інстанції Р. була виправдана за ч. 1 ст. 190 (шахрайство), ч. 2 ст. 190 (шахрайство, яке завдало істотної шкоди потерпілому), ч. 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 2 ст. 368 КК України (одержання хабара у великому розмірі, службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара). Органами досудового розслідування Р. обвинувачувалася в тому, що вона, працюючи на посаді сільського голови, будучи державним службовцем і посадовою особою, у період із 12.01.2011 р. по 23.11.2011 р. підбурювала до дачі хабарів та отримувала від К., О. та У. шляхом вимагання хабарі, заволоділа шляхом обману їх майном, складала та видавала завідомо неправдиві документи та зловживала своїм службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним і громадським інтересам, юридичним особам. Суд першої інстанції виправдав Р. у повному обсязі пред’явленого обвинувачення, не знайшовши об’єктивних доказів на підтвердження її винуватості. Прокурор звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, якою просив вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вимоги прокурора обґрунтовувалися тим, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження винуватості Р. у вчиненні злочинів, а при провадженні судового слідства допущені істотні порушення норм кримінально-процесуального законодавства.

Чи обґрунтованими є вимоги прокурора? Які рішення може прийняти суд апеляційної інстанції?