А

авари́йность аварі́йність, -ності.

администрати́вно-территориа́льный адміністрати́вно-територіальний.

апроби́рование апробува́ння; апробированный апробо́ваний; апробировать апробува́ти.

Б

балла́стный бала́стний; балла́стный пробе́г бала́стний пробі́г, - у.

ба́нковский перево́́д ба́нківський пере́каз, -у.

бе́дствие ли́хо; стихийное б. стихі́йне ли́хо.

безопа́сность безпе́ка.

бесперебо́йные поступле́ния безперебі́йні надхо́дження.

благоприя́тные усло́вия сприя́тливі умо́ви.

брони́рование (закрепление за кем, -чем-л.) бронюва́ння; брони́рованный (закрепленнный за кем, -чем-л.) броньо́ваний; брони́ровать (закреплять за кем, -чем-л.) бронюва́ти брони́роваться бронюва́тися.

быстроде́йствующий швидкоді́йний.

В

ввести́ в де́йствие увести́ в ді́ю.

ввести́ по́шлины запрова́дити ми́то (збір).

ввести́ в соста́в ввести́ до скла́ду.

взаимосвя́зь взаємозв’язок, - зку́, м.

в значи́тельной степени значно́ю мі́рою.

взыска́ние 1. (действие) стя́гнення, пра́влення, спра́влення, (неокнч. – ещё) стяга́ння, стя́́гування, справля́ння; 2. (наказание) стя́гнення; (кара) покара́ння, ка́ра; дисциплина́рное взыска́ние дисципліна́рне стя́гнення.

взыска́ние пени́ стя́гнення пені́.

взыска́ть неусто́йку стягну́ти недотри́мку.

визуа́льный візуа́льний.

внедре́ние впрова́дження; (неокнч. д. – ещё) впрова́джування.

внешнеэкономи́ческая связь зовнішньоекономі́чний зв’язо́к.

вне́шняя среда́ зо́внішнє середо́вище (ото́чення).

возвраща́ть заё́м поверта́ти по́зику.

возглавля́ть, возгла́вить (что) очо́лювати, - люю, - люєш, очо́лити (що), стоя́ти (бути) на чолі́, ста́ти (ста́ну, ста́неш) на чолі́ (чого).

возлага́ть возложи́ть 1. кла́сти (кладу́, кладе́ш), покла́сти; 2. перен. поклада́ти, покла́сти, склада́ти, скла́сти; (поручаться – ещё), доруча́ти, доручи́ти; возложи́ть зада́ние доруча́ти, доручи́ти (поклада́ти, покла́сти) завда́ння; возложи́ть отве́тственность на кого-, что поклада́ти, покла́сти (склада́ти, скла́сти) відповіда́льність на кого-що.

вознагражде́ние 1. (действие) ви́нагородження, (неоконч. д. – ещё) винагоро́джування; 2. (плата за что-л.) винагоро́да, ж., ви́нагородження, а́вторское, де́нежное, единовре́менное, ежего́дное, премиа́льное, страхово́е в. а́вторська, грошова́, одноразова, щорічна, преміа́льна, страхова́ винагорода; в. за вы́слугу лет винагоро́да за ви́слугу ро́ків.

возраста́ние зроста́ння; в. сто́имости з. ва́ртості.

в по́лном объе́ме у по́вному о́бсязі.

в рассро́чку на ви́плат.

в сле́дующем году́ у насту́пному році; насту́пного року.

в сро́ки у стро́ки (те́рміни).

втори́чный (представля́ющий втору́ю ста́дию) втори́нний; втори́чное сырье́ втори́нна сировина́.

вынужда́ть, вы́нудить (к чему) зму́шувати, -шую, -шуєш, зму́сити (зму́шу, зму́сиш), виму́шувати, ви́мусити, -мушу, -мусиш (до чого); (принуждать – ещё) приму́шувати, приму́сити, приси́лувати, -лую, луєш.

выража́ть, вы́разить 1. (передава́ть) виража́ти/ ви́разити, -ажу, -азиш; (передавать словами – обычно) висло́влювати/ ви́словити, -влю, -виш; 2. (обозначать, исчислять) виража́ти/ви́разити; в. в ци́фрах в. в ци́фрах.

выполне́ние викона́ння (неоконч. д. – ещё) вико́нування.

вы́ручка (полученное в качестве прибыли) виторг, -у, ви́ручка.

вычисли́тельная те́хника обчи́слювальна те́хніка.

Гг

горю́че-сма́зочные материа́лы па́ливно-масти́льні матеріа́ли.

груз (кладь) ванта́ж, -у; скоропо́ртящийся г. ванта́ж, що шви́дко псує́ться, швидкопсувни́й в.

Д

Да́льний Восто́к Дале́кий Схід, Д. Схо́ду.

да́нные да́ні, -их, мн., ім.

деле́ние (на шкале) по́ділка; (процесс) по́діл, -лу; мат. ді́лення; д. вы́нужденное по́діл ви́мушений, д. нулево́е по́ділка нульова́; д. самопроизво́льное по́діл спонта́нний.

длинноме́рность довгорозмі́реність, -ности, довгомі́рність, -ності.

дли́тельность трива́лість, -лості; довгоча́сність, -ності, до́вгість, -гості.

добросо́вестность сумлі́нність, -ності, со́вісність, добросо́вісність.

добы́ча 1. (действие) добува́ння, здобува́ння; добува́ння, видобува́ння, ви́добуток, -тку; 2. горн. ви́добуток, добу́ток, -тку.

дове́ренность (о документе) дору́чення, дові́реність, -ності; по дове́ренности за дору́ченням, з дору́чення.

довери́тельный дові́рчий; довери́тельные опера́ции дові́рчі опера́ції.

договорё́нность домо́вленість, -ності; по договорённости за домо́вленістю.

долгосро́чный довгостроко́вий, довготерміно́вий; долгосро́чная ссу́да довгостроко́ва (довготерміно́ва) по́зичка.

до́ля 1. (часть) ча́стка; 2. (судьба) до́ля.

доставля́ть, доста́вить (кого, что) 1. (препровождать к месту назначения) доставля́ти, доста́вити, -влю, -виш; доставля́ть това́р доставля́ти, доста́вити това́р; 2. (дава́ть, предоставля́ть) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), надава́ти, нада́ти (що, чого); предоста́вить слу́чай да́ти наго́ду; 3. (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти (чого).

Е (Ё)

единонача́лие єдинонача́льність, -ності.

ежего́дный щорі́чний.

