Міністерство освіти та науки України

Одеський національний політехнічний університет

Кафедра економіки підприємств

Курсова робота

з курсу «Мікроекономіка»

за темою №5 «Загальний погляд на ефективність ринку з конкуренцією»

варіант № 59

Виконав: студентка 2 курсу

гр. ОП-103

Лівенцова А. М.

Перевірив:

Задорожко Г. І.

Одеса 2011 р.

Зміст

Вступ

1 Практична частина (варіант № 59)

1.1 Моделювання поведінки споживача

1.2 Явні та неявні витрати фірми на ринку монополії

1.3 Моделювання поведінки конкурентної фірми. Оптимілізація обсягів виробництва фірми в умовах досконалої конкуренції 1.4 Галузеве пропонування в умовах досконалої конкуренції 1.5 Моделювання поведінки монопольної фірми

2Теоретична частина (№5) 2.1 Загальний погляд на ефективність ринку з конкуренцією Висновки Список використаних джерел

1 Практична частина (варіант №59)

1. Моделювання поведінки споживача

Дані варіанту: I=18, Px=1 Py=3, ∆I=-3, ∆Px= +2.

Завдання №1

Поведінка споживача досліджується на основі двопродуктової моделі вибору ринкового кошика з товарами X та Y. Функція корисності має вигляд: U = (XY)^0.5=‪√(XY).

1. За даними варіанту побудувати графік (графік 1) бюджетної лінії (I₁)за екстремальними точками.

Для побудови графіку бюджетної лінії (лінії бюджетного обмеження) необхідно скласти рівняння останньої. Її загальний вигляд I = P_x*X +P_y*Y, частковий 18=1Х + 3Y. Побудуємо графік бюджетної лінії за екстремальними точками: якщо Y=0, то Х=18; якщо Х=0, то Y=6. Тобто бюджет споживача дозволяє придбати або 18 одиниць товару Х, або 6 одиниць товару Y. Позначаючи кількість товару Х на горизонтальній вісі, кількість товару Y – на вертикальній , побудую бюджетну лінію. ( мал. 1).

2 Обчислити параметри точки рівноваги. Числове значення кількості товарів X та Y, а також рівня корисності знаходимо, розв’язавши систему рівнянь, утворену рівняннями бюджетної лінії та функцією корисності. У відповідності до заданої функції U обчислити і побудувати криву корисності (байдужості) (U₁) на графіку бюджетної лінії. Визначити параметри точки рівноваги і позначити її на графіку літерою Е^*₁.

Визначимо точку рівноваги споживача і побудуємо криву корисності , скориставшись такими рівняннями:

• Бюджетна лінія споживача описується рівнянням: I = P_x*X +P_y*Y

• Функція корисності: U = (X*Y)^0.5=√(X*Y).

Розв’язуємо систему рівнянь:

;

;

=;

;

ax²+bx² +c=0, де

a = =;

b = == 6.

Дане рівняння має такий частковий вигляд: х² + 6х + с = 0.

Так як точка рівноваги є точкою дотику (однією точкою), то квадратичне рівняння має лише один корінь (тобто дискримінант дорівнює 0):

d = b² – 4ac = +=;

U² = ;

U = X===;

Y = ; I = 2 * U *;

Згідно даних рівнянь визначимо точку рівноваги споживача для часткового випадку:

X =

Y =

Споживач отримає максимум корисності, купуючи 9 одиниць товару Х і 3 одиниці товару Y (визначено точкою рівноваги споживача).

Визначивши параметри точки рівноваги, позначимо її на графіку 1 літерою Е^*_1. Побудуємо криву корисності на графіку 1 у відповідності до заданої функції U і позначимо її літерою U₁. Для цього знайдемо значення функції U для часткового випадку, підставивши відповідні значення у рівняння:

U =

U₁ = ;

Підставляємо отримане значення до заданої функції корисності , яка має вигляд U = (XY)^0.5=‪√(XY) або U²=X*Y, отримуємо значення 27 = XY.

Для побудови кривої байдужості у отримане рівняння, підставляємо умовні значення X та Y, які наведені у таблиці 1.1.

Умовна кількість одиниць товару Y	1	2	3	4	5	6
Умовна кількість одиниць товару X	27	13,5	9	6,75	5,4	4,5

Табл.1.1 умовні значення X та Y, використані для побудови кривої корисності U₁.

3 За даними варіанту ( на графіку 1) зобразити графічно зміну стану рівноваги споживача під впливом зміни його доходу, побудувавши нові бюджетну лінію (I₂), криву корисності (U₂) та точку рівноваги Е^*₂.

Розглянемо другий частковий випадок, де бюджет споживача дорівнює 15 (18 – 3) = 15 ум. од.

Для побудови нової бюджетної лінії I₂, складемо рівняння, яке має загальний вигляд I = P_x*X +P_y*Y, частковий 15=Х + 3Y. Тобто новий бюджет споживача дозволяє придбати або 0.06 одиниці товару Х, або 5 одиниць товару Y. Зобразимо нову бюджетну лінію на графіку 1, позначивши її I₂.

