- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
Більш складні процеси відбуваються у дроселі при одночасному протіканні через обмотку постійного і змінного струмів. Постійне підмагнічування зміщує робочу точку на пологу ділянку кривої намагнічування, де значення магнітної проникності (6.16) менше від початкового [3].
Сказане ілюструється рисунком 6.4, а, де: – постійний струм підмагнічування і індукція, яку він викликає;– відповідно струми і індукції без підмагнічування і з підмагнічуванням.
Рисунок 6.4 – Струм і індукція дроселя без підмагнічування і з підмагнічуванням (а);
залежності індуктивності від струму підмагнічування (б): залежність 1 – без зазору; залежності 2 та 3 – з зазором
Без підмагнічування в обмотці протікає струм , який призводить до появимагнітної індукціїз амплітудоюВm.
Підмагнічування постійним струмом Iо викликає появу постійної магнітної індукції . Але ЕРС, що виникає в котушці, і в цьому випадку врівноважує прикладену змінну вхідну напругу. Тому і при підмагнічуванні закон зміни індукціїі амплітудаВm не змінюються. Проте кривій відповідає струм котушки, що відрізняється від синусоїдального. Тобтоу струмі дроселя при підмагнічуванні виникають додаткові гармонічні складові [3].
Еквівалентна індуктивність дроселя при підмагнічуванні зменшується. Така залежність наведена на рисунку 6.4,б (крива 1).
Щоб уникнути різкого зниження індуктивності котушок, що працюють з підмагнічуванням, їх магнітопроводи виконують з немагнітним зазором.
Зазор створює опір магнітному потокові, тим самим зменшується індукція, викликана підмагнічуванням. Робоча точка зміщується на більш круту ділянку кривої намагнічування, де диференційна магнітна проникність вища. Внаслідок цього магнітний опір зменшується і загальний опір магнітопроводу і зазору також зменшується, а індуктивність котушки зростає (рисунок 6.4,б, криві 2, 3).
6.6 Трансформатори
6.6.1 Будова трансформаторів
Трансформатором називають статичний електромагнітний пристрій, який перетворює змінний струм однієї напруги в змінний струм іншої напруги. У радіотехнічних системах різного призначення трансформатори використовують у блоках живлення, перетворювачах, пристроях узгодження [3, 4].
Робота трансформатора базується на електромагнітній взаємодії у загальному випадку декількох електрично не зв'язаних між собою контурів (обмоток). Для концентрації магнітного поля і поліпшення магнітного зв'язку між обмотками їх розташовують на осерді з високою магнітною проникністю.
Якщо одну з обмоток увімкнути в мережу змінного струму, то під дією магнітного поля, створюваного цією обмоткою, в іншій обмотці, магнітно пов'язаній з першою, буде наводитися ЕРС. При підключені навантаження до другої обмотки в її ланцюзі протікатиме змінний струм – до неї енергія передається без електричного (гальванічного) зв'язку.
Обмотку, яку підключають до джерела електричної енергії, називають первинною; обмотку, до якої підключають навантаження, – вторинною. Розрізняють трансформатори пониження і підвищення напруги.
За конструктивним виконанням однофазні трансформатори бувають стержневими, броньовими і тороїдальними.
Стержневий магнітопровід (рисунок 6.5 а, б) має два стержні, на яких знаходяться обмотки. Частину осердя, яка з'єднує стержні, називають ярмом. Як правило, первинна і вторинна обмотки знаходяться на різних стержнях.
У трансформаторі броньового типу осердя складається з трьох стержнів (рисунок 6.5, в, г). Первинна і вторинна обмотки знаходяться на середньому з них. Обмотки частково охоплюються (бронюються) крайніми стержнями. Магнітний потік центрального стержня розгалужується на дві частини, тому він повинен мати перетин удвічі більший крайніх стержнів [4]. Осердя трансформаторів, зображених на рисунках 6.5, а, 6.5, в, зібрані з окремих пластин, трансформаторів рисунків 6.5, б, 6.5, г – виконані з металевої стрічки.
Тороїдальні суцільні стрічкові або феритові осердя мають менші магнітний опір і потік розсіювання. Трансформатори, виконані на них, стійкі до зовнішніх магнітних полів, за умови рівномірного розподілу обмоток по колу тороїда.
Рисунок 6.5 – Будова трансформаторів:
а та б – стержневі; в та г – броньові
Трифазні трансформатори (рисунок 6.6) виконують стержневими. На кожному стержні розміщують первинну і вторинну обмотки однієї з фаз (А, В, С). Стержні з'єднують між собою ярмами. Первинні і вторинні обмотки можуть бути з'єднані зіркою, або трикутником.
Рисунок 6.6 – Схематичне зображення конструкції трифазного трансформатора