ежеме́сячные платежи́ щомі́сячні платежі́.

ежесеку́ндно нареч. щосеку́нди, щосеку́ндно; (каждое мгновение – ещё) щоми́ті, щоми́ть.

ёмкость є́мність, -ності; ё. входна́я є́мність вхідна́; ё. ка́жущаяся є́мність позі́рна; ё. переме́нная є́мність змі́нна; ё. уде́льная є́мність питома.

есте́ственный 1. приро́дний (настоящий, непринужденный, ещё) натура́льний; есте́ственные бога́тства приро́дні бага́тства; 2. (о науках) природни́чий, природозна́вчий.

Ж

желе́зная доро́га залізни́ця.

железнодоро́жный залізни́чний.

жесткие тре́бования жорсткі́ вимо́ги.

З

забасто́вка страйк, -у, м.; забастовщик страйка́р, -я; забастовщица страйка́рка.

заблаговре́менно нареч. завча́сно, завчасу́, заздалегі́дь.

забо́та 1. (беспоко́йство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л. – ещё) клопота́ння; (хло́поты – ещё) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; 2. (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дбання́ и дба́ння.

зада́ча 1. завда́ння; 2. мат.и пр.зада́ча, -і, ор. –ею, р. мн. задач.

законода́тельство законода́вство.

зало́г 1. заста́ва, ж.; отдава́ть в з. віддава́ти в заста́ву; 2. (перен. свидетельство, доказательство чего-л.) запору́ка; зало́говый заставни́й.

залогодержа́тель юр. заставоутри́мувач; залогодержа́тельница заставоутри́мувачка.

замести́тель засту́пник, -а (офіційна назва поса́ди); замісни́к, -а (посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки).

за́мкнутость за́мкнутість, -тості, за́мкненість, -ності.

занима́емая до́лжность обі́ймана (за́ймана) поса́да.

запасны́е дета́ли запасні́ дета́лі, р., мн. запасни́х дета́лей.

звено ла́нка; (в цепи – обычно) кільце́.

И

избега́ть, избежа́ть и избе́гнуть уника́ти, уни́кнути.

избы́точный (превышающий потребность) надли́шковий, надмі́рний; (лишний) за́йвий.

изде́ржки мн. ви́трати, -ат, непроизводи́тельные, первонача́льные, побо́чные, произво́дственные, торго́вые, тра́нспортные и. непродукти́вні, пе́рвісні, побі́чні, виробни́чі, торгове́льні (торго́ві), тра́нспортні в.; и. обраще́ния, произво́дства в. о́бігу, виробництва.

излага́ть, изложи́ть виклада́ти, ви́класти, -аду, -адеш.

изложе́ние 1. ви́клад, -у; (действие – ещё) ви́кладення, виклада́ння; ви́слів, -слову, (действие – ещё) ви́словлення, висло́влювання; 2. (письменный пересказ) пере́каз.

измери́тель вимі́рник, вимі́рювач.

и́менно са́ме.

иму́щество майно́, скарб, -у, добро́, редко має́тність, -ності; госуда́рственное иму́щество держа́вне майно́.

исключе́ние 1. (действие) ви́ключення, (неоконч. д. – ещё) виключа́ння; 2. (отступление от нормы, правил) ви́няток, -тку, м.; без исключе́ния без ви́нятку.

исполне́ние сле́дующих рабо́т викона́ння таки́х робі́т.

испыта́тельный сро́к випро́бувальний те́рмін.

иссле́дование 1. (действие) дослі́дження, (неоконч. – ещё) дослі́джування; 2. (научное сочинение) дослі́дження, ро́звідка.

исчезнове́ние зни́кнення, щеза́ння.

К

конкурентоспосо́бный конкурентоспромо́жний.

ко́свенный (не посредственный) побі́чний, непрями́й; ко́свенные нало́ги непрямі́ пода́тки.

косо́й ко́сий.

коти́рованный фин. коти́руваний.

котиро́вка фин. коти́рування; биржева́я к. біржове́ к.; котиро́вочный котирува́льний.

кра́йне нареч. на́дто, аж на́дто; (очень) ду́же, конче; (весьма́) ве́льми; (чрезвыча́йно) надзвича́йно.

кра́тное отноше́ние кра́тне відно́шення.

кратча́йший превосх. ст. найкоротший.

крива́я сущ. крива́, -вої.

кругосве́тный навколосві́тній, -ня, -нє.

Л

ледо́вый льодови́й; (ледяной - еще), крижани́й; ледо́вая ка́рта льодова́ ка́рта; ледо́вый класс льодови́й клас.

лесно́й лісови́й, реже лісни́й; лесно́е хозя́йство лісове́ господа́рство; лесно́й институ́т лісни́й інститу́т; лесно́й край лісови́й (лісни́й) край; лесны́е бога́тства лісові́ бага́тства; лесны́е гру́зы лісові́ вантажі́.

лесобума́жные това́ры лісопаперо́ві това́ри.

ликвида́ция неиспра́вности усу́нення неспра́вності.

лицево́й 1. (относящийся к лицу человека) лицьови́й, лице́вий; лицевой угол лицьови́й (лице́вий) кут; лицевы́е мы́шцы лицьові́ (лице́ві) м’я́зи; 2. (наружный, передний) лицьови́й, лице́вий; (верхний – еще) горі́шній, ве́рхній; (о здании – обычно) чі́льний, чолови́й; лицево́й фаса́д архит. чолови́й фаса́д; 3. (личный) особо́вий, лицево́й счёт особо́вий раху́нок; 4. (о старинных рукописях, книгах) лице́вий.

ли́чно нареч. особи́сто.

ло́жный 1. (неверный) непра́вильний, неві́рний, (ошибочный) помилко́вий, хи́бний; 2. (фальшивый) неправди́вий, фальши́вий; (притворный, поддельный) уда́ваний; (ненастоящий) неспра́вжній.

М

мастерска́я сущ. майсте́рня.

мероприя́тия по… за́ходи щодо (для, до).

ме́ры предупрежде́ния о за́ходи попере́дження про.

металлоизде́лия металови́ріб, -робу.

мешо́к мішо́к, -шка́.

мно́жество 1. (большое количество) бе́зліч, -і; (многочисленность) числе́нність, -ності; во множестве у вели́кій кі́лькості; без лі́ку; 2. мат. множина́.

мо́щный 1. (могу́чий) могу́тній, поту́жний; 2. техн. поту́жний, 3. (о пласте) поту́жний, товсти́й.