Для визначення нової точки рівноваги споживача, підставимо відповідні значення до рівнянь:

Отримуємо для часткового випадку 2:

=7.5;

=2.5.

Споживач отримує максимум корисності, купуючи 7.5 одиниці товару Х і 2.5 одиниці товару Y ( визначено параметрами точки рівноваги для 2 часткового випадку).

За розрахованими параметрами, зобразимо точку рівноваги споживача для другого часткового випадку, на графіку 1, позначивши її літерою Е^*₂.

Для побудови нової кривої корисності у відповідності до заданої функції U знайдемо значення функції U для часткового випадку 2, підставивши відповідні значення у раніше розраховане рівняння:

U =

U₂ = ;

Підставляємо отримане значення до заданої функції корисності , яка має вигляд U = (XY)^0.5=‪√(XY) або U²=X*Y, отримуємо значення 4,33 = XY.

Для побудови кривої байдужості U₂ в отримане рівняння, підставляємо умовні значення X та Y, які наведені у таблиці 1.2.

Умовна кількість одиниць товару X	4,33	2,88	2,17	1,44	1,08	0,96
Умовна кількість одиниць товару Y	1	1.5	2	3	4	4.5

Табл.1.2. Умовні значення X та Y, використані для побудови кривої корисності U₂.

Відобразивши дані умовні значення на графіку 1, побудуємо нову криву корисності, позначивши її U₂.

4 На основі одержаних результатів побудувати:

а) криву «дохід споживання» (на графіку 1) і визначити який з двох товарів є більш якісним;

б) криві Енгеля для товарів Х та Y ( на графіку 2) і визначити характер цих товарів – вони є нормальними чи нижчими.

Для побудови кривої «дохід споживання» на графіку 1, позначені точки дотику бюджетних ліній з кривими корисності, тобто точки Е^*₁ та Е^* ₂, з’єднаємо між собою. Отримана крива і є кривою «дохід споживання» для заданого часткового випадку. Вона показує, яким чином змінюється споживання людини в міру зміни її доходу ( у даному випадку зменшення). У такому випадку, коли погіршується добробут людини, скорочується споживання одного із благ, умовно названого неякісним. Для нашого випадку товари Х та Y є однаково якісними.

Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача.

Позначаючи на горизонтальній вісі кількість товару Q, дохід споживача I – на вертикальній, побудуємо криві Енгеля для товару Х та Y на графіку 2.

В результаті побудови кривих Енгеля, бачимо, що і товар Х, і товар Y є нормальними, так як при збільшенні доходу споживача, попит на ці товари збільшується.

5 Показати графічно реакцію споживача на зміну ціни товару Х згідно даних варіанту (змінюється лише ціна товару Х, а бюджет залишається початковим I₁). Повторити (на графіку 3) бюджетну лінію (I₁) та криву корисності (U₁) з точкою рівноваги Е^*₁ та побудувати нові бюджетну лінію (I₃), криву корисності (U₃), позначивши нову точку рівноваги Е^*₃. Визначити і показати графічно величини ефекту, заміни, ефекту доходу та загального ефекту для товарів Х та Y.

1. Ціна товару Х змінюється при початковому бюджеті I₁ = 18 від Р_х до ∆Р_х (∆Р_х = +2), звідси: Р_х3 = P_x1 + ∆Р_х = 1 + 2 = 3

2. Знайдемо кіл-ть товару X при зміні ціни на товар Х (кіл-ть товару Y залишається тією ж, так як змінюється ціна лише на товар Х):

Х₃ = I₁ / P_x3 = 18 / 3 =6

3. Знайдемо координати т. рівноваги E^*₃:

х₃ = 18/2*3=3

y₃ = 18/2*3=3

Отже, E^*₃ (3; 3)

4. Визначаємо нову корисність (U₃): U²₃ = I²₁ / 4*P_x3*P_y3

U²₃ = 18² / 4*6*3 = 324/ 72 = 4,5, для побудови кривої візьмемо деякі точки:

X	1	2	3	4	5
Y	4,5	2,25	1,5	1,125	0,9

5. Будуємо на гр. 3 I₁, U₁, E₁ та нові I₃, U₃, E₃.

6. На основі одержаних даних щодо зміни точок рівноваги споживача за зміни ціни товару Х побудувати :

А) криву «ціна-споживання» ( на графіку3)

Через т. E₁^*та т.E₃^*проводимо криву. Ця крива і буде кривою «ціна споживання для даного часткового випадку.

Б) на основі графіка «ціна-споживання» побудувати взаємозв’язаний з ним графік індивідуального попиту на товар Х ( на графіку4).

Для побудови графіку попиту на товар Х на горизонтальній вісі позначаємо кількість спожитого товару Х, а на вертикальній – ціну товару Х. Позначивши точки E₁^*та E₃^* на даному графіку, з’єднаємо їх та отримуємо графік індивідуального попиту для даного часткового випадку.