Контрольні питання

1. Специфічна та неспецифічна мікрофлора КМП.

2. Значення мікрофлори для якості КМП.

3. Значення кількості молочної кислоти для якості КМП.

Лабораторна робота № 6 Мікробіологічне дослідження кисломолочних продуктів -2

1. Теоретична частина

За певних умов частина мікрофлори може викликати зміни органо лептичних властивостей харчового продукту, його псування. Так, при тривалому зберіганні молока на холоді можуть розвиватися мікроби, що викликаютьзгіркнення.

При плановому санітарно-бактеріологічному контролі харчових продуктів підлягають дослідженню:

Кількість бактерій групи кишкових паличок;

- Коагулазопозитивні стафілококи (St. aureus); бактерії роду Proteus;

- Бактерії роду Salmonella в 25 г продукту.

Харчові продукти досліджують

а) з метою виділення різних патогенних мікроорганізмів за епідеміологічними показниками у випадках інфекційних захворювань та харчових отруєнь;

б) з метою планового контролю за якістю сировини і продукту в процесі його приготування;

в) з метою контролю за готовою продукцією.

2. Експериментальна частина

Матеріал і обладнання: спиртівки, бактеріологічні петлі, штативи, чашки Петрі з МПА з отриманою культурою м/о, термостат, етиловий спирт, світловий мікроскоп та олія для проведення імерсійної мікроскопії, предметні скла, набір барвників для фарбування за Грамом.

2.1. Визначення кількості колоній м/о.

Кількість колоній, що виросли на МПА,підраховують на чашці.При великому числі колоній і рівномірному їх розподілі дно чашки Петрі ділять на чотири і більше однакових секторів, підраховують число колоній на двох-трьох секторах (але не менше ніж на 13 поверхні чашки), знаходять середнє арифметичне число колоній і помножують на загальну кількість секторів всієї чашки.Таким чином знаходять загальна кількість колоній, що виросли на одній чашці.

Допустима кількість мікробів в 1 мл молока пастеризованого пляшкового 75 000, у флягах і цистернах 150 000.

2.2.Ідентифікувати та вивчити культуральні властивостівсіх видів колоній м/о.Нарисувати. Заповнити таблицю.

Вид колоніїм/о

Розмір

Обрис

Краї

Поверхня

Профіль

Однорідність

Консистенція

Колір

2.3. Вивчити тинкторіальнівластивості колоній.Приготувати фіксовані мазки-препарати з різних колоній, що виросли на МПА. Пофарбувати за Грамом. Мікроскопіровативімерсійноїсистемі.Нарисувати.

Контрольні питання

1.Поняття про плановий санітарно-бактеріологічний контроль харчових продуктів.

2. Методи дослідження КМП.

3. Вказати неприпустимі м/о, які можуть бути в КМП.

Лабораторна робота № 7 Мікробіологічний контроль фармацевтичних препаратів

1.Теоретична частина

Мікробіологічний контроль нестерильних лікарських засобів

Готові нестерильні лікарські засоби містять, зазвичай, певну кількість мікроорганізмів. Бактеріологічний контроль встановлює мікробне число – кількість життєздатних мікроорганізмів в 1 г препарату.

Вимоги до мікробіологічної чистоти нестерильних препаратів:

• Відсутність ентеробактерій, золотистого стафілококу, синєгноїної палички

• В лікарських формах для місцевого застосування (трансдермально, інтервагінально, в порожнину вуха, горла, носа, для інгаляцій) допускається не більш 10² бактерій і грибів (дріжджевих та плеснових) в 1 г.

• В лікарських засобах для внутрішнього прийому ( таблетки, драже, капсули та ін.) препаратах для ректального прийому допускається: не більш 10³ бактерій та 10² грибів на 1 г.

• В лікарських засобах, що містять рослинну або тваринну сировина, не підвергаються антимікробній обробці допускається рівень мікробного забруднення більш 10³ бактерій на 1 г:

  • Загальна кількість бактерій ≤ 10³ в 1г(мл).

  • Кількість грибів ≤ 10⁴ в 1г(мл).

  • М/о родини ентеробактерій допускається не більш 10² в 1г(мл) при відсутності кишкових паличок і сальмонел

Дослідження мікробіологічної чистоти лікарської сировини та нестерильних лікарських засобів, які не мають антибактеріальної дії, виконується в кілька етапів.

1 етап: прямий посіву на МПА.

2 етап: ідентифікація бактерій

Застосовуються набір елективних та діференциально-діагностичних середовищ: середовище Ендо, сульфат-вісмутний агар (для ідентифікації ентеробактерій), манніто-солевий агар (для виявлення Staphylococcus aureus) та ін.

3- етап: проводять біохімічні тести (оксидазний, тест на ферментацію глюкози, на редукцію нітратов в нітрити), які свідчать про наявність певних видів бактерій.

Для дослідження мікробіологічної чистоти нестерильних лікарських засобів, що мають антибактеріальну дію, використовують метод мембранної фільтрації, стандартні тест-культури з типової колекції культур (АТСС), перед дослідженням визначають антибактеріальну дію дослідних препаратів.

1. Мікробіологічний контроль стерильних лікарських засобів

Сучасний арсенал лікарських засобів включає великий асортимент препаратів. Згідно вимогам GMP виробництво стерильної продукції потрібно здійснювати у спеціальних «чистих» приміщеннях, в повітрі яких строго регламентується вміст аерозольних частить і мікроорганізмів.

Згідно Державної Фармакопеї стерильними повинні бути:

• лікарські засоби для парентерального введення

• очні лікарські засоби (краплі, мазі, плівки)

• субстанції і допоміжні речовини, що використовуються при виробництві лікарських засобів, які у подальшому не стерилізуються

• лікарські засоби для введення у порожнину тіла, де в нормальному стані відсутня мікрофлора

Лікарські засоби для парентерального введенні потрібно контролювати не тільки на відсутність мікрофлори, але і на пірогенність.

Основні джерела забруднення лікарських засобів: сировина (частіше рослинного і тваринного походження), технологічна вода, виробниче обладнання, повітря у виробничих приміщеннях, робочий персонал, контейнери та упаковка готової продукції Мікробна контамінація лікарського препарату може викликати захворювання у людини, що його приймає. У клінічній практиці відомі випадки захворювання, викликані ентеробактеріями, синьогнійною паличкою, золотистим стафілококом, споровими анаеробами, пліснявими грибами та інших.

У рідких лікарських формах умови для росту і розмноження мікроорганізмів більш підходящі. Це пов'язано з високим вмістом води, рослинних олій. У рідких лікарських формах метаболіти мікроорганізмів можуть змінити його хімічний склад, а також привести до утворення токсичних продуктів.

Пірогенність – це здатність деяких речовин при парентеральному введенні викликати підвищення температури тіла, що супроводяться остудою потовиділенням, головною біллю, нудотою, тахікардією.

Пірогенні речовини класифікуються як екзогенні (бактеріальні) та та ендогенні (клітинно-тканинні). З хімічної точки зору, екзогенні – це ліпополісахариди, які адсорбовані на білком носії. Ендогенні носії – це біологічно активні речовини, які виділяються при певних умовах лейкоцитами крові (лейкопірогени).