Н

набо́р набі́р, -бо́ру, (неоконч. д. – еще) набира́ння; бюдже́тный н. бюдже́тний н.

нава́лочный техн. 1. (относящийся к навалу, навалке) нава́лочний, накидни́й; 2. (служащий для наваливания) нава́лювальний.

нагружа́ть, нагрузи́ть наванта́жувати, наванта́жити.

надба́вка надба́вка, де́нежная н. грошова́ н., н. к тари́фным ста́вкам и должностны́м окла́дам н. до тари́фних ста́вок і посадо́вих окла́дів; надба́вочный надбавни́й, надба́вочний.

надстро́ечный надбудо́вний.

наём (действие) найма́ння, ср., найо́м (род. на́йму); жили́щный, иму́щественный н. юр. житлови́й, майнови́й, найо́м, н. рабо́чей си́лы н. робо́чої си́ли; рабо́тать по на́йму працюва́ти за на́ймом (по найму); наёмный на́йманий, найо́мний; наёмная пла́та найо́мна пла́та; наёмный труд на́ймана пра́ця.

назнача́ть, назна́чить признача́ти, призна́чити; (определять, устана́вливать – ещё) визнача́ти, ви́значити; н. на до́лжность п. на поса́ду; н. це́ну п. (в.) ці́ну.

назна́ченный призна́чений, ви́значений.

называ́емый: так н. так зва́ний.

наилу́чшим о́бразом якнайкра́ще, щонайкра́ще.

нака́зывать, наказа́ть кара́ти, покара́ти.

нали́чные де́ньги готі́вка.

нало́г пода́ток, -тку.

наме́рения на́мір, -у, м.

наме́ренно нареч. з на́міром, навми́сно, навми́сне, уми́сне.

наме́ренность навми́сність, -ності, уми́сність, -ності.

наме́ренный навми́сний, уми́сний.

нанести́ уще́рб завда́ти зби́тків.

на основа́нии на підста́ві.

направление 1. (действие) напра́влення, (неоконч. – еще) направля́ння, спрямува́ння, (неоконч. – еще) спрямо́вування, скерува́ння; (неоконч. – еще) скеро́вування; 2. (линия движения, путь развития) на́прям, -у, м.; на́прямок, -мку, м.; 3. (общественное течение) на́прям, на́прямок; 4. (документ) напра́влення.

наруше́ние пору́шення (неоконч. д. – еще) пору́шування; н. пра́вил п. пра́вил.

неме́дленный нега́йний.

ненадлежа́щий книжн. ненале́жний; (неправильный, неподходящий – еще) неслу́шний; (несоответствующий – еще) невідпові́дний; (ненужный – еще) непотрі́бний; ненадлежа́щим о́бразом ненале́жно, не як нале́жить, ненале́жним чи́ном; (не так, как следует) не як слід; (не так, как надо) не як тре́ба.

неоспори́мый незапере́чний; (бесспорный – еще) безпере́чний, безспі́рний.

неотъе́млемый невід’є́мний.

непредви́денность непередба́ченість, -ності; непредви́денный непередба́чений.

нера́венство нері́вність, -ності.

нетерпи́мый 1. нетерпи́мий, неприпусти́мий, неприпуще́нний, недопусти́мий, недопуще́нний, (несносный) несте́рпний; 2. (лишенный терпимости) нетерпи́мий.

неурожа́й неврожа́й, -жа́ю.

неусто́йка в разме́ре недотри́мка (неусто́йка) ро́зміром.

нисходя́щий 1. прич. яки́й (що) схо́дить уни́з; 2. в знач. прил. низхі́дний, спадни́й; по нисходя́щей ли́нии по низхі́дній (спадні́й) лі́нії.

нормати́в нормати́в, -у.

нормиро́вка нормува́ння, ср., унормува́ння, ср.; нормиро́вочный нормува́льний; нормиро́вщик нормува́льник, нормировщица нормувальниця.

но́рмо-час но́рмо-годи́на, ж.

носи́тель носі́й, -ія́.

ну́жно тре́ба, потрі́бно; ну́жный потрі́бний; вы́дать ну́жную су́мму ви́дати потрі́бну су́му.

О

обеспече́ние 1. (действие) забезпе́чення, убезпе́чення; (неоконч. – еще) забезпе́чування, убезпе́чування; редко забезпе́ка; 2. (материальные ценности, деньги и т.п.; гарантия) забезпе́чення.

обеспе́чивать, обеспе́чить 1. (кого-что, кем-чем) забезпе́чувати, -чую, -чуєш, забезпе́чити; (снабжать) постача́ти, поста́чити; (кому-чому, кого-що, ким-чим).

обзо́р о́гляд, -у; о. печа́ти о. пре́си; обзо́рный оглядо́вий; обзо́рная ле́кция, статья́ оглядо́ва ле́кція, стаття́.

о́бласть 1. (административно-территориальная единица) о́бласть; 2. (отрасль, деятельность, круг занятий и т.п.) га́лузь, сфе́ра; 3. (отрасль народного хозяйства) га́лузь; рабо́тать в о́бласти строи́тельства працюва́ти в га́лузі будівни́цтва.

обновля́ть, обнови́ть 1. обновля́ти і обно́влювати, -люю, -люєш; обнови́ти, -новлю́, -но́виш, оновля́ти і оно́влювати, онови́ти; (заменять новым, восстанавливать, освежать – еще) поновля́ти і поно́влювати, понови́ти.

обоснова́ние обґрунтува́ння, нау́чное о. науко́ве о.

обосно́вывать обґрунто́вувати.

оборо́тные сре́дства оборо́тні (обіго́ві) ко́шти.

обстоя́тельство обста́вина, ж.; смягча́ющие обстоя́тельства пом’я́кшуючі обста́вини; обстоя́тельства де́ла обста́вини спра́ви; по семе́йным обстоя́тельствам через роди́нні (сіме́йні) обста́вини; стече́ние обстоя́тельств збіг обста́вин.

обусла́вливать обумо́влювати, -люю, -люєш, обумо́вити, -влю, -виш; (служить причиной – обычно) зумо́влювати, зумо́вити.

обы́денный щоде́нний, повсякде́нний (повседневный); (обыкновенный) звича́йний; (будничный) буде́нний.

обя́занность обо́в’язок, -зку; пови́нність, -ності; по обя́занности з обо́в’язку.

огова́ривать, оговори́ть (обусла́вливать в договоре) застерига́ти, застерегти́, -ежу́, -еже́ш; (заранее договариваться) домовля́тися, домо́витися, -влюся, -вишся; (делать оговорку) роби́ти застере́ження, зроби́ти застере́ження, застеріга́ти, застерегти́; о. усло́вия д. про умо́ви.

огово́ренные сро́ки обумо́влені те́рміни.

огово́рка (разъясни́тельное замеча́ние) застере́ження, ср.; без огово́рок без застере́жень; с огово́ркой з застере́женням.

ограниче́ние обме́ження; (неоконч. действие – еще) обме́жування.

односторо́нний однобі́чний, односторо́нній.

ожида́ние 1. чека́ння, очі́кування; по́сле до́лгих ожида́ний пі́сля до́вгого о. 2. (надежда, расчет) сподіва́ння, споді́ванка; сверх (про́тив) вся́кого ожида́ния над (по́над) уся́ке с.

оконча́тельный остато́чний.

округля́ть, округли́ть окру́глювати и округля́ти, округли́ти.

опла́та 1. (действие) опла́та, (неоконч. – еще) опла́чування, ср.; спла́та, (неоконч. – еще) спла́чування; 2. (уплачиваемые деньги) опла́та.

опозда́ние запі́знення, спі́знення.

о́пыт 1. (совокупность знаний) до́свід, -у; передово́й о. передови́й д.; 2. (исследование, эксперимент) до́слід, -у.

оса́дка 1. (сооружения, грунта и т.п.) осіда́ння; 2. мор. оса́дка.

ослабле́ние 1. осла́блення, (неоконч. д. – еще) ослабля́ння; 2. осла́блення, посла́блення, (неоконч.д. – еще) ослабля́ння, послабля́ння; 3. осла́блення, ослабля́ння, посла́блення, послабля́ння; поле́гшення; попу́щення, (неоконч. д. – еще) попуска́ння; зме́ншення, (неокнч. д. – еще) зме́ншування.

осмо́тр о́гляд, -у, осмо́тренный огля́нутий.

осуществи́ть здійсни́ти, -ню́, -ни́ть, -нимо́, -ня́ть; осуществи́ться здійсни́тися; осуществи́ть сде́лку здійсни́ти уго́ду.

отве́тственность відповіда́льність, -ності; администрати́вная, дисциплина́рная, договорна́я, коллекти́вная, материа́льная, персона́льная, уголо́вная о. адміністрати́вна, дисципліна́рна, догові́рна, колекти́вна, матеріа́льна, персона́льна, криміна́льна в.; возложи́ть о. покла́сти в.; нести́ о. не́сти в.; привле́чь к отве́тственности притягти́ до відповіда́льності; отве́тственный відповіда́льний; отве́тственный дежу́рный, секрета́рь відповіда́льний чергови́й, секрета́р.

отгрузи́ть това́р відванта́жити това́р.

отправи́тель відправни́к, -а.

отсро́чивать/ отсро́чить відстрочувати/ відстро́чити.

отсчёт ві́длік, -ку; о. ло́жный ві́длік фальши́вий.

отчёт звіт, -у, мн. –и, -ів.

отчётность зві́тність, -ності.

отчётный зві́тний.

оце́нка оці́нка; дать оце́нку чему́ да́ти оці́нку чому.

оце́ночный оці́нний, оці́ночний, (определяющий, устанавливающий стоимость, ценность – еще) оці́нювальний; о. лист оці́нний лист; оце́ночная коми́ссия оці́нювальна комі́сія, оце́ночная сто́имость оці́нна (оці́ночна) ва́ртість.

очи́стка очи́щення; (неоконч. действие – еще) очи́щування.

П

парохо́дство паропла́вство

перево́зка переве́зення, переві́з, п. гру́зов ма́лой ско́ростью переве́зення вантажі́в мало́ю шви́дкістю; при перево́зке під час переве́зення (перево́зу); перево́зочный перевізни́й.

перегово́ры перегово́ри, -рів; двусторо́нние п. двосторо́нні п.; п. на вы́сшем у́ровне п. на ви́щому рі́вні; вести́ п. вести́ п.; путём перегово́ров шляхо́м перегово́рів.

пересече́ние пере́тин; (неоконч. действие – еще) перетина́ння.

пересмо́тр пере́гляд, -у, (неоконч. действие – еще) перегляда́ння.

пе́речень пере́лік, -у.

печа́тать 1. друкува́ти; -ку́ю, -ку́єш; 2. текст. вибива́ти; 3. (оставля́ть следы́) залиша́ти (відбива́ти) сліди́.

пиломатериа́лы пиломатеріа́ли, -лів; пиломатеріал ед. пиломатері́ал, -у.

пла́вание пла́вання; (действие – еще) плавба́; кругосве́тное пла́вание круглосві́тнє (навколосві́тнє) пла́вання.

плавсре́дство плавза́сіб, -собу.

пла́та пла́та, платня́.

по безнали́чному расчёту за безготівко́вим розраху́нком.

повреди́ть обору́дование пошко́дити (ушко́дити) обладна́ння (устаткува́ння).

поврежде́ние гру́за ушко́дження вантажу́.

повсеме́стный повсю́дний.

повыше́ние підви́щення, (неоконч. д. – еще) підви́щування; підне́сення; підняття́, (неоконч. д. – еще) підніма́ння, підійма́ння; зроста́ння.

погру́зка наванта́ження.

подавля́ющая часть перева́жна (величе́зна) части́на.

пода́ть сво́дку пода́ти зве́дення.

пода́ча ваго́на подання́ ваго́на.

подде́рживать свя́зи підтри́мувати (підде́ржувати) зв’язки́.

подписа́ние підписа́ння.

подтвержде́ние підтве́рдження; стве́рдження; в п. чего на п. чого.

подразделе́ние підро́зділ, -у, м.; (действие) по́діл, -у, м.

подъездно́й під’їзний; подъездно́й путь ж.-д. під’їзна ко́лія.

подъём у́ровня произво́дства підне́сення рі́вня виробни́цтва.

покра́ска фарбува́ння, пофарбува́ння, кра́шення, покра́шення.

покупно́й 1. (покупаемый) купо́ваний, покупни́й; (купленный) ку́плений; 2. (покупательный) купіве́льний, купува́льний; покупна́я цена́ эк. купіве́льна ціна́.

поле́зная информа́ция кори́сна інформа́ція.

полномо́чие повнова́ження.

получа́тель оде́ржувач, -а; (адресат) адреса́т, -а; п. гру́за, информа́ции о. вантажу́, інформа́ції; получа́тельница оде́ржувачка, адреса́тка.

полу́ченная су́мма оде́ржана (отри́мана) су́ма.

помещение 1. (действие) помі́щення, (неоконч. – еще) приміща́ння, помі́щення, розташува́ння, розмі́щення, (неоконч. – еще) розташо́вування, розмі́щування, умі́щення, (неоконч. – еще) умі́щування, (неоконч. – еще) улаштува́ння, (неоконч. – еще) улашто́вування; 2. (здание, комната) примі́щення; (для жилья – еще) поме́шкання, обл. ме́шкання.

поми́мо предл. с род. п. крім, опріч; (минуя) без (кого-чего); (вне) по́за (ким-чим); (вопреки) всу́переч (кому-чому).

по оши́бке через по́ми́лку.

поруче́ние 1. дору́чення; по поруче́нию з дору́чення, за дору́ченням; де́нежное поруче́ние спец. грошове́ дору́чення; 2. (действие) дору́чення, (неоконч. – еще) доруча́ння, довіря́ння, дові́рення.

после́дствие на́слідок, -дку, м.; оста́вить без после́дствий канц. лиши́ти без прийняття́ рі́шення (відхили́ти).

посре́дническая де́ятельность посере́дницька дія́льність, -ності.

поста́вка това́ра постача́ння това́ру.

поставщи́к постача́льник, -а.

поступле́ние су́ммы надхо́дження су́ми.

по той причи́не з тіє́ї причи́ни.

потребле́ние спожива́ння; (расход) ви́трата, ж., витрача́ння; потребле́ние то́плива ви́трата па́лива; това́ры широ́кого потребле́ния това́ри широ́кого вжи́тку; потребля́емый спожи́ваний, витра́чуваний.

потре́бность потре́ба, жи́зненные, расту́щие потре́бности життє́ві, зроста́ючі потре́би; потре́бности в деньга́х, в рабо́чей си́ле п. в гро́шах, в робо́чій си́лі; удовлетворя́ть потре́бности задовольня́ти потре́би.

по́шлина ми́то, ср.; подлежа́щий обложе́нию по́шлиной яки́й (що) підляга́є обкла́денню ми́том; по́шлинный ми́тний.

предвари́тельный попере́дній; по предвари́тельным да́нным, подсчётам за попере́дніми да́ними, підраху́нками.

предложе́ние 1. (действие) пропонува́ння; 2. (то, что предлагается) пропози́ція, ж.; 3. эк. пропози́ція; спро́с опережа́ет предложе́ние по́пит випереджа́є пропози́цію.

предоста́вить нада́ти.

предоставле́ние нада́ння́; предоставле́ние жило́й пло́щади, креди́тов н. житлово́ї пло́щі, креди́тів.

предоста́вить пра́во нада́ти (да́ти) пра́во.

предполага́емый результа́т передба́чуваний результа́т.

предположе́ние 1. припу́щення; 2. (предварительный замысел, намерение) за́дум, -у, м., на́мір, -у, м.

предпочита́ть, предпоче́сть 1. (кого-что, кому-чему) віддава́ти (-даю́, -дає́ш) перева́гу, відда́ти (-да́м, -даси́) перева́гу, (кому-чому над ким-чим), дава́ти перева́гу, да́ти перева́гу (кому-чому над ким-чим, перед ким-чим, проти кого-чого); 2. (делать что-л.) волі́ти, зволі́ти (робити що); (несов.: считать лучшим) вважа́ти за кра́ще, визнава́ти (-знаю́, -знає́ш) за кра́ще (робити що); предпочёл отказа́ться (зволі́в/ ви́знав за кра́ще) відмо́витися.

предприня́ть ме́ры ужи́ти за́ходів.

представи́тельство представни́цтво.

прекраще́ние припи́нення.

пре́мия пре́мія.

препя́тствие перешкода, ж.; препя́тствовать перешкоджа́ти.

претерпева́ть переме́ны зазнава́ти, зазна́ти змін.

привлека́ть, привле́чь притяга́ти и притя́гувати/ притягти́, -ягну́, -я́гнеш и притягну́ти; (к участию, использованию и т.п.) залуча́ти/ залучи́ти, -учу́, -у́чиш; привлека́ть к рабо́те з. до робо́ти; привлека́ть к отве́тственности п. до відповіда́льності.

привлече́ние 1. притя́гнення, (неоконч. д. – еще) притяга́ння, залу́чення, приве́рнення, (неоконч. д. – еще) приверта́ння; 2. прихи́лення, (неоконч. д. – еще) прихиля́ння, приве́рнення.

приго́дный прида́тний.

прие́млемый прийня́тний, прие́млемость прийня́тність, -ності; припусти́мість, -мості, припу́щенність, допусти́мість, допуще́нність.

прийти́ к вы́воду дійти́ ви́сновку.

принести́ вред завда́ти шко́ди.

приобрете́ние 1. (действие) придба́ння, набуття́, (неоконч. – еще) набува́ння, здобуття́, (неоконч. – еще) здобува́ння, набуття́, (неоконч. – еще) набува́ння, набира́ння; приобрете́ние гражда́нства набуття́ громадя́нства; 2. (то, что приобретено) придба́ння.

приро́ст прирі́ст (род. при́ро́сту), збільшення.

прича́л 1. (действие) прича́лювання, ср.; 2. (место) прича́л, -у.

провозно́й провізни́й.

продово́льственный продово́льчий, продово́льственный кри́зис продово́льча кри́за; продово́льствие продово́льство; запа́сы продово́льствия запа́си продово́льства.

продолжи́тельность трива́лість, -лості, час (-у) трива́ння, довготрива́лість, довгоча́сність, -ності; до́вгість, -гості.

проездно́й биле́т проїзни́й квито́к.

произво́дство 1. виробни́цтво; (действие – еще) продукува́ння, обще́ственное произво́дство суспі́льне в.; произво́дство и воспроизво́дство эк. в. і відтво́рення; ору́дия произво́дства знаря́ддя виробни́цтва; спо́соб произво́дства эк. спо́сіб виробни́цтва, сре́дства произво́дства эк. за́соби виробни́цтва; произво́дство това́ров в. това́рів; рабо́тать на произво́дстве працюва́ти на виробни́цтві; 2. (ведение) прова́дження, прове́дення; произво́дство де́ла в суде́ прова́дження спра́ви в суді́; произво́дство рабо́т викона́ння робі́т; суде́бное произво́дство судочи́нство.

промежу́точный проміжни́й.

пропуска́емая спосо́бность пропускна́ спромо́жність, р. –ності.

профо́рма профо́рма.

про́чий і́нший; про́чее та і́нше; про́чие та і́нші.

Р

рабо́тать сверхуро́чно працюва́ти понаднормо́во (по́над но́рму).

разнообра́зие різномані́тність, -ності, ж.; разнообра́зить урізномані́тнювати, різномані́тнити, -і́чу, -і́тиш; разнообра́зный різномані́тний; са́мые разнообра́зные найрізномані́тніші.

разобщённость роз’є́днаність, -ності; відокре́мленість.

расписа́ние ро́зклад, -у, м.; (боевое, штатное) ро́зпис, -у, м., расписа́ние движе́ния поездо́в, самолётов ро́зклад ру́ху поїзді́в, літакі́в; вне расписа́ния по́за ро́зкладом; по расписа́нию за ро́зкладом; согла́сно шта́тному расписа́нию згі́дно із (зі) шта́тним ро́зписом.

распоряди́тельство розпоря́дництво.

расхо́д 1. (затраты) ви́трата, ж., расхо́ды ви́трати, 2. бухг. вида́ток, -тку.

расхожде́ние розбі́жність, розхо́дження.

ревизио́нная коми́ссия ревізі́йна комі́сія.

речно́й річкови́й.

реше́ние мат. ро́зв’язок, -зку; (действие) розв’яза́ння, (неоконч. – еще) розв’я́зування; (постановление) рі́шення.

родонача́льник родонача́льник.

ры́нок 1. ри́нок, -нку; (базар) база́р, -у; колхо́зный ры́нок колго́спний р., 2. эк. ри́нок; вне́шний, вну́тренний, де́нежный, мирово́й ры́нок зо́внішній, вну́трішній, грошови́й, світови́й р., о́бщий р. спі́льний р., «чёрный» ры́нок „чо́рний” р.; борьба́ за ры́нки сбы́та боротьба́ за ри́нки збу́ту; ры́ночный ри́нковий; ры́ночная сто́имость ри́нкова ва́ртість; ры́ночные отноше́ния ри́нкові відно́сини.

С

своевре́менные поступле́ния своєча́сні (вча́сні) надхо́дження.

сде́лка уго́да; (операция) опера́ція; (дело) спра́ва; биржева́я сде́лка біржова́ опера́ція; вовлека́ть в невы́годную сде́лку втяга́ти в неви́гідну спра́ву; войти́ в сде́лку укла́сти уго́ду; заключи́ть сде́лку укла́сти уго́ду.

сеть 1. сіть, сі́тка; рыболо́вная сеть риба́льська (риболо́вна) с.; 2. (совокупность однородных учреждений, коммуникаций и т.п.) мере́жа, -і, реже сі́тка.

сквозно́й на́скрізний, крізни́й.

ски́дка (уменьшение цены, уступка) зни́жка; со ски́дкой із зни́жкою. скоропо́ртящийся який (що) шви́дко псує́ться, швидкопсу́вний; (непрочный) нетривки́й.

сле́довательно вводн. сл., союз о́тже.

сле́дствие­­­_­ на́слідок, -дку, м.

сле́дующий 1. прич. яки́й (що) іде́; 2. в знач. прил. насту́пний; (дальнейший) да́льший; (ближайший, второй) дру́гий; в сле́дующий раз насту́пного (дру́гого) ра́зу, насту́пним ра́зом; на сле́дующий день на дру́гий день; (когда – ещё) дру́гого (насту́пного) дня; на сле́дующий год на насту́пний (на той) рік; (когда – ещё) насту́пного року; 3. (в знач. мест.: перед перечислением или пояснением) таки́й, от (ось) таки́й; сле́дующим о́бразом так, таки́м чи́ном, таки́м спо́собом, у таки́й (у той) спо́сіб.

случа́йность випадко́вість, -вості.

случа́йный випадко́вий.

сме́шанный змі́шаний; о́бщество со сме́шанным капита́лом товари́ство з (зі) змі́шаним капіта́лом.

со вре́менем зго́дом.

согласо́вывать/ согласова́ть пого́джувати/ пого́дити, -джу, -диш, узго́джувати/узго́дити; согласова́ть вопро́с п. пита́ння.

соде́йствие сприя́ння; (помощь – ещё) допомо́га; (поддержка – ещё) підтри́мка.

соде́йствовать несов. и сов. сприя́ти, посприя́ти; (помогать – ещё) допомага́ти, допомогти́, -можу́, -мо́жеш.

сооруже́ние (здание) спору́да; (действие) спору́дження, (неокнч. д. – ещё) спору́джування; многоэта́жное сооруже́ние багатоповерхо́ва спору́да.

сотру́дничество співробі́тництво; (совместная работа – ещё) співпра́ця, ж.

сохра́нная доста́вка гру́зов доста́вка вантажі́в у ці́лості.

спосо́бствование сприя́ння; спосо́бствовать сприя́ти; спосо́бствующий 1. прич. яки́й (що) сприя́є; 2. (чому) в знач. прил. сприя́тливий (для чого).

специали́ст фахіве́ць, -вця́, спеціалі́ст; молодо́й специали́ст молоди́й с.; специали́ст вы́сшей квалифика́ции, широ́кого про́филя ф. (с.) ви́щої кваліфіка́ції, специали́ст по чему ф. (с.) з чого́; специали́стка фахіве́ць, -вця́, спеціалі́стка.

спо́рный вопро́с спі́рне пита́ння.

спрос и предложе́ние по́пит і пропози́ція.

ссы́лка (указание) посила́ння, ср.; со ссы́лкой на хорошо́ осведомлённые круги́ з посила́нням на до́бре поінформо́вані ко́ла.

стали́йное вре́мя сталі́йний час.

стивидо́р стивідо́р, -а.

сто́имостный эк. ва́ртісний.

стоя́нка стоя́нка.

судовладе́лец судновла́сник, -а.

с уча́стием за у́частю.

суще́ственный істо́тний; (касающийся сути – ещё) суттє́вий; суще́ственное замеча́ние істо́тне (суттє́ве) заува́ження; суще́ственное значе́ние істо́тне зна́чення; суще́ственным о́бразом істо́тно.

с це́лью з мето́ю.

сырьё сировина́, ж.; втори́чное, исхо́дное, коже́венное сырьё втори́нна, вихідна́, шкіряна́ с.; сырьево́й сирови́нний.

Т

теку́щий 1. прич. яки́й (що) тече́; 2. в знач. прил., перен. пото́чний; теку́щий ремо́нт п. ремо́нт; теку́щий счёт п. раху́нок; в теку́щем году́ у пото́чному ро́ці.

типи́чный типо́вий.

типово́й типови́й.

това́р това́р, -у; залежа́лый, ходово́й това́р залёжаний, ходови́й т.; това́ры пе́рвой необходи́мости това́ри пе́ршої необхі́дності; това́ры, по́льзующиеся спро́сом това́ри, на які́ є по́пит (які ма́ють по́пит).

товарообраще́ние эк. товароо́біг, -у.

толкова́ние тлума́чення; ло́жное, превра́тное т. хи́бне (непра́вильне) перекру́чене т.; толкова́ть тлума́чити.

транспортиро́вка обору́дования транспортува́ння устаткува́ння.

трудоёмкий трудомістки́й.

тща́тельный рете́льний, стара́нний.

тяжелове́сный 1. вагови́тий, (тяжелый) важки́й, вели́кої ваги́; 2. (лишенный легкости, перен.) важки́й, незгра́бний; 3. ж.-д., техн.. великовагови́й и великоваго́вий.

У

удобре́ние 1. (действие) удо́брення, (неоконч. – ещё) удо́брювання; угно́єння, (неоконч. – ещё) угно́ювання; 2. (вещество́) до́бриво; (наво́з – ещё) гній, род. гно́ю.

ука́занные да́нные зазна́чені да́ні.

указа́ть срок указа́ти (зазна́чити) те́рмін.

укрупне́ние збі́льшення; укру́пнення; укрупнённый збі́льшений; укру́пнений.

уничтоже́ние зни́щення, (неоконч. д. – ещё) ни́щення, зни́щування.

управле́ние управлі́ння.

управле́нческий управлі́нський.

упроще́ние спро́щення; упрощённый спро́щений.

уравни́тельный зрівня́льний; уравни́тельный нало́г, взнос з. пода́ток, вне́сок.

ускоре́ние прискоре́ння, пришви́дшення.

услу́га по́слуга.

успе́шный успі́шний.

уста́в 1. стату́т, -у; де́йствовать по уста́ву ді́яти за стату́том; 2. (правила поведения, распорядок жизни) зви́чай, -чаю, устав, -у.

уста́вный фонд стату́тний фонд; -у.

уступа́ть/ уступи́ть 1. (кому, что) поступа́тися/ поступи́тися, -уплю́ся, -у́пишся (кому чим); відступа́ти/ відступи́ти, -уплю́, -у́пиш, реже уступа́ти/ уступи́ти (кому що); уступа́ть ме́сто п. мі́сцем; уступа́ть полови́ну до́ма в. полови́ну буди́нку; 2. (кому, в чем) поступа́тися/поступи́тися (перед ким у чому); не уступа́ть в зна́ниях не п. в знання́х.

уточнённый уто́чнений.

уча́сток 1. (часть земли, поверхность чего-л., перен.: область, отрасль чего-л.) діля́нка, ж.; 2. (административный, часть производства) дільни́ця, ж.; враче́бный, избира́тельный у. лі́карська, ви́борча д.; нача́льник уча́стка нача́льник дільни́ці.

учётный 1. обліко́вий; учётная ка́рточка обліко́ва ка́ртка; 2. диско́нтний, дисконто́вий.

учреди́тель организа́ции засно́вник організа́ції.

Ф

фи́рма фі́рма; доче́рняя, иностра́нная, кру́пная, ме́лкая, совме́стная ф. дочі́рня, інозе́мна, вели́ка, дрібна́, спі́льна ф.; фи́рма-изготови́тель ф.-виробни́к; фи́рменный фірмо́вий.

фрахт фрахт, -у; фрахтова́ние фрахтува́ння; фрахто́ванный фрахто́ваний; фрахтова́тель фрахтува́льник; фрахтова́ть фрахтува́ти; фрахто́вка фрахтува́ння; фрахто́вщик фрахтівни́к; фрахто́вый фрахто́вий.

Х

хала́тность недба́лість, -ості.

хлопчатобума́жный баво́вня́ний.

хозя́йственный расчёт господа́рський розраху́нок; господа́рського розраху́нку; на хозя́йственном расчёте на господа́рському розраху́нку.

хране́ние зберіга́ння; (в некоторых выражениях) схов, -у, м.; х. гру́за, ору́жия з. вантажу́, збро́ї; ка́мера хране́ния ка́мера схо́ву.

Ц

целево́й цільови́й; целевы́м назначе́нием цільови́м призна́ченням.

целенапра́вленный цілеспрямо́ваний;

целесообра́зный доці́льний.

целеустремлённый цілеспрямо́ваний.

це́нник торг. цінни́к, -а.

це́нностный эк. ці́ннісний.

Ч

части́чно нареч. частко́во; части́чность частко́вість, -вості.

ча́стный 1. прива́тний; ча́стная со́бственность, торго́вля прива́тна вла́сність, торгі́вля; ча́стное лицо́ прива́тна осо́ба; 2. (частичный) частко́вий; (отдельный) окре́мий.

челове́ко-день эк. люди́но-день (-дня); челове́ко-час эк. люди́но-годи́на, ж.

чи́сленность 1. чисе́льність, -ності; 2. (количество) кі́лькість, -кості; ч. населе́ния к. насе́лення.

чувстви́тельный расхо́д відчу́тна ви́трата.

Ш

шата́ющийся 1. прич. яки́й (що) хита́ється; 2. в знач. прил. хистки́й, хитки́й.

шта́тский циві́льний.

штраф штраф, -у; взима́ть, плати́ть ш. стя́гувати, плати́ти ш.; штраф, взы́скиваемый на ме́сте ш., стя́гуваний на мі́сці; ш. за просто́й ш. за прості́й; штрафно́й штрафни́й; штрафны́е са́нкции ш. са́нкції; штрафова́ние штрафува́ння; штрафова́ть штрафува́ти.

Щ

щебё́нка щебі́нка, щебё́ночный щебене́вий, щебі́нковий.

щелочно́й лу́жний.

щёлочь луг, -у, м.

ще́пка трі́ска.

Э

экипа́ж (команда) екіпа́ж, -у.

экипиро́вка екіпіро́вка; (действие – ещё) екіпірува́ння.

эконо́мно нареч. оща́дливо, еконо́мно; э. расхо́довать сырьё о. (е.) витрача́ти сировину́; эконо́мность оща́дливість, -вості, еконо́мність, -ності; эконо́мный оща́дливий, еконо́мний.

экспедицио́нный експедиці́йний.

э́кспорт е́кспорт, -у; экспортёр експорте́р; экспорти́рование експортува́ння; экспортировать експортувати; э́кспортный е́кспортний; э́кспортные това́ры е́кспортні това́ри.

энергоснабже́ние енергопостача́ння.

энергоноси́тель енергоносі́й, -ія́.

эшело́н ешело́н, -у.

Ю

ю́го-восто́к півде́нний схід (род. схо́ду).

ю́го-за́пад півде́нний за́хід (род. за́ходу).

южне́е сравн. ст. 1. прил. (далі) на пі́вдень; 2. нареч. півде́нніше.

Я

явля́ться/ яви́ться 1. (появляться) з’явля́тися/ з’яви́тися; 2. (возникать) з’явля́тися/ з’яви́тися, виника́ти/ ви́никнути, постава́ти/ поста́ти; 3. (случаться) трапля́тися; е́сли я́вится удо́бный слу́чай якщо́ тра́питься наго́да; 4. (быть) бу́ти; (сов.: стать) ста́ти, -а́ну, -а́неш; он явля́ется материа́льно-отве́тственным лицо́м він є матеріа́льно відповіда́льною осо́бою.

я́щик я́щик; (выдвижно́й – обычно) шухля́да, ж., я. пи́сьменного стола́ ш. письмо́вого стола́; почто́вый я. пошто́ва скри́нька.

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний морський університет

Кафедра українознавства

Експлуатація морського флоту

Російсько-український словник основних термінів

Спеціальність: 8.100403 Організація перевезень і

управління на транспорті

Одеса - 2006

Словник підготувала Дзинглюк Оксана Сергіївна – викладач кафедри українознавства Одеського національного морського університету відповідно до стандарту з курсу „Українська мова за професійним спрямуванням”.

Словник схвалено кафедрою українознавства ОНМУ

__23__ __березня_ (протокол № 8 )

Рецензент - канд.філолог.наук Боєва Е.В.

(ПДПУ ім. К.Д.Ушинського)

Передмова

Перед вищими навчальними закладами поставлене завдання підготувати спеціалістів висококваліфікованих, грамотних, з належним інтелектуальним потенціалом. До майбутніх фахівців ставляться високі вимоги, які полягають не лише в досконалому знанні фаху, а й у високому рівні володіння українською мовою, вільному користуванні нею у всіх сферах, особливо у професійній та офіційно-діловій.

Уміння спілкуватись мовою професії сприяє швидкому засвоєнню спеціальних дисциплін, підвищує ефективність праці, допомагає орієнтуватися у професійній діяльності та в ділових контактах.

Запропонований словник містить найбільш уживану лексику з дисциплін, пов’язаних із експлуатацією морського флоту (370 лексичних одиниць). У словнику приділяється увага словам, словосполученням, які найбільш складні для перекладу. У випадку повторення у словосполученнях основного слова, подається його початкова літера.

Слова в російській частині розміщені за алфавітом. Російські лексеми та українські відповідники подаються в їх основній формі: іменники – в називному відмінку однини чоловічого роду, дієслова – в інфінітиві.

В українській частині вказується форма родового відмінка однини іменників у таких випадках:

а) в іменниках чоловічого роду ІІ відміни;

б) в іменниках із чергуванням або випаданням голосного;

в) в іменниках, у яких при відмінюванні наголос переходить на інший склад.

Якщо в українській мові до російського терміна існує кілька відповідників, то спочатку наводиться той, якому надається перевага. При цьому відповідники-синоніми відокремлюються комою, відповідники з різним значенням – крапкою з комою.

У всіх лексемах поставлено наголос. Якщо над словом стоїть два знаки наголосу, це означає, що його можна вживати як з тим, так і з іншим наголосом.

Умовні скорочення

бухг. - бухгалтерия

в знач. прил. – в значении прилагательного

ед. – единственное число

ж. – женский род

ж.-д. – железнодорожный термин

канц. – канцелярское слово

м. – мужской род

мат. - математика

мест. - местоимение

мор. - морское

мн. – множественное число

нареч. – наречие

неоконч. д. – ещё – неоконченное действие

несов. – несовершенный вид

обл. – область

превосх. ст. – превосходная степень

прич. – причастие

род. – родительный падеж

сов. – совершенный вид

спец. – специальное

ср. – средний род

сравн. ст. – сравнительная степень

сущ. – существительное

техн. – техника

ч. – число

эк. – экономика

Русский алфавит

А а Б б В в Г г Д д Е е (Ё ё) Ж ж З з И и Й й К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ ъ ы ь Э э Ю ю Я я

Література

1. Бурмистров М. М. Организация фрахтовых и внешнеторговых транспортных операций. – М.: Транспорт, 1982. – 287 с.

2. Внешнеторговые операции морского транспорта: Учеб. для вузов. 2-е изд., стер. – М.: Транспорт, 1996. – 206 с.

3. Воевудский Е. Н. Управление на морском транспорте. – М.: Транспорт, 1993. – 366 с.

4. Ирхин А.П. Управление флотом и портами. – М.: Транспорт, 1986. – 392 с.

5. Орфографічний словник наукових технічних термінів / Карачун В. – К.: Криниця, 1999. – 526 с.

6. Панарин П. Я. Управление работой морского флота. – Одесса: ОГМУ, 2001. – 213 с.

7. Російсько – український словник для ділових людей /Тараненко О. О., Брицин В. М.; за ред. О.О. Тараненка. – К.: Укр. письменник, 1992. – 214 с.

8. Російсько-український політехнічний словник /Уклад. В. С. Підлепенський, В.М. Петренко. – К., Ірпінь: Перун, 2000. – 512 с.

9. Русско – украинский словарь: В 3 т. – К.: Наук. Думка, 1970.

10. Русско – украинский физический словарь: 16 000 терминов /Сост. В. В. Гейченко и др. – 2-е изд. – Х.: Основа, 1990. – 211 с.

11. Словник іншомовних слів /За ред.. О.С. Мельничука. – 2 вид., випр.; доп. – К.: Гол. ред. укр. рад. енциклоп., 1985. – 966 с.

12. Словник морських термінів: (російсько – український з еквівалентами англійською мовою) /В.Т.Гнат, І.М. Карнаушинко та ін.. – К.: Видавничий дім „КМ Academia”, 2000. – 282 с.

13. Українсько – російський словник наукової термінології /НАН України. Ін–т української мови: За ред.. Симоненко І. О. – К., Ірпінь: Перун, 2004. – 416 